Валер’ян Підмогильний, роман «Місто»

Урок літератури в 11 класі

учителя української мови та літератури

Краснодонської ЗШ І-ІІІ ступенів № 24

вищої категорії, «старший учитель»

Ізваріної Л.М.

Начало формы

Тема уроку:Валер'ян Підмогильний, роман «Місто». Мотив підкорення людиною міста. Риси української ментальності в образі інтелігента із села Степана Радченка,складність і неоднозначність його характеру.

Мета:проаналізувати роман «Місто» Валер'яна Підмогильного з позицій екзистенціалізму; вчити учнів розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину;визначити риси української ментальності в характері головного героя;характеризувати маргінальний образ українського інтелігента;розвивати критичне мислення, уміння аналізувати світоглядну і психологічну еволюцію характеру головного героя;виховувати почуття гуманності, людяності, уміння вибудовувати стосунки з людьми, цілеспрямованість, уміння презентувати себе в суспільстві, порядність у ставленні до оточуючих людей.

Учні повинні знати: зміст роману «Місто», основні засади екзистенціалізму, маргінальність.

Учні повинні вміти: аналізувати ідейно-художній зміст і образи урбаністичного роману «Місто»;характеризувати маргінальний образ українського інтелігента, давати власну оцінку;висловлювати і обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного

Методи і прийоми: обговорення теми в загальному колі, бесіда, дискусія,індивідуальні творчі завдання, метод «Прес», презентація, відеоінтерв'ю.

Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: портрет Валер'яна Підмогильного, мультимедійний проектор, комп'ютер, музичні записи, уривок із фільму «Розстріляне відродження. Частина 1», презентація, відеоінтерв'ю, великий тлумачний словник сучасної української мови

Хід уроку

І. Стимулювання та психологічна настанова. Мотивація навчальної діяльності.

1.1. Вчитель:

«Вона нічого не коштує, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в пам'яті, часом, залишається назавжди. Її неможливо купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!»

• Чи здогадалися, про яку людську емоційну приємну реакцію йдеться? (Про усмішку.)

- Тож давайте розпочнемо сьогоднішній урок з усмішки і подаруємо її доброзичливість всім учасникам уроку.

1.2 Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, бо маємо продемонструвати, що знаємо і що вміємо. Цілком природне ваше хвилювання. Нехай побороти його вам допоможе пам'ятка.

(Кожному учню роздається текст емоційної настанови)

« Я - учень.

Я особистість творча.

Я не боюсь висловлювати свої думки.

Помилившись, міркую далі.

Шукаю істину»

УчительНа попередньому уроці ми познайомилися із біографією В.Підмогильного, одним із найяскравіших прозаїків 20-х років ХХ століття, найпотужнішим модерністом, представником неореалістичної течії.Творча група учнів нашого класу підготувала короткий відеоролик про життєвий шлях письменника.

(Музика - Лиші А., озвучила текст Дзвоневська І., монтаж і режисура Кортогуза А.).

• Я пропоную вам подивитися відеоролик і дати відповідь на питання:

Чому « тільки смерть перетворює життя людини на долю?»

1.3 Перегляд відеоролика

Так чому « тільки смерть перетворює життя людини на долю?» (Відповіді учнів)

ІІ Актуалізація опорних знань

1. Літературна організація, до якої належав В.Підмогильний? (Ланка - МАРС)

2. Роман А.Франса, перекладений В.Підмогильним? («Таїс»)

3. В.Підмогильний - письменник і.. ( перекладач)

4. Село, де народився письменник? ( Чаплі)

5. Який твір письменника можна вважати вершинним? ( «Місто»)

ІІІ. Визначення мети і завдань уроку

1. Оголошення теми уроку

Епіграф уроку:

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина - людина їсть і п'є: як тварина - вона множиться і як тварина - викидає; як янгол - вона має розум, як янгол - ходить просто і як янгол - священною мовою розмовляє».

Талмуд. Трактат Авот

(Запис у зошит теми уроку)

ІV Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

(під музичний супровід) ( Бетховен «Місячна соната»)

Любі мої одинадцятикласники! Зараз ви стоїте на порозі великих змін у власному житті. Адже незабаром випускний, вступ до ВУЗу і доросле самостійне життя. Я гадаю, що роман Підмогильного «Місто» допоможе розібратися і, можливо, попередити складнощі дорослого життя. Передбачаю, що твір залишив по собі доволі суперечливі враження й що ми не дійдемо якоїсь спільної думки, але пам'ятайте, що література - це школа життя, його віддзеркалення, тож вона промовляє до вас вустами та вчинками персонажів.

А зараз залишається найпростіше та найскладніше водночас - усвідомити прояви української ментальності в образі інтелігента із села Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру.

1.Які риси української ментальності в образі Степана ви помітили, читаючи роман?

( - інтелект; естетичні погляди; розумові здібності; особливість мислення - це ті риси, що проявлялися вкультурі, мові, поведінці головного героя)

2. Чи відчував відчай Степан Радченко, дивлячись із квартири на 6-му поверсі (алегорія) на місто Київ?

(Відчував духовну пустоту)

Саме тривога, дисгармонія приховувалися у сокровенних надрах внутрішнього світу головного героя, а це ЕКЗИСТЕНЦІЯ.

Теорія літератури

Учнівська презентація

( Запис у словник з теорії літератури) (Інформація у конверті)

Екзистенціалізм - філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К'єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки.

Визначальні риси екзистенціалізму:

1. абсурдність буття,відчай,страх смерті;

1. особистість має протидіяти державі,суспільству "ворожому" середовищу;

1. вища цінність у свободі особистості;

1. існування людини тлумачиться як драма свободи;

2. в художніх творах розповідь ведеться від першої особи.

В українській літературі екзистенціалізм проявився у творчості

В. Підмогильного, І. Багряного, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників «нью-йоркської групи», в ліриці В.Стуса.

Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя

Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду:

СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО),

БУНТ (БОРОТЬБА),

ТВОРЧІСТЬ

Отож, В. Підмогильний досліджує людину, поєднуючи естетичні засади психологічного роману та філософію екзистенціалізму.

- Як ви розумієте, що таке психологізм?

(Психологізм - заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію.Упсихологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в час модернізму він набув популярності. В українській літературі психологізм притаманний творчості М. Хвильового, В. Підмогильного,драматургії Л. Костенко)

Головний герой роману «Місто» Степан Радченко виходець із села, його справедливо можна назвати герой - маргінал.

1.Що таке маргінал?

Давайте звернемось до тлумачного словника української мови.

(Маргінал 1.Той, хто втратив колишні соціальні зв'язки і не пристосувався до нових умов життя

( звичайно про вихідців із села) 2. Провінціал).

2.А що таке урбаністика?

(Урбаністика - це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж «міськими очима»)

Аналіз роману

Жанр: урбаністичний роман (запис у зошиті)

Робота в групах .

Діти, вдома ви працювали над випереджувальними завданнями: досліджували історію написання роману, історію публікації, оцінку критики, особливості сюжетної лінії.

Виступи дітей

• Історія написання

«Містом»,по суті,започаткувалася нова українська урбаністика, саме в ньому маргінальний характер уперше в пореволюційні роки було розкрито глибоко, психологічно вірогідно, в дусі класичних взірців ДЖ. Лондона, Гі де Мопасана,

Оноре де Бальзака, Ф, Достоєвського, Панаса Мирного. Водночас роман Підмогильного є цілком оригінальним, самостійним.

У романі «Місто» Валер'ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати-антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.

Ось як у 1929 р. письменник пояснював свій задум:

« Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній. І коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість» до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх»

(Цитата вивішується на дошку)

Історія публікації

Роман завершений письменником у 1927 р, опублікований уперше в Харкові в 1928 р. У 1929 р. Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його російською мовою - у 1930 р. роман виходить у серії «Творчество народов СССР». Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер'ян Підмогильний, роман «Місто», як й інші твори письменника, був заборонений до 1989 р.

Оцінка критики

Після публікації роман викликав значний інтерес у громадськості. Його обговорювали на читацьких конференціях, у пресі з'явилися рецензії літературознавців. Одні критики захоплювалися твором, у якому відбилася філософія життєствердження епохи, інші тлумачили роман у дусі соціологізму, називаючи книжку «антирадянською», бо в ній не показано «змички робітників і селян», немає уславлення колективізму, робітничого класу, а психологічний аналіз тогочасних проблем, увага до людини, її внутрішнього світу вважалися дрібнобуржуазною ідеологією, неприйнятною для соціалістичного суспільства. Деякі критики вважали роман автобіографічним, головного героя ототожнювали з автором, проти чого Валер'ян Підмогильний у пресі застерігав читачів.

Дослідники творчості Валер'яна Підмогильного вважають, що прототипом Степана Радченка був відомий поет і прозаїк, автор роману з екзистенціальними рисами «Недуга», друг Підмогильного Євген Плужник.

Лише нині, з відстані часу, можемо об'єктивно оцінити вагомий внесок письменника в розвиток національної літератури, який полягав у намаганні пізнати модерну українську людину.

Особливості сюжетної лінії

Валер'ян Підмогильний до свого роману бере два епіграфи:

«Як можна бути вільним, коли маєш тіло?»

А. Франс «Таїс»

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина - людина їсть і п'є: як тварина - вона множиться і як тварина - викидає; як янгол - вона має розум, як янгол - ходить просто і як янгол - священною мовою розмовляє».

Талмуд. Трактат. Соломія Павличко з цього приводу зазначала:

«Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, - неможлива».

В. Підмогильний, формуючи нову модель психолого - реалістичного роману, експериментує з композицією: на традиційну оповідну з її зав'язкою, кульмінацією, розв'язкою (у романі «Місто» це сюжетна лінія становлення письменника) накладає кризову ( сюжетна лінія Степанових стосунків із жінками), яка характерна для пригодницьких творів. Таким чином він динамізує психологічний роман.

Основною сюжетною лінією роману є еволюція головного героя, Степана Радченка, який проходить путь від ворожості і ненависті до примирення з Містом. Внутрішні зміни головного героя відображаються через його ставлення до урбаністичної культури.

Розповідь подана через історію душі - енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до технічного вузу й сподівається повернутися з новими знаннями у село.

Телеміст. (Додаток 1)

( між сучасними випускниками і жіночими образами із роману)

• Які почуття переживає Степан до кожної із жінок?

( Цитату вивішую на дошку)

З цього приводу Соломія Павичко писала:

«Жінки для Степана Радченка - талісман його успіху, по суті його жертва… жінка є лише об'єктом почуття й екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як абсурдне саме життя... Для чоловіків це пошук самоствердження, а не кохання».

1. Завдання на встановлення відповідності

(на мультимедійному проекторі завдання на встановлення відповідності)

Визначте, який епізод відповідає певному сюжетному елементові роману «Місто» В.Підмогильного

А. Експозиція 1. Смерть Зоськи

Б. Зав'язка 2. Приїзд Степана до Києва, знайомство із містом.

В. Кульмінація 3. Знайомство з Ритою

Г. Розв'язка 4. Поселення С. Радченка у Гнідих.

1. Бесіда.

- Яка ще сюжетна лінія розвитку образу Степана Радченка домінує у творі?

( Народження і становлення письменника)

1. Ким був у селі Степан?

(підпасич-приймак, повстанцем, секретарем сільбюро Спілки робземлісу)

1. Яку назву мало перше оповідання Стефана? ( «Бритва»)

1. Псевдонім Радченка? (Стефан) ( ст..69)

1. Яке прізвище критика, що високо оцінив оповідання Радченка? (Вигорський)

1. Де він познайомився із Вигорським?

(На курсах української мови, попередній лектор - це Вигорський)

1. Чому питання української мови у 20-30 роках було актуальним? ( У цей час мова була потрібна для держслужбовців, бо був період НЕП, українізації)

1. Степан пише оповідання і надсилає їх у харківські і київські видання. Який перший солідний гонорар отримав уже «Стефан»? (350 крб.)

Отже, матеріальний стан його покращився і Радченко має запрошення писати ще. Він відчув щастя, бо - письменник.

1. Як ставилися до нього в літературних колах? (Спочатку просто терпіли, згодом звикли, потім симпатизували)

У нас є журналістське інтерв'ю із письменником Вигорським. (Додаток 2)

Інтерв'ю із письменником Вигорським.

Однією із спокус у Степана було бажання створити кар'єру, як говорив Вигорський.

Яку посаду в журналі займав наприкінці роману Радченко? (Секретар журналу)

Зачитайте з тексту як це сталося. (ст..194)

(« А тут звільнилася посада секретаря в журналі. Кожна літературна група висувала свого, пройшла ціла баталія. Як вихід - взяли Радченка - нейтральну особу, котра подавала надію на себе впливати»)

ВИСНОВОК

Образ Степана Радченка складний, суперечливий, далеко не однозначний. Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро із злом, які інколи заради особистого утвердження здатні піти навіть на злочин, не страждатиме він і від людських жертв, і разом - це неординарна особистість,що стає письменником, відвідує літ зібрання, особа не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ. У творі автор не робить ніяких різких акцентів, не підносить і не виправдовує свого героя, не нав'язує читачеві своїх висновків, а змушує його замислитися над людською природою, що є невід'ємною складовою її дійсності.

А «Займи позицію». (Додаток3)

• Ми повинні дати відповідь на складне, суперечливе питання, яке потребує оцінки персонажа. Мені б хотілося зауважити на тому, що дуже важко в цьому житті зрозуміти оточуючих, їх поведінку, мотиви вчинків. Кажуть, для цього треба подивитися на речі очима іншої людини, стати на її місце, «побувати в її шкурі». Тож, щоб не прийняти спонтанного рішення, пропоную групам зайняти позицію певної категорії читачів. Попереджаю, що вона може не збігатися з вашою, але хочу, щоб ви спробували оцінити поведінку Радченка з позиції іншої людини.

Заповнити таблицю, у якій ви маєте зазначити позитивні та негативні риси характеру Степана Радченка з точки зору певної групи читачів. У нижньому рядку обґрунтуйте свою позицію:

учні першої групи доводять, що Радченко - взірець цілеспрямованої особистості і в нього є чому повчитися;

учні другої групи пояснюють, чому вважають його цинічним егоїстом;

учні третьої групи пояснюють, чому їм важко остаточно визначитися зі ставленням до нього.

Б. Сенкан

А хто не працює у групі пропоную роботу, яка допоможе створити свого роду психологічний портрет Степана Радченка. І ми побачимо, яким він постає в уяві кожного з вас.

Діти роблять записи в зошитах за схемою:

Степан Радченко

Дібрати 2-3 означення, що характеризують цю людину.

Дібрати 2-3 дієслова, що схарактеризували б дію чи стан цього персонажа.

Почуття, яке викликає у вас (1-2 словами).

Асоціація. (предмет, явище природи, тварина тощо)

Озвучення результатів.

1. Метод «Прес»

• Тепер у вас сформувалися особисті думки щодо головного героя роману. Користуючись схемою, яку ви бачите, сформулюйте відповідь:

Чи завоював Степан Радченко МІСТО?

Теза я вважаю, що Степан Радченко - завоював…;

я вважаю, що Місто - примусило...;

я ще не сформулював собі чіткої думки про те,чи завоював Степан Місто…;

Докази тому що …; оскільки…; бо…; доказом може бути…; доказом є ….

Висновок отже, секрет успіху …;

як висновок можна сказати: досягає успіху той, хто…;

таким чином, можна стверджувати, що….

У своєму психологічно - філософському ключі роман «Місто» порушує проблему перспективи української нації, узагальнивши її в епіграфі з Талмуду до нього : «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» І тільки споконвічна боротьба людини за чистоту своєї душі робить її подібною до янгола. Цю істину відкриває нам В. Підмогильний своїм завжди актуальним романом

VI Підсумки уроку

1. Виступ експертної групи

(Зачитуються найцінніші думки, що прозвучали на уроці)

1. Оцінювання роботи на уроці учнів.

1. Рефлексія

(У руках тримаю м'яч - смайл: хто впіймав - той відповідає)

Я хотіла б почути відповідь на питання:

1. Що дало вам особисто знайомство з твором, з такою непересічною, суперечливою, цікавою особистістю як Степан Радченко?

1. Чи доцільно було впроваджувати в програму літератури 11 класу роман

В. Підмогильного «Місто» ?

4. Слово вчителя.

Ще раз дякую зароботу, за відвертість, я бачу, що ви готові працювати над собою, переглядати, адекватно оцінювати власні погляди на життя, принципи, цілі, а також людей, що вас оточують. Я бажаю вам не схибити, не згубитися увеликому житті, не занехаяти душу у вирі проблем, спокус і випробувань, що посилатиме вам велике доросле життя.

VIІІ Домашнє завдання

Написати твір на одну з тем:

«Степан Радченко - цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої особистості»,

«Яким треба бути, щоб досягти успіху в житті?».

Додаток 1

ШЕВЧЕНО - ЛАЙФ

ТЕЛЕМІСТ

Ж. - Отже, я нагадую, що в ефірі Шевченко - лайф і телеміст між випускниками 11 класу ЗОК №22 та жінками із роману «Місто» Валер'яна Підмогильного, які мешкають у Києві в 20-30 роках ХХ століття. Добрий день! Зараз я, Владислава Шевченко, і випускники хочемо дізнатися про те, яку роль у житті Києва відіграє літературно - мистецька еліта?

Рита: - Доброго дня молодь ХХІ століття! Мене звати Рита і хочу сказати, що Київ зараз типове непманське місто, і літературно - мистецька еліта відіграє неабияку роль. З 22 року тут плідно працює мистецьке об'єднання «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса, а також український театр ім. М. Заньковецької, є багато літературних угрупувань: Ланка, ВУАН, МАРС.

Ж. - Дякуємо. Я бачу серед вас Надійку, до вас питання: «Чи дійсно прагне завоювати місто Київваш знайомий Степан Радченко із села Чаплі? Якщо так, то яким чином?»

Н. - Так, Степан дійсно має намір влити в місто «свіжу кров села, що змінить його вигляд і істоту». І він це зробить, не дивлячись ні на що.

Ж. - Дякуємо . Тамаро Степанівно, або ж Мусінька, «півсентиментальний хатній роман» із Радченком на Подолі - це результат вашої жіночої невлаштованості в житті, чи щось інше?

ТС. - Доброго дня! Нехай буде так, але ж, окрім півсентиментальності я додала Степанові впевненості, досвідченості і допомогла в певній мірі просунутися соціальною драбиною далі, на шляху досягнення його мрій.

Ж. - Зосю, як ви проводили вільний час у товаристві із Степаном?

З. - Ми відвідували музеї і театри, вистави, лекції, читали літературні новинки, книги. (Сміється) У моєму оточенні він перетворювався на типового міщанина.

Ж. - У вас є запитання? (До учнів класу) Прошу.

1. - Ми знаємо із роману «Місто» В. Підмогильного, що про вас, Зосю, Степан говорив: «скнара, яка ретельно вибрала з мене все, що їй належало»? Як ви це прокоментуєте?

З. - «Божественний» має право на власну думку, але ж зі мною Стьопа рятувався від «фатальної самотності в чужому середовищі». Неодноразово говорив мені: «Зосю, ти єдина, у мене нікого більше немає, нікого. Я самісінький у цілому місті… Мені так важко…» І я розуміла, але повірте, мені було нелегко змиритися із принизливим статусом «коханки», і я на межі самогубства. Але «божественний» запропонував одружитися….Ой, «душа в нього погана. Погана якась душа…» (Плаче, пішла)

Ж.- Прикро…, будь ласка. (До учнів)

2.- Ми усі знаємо, що кардинальні зміни все ж таки відбулися після того, як Степан кинув Зоську. Він сказав: «Обридла ти мені. Відчепись од мене, от що!», і відверто фліртував із Ритою на очах у Зоськи.

У мене запитання до Рити: «Ви дійсно стали «радістю знайдення» для Радченка?»

Ж. - Можливо я і стала «радістю знайдення» для Радченка, і, здається, він почав писати якусь там повість про людей….

Ж. - Рито, Рито…. Ми вас не чуємо….. Студіє, на разі ми втратили зв'язок. А всім присутнім нагадую, що ви були свідками телемосту між героїнями роману «Місто» Валер'яна Підмогильного та випускниками школи 2011 року. Дякую усім. До нової зустрічі!

Додаток 2

Інтерв'ю з поетом Вигорським:

Журналіст: Чи вважаєте ви Степана Радченка талановитим, перспективним письменником?

Вигорський: Так, у нього є бажання ним бути і Радченко має власну думку.

Журналіст: Чи близька вам його життєва позиція?

Вигорський: Ні, у Степана є бажання закріпитися у місті, а я люблю волю, життя без обмежень.

Журналіст: Чи хотіли б Ви спілкуватися з ним, товаришувати й надалі? Чи вважаєте Ви себе його другом?

Вигорський: Мені цікавий Степан Радченко як друг, але зі мною він не зовсім відвертий, так би мовити, сокровенним не ділиться.

Журналіст: Яким Ви бачите Радченка в майбутньому, років за 15-20?

Вигорський: Самокритичним, але в полоні спокус, що пропонує місто, і людиною,що зробила вдалу кар'єру.

Додаток 3

 І група

Доведіть, що Радченко - взірець цілеспрямованої особистості і в нього є чому повчитися.

 ІІ група

Поясніть, чому ви вважаєте Степана цинічним егоїстом;

 ІІІ група

Поясніть, чому вам важко остаточно визначитися зі ставленням до головного героя роману «Місто»?.

Конец формы

Валер'ян Підмогильний,

роман «Місто». Мотив підкорення людиною міста

Розробка уроку

з української літератури в 11 класі

учителя української мови та літератури

Краснодонської ЗШ І-ІІІ ст. № 24

Ізвіріної Л.М.