Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Урок №24 клас 7

Т е м а. Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

М е т а:

дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчити знаходити в реченні одиничний дієприслівник і дієприслівниковий зворот, визначати їхню роль у реченні; виробити вміння дотримуватися інтонації речень із дієприслівниковими зворотами, удосконалювати орфографічну та пунктуаційну грамотність; розвивати уяву, логічне та образне мислення, інформаційну компетентність учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати гуманне ставлення до природи. виховувати духовний світ учнів, цілісний світогляд, загальнолюдські цінності через вивчення рідної мови.

Т и п у р о к у: урок засвоєння нових знань, формування мовних і мовленнєвих умінь.

Обладнання: мультимедійна дошка, комп'ютер, підручник, таблиці, картки - завдання

Оголошення епіграфа уроку.

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

В.Симоненко

П е р е б і г у р о к у

І. Актуалізація опорних знань.

Розпочинаємо урок з аутотренінгу

Мій сьогоднішній день - це крок до мети

Створення емоційно- позитивного настрою на роботу.

Доброго дня!

Давайте разом прочитаємо слова прекрасного українського поета Василя Симоненка. И це буде епіграф до нашого уроку. Так, ми любимо нашу Луганщину з її безкраїми степами, вкритими сріблястими ковилами, її бездонною небесною синню…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Слайд 1. сьогодні тема нашого уроку:

1. Постановка завдань - цілевизначення і планування

ЦІЛІ ДЛЯ УЧНІВ (загальні)

Учень

знати загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

знаходити дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;

відрізняти дієприслівник від дієприкметника;

визначати граматичні ознаки дієприслівника;

писати правильно дієприслівники з вивченими орфограмами;

правильно інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами;

конструювати прості речення з дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Розминка «Тестовий лабіринт».

Вам необхідно дати відповідь на тестові завдання.

1. У якому рядку всі слова дієприкметники?

а) притихлий, вилитий, високий;

б) прив'язаний, розстелений, грізний;

в) здоровенний, несказанний, похилий;

г) пророслий, засніжений, виспівуючий.

2. У якому рядку всі дієприкметники активного стану?

а) згаданий, засіяний, радіючий;

б) зажурений, лежачий, пожовклий;

в) співаючий, сидячий, посивілий;

г)задуманий, зажурений, граючий.

3. У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?

а) зів'ялий, розквітлий, передбачений;

б) записаний, вимитий, знайдений;

в) висвітлений, вишитий, падаючий;

г)сяючий, засіяний, стомлений.

4. У якому рядку всі слова з НЕ пишуться разом?

а) не/кошена трава, не/полита розсада, ніким не/скорений народ;

б) не/закінчена розмова, не/замкнені двері, не/продумана відповідь;

в) не/дописаний лист, ще не/дозрілі хліба, оті не/скошені поля;

г) не/розв'язана учнем задача, не/добудована школа, не/куплені, а подаровані квіти.

5. У якому рядку у всіх словах буде писатися Н?

а) невпізна`…ий, непі`зна…ий,стара`…ий;

б) напи`са…ий, недоторка`…ий, неоцінне`…ий;

в) поса`дже…ий, неска`за…ий, нездо`ла…ий;

г) незліче`…ий, незбагне`…ий, незді`йсне…ий.

6. Дієприкметник у реченні найчастіше виступає:

а) обставиною, означенням;

б) додатком, присудком;

в) означенням, підметом;

г) присудком, означенням.

Правильні відповіді: 1г, 2в, 3б, 4б, 5в,6г.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Давайте почнемо працювати.

На екрані висвітлені слова. Ваше завдання: виписати в один стовпчик дієслова, з якими ми працюємо з другого класу , в другий стовпчик дієприкметники, з якими ми ознайомилися в цьому році. А в третій стовпчик слова, які поки ще нам не знайомі.

З'ясувати, з'ясований, з'ясувавши, оббивши, знайомити, будуючи, одробивши, муруючи, ознайомлений, знати, знаючий,ознайомлюючи. знаючи, танцювати, протанцьований, танцюючи, пробити, отримуючи, пробитий, кидаючи.

З'ясувати з'ясований

Знайомити ознайомлений

Знати знаючий

Танцювати протанцьований

Пробити пробитий

Але деякі слова залишись, подивимось на них.

З' я сувавши

О б итий

Б у дуючи

О д робивши

М у руючи

О з найомлюючи

З н аючи

Т а нцюючи

О т римуючи

К и даючи

Прочитаймо другі від початку літери, що в нас вийшло? Так про що ж ми повинні дізнатися на цьому уроці? Що об'єднує ці слова, на яке питання вони відповідають, від якої частини мови утворилися?

Бесіда

• Давайте дослідимо з яких частинок складається слово дієприслівник?

• А які частини мови поєднує в собі дієприслівник? Завданням уроку є навчитися відрізняти дієприслівник від інших частин мови , розпізнавати його в реченні, визначати граматичні ознаки та синтаксичну роль.

1. Хвилинка ерудита (група "Юні лінгвісти").

У мене є помічник, який сьогодні попрацює вчителем, вона підготувала для вас питання. Які допоможуть досягти поставлених цілей.

- Що називається дієсловом?

- Які види дієслів ви знаєте?

- Як визначити вид дієслова?

- Яку дію означають дієслова доконаного і недоконаного виду?

- Що означає перехідність дієслова?

- Що називається дієприкметником?

- Які ознаки дієслова має дієприкметник?

- Які ознаки прикметника ?

- Як відмінюється дієприкметники?

- Яку синтаксичну роль виконує дієприкметник ?

Добре, розглянемо речення:

Жайворонок, вібруючи всім своїм маленьким тільцем, співав величний гімн рідному степу.

Визначимо підмет і присудок у цьому реченні.

Жайворонок співав, а як він це робив? Так яка ж дія головна, а яка додаткова?

Давайте підсумуємо.

1. Систематизуюча розповідь учителя про дієприслівник

Дієприслівник поєднує в собі ознаки дієслова і прислівника.

ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА

ОЗНАКИ ПРИСЛІВНИКА

1. Має спільну основу і лексичне значення: співати - співаючи, прочитати - прочитавши.

2. Має вид ( недоконаний - що роблячи?: сидячи, працюючи), ( доконаний - що зробивши?: принісши, попрацювавши),

Перехідність: перехідні - беручи, гасячи (кого? що?), неперехідні - ідучи, співаючи.

3. Може мати залежні слова (іменник, займенник, прислівник): будуючи комбінат, керуючи гуртком.

1. Незмінна форма: слухаючи, пробігши.

2. В реченні - обставина ( способу дії, часу, причини, мети, умови):

Засинаючи, ще почув, як увійшла мати. (почув коли? засинаючи). Засоромившись, дівчина почервоніла. ( почервоніла чому?

з якої причини? засоромившись)

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА:

ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Що означає

На які питання відповідає

Морфологічні ознаки

Синтаксична роль

дієслова

прислівника

Додаткова дія

Що роблячи?

Що зробивши

Вид, близьке лексичне значення, спільна основа

Не змінюється

Обставина

Дієприслівник - незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Причому, дивіться обидві дії - і головну, і залежну - виконує одна діюча особа.

Дієприслівник зберігає вид того дієслова, від якого його утворено: стрибаючи, озираючись (що роблячи?) - недоконаний вид; побачивши, умившись (що зробивши?) - доконаний вид.

IV. Усвідомлення нових знань у процесі практичної діяльності.

1. Метод "Ти - мені, я - тобі".

Поставте запитання учителю за темою, використовуючи матеріал опорного конспекту.

Так яке питання ставити до дієприслівника: як? Чи що роблячи чи що зробивши?

А мене цікавить, яке закінчення у дієприслівника?

Навіщо потрібен дієприслівник зі своєю додатковою дією, якщо у нас так багато дієслів у мові?

2. Робота з підручником.

Опрацюйте матеріал підручника (§§ 15 стор.75), порівняйте з матеріалом опорного конспекту. З'ясуйте, який матеріал відсутній в конспекті, а якого немає в підручнику.

- На мій погляд ми розглянули всі питання параграфа, навіть трішки більше.

3. Зв'язна розповідь учнів про дієприслівник.

Аналіз мовного матеріалу на основі тексту.

Прочитайте текст. Дайте йому заголовок. Скажіть, що в тексті описується, а про що розповідається. Назвіть художні засоби, які допомагають читачеві яскравіше уявити степ. До якого стилю мовлення належить текст?

День на початку бабиного літа був сонячний і тихий, прозорий і синій. Жовтіла кукурудза, чорніла піднята на зяб рілля, пари вже красувалися густими темними врунами озимини, і соняшники достоювали останні дні і виглядали комбайнів. Порізаний балками та байраками степ, здавалося, дрімав, притомившись за літо. Рівна дорога, наструнчена до моря, краяла його навпіл, та не могла покраяти, скоріше прикрашала його.

Летіли срібні струни павутини, підкреслюючи синяву неба та безмежність степової далечини. У височині літали птахи: жайворонки, яструби, шуліки, граки. І все довкола у синьому просторі, залитому ще теплим сонцем, мирне було та тихе, таке вдоволене й спокійне, як мати, що народила дитя.

Поки перший група, яка буде у нас літературознавчою, аналізує текст, друга на дошці проведе мовознавчу роботу, за таким алгоритмом.

Завдання до тексту.

Під час виконання роботи можна скористатися алгоритмом.

1. У виділених реченнях знайдіть присудок.

2. Від присудка поставити питання: як? коли? що роблячи? що зробивши?

3. Знайти слово, яке означає додаткову дію або стан - це і буде дієприслівник.

4. За складеною опорною схемою визначте граматичні ознаки та синтаксичну роль дієприслівників.

1-й учень. Я знайшла в цьому тексті епітети - сонячний, тихий, прозорий і синій день, густі. Темні вруни, - це художні означення. Вони роблять текст яскравим і образним.

2-й учень. А ось подивіться: степ дрімав, соняшники виглядали - дрімати і виглядати може людина, а в тексті це роблять неживі предмети. Це уособлення.

3-й учень. А мені сподобалася метафора: краяти степ - зазвичай краяти можна хліб, краяти можна серце - мені здається, що автор хотів цим показати, як він любить на луганський степ, наскільки йому близький і рідний цей пейзаж. Тут ще є порівняння - як мати, що народила дитя. Знову, дивіться, кровна близькість людини і рідної землі.

працюють мовознавці.

1-й учень. У першому реченні присудок дрімав. Від нього ми можемо поставити тільки одне питання як? Дрімав як? Притомившись. Має залежне слово за літо - як і дієслово. Ну або що зробивши - тоді це доконаний вид, притомитися кого? Що? Не можна - значить це неперехідний дієприслівник. Відповідає на питання як - це обставина.

2-й учень. У другому реченні присудок летіли, від нього так само можна поставити питання як? Підкреслюючи. Недоконаний вид. Має залежні слова - синяву неба та безмежність степової далечини. Це дієприслівник. Підкреслювати кого? Що? Можна так сказати - це перехідний. Що роблячи - вид недоконаний. Відповідає на питання як - це може бути тільки обставина

2. Творче завдання. Робота для групи творців-письменників. На останньому уроці ви отримали завдання.

Написати твір - мініатюру з елементами опису степу в літню або весняну пору року, використавши у структурі тексту дієприслівники.

Введіть у твір такі слова та словосполучення:

Привільний степ, високе блакитне небо, терпкий запах полину, духмяний чабрець, сива ковила, силуети білого катрану (лікувальна трава), сині озерця льону, крапельки роси, дзвінкий жайворонок, смішний ховрашок, його тонкий посвист.

Один з групи читає, інший в цей час виписує дієприслівники з залежними словами, визначає їх ознаки.

Привільно розкинувся ,радуючи око. Безкраїй степ. У повітрі стоїть терпкий запах полину, змішуючись з духмяним чабрецем, паморочить голову. Он, сяючи під сонцем, сріблиться сива ковила, видніються силуети білого катрану, який знають усі знахарки донецького краю. А он, синіючи маленьким озерком, росте льон. Уранці на його квіточках діамантами виблискують крапельки роси.

За пагорбками ховаються смішна ховрашки, але ми чуємо ії тонкі посвисти. І все це моя Луганщина!

Радуючи (око) - дієприслівник, теперішній час, недоконаний вид, має залежне слово, обставина.

Змішуючись (з духмяним чабрецем) - дієприслівник, теперішній час, недоконаний вид, має залежні слова, обставина.

сяючи (під сонцем) - дієприслівник, теперішній час, недоконаний вид, має залежні слова, обставина.

синіючи (маленьким озерком) - теперішній час, недоконаний вид, має залежні слова, обставина. Так вийшло, що ми використали однакові за граматичними ознаками дієприслівники.

А ось інше завдання. Поки клас буде працювати з завданням на екрані. Я роздаю картки-завдання, їх будуть виконувати дві групи. А ми приєднаємося до них і перевіримо виконання.

Творче завдання

В запропонованих складних реченнях залежну частинку треба перетворити на дієприслівник:

Якщо не розіб'єш (Не розбивши) горщика, не з 'їси кашки. Як маємо , то не дбаємо , а якщо загубимо (загубивши) - плачемо. Якщо не візьмемося (Не взявшись) за сокиру, хати не зробиш. Якщо не поговориш (Не поговоривши) з головою , не бери руками. Якщо не почнеш (Не почавши) - не закінчиш. До танцю біжить, як скаче ( скачучи) , а до роботи, як плаче ( плачучи).

Взаємоперевірка (обмін зошитами).

Поки учні перевіряють одне одного,

Визначте до якого виду усної народної творчості належать ці речення?

-Так це прислів'я.

- А як ви їх розумієте? (Треба працювати наполегливо, думати над тим, що робиш, цінувати те, що ти вже маєш, те, чого ти вже досягнув).

-Чи можна їх об'єднати єдиною темою?

Дійсно, ці прислів'я про працю.

-А чи знаєте ви прислів'я про працю?

Життя - це терниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши. Скінчивши діло, гуляй сміло. Лінивий сидячи спить, лежачи робить. Ледачий, ївши гріється, а робивши, мерзне. (Народна творчість)

7. 1 картка. Відредагувати речення. Пояснити в чому помилка.

Відредагувати речення. Відчинивши вікно, до нього долинули звуки музики. (Відчинивши вікно, він почув звуки музики).Столітній дуб зацікавив учня, перебуваючи в лісі. (Перебуваючи в лісі, хлопець зацікавився столітнім дубом.) Блукаючи лісом, милуючись красою весняних квітів, учнем було зібрано матеріал для гербарія. (Блукаючи лісом, милуючись красою весняних квітів, учень зібрав матеріал для гербарія.)

Обидві дії - і головну, виражену дієсловом, і залежну, виражену дієприслівником, - виконує одна діюча особа. А у картці - ні. Мі спробували переробити речення так, щоб у першому реченні одна особа і відкрила вікно, і почула музику.

У другому реченні - одна людина і була в лісі, і зацікавилася дубом, а в третьому - один учень блукав лісом, милувався красою і збирав матеріл для гербарія.

2 картка. Робота в парах. (Лінгвістичне спостереження)

За допомогою питань визначте, які з близькозвучних слів дієприкметники, а які - дієприслівники.

1. Догоряючі промені сонця поволі гасли. Сонце, догоряючи, поволі гасло. 2. Затихаючі хвилі завмирали на березі моря. Хвилі, затихаючи, завмирали на березі моря. 3. Тремтячі тіні кидає розквітлий каштан. Тремтячи, розквітлий каштан кидає тіні. 4. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги калини солодко дрімали серед лапатого листя. Калина, червоніючи кетягами, дрімає в солодкому сні.

Промені які? Догоряючі - дієприкметник

Гасло як? Догоряючи - дієприслівник

Завмирали як? Затихаючи - дієприслівник

тіні які? Тремтячі - дієприкметник

кидає як? Тремтячи,- дієприслівник

кетяги які? жовтіючі та червоніючі - дієприкметник

дрімає як? червоніючи кетягами, - дієприслівник

Я орієнтувалася на питання: дієприкметник відповідає на питання який? І залежить від іменника. А дієприслівник - на питання як? І залежить від дієслова.

3 картка. Редагування.

Прочитайте. До поданих дієприслівників чи дієприслівникових зворотів з двох речень підберіть те, з яким можна їх зв'язати. Поясніть ваш вибір. Підкресліть дієприслівники, запишіть питання до них, визначте синтаксичну роль.

1. Виглянувши з вікна, ... а) видно було товариша; б) він побачив товариша. 2. а) Робота не була зроблена; б) не зробив роботу..., загравшись з хлопцями. 3. Сівши за книжку, ... а) йому нічого не було чути; б) він уже не чув нічого. 4. Проходячи мимо книгарні, ... а) в око їй впали нові книги у вітрині; б) вона затрималась перед вітриною, розглядаючи нові книги. 5. Іванко, захворівши, ... а) пропустив кілька занять; б) у нього було пропущено кілька занять. 6. Працюючи наполегливо,... а) він закінчив свою роботу раніше на дві години; б) робота була закінчена на дві години раніше. 7. Проходячи недалеко від будинку, ... а) блиснуло світло; б) ми помітили відблиски світла.

Ну у нас було завдання вибрати продовження речення. Ми шукали діючу особу і присудки в обох частинах узагальнювали з найденим підметом.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда.

1.Що називається дієприслівником? Що він означає?
2.На які запитання відповідає дієприслівник?
3.Що спільного має дієприслівник з дієсловом?
4.Що спільного має дієприслівник з прислівником?
5.Яку синтаксичну роль виконує дієприслівник
у реченні?

V. Підбиття підсумків роботи.

- Ось і добіг кінця наш урок. Пригадайте, про що ви дізнались на уроці.

Метод «Незакінчене речення». Мій помічник-учитель мені знову допоможе.

Я знаю загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

Я вмію знаходити дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;

Я вмію відрізняти дієприслівник від дієприкметника;

Я вмію визначати граматичні ознаки дієприслівника;

Я вмію конструювати прості речення з дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

Мені сподобалось... працювати з комп'ютером

Треба відзначити роботу творчої групи..

Наступного разу пропоную... самим створювати комп'ютерні конспекти

VI. Умотивоване оцінювання

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити §15. Впр. 168. Скласти зв'язну розповідь на тему "Дієприслівник", використовуючи опорний конспект. Підготуйте і запишіть перелік запитань до теми, з якими ви можете звернутися до однокласників.

11