Разработка урока по украинскому языку на тему Стилістичні функції внесень

10

МБЗЗ «Лиственська СЗШ» Учитель: Петрович Ю. В.

Урок № 8 клас

ТЕМА. Стилiстичнi функцiϊ внесень

МЕТА: узагальнити та систематизувати знання учнiв про внесення в Iречення; поглибити вiдомостi про роздiловi знаки при них; удосконалювати вмiння правильно визначати речення iз внесеннями; розвивати умiння й навички використання внесень у рiзних мовленнєвих ситуацiях, вмiння спостерiгати за власним мовленням, свiдомо аналiзувати його вiдповiдно до лiтературних норм, формувати культуру поведiнки й спiлкування, знання мовного етикету, навички роботи в групi; виховувати повагу до українських традицiй, символiв, оберегiв та пошану до спiврозмовника.

ОБЛАДНАННЯ: запис колядки «Добрий вечiр тобi, пане господарю», пiснi на сл. Д.Павличка « Два кольори», символи украϊнського народу (хлiб-сiль, вишитi рушники, iкона Божоϊ Матерi, калина); картки iз завданнями для груп, проектор, ноутбук.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення й систематизацiϊ знань з використанням iнтерактивних форм роботи, комп´ютерних технологiй.

ОЧIКУВАНI РЕЗУЛЬТАТИ: пiсля сьогоднiшнього уроку учнi:

а) знатимуть вiдомостi про звертання, вставнi й вставленi конструкцiϊ, вивченi пунктуацiйнi правила;

б) вмiтимуть знаходити внесення, правильно iнтонувати ϊх у мовленнi, використовувати вiдповiдно до мовленнєвоϊ ситуацiϊ, обґрунтовувати вживання роздiлових знакiв;

в) цiнуватимуть одвiчнi духовнi цiнностi.

Хiд уроку

I.ОРГАНIЦIЙНИЙ МОМЕНТ

II.МОТИВАЦIЯ НАВЧАЛЬНОϊ ДIЯЛЬНОСТI

1.Слово вчителя.

- Сьогоднi - незвичайний урок. Ми з вами здiйснимо подорож неповторною краϊною… А як вона називається, вам пiдкаже акровiрш.

Рiдний край

У всiх людей одна, мабуть, святиня

Куди не глянь, де не спитай.

Рiднiше, безумовно, ϊм своя пустеля,

Анiж земний в пустелi рай.

Ϊм красить, безперечно, все ϊх рiдний край.

Нема (ви знаєте) без кореня рослини,

А нас, людей, нема без Батькiвчини.

2. Учнi записують акровiрш, усно називають группу вставних слiв.

III.АКТУАЛIЗАЦIЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Вправа «Вiдкритий мiкрофон»

1)- Що називається внесенням у реченнi?

2)- Що називається звертанням?

3)- Якою частиною мови може бути виражене звертання?

4)-Як видiляється на письмi звертання?

5)- Якi звертання називаються поширеними / непоширеними?

6)- Якi слова та словосполучення називаються вставними?

7)- Як видiляються на письмi вставнi слова та словосполучення?

8)- Назвiть групи вставних слiв i словосполучень за значенням.

9)- Назвiть стилi мовлення.

Учитель. Отже, ми з вами подорожуємо Украϊною. Але, вирушаючи у далеку дорогу, необхiдно з собою взятии оберег - те, що буде оберiгати нас вiд лихого.

Запитання до учнiв: Якi украϊнськi символи ви знаєте?

До нас дiйшли свiдчення про те, що кожне слов´янське плем´я, родина i навiть окрема людина мали своϊ обереги, якi були охоронцями вiд хвороб, неврожаю, звiра, негоди. Люди вiрили: якщо ти взяв оберег, то смiливо вирушай i в далеку дорогу i на полювання. Оберег вселяв вiру в своϊ сили, заспокоював, робив людину впевненiшою в собi, в своϊх силах при зустрiчi з бiдою. Образи хреста, коня, птаха, символи сонця, землi, води зображували на рушниках, одязi, на дверях хати.

За обереги вважали тi речi, що оточували людей у побутi. Як ви бачите, на столi, застеленному украϊнським рушником, теж знаходяться символи

нашого народу: хлiб-сiль, грудочка землi, верба, калина, украϊнський вiночок.

2. Презентацiя домашнього завдання групп.

Наш оберег iшов з землi,

Коли нас скiфами ще звали.

I талисман той берегли,

I щастя в доленьцi шукали…

Учитель. Послухаймо домашнє завдання I групи про обереги украϊнцiв. Доповiдачi повиннi були ввести в текст своϊх виступiв вставнi слова та словосполучення й обґрунтувати доречнiсть вживання сааме цих слiв та словосполучень.

Група I Рушник

Рушник у хатi. Давнiй наш звичай . Не було… жодноϊ в Украϊнi оселi, якоϊ не прикрашали б рушниками. З рушником ушановували появу немовляти в родинi, з ним виряджали в дорогу рiдних, зустрiчали гостей, проводжали людину в останнiй путь, ним прикривали хлiб на столi.

Рушник… символiзував не тiльки естетичнi смаки, вiн завжди був своєрiдною вiзиткою, обличчям оселiта господинi.

… по тому, скiльки i якi були рушники, створювали думку про жiнку,ϊϊ дочок. Вiн … характеризував жiночу вправнiсть та майстернiсть, …охайнiсть та працьовитicть. Вишитий рушник … створ.вав настрiй, формував естетичнi смаки, був узiрцем людськоϊ працьовитостi.

Учитель. Подивiться на цей рушник: вiн вишитий червоними та чорними нитками. Чому сааме таке поєднання кольорiв? Вiдповiдь ми дiзнаємось з пiснi на слова Д.Павличка «Два кольори».

Берегиня

Найдавнiший зразок оберегу… жiноче божество, яке було поширеним практично у всiх народiв. З ним й пов´язано походження слова «оберег». Походить воно вiд слова «берегиня», що… рiвнозначне грецькому «земля», богиня землi,ϊї охоронниця. Берегиня - мати усього живого, первiсне божество - захисник людини, богиня родючостi, природи та добра. З часом… Берегиня стала охоронницею дому, ϊϊ скульптурки знаходились у хатах, зображення - амулети … носили на шиї. Образ Берегинi дiйшов до нас у вишивцi : на обрядових рушниках, у жiночому одязi бачимо стилiзовану жiночу постать, найчастiше з пiднятими руками (знак захисту),iнодi з конями

по обидва боки. Нерiдко Берегиню пiдмiняв магiчний оберiгальний знак - землеробський символ радючостi.

Образ Берегинi у вишивцi:

а)Берегиня з прибогами;

б)iдеограми Берегинь.

(фрагменти образу Берегинi у вишивцi)

Богородиця

З Xст., з часу прийняття християнства, символiчний смисл Берегинi … було перенесено на образ Богородицi. У ньому людина вшановувала … саму природу, життя, … подвиг материнства. У свiдомостi людей Богородиця сприймалася й сприймається … як всемогутня заступниця людства перед Богом. Iкони iз зображенням Богоматерi… брали з собою в похiд , ними благословляли воїнiв що йшли на смертний бiй iз загарбниками. Такi iкони часто вважаються покровительками мiст.

Группа II

1-й учень. (звучить вiрш Надiї Красоткiної«Прекраснi звертання»)

Є в нашiй мовi прекраснi звертання ,

Добрi I щирi, чудовi слова

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива:

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матiнко, усмiх твiй нiжний ловлю.

Мамонько рiдна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в свiтi люблю.

Я i до тата умiю звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мiй татусь мiг частiше всмiхатись,

I щоб в душi його сонце цвiло!

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в свiтi немає навкруг

Татоньку, хочу тебе я обняти -

Ти мiй порадник, заступник i друг.

Ми дослiдили форми звертання рiзних народiв свiту. Послухайте : наше мiжлюдське спiлкування постiйно, раз у раз, передбачає насамперед вiдподiбне звертання або вказування на ту чи iншу особу. Без цього слова мова недостатня, непереконлива. Будьмо ж уважними до вибору такого висловлювання - щоб виявити до когось i викликати до себе чиєсь довiр´я, щоб не образити , не принизити як чиюсь, так i свою гiднiсть.

2-й учень. Звертаннями користувалися у всiх державах сивої давнини. Наприклад, наше українське «пан»- дуже старе, що користувалося ще з часiв Київської Русi. Пан - це давногрецький бог лiсiв та гаїв, взагалi благодiйних сил природи, захисник усього живого. Але «пан» - це звертання не до багатої людини , а до кожного : «Добрий вечiр тобi, пане господарю, стережи, Боже, твого товару », - щедрували пiд вiкнами найбiднiшого селянина. Останнiми роками повертається до нас i такий ґречний засiб спiлкування, як «добродiй». Улюбленим зачином листiв багатьох українських письменникiв було: «Вельмишановний добродiю», «Великоповажна добродiйко».

(звучить аудiозапис колядки «Добрий вечiр тобi, пане господарю»)

3-й учень. У рiзних державах користуються рiзними звертаннями : в Англiї до не титулованого чоловiка звертаються зi словами «сер», «мiстер», а до одруженої не титулованої жiнки «мiсiс», хоча до жiнки з аристократичних кiл звертаються «ледi» чи «мiледi», а до її чоловiка - «мiлорд ». до дiвчат в англомовних країнах звертаються «мiс», у Скандинавiї - «фрекен», в Нiмечинi - «фрейлен». А ось ввiчливе згадування про замiжню жiнку у нiмцiв звучить як «фроу», до чоловiкiв - «гер». В Iспанii та Iталiї чоловiк - «дон», жiнка - «донья» чи «дона».

4-й учень. А у народiв Сходу вживають такi звертання: до чоловiкiв - «ага», до жiнки - «ханум». Причому, якщо звертання вживаються пiсля iменi , цим пiдкреслюється особлива пошана до данної особи. Цiкавi звертання до чоловiкiв: «ходжа» - до знатної особи, «ходжi» - до особи , що здiйснила поломництво до Мекки.

Учитель. Отже, звертання - це невiд'ємна частина спiлкування у будь-якiмовi, в будь- якiй державi. Дякую учням, якi ознайомили нас з цiкавими фактами. Пропоную всiм ще раз звернути увагу на українськi форми звертання, написанi на дошцi: (в колонку)

Дорогi друзi! Громадянине! Пане! Панове! Панi та панове! Товаришу! Вель-

мишановний … Великоповажна добродiйко! Шановна громадо! Шановне панство! Дядю (тьотю)! Хлопцi й дiвчата! Господарю! Друзi! Люди добрi! Дiти!

ΙV. СИСТЕМАТИЗАЦIЯ ТА ЗАКРIПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1.Вибiрково- розподiльний диктант iз взаємноперевiркою. (Iз вiрша Д. Бiлоуса , спроектованого на дошку, необхiдно виписати у 2 стовпчики звертання- поширенi та непоширенi).

Слова покличнi - простi й величнi,

В джерелах слова - душi криниця,

А рiдна мова - як чарiвниця.

Звичайний приклад вiзьму навмисне,

Краса ж така в нiм, що серце стисне.

Дивися- в кличнiм простiм вiдмiнку:

«Ой не стелися, зелен барвинку»,

Одверти кличний - немов дитинний,

Музичний, зичний та ще гостинний.

Вживеш ти усно чи на паперi -

Мов у свiтлицi вiдчиниш дверi.

Звертання щире, душевне, щедре-

Василю, Павле, Iване, Петре!

I так сердечно, i так ласкаво-

Наталю, Лесю, а чи Любаво?

До зборiв, сходки вiдкрито, радо -

Чи товариство, а чи громадо!

А найсвятiше душi приємне -

Моя Вкраїно, кохана земле,

Ти, сивий Днiпре, i ти, Дунаю, -

Милiших серцю звертань не знаю.

2.Робота в группах

Завдання Ι групi

1)Утворiть якнайбiльше можливих форм звертань до особи, про яку вiдома така iнформацiя:

Iм'я

По батьковi

Прiзвище

Посада

Олег

Миколайович

Ломаковський

Директор

Антонiна

Максимiвна

Нечипорук

Коллега по роботi

2)Вiдредагувати i записати речення:

- I тут так би мовити у всiй красi звернiть увагу я його розумiєте зустрiв на околицiсела. Я вибачаюсь, чи можна менi присiсти тут?

3)Пiдготувати запрошення своїй першiй вчительцi на святковий концерт.

Завдання ΙΙ групi

1)Скласти реплiки - звертання у наступних комунiкативних ситуацiях:

а)передмова до книжки;

б)виступ на зборах.

2)Вiдредагувати i записати речення:

- I я недавно розумiєш вулицею i бачу власне кажучи Сергiя як кажуть власною персоною.

3)Пiдготувати вiтальну листiвку (Бабусi, мамi, сестрi) зi святом.

Учитель. Давайте зараз проведемо спостереження над тим, як використовуються звертання визначними українськими поетами, митцями художнього слова.

3.Iнсценування байки Л.Глiбова «Пiвень i зозуля»

- Як ти спiваєш, Пiвне, веселенько…

-А ти, зозуленько,ти, зiронько моя,

Виводиш гарно так i жалiбненько,

Що iнодi аж плачу я…

Як тiльки ти почнеш спiвати,

Не хочеться й пшениченьки клювати, -

Бiжиш в садок мерщiй…

- Тебе я слухала б довiку, куме мiй,

Аби б хотiв спiвати…

-Ах ти, голубонько, ти кралечко моя,

Поки спiваєш на калинi,

То й весело менi, i забуваюя

Свою недоленьку, життя своє поганее та безталанне.

А тiльки замовчиш або куди летиш, -

Заниє серденько, неначе на чужинi…

I їcтоньки - не їм, i питоньки - не п'ю,

Та виглядаю все Зозуленьку мою.

Як гляну на тебе - така ти невеличка,

Моя перепеличко,

А голосочок - то який!

Тонесенький, милесенький такий..

Куди той соловей годиться?

- Спасибi, братику, за добреє слiвце.

Як не кохать тебе за се?

Iти спiваєш, неначе та жар - птиця,

I далебi, що так, - пошлюся я на всiх.-

Де взявся Горобець, послухав трохи їх

Та й каже : - Годi вам брехати

Та одно другого знiчев'я вихваляти!-

Пурхнув - та й був такий:

За що ж, - хто - небудь попитає,-

Зозуля Пiвня вихваляє?

За те, що Пiвень годить їй

Та потакати добре вмiє:

Рука, як кажуть, руку миє.

Учитель. Пiд час ознайомлення з байкою Глiбова ви певно. Мiрою змогли вiдчути лексичну розмаїтнiсть та емоцiйнiсть поетики твору. Яку художню функцiю виконують використанi автором звертання?

(Пiдкреслюють iронiю та насмiшку героїв один над одним)

V. РЕФЛЕКСIЯ. ОЦIНЮВАННЯ

Вправа «Мiкрофон»

- Продовжте речення : «На сьогоднiшньому уроцi я … »

VI. ПIДСУМОК УРОКУ

- Сподiваюсь, що ви запам'ятаєте найуживанiшi форми звертаннь української мови, будете грамотно й доречно використовувати їх у спiлкуваннi з рiзними людьми вiдповiдно до ситуацiї. Також знання вставних слiв (словосполучень; речень) i вставних конструкцiй допоможе вам виражати власне ставлення до висловлюваного або повiдомляти додаткову iнформацiю.

VII.ДОМАШНE ЗАВДАННЯ

Альтернативне

1.Виконати вправи № 400, 412

2.Дослiдити, якi форми звертань використовують Т.Шевченко, Л.Українка у своїх творах, виписати їх (по 10).