ДЗ ЛСШ 1-3 ст. №5

Розробка уроку

з української мови

для учнів 6 класу

«Живи, співуча наша мово!»

старшого вчителя,

вчителя вищої категорії

Третинко Л.М.

2012-2013р.

Мета. 1. Стимулювати пізнавальний інтерес шестикласників щодо походження, історії, сьогодення ук­раїнської мови. Роз­ширювати знання про красу і багатство ук­раїнської мови.

2.Сформувати навички відбору матеріалу за ступенем важливості та доцільності у ході підготовки шестикласників до уроку розвитку зв'язного мовлення. Продовжувати практичну роботу над емоційністю та виразністю читання поетичного та прозового текстів. Розвивати творчі здібності шестикласників шляхом методів «мозкової атаки»,роботи в парах, у групі, індивідуальній роботі на уроці.

3. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його тра­дицій.

Обладнання. Вишивані рушники, кали­на, книжкова виставка ( «Енциклопедія українознавства», збірники УНТ, Т.Г. Шевченко «Кобзар»), галерея світлин, портрет Т.Г. Шевченка, плакати, висловлювання про мову (див. додаток до уроку та фото оформлення дошки, схема «Українська мова» для доопрацювання та заповнення її з учнями у ході бесіди, газета «Українська мова у світі».

Тип уроку. Нетрадиційний урок.

Хід заняття.

Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято душі та мови.

Учень. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Учень. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмов­ляють ваші батьки, з подвір'я, по якому ви бігали, з села чи міста, де ви народилися.

Учень. А країна - це наша Батьківщина.У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

Вчитель. «Мово рідна! Ти, як море безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого . У тобі ,мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе - перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Світлоносна! Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна!»(С.Плачинда).

Вчитель. 9 листопада весь україномовний світ вшановує українську мову і культуру! Земля наша рясно уквітча­на, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, по­етичних слів придумали люди, щоб висловити свою гаря­чу любов до краю, де народилися і живуть, до його мови співучої!

Вчитель. Сьогодні ми з вами спробуємо відповісти на питання:

*яка наша мова?

*чому так необхідно й важливо знати рідну українську мову, культуру, розвивати й зберігати їх?

*хто це - людина без роду-племені, перекотиполе? Що треба зробити, щоб не стати таким?

*що це за поняття «мала батьківщина»?для вас, мешканців Луганська, що містить це поняття ?

Вчитель пропонує учням накреслити схему в зошиті :

Рідна мова -багата, щедра, співуча ….( протягом уроку продовжити ряд епітетів, які характеризують українську мову. Зібрати словничок до домашнього твору «Лист до Мови»).

Вчитель. Організовує бесіду за матеріалами, представленими на дошці. Учні зачитують крилаті слова, цитати й афоризми (див. додаток до уроку). Коментують світлини виставки «Наша Україна» й афоризми, крилаті вирази, цитати, відповідаючи на поставлені питання.

Занотовують окремі думки в зошити для подальшої роботи над твором вдома.

Зачитують прислів'я та приказки із збірників УНТ про рідний край, українську мову, записують знайдений матеріал у зошити.

Учень. Отримавши на початку уроку індивідуальне завдання, розповідає, які матеріали та фото зацікавили його у виданні «Енциклопедія українознавства», які знайомі прізвища він зустрів у книзі та які факти біографій відомих українців вразили його.

Вчитель. Підсумуємо : так, країна - це її громадяни, люди, що становлять одне ціле, бо одна в них історія, мова, культура. Запишіть своїми словами цю слушну думку у зошити, вона стане вам у нагоді при написанні творів.

Літературно-музична композиція «Мово наша рідна!»

1-й учень.

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

2-й учень.

Вся історія народу - в мові,

Мова - душа народу.

Позбавити народ рідної мови -

Це означає вбити народ.

3-й учень.

Слова летять у душу як лебідки

І пахнуть п'янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою красою.

4-й учень.

Зневажати мову мамину - біда,

Котра пустими зробить наші душі

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що корені калині сушить.

5-й учень.

Зневажати мову - зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мова.

Учень. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише од­на. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Учениця. Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова - чудова, ме­лодійна, багата.

Вчитель. «Молитва до мови».

- Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.

- Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути зем­ному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.- Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!

- Мово наша! Звонкова кринице на середохресній до­розі нашої долі! Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. (К. Мотрич)

1-й учень.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

2-й учень.

Як ту мову можна забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

1-й учень.

Слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев.

2-й учень.

Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Моя ласкава, мамина, єдина -

Щебече соловейко на весь світ.

3-й учень.

Бентежна, тополина, калинова

Не випита, не вибрана до дна -

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

4-й учень.

Навчили мови рідної мене

І підняли мене немовби птицю,

Під склепіння неба тихе і ясне.

5-й учень.

Може, десь земля є краща й вища,

А над нею небо золоте,

Та мені найкраща та, де вишня,

Там, де вишня мамина цвіте.

2-й учень

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.

Вчитель. Діти, ми тепер можемо дописати схему, яку ви перемалювали з дошки «Українська мова», ви усі особистості, у кожного своя точка зору, кожному щось своє припало до душі з почутого, замальовуйте, ці матеріали вам допоможуть при створенні домашнього твору, надихнуть і підтримають! (звучить мелодія укр.сопілки, поки шестикласники домальовують схему у зошиті.)

Вчитель. Діти, я хочу звернути вашу увагу на стіннівку, яку зробили учні 11 класу «Українська мова!»Там є багато цікавих матеріалів, які стануть вам у нагоді для роботи з твором. А ось створений тими ж учнями в межах проведення тижня української мови в нашій школі альбом матеріалів з УНТ «Мова наша рідна!» Пропоную навчальну гру «Ми журналісти!» Ви зараз створите, працюючи в парах, один номер інтернет- видання «О мово рідна, що без тебе я?» для своїх однолітків. На кожному столі декілька віддрукованих аркушів з матеріалами про походження, історію, побутування, сьогоднішній день української мови. Ви оберете ті матеріали, що будуть доступними для розуміння та цікавими для шестикласників. За роботу! (Матеріали для гри див. у додатку до уроку).

2 учні допомагають долучити обрані матеріали, афоризми, цитати на аркуш ватману на дошці, учні зачитують тексти та аргументують свій вибір.

Вчитель. Ось яка яскрава, змістовна вийшла в нас стіннівка! Поздоровляю вас із чудовою роботою, ця стіннівка порадує багатьох учителів та учнів нашої школи.

Оцінювання й коментування оцінок.

Домашнє завдання: написати й створити ілюстрації до твору «Лист до Мови» у довільній формі.

Учні виконують українську народну пісню «Зеленеє жито,зелене…»

Вчитель. Шануймо, плекаймо й бережімо нашу світанкову, калинову українську мову! Доля її залежить від нас! Щасти вам, друзі!

Додаток до уроку (оформлення дошки)

Мова
Безсмертя мови є часточкою безсмертя людини і її народу. Тому потрібно берегти свою мову, в якій відбилася душа народу, щоб донести до майбутніх поколінь найза-повітніші думки наших предків і сподівання наших сучасників:
Нас далеко чути, нас далеко видно, Дмуть вітри історії в наші паруси. Розвивайся й далі, мово наша рідна, І про нас нащадкам вістку донеси.
(О. Підсуха)

Живе наша мова - і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова - це ми, українці, - добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів...

Пізнання мови - це пізнання народу, його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів - усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість - своєрідну і неповторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги сам до себе (3 кн. «Мова і нація»).

Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чайковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови.

Українська мова не бідна, не вульгарна... Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душі нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (Д. Павличко).

Цитати до стіннівки

Афоризми, цитати та крилаті вислови про мову для створення номеру інтернетгазети для шестикласників «Слово рідне…Що без тебе я?...»

1.

Поки живе мова - житиме й народ як національність (І. Огієнко).

Мову ревниво оберігають мовознавці - невтомні творці граматики і словників (І. Вихованець).

Барвистість одвічна народної мови - це щось невимовне, прекрасне, казкове:
і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях - солов'їна (П. Усенко).

Не пускайте слів попереду думок. Адже висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце. Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство (І. Вихованець).

Слово - це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим взірцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса (В. Сухо-млинський).

Повнота слів - це повнота світу (П. Мовчан).

Слово - прізвище думки тепер, а частіше - її псевдонім (Л. Костенко).

Відтворити до кінця історію хоч би одного слова - означає стати причетним до розкриття таємниці всієї людської мови і мислення (В. Абаєв).

2.

Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом - вони витвір світового колективного людського розуму

Слово - наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні і естетичні оцінки та вподобання .

У народу є чаша, яку можна назвати оберегом вічності. Ту криницю живить потужна ріка мови, у неї впадають джерела казки, пісні, мрії, уяви. Народи, які не оберігають чашу
пам'яті, неминуче гинуть .

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова -це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу

Ніжна душа нашого народу бринить у слові. Слово, оповите любов'ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжність у щасті, ніжність у сумі, ніжність у щемну годину. З ніжної душі - у слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня, у слово-диво, у слово сонячно-кларнетне. Дивиться мудрими очима ніжність і промовляє до нас зелен-травою, яблуневоцвітною весною, червоним осіннім зойком клена - і ніжністю слова .

Роздатковий матеріал для роботи в парах при створенні макету стіннівки «О слово рідне, хто без тебе я?»

Українська мова

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Число мовців - близько 45 млн., більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні^[, офіційною мовою Придністров'я. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії^],Словаччині,

Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою в світі користуються від 41 до 45 млн. осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Українська мова відображає формування українців як народу , що склався у VI-XVI ст. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови .

Для запису української мови використовують кирилицю зрідка - латинку в різних варіантах. Правила української мови регулює Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. Олександра Потебні . Щороку 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови.

Класифікація

За традиційною класифікацією, українська мова належить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.

Найближчою до української є білоруська мова (починаючи з IX - XI ст. обидві мови частково формувалися на спільній базі - зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови, обидва народи до XVI ст. мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.

Українська мова, як окрема слов'янська мова, має численні риси, які зближують або віддаляють її від сусідніх слов'янських мов - польської, білоруської, російської, болгарської та словацької.

З точки зору лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики)

Вплив на інші мови

Українська мова вплинула на інші сусідні слов'янські мови, особливо на польську та російську літературні мови, меншою мірою на білоруську. До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «козак», «степ», «бандура», «борщ» (до польської було запозичено українські слова гречка, хворий, російської «вареники» ; «пасіка» ; «бублик» , підполковник, румунської - щука,-голуб.

Назва української мови

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до сер. XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова» Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. русский языкъ).

Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова» зрештою поступово перемогло в усіх українських регіонах.

Крім того, у різний час вживали такі назви:

• про́ста мова в пізньому середньовіччі на противагу книжній

• малоросійська / малоруська мова чи південноросійська / південноруська мова в Російській імперії

• русинська мова (офіційно), руська мова (розмовно) в Австро-Угорщині

• угроруська або карпаторуська мова в Угорщині

• козача / кубанська мова або просто балачка на Кубані

• руська мова (офіційно) в Польщі

Новий і новітній часи

З кінця 18 ст. зароджується нова українська літературна мова на народній основі. Основоположником її став Іван Котляревський. Тарас Шевченко своєю творчістю під­ніс українську літературну мову до рівня загальнонародної^[. Традиції Шевченка в розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості Пантелеймон Куліш, І. Я. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. М. Коцюбинський та інші письменники. У 60-80-х рр. 19 ст. розвиток української літературної мови галь­мувався царськими заборонами (Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876р.

З початку 20 століття українська літературна мова була представлена не тільки у художній, а й у науковій та публіцистичній літературі. Особ­ливо бурхливо вона розвивається після віднов­лення української державності (1917) .Вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури.

1989 року завдяки зусиллям патріотичної української громадськості Bерховна Рада республіки прийняла Закон УPCP «Про мови в Українській PCP», який на­дав Українській мові статус державної. Цей статус закріпле­но в Конституції України 1996.

Поза межами України українська мова побутує серед українського за походженням населення західної (понад 2 млн. чоловік) та східної (6,8 млн. чоловік) діаспор.
У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах користуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн.

Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі. Окрім того, українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури - бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 12 університетах Канади.

Україномовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдові, Литві. Докладаються зусилля щодо відновлення шкіл з українською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах.

Мова росте елементарно: разом з душею народу.
спогадів про батька й матір, братів і сестер, про рідний дім. Позбавити людину рідної мови - чи то згідно з її волею, чи всупереч їй - аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її
духовності (В. Русанівський).
* * *
Наша мова - найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Д. Лихачов).

Фрагмент оформлення дошки на уроці.

Учасники та гості нашого уроку «Мова наша солов'їна…»

(14.11.2012 р.)