Статья по математике на тему «Критичне мислення на уроках математики»

Критичне мислення на уроках математики

Сучасні умови життя спонукають молодь до пошуку різноманітних способів розв'язання актуальних проблем через розкриття резервів творчого потенціалу особистості. Для цього потрібно здійснити перехід від освіти як "передачі знань" до продуктивного навчання, коли прирощення знань відбувається через процес створення учнем власних творчих продуктів. Найголовніше завдання виховання та навчання - пробудити в дитині жагу до самонавчання.

Технологія - грецьке слово за походженням (tehne -"мистецтво, "ремесло" , "наука", logos - "поняття", "вчення") форма реалізації людського інтелекту, сфокусованого на розв'язуванні суттєвих проблем буття.

За допомогою технології інтелектуальна інформація перекладається на мову практичних рішень. Тобто технологія - це способи діяльності й те, як особистість задіяна у цій діяльності. Технологія навчання відображає шлях засвоєння конкретного навчального матеріалу в рамках відповідної теми, розділу. Метою будь - якої технології є досягнення більш високого рівня навчання та виховання.

Початок ХХІ століття означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття у всьому світі. За умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентноспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини. За таких умов як ніколи гостро стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу людини. На цій основі формується нова педагогіка _ педагогіка компетентної людини Більшість педагогів погоджується з фактом, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Що знання, вміння, навички, яких набувають учні в процесі вивчення шкільних предметів, не переходить автоматично в таку готовність. Саме компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і потребами життя.

Проблема компетентнісно спрямованої освіти сьогодні є основним напрямком пошуків педагогів.

В українській педагогіці проблема активно розв'язується протягом останніх десяти років. Одну з перших спроб осмислення в європейському контексті завдань освіти як формування в учнівської молоді духовної, політичної, економічної, соціальної компетентностей здійснив Б. Чижевський (1996). Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що «навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій ».

Проведено дослідження досвіду « компетенізації » європейської школи ( О. Овчарук), де охарактеризовано підходи до запровадження компетентнісного підходу в освіті європейських країн.

Українські педагоги також стежать за дискусією з цих питань у Росії ( А. Хуторськой, В. Краєвський).

Педагогами практиками запропоновано формулу компетентності, що спрямована на досягнення конкретного результату під час компетентнісно орієнтованого підходу до навчання:

компетентність = мобільність знань = гнучкість методу = критичність мислення.

Формула вказує ,що шляхом до формування компетентності є, поперше, озброєння учнів знаннями та вміннями їх знайти, відсіяти від непотрібної інформації, перевести їх у досвід власної діяльності, по - друге, розуміння, яким чином можна здобути ці знання, в якому випадку який метод потрібний, по - третє, розвинене критичне мислення для адекватного оцінювання себе, світу, свого місця у світі. Отже, предметне навчання, де навчальними програмами регламентується зміст предметного матеріалу, вимоги до засвоєння предметних знань, може стати основою до формування компетентності учнів за умови підбору доцільних предметних методів навчання та поєднання їх з активними технологіями навчання, прикладом яких є технологія «Розвиток критичного мислення». Таким чином, будуть розв'язані завдання, що стоять перед кожною навчальною дисципліною, в тому числі й математикою, такі, як:

• засвоєння предметних знань, умінь та навичок;

• оволодіння методами роботи зі спеціальною математичною інформацією;

• створення стійкої мотивації до навчання;

• спонукання до самостійності, прийняття зважених рішень, обміну думками; готовність до роботи з новою інформацією, до пошуку аргументованих шляхів розв'язання проблем, до спілкування з іншими тощо.

В організації сучасного уроку пропонується поєднання традиційних методів навчання математики з етапами уроку критичного мислення, стратегіями технології «Розвиток критичного мислення».