Збірка поезій З думкою у майбутнє

Гірницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів№19

Селидівської міської ради Донецької області

збірка поезій

«З думкою в майбутнє»

Автор

учениця 9 класу

Гірницької ЗОШ І-ІІ ст.№19

Папакиця Яна Андріївна

Керівник

Оганесян Валентина Анатоліївна

2015 рік

Народження думи

Мати його - Катерина

Батько був Григорій.

Народився у них хлопчик

Кріпацької долі.

Березневим днем привітним

Усміхнулись квіти.

Вони ранні, тому й стійкі

У Шевченків діти.

Тарасом всі його назвали.

Він швидко ріс, любив красу.

Його думи живуть із нами,

Які несуть тепло й весну.

Де степи, де гай шумить,

Де сім'я єдина

Народився наш Тарас -

Син твій, Україно!

І в неволі жив Кобзар,

І доля його "била".

Але серце, душу, віру

Вона не зломила.

Він писав свої пісні

Про життя, про волю_;

І коли читаєш їх,

Все тремтить до болю.

Бо він мріяв про любов,

Про сади квітучі,

Щоб всі жили, як в раю,

Єдині й могучі.

І буде вічно в душах жити

Велике слово Кобзаря,

Що надихає нас любити

На труд, на совість, на життя.

Кобзаре народний! Світло України!

Приніс ти в дім до кожної родини

Вірші про віру, волю всенародну

Об'єднану, єдину, безтурботну.

Промінчик сонця пролився на Україну

На милу, рідну і єдину.

І навіть кожне серце на чужині,

Все одно лине в Батьківщину,

Бо місця ріднішого нема в усім світі.

Ми любим Вкраїну за сонце, за квіти.

Сила слова

Шевченко - це наша душа,

Наша мудрість і сила.

Це пам'ять і думи, що

Пішли по Вкраїні.

Тарасове слово - живе і здорове

А Шевченків "Кобзар" - це сонця жар.

Його вірші - птахи стрункі.

Легкі й чудові, ніби перший сніг зими.

Українська мова

Українська мова рідна,

На співучість ти не бідна.

Які пісні у нас красиві,

Немов птахи летять у вирій.

Яка ти славна і прекрасна,

Як в небі сонечко ти ясна

Тобою вірш писав Тарас

Коли малим ягнятка пас.

І я скажу ласкаве слово

Про мою рідну, славну мову.

Живити, мово, розквітай,

Нові пісні ти нам співай.

Нехай країна розмовляє,

І наша мова не вмирає

Ласкава, ніжна і чудова,

Моя прекрасна, рідна мова.

***

Іде весна

Іде весна

Іде красна -

Така дзвінкоголоса!

І спогад нам несе вона

Про вищого Тараса

Він так любив свою землю,

Він мріяв так її «звільнити»

Щоб навесні в той любий сад

Пташки злетілись гомоніти.

Україна і Шевченко

Писав нам Шевченко

Про рідну Вкраїну:

Про гори - Карпати

І рідний Дніпро,

Про гай солов'їний ,

Біленькую хату

Садочок вишневий

Про вільні степи!

Любімо рідний край!

Любімо рідний край,

Бо ж він - це вільний гай,

І широчінь полів,

І височінь Карпат,

І запашний наш степ -

Безмежна далечінь:

Так вабить все мене,

І навіть неба синь!

І саме так колись

Любив свій край Тарас

І знав, що все ж прийде,

Настане кращий час! -

Для рідної землі

Для ненечки-Вкраїни,

І запанує в нас

Свобода й

правда

нині!

Спасибі

Вірші його, мов пісні колискові,

З дитинства ми читаєм залюбки!

Всі твори - начебто казкові:

Захоплюють і манять - ти диви!

Ім'я його, мов Цезар, всім відоме

І в Україні рідній, і на чужині!

І в серці тільки наша рідна мова,

Донесена нащадкам навіки!

- Спасибі, - кажеми ми, - за чисте слово,

Яке всім нам ти щиро заповів!

Спадок

Ніякі біди не зламали,

Ніяке горе не звело

Всю ту любов, що мав Шевченко

Все передав -

До нас дійшло:

Уся краса країни-неньки,

Його любов до всіх людей

Надія жити незалежно,

Шляхетно й мудро, безперечно,

І славити свій вільний край!