СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ТИ НАШЕ ДИВО КАЛИНОВЕ, КОХАНА УКРАЇНСЬКА МОВА

Мета:- показати учням красу та багатство української мови з допомогою народної

творчості, творів письменників і поетів. Викликати бажання вивчати

українську мову, милуватись її красою;

• розвивати мовлення учнів, уміння спостерігати;

• виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

ХІД СВЯТА

Учень: Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна....

Але до рідної землі

Збайдужити не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї пречудову.

Учитель: Кожному народові дорога його мова. "Рідна мова дорога людині, як саме життя",- говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Українська- одна з найбагатіших і наймелодійніших мов світу.

Учень: Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана українська мово!

Учитель: Що ж таке мова? У народі кажуть: слово до слова- зложиться мова. Тарас Шевченко говорив про мову так:

Ну що б здавалося слова...

Слова та голос- більш нічого...

А серце б'ється, ожива, як їх почує!..

Мова- це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.

Учень: Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих- рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма народу світанкова.

Учитель: Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, доносить до маленького дитячого серденька слова рідної мови. І де, як не в колисковій пісні, відчувається краса рідного слова, яскравість і милозвучність мови.

Учень: І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

Дві учениці підходять по черзі до колиски, вкладають ляльок і співають їм колискові.

1 учениця: Люлі, люлі, прилетіли гулі

Та й сіли на люлі.

Ой ви гулі не гудіть, колисочки не будіть

Колисочка хитається, дитиночці дрімається.

2 учениця: Спи, засни, моя дитина,

Спи моє маля,

Ніч іде в гаї, вдолини,

Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,

Що в очах сія.

Будеш завтра в світ дивиться,

Зіронько моя!..

Посміхнись до мене , сину
І зрадію я , не хвилину і не днину-
Янавік твоя...

Учитель Мені здається, що зцих дівчаток виростуть прекрасні матері, які будуть прищеплювати своїм дітям добро, найкращі риси характеру. І, звичайно, навчатимуть любити свою землю і свою мову

А що ж буде розповідати мати своєї дитині, коли вона підросте? Чим буде її розважати?

Кожен з вас любить казки. А чи знаєте ви їх? Проведемо вікторину. Вгадайте звідки ці уривки?

1. Прибігли мишенята і кажуть:

-- Потрібно колосок обмолотити.
-- Ахто молотитеме?-запитав півник.

-- Тільки не я !-закричали мишенята. ( Як звали мишенят з цієї казки?)

2. Вийшов Кирило із змієм битися обмотаний у дванадцять шкір, азмій

вогнем дихає, наступає на нього.

3. Хто-хто в рукавичці живе? - Я, мишка-скреботушка. Я, лягушка-

квакушка. А ти хто?

4. А Івасику приказує : " Пливи, пливи, човнику, пливи, пливи до берега,

то моя мати прийшла, їсти, пити мені принесла".

Учитель: В українській мові дуже багато загадок, їх ляблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифровано якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви?

1. Що мовчить, а розуму вчить? ( книга )

2. Б'ють мене, а я сртибаю. ( М'яч)

3. Їду, їду-не коліс, ні сліду. (човен )

4. Стоїть пані у лісочку, має червону сорочку,

Хто йде, той поклониться. ( суниця)

5. Що воно за дивна птиця?

Світла денного боїться,

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі. ( сова)

6. Летіла орлиця по синьому небу,

Крила розпустила і сонче закрило. ( хмара).

7. Через воду переводить, тільки з міста сам не сходить. ( міст)

8. В сосні-дупло, вдуплі-тепло,

А хто в дуплі живе в теплі? ( білка )

9. Вірно людям я служу, їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників їм добуваю. ( дятел).

Учитель: До перлин української мови належать прислів'я та приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості. Пригадаємо, які є прислів'я та приказки.

На пелюстках великої ромашки написані прислів'я та приказки. Учні відривають їх, читають, пояснюють зміст.

Не хвались, а вчись!

Мудрим ніхто не родився, а навчився.

Маленька праця краща за велике безділля.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Гризуться, як собаки за кістку.

Правда з дна моря виринає, а неправда потопає.

Добре там живеться, де гуртом сіється і ореться.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Учитель: Як не згадати про скоромовки, які розвивають мовлення, роблять його виразним і правильним. Повправляємось і ми у вимовлянні скоромовок.

Дівчина в українському вбранні роздає бажаючим написані на папері скоромовки.

Заєць зілля з'їв у Зіни.

На шафі - шапка, у шафі - шубка.

Орел на горі, перо на орлі.

В ямі не спиться вусатому сому, вусатому сому сумно самому.

Пиляв Пилип поліна з лип.

Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.

Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх - упав на поріг.

Учитель: Український народ любить жартувати. Якою б змореною людина не була, але, почувши дотепний жарт, посміхається, і миттєво сум проходить, а замість нього панує веселий сміх. Пожартуємо і ми.

Догадлива дитина

• Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

• Ох, боже мій! Чи ти ж її витяг?

• Еге ж, буду я її витягать, щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і кинув у діжку, щоб він мишу з'їв.

Дотепний хлопчик

Василько дістав від тітки, що була у них в гостях кілька цукерок. Його мама засоромилася, що син не подякавав і нагадала:

• Василько, а що треба говорити, коли тебе пригощають?

• Дайте ще, -- відповів хлопчик.

Домашній твір

( інсценізація вірша А. Костецького )

Автор Вітько - бідак страждає так

Аж здригує ногами!

Він -- за столом,

Він пише твір

" Я помагаю мамі"

Старанно олівець гризе

Та супить брові грізно,

Але нічого, хоч умри!

До голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама Вітюнь, будь ласка в магазин сходи за сірниками.

Син Ідея!

Автор Вигукнув синок, а мамі...

Син Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу---

Роблю важкі уроки.

Автор І мам вийшла... А Вітько швиденько пише в зошит

Син " Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять "

Автор Хвилин за десять мама знов

З'являється у дверях.

Вітюнь, картопельки начисть,

А я зварю вечерю.

Син Сама начисть!

Автор Кричить Вітько

Та так, що ледь не лопне.

Син Я твір пишу, я зайнятий

Сама вари картоплю!

Автор Заходить мама, а синок

Писати знов сідає.

Син " Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок..."

Автор Радіє син...

Син Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

Автор І геть не думає про те, що він радіє марно....

Учитель: Безліч пісень вміщує скарбниця українського народу. Пісні про героїчне минуле України, видатних людей краю, жартівливі, ліричні, дитячі, народ співає залюбки під час свят, відпочинку. І ллються над чарівною природою України слова солов'їної української мови, переплітаючись із чарівною мелодією.

Звучить пісня

Учитель: Про красу української мови писало багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав?

Тече вода з - під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

червона калина

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть...

Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою...

Зацвіла в долині червона калина,

Ніби засміялась дівчина - дитина...

Учитель: Т.Г. Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися М. Вовчок, Л. Українка, І Франко, М, коцюбинський. І в наш час письменники вчаться у Шевченка служити народові своєю творчістю. Ось як про українську мову говорить поет Сидір Воробкевич.

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути, котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?!

Учитель: Чудові рядки про мову ми зустріли й у творчості О. Олеся

О, слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев...

Учитель: Любіть українську мову всім серцем, вона наша гордість.Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити. Наша зустріч завершується. Думаю, що до ваших сердець дійшли слова, які несуть багатство, красу, мелодійність

Заєць зілля з'їв у Зіни.

На шафі - шапка, у шафі - шубка.

Орел на горі, перо на орлі.

В ямі не спиться вусатому сому, вусатому сому сумно самому.

Пиляв Пилип поліна з лип.

Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.

Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх - упав на поріг.