Планирование «Формування екологічної свідомості школярів»

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ШКОЛЯРІВ

Автор:

Медведєва Вікторія Леонідівна, заступник директора з ВР, вчитель географії, спеціаліст вищої категорії.

Формування екологічної свідомості школярів. - Харків, 2013. -34 с.

Зміст анотації

Збірник містить поради керівникам та вчителям природничих дісциплін щодо організації виховної роботи екологічного спрямування на уроках та в позакласній роботі. У збірнику подані практичні рекомендації щодо структури та прийомів екологічного виховання для різних вікових груп учнів, розробки уроків, виховних заходів, приклад екологічного щоденника школяра, що дають змогу організувати творчий та компетентний підхід до організації екологічного виховання школярів на уроках та в позакласній роботі.

ЗМІСТ

І. ВСТУП. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА 4

ІІ. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ. 6

1. Зміст екологічної освіти та виховання. 6

2. Основні екологічні та здоровязберігаючі заходи. 8

ІІІ. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ. 10

1. Школярі молодших класів. 10

2. Середня та старша школа. 12

3. Позашкільна екологічна освіта та виховання. 15

4. Екологічний щоденник школяра 16 VІІ. НЕФОРМАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ. 28

V. ВИСНОВКИ. 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 33

ДОДАТКИ 34

І. ВСТУП.

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Актуальність. Уникнути впливу людини на довкілля, зберегти природу у незміненому стані не реально, оскільки, щоб жити, людина повинна створювати необхідні умови для задоволення своїх потреб, тобто здійснювати виробничу та іншу діяльність. Проте у процесі здійснення будь-якої діяльності, пов'язаної з втручанням у навколишнє середовище, неминуче виникають зміни цього середовища.

В 1992 році на міжнародній конференції ООН по навколишньому середовищу та розвитку в Ріо-де-Жанейро було призвано всі країни світу перейти на шлях стійкого розвитку. Передумовою цього стало зіткнення людини із загостренням протиріч між постійно зростаючими потребами населення і деградацією навколишнього природного середовища. Вирішити це протиріччя можна лише шляхом відновлення і збереження довкілля, що, не порушуючи природної рівноваги, гарантує людям можливість виживання і подальшого динамічного соціально-економічного розвитку. Отже, людство стоїть перед необхідністю розробки стратегії свого виживання на планеті. Вона передбачає переорієнтацію всіх сфер життя людей: соціальну, економічну, освіту, культуру, політику, міждержавні відносини на формування нової системи цінностей і моралі. Одним з чинників, що впливає значною мірою на поглиблення критичного екологічного мислення, є розвиток екологічної орієнтації освітнього процесу.

Мета роботи. Скласти орієнтовний проект виховної діяльності. Сформувати екологічно вихованого школяра в процесі використання різних форм роботи з учнем

Задачі роботи. Концепція екологічної освіти в Україні затверджена у 2002 році МОН України передбачає чітку структуру формування екологічної освіти, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. В ній виділено два основні напрямки освіти - формальна і неформальна. Завдання цієї освіти - сформувати систему знань, поглядів і переконань учнів, які забезпечуватимуть громадську відповідальність за стан навколишнього середовища, як основу існування держави, готовність його поліпшувати шляхом прийняття необхідних екологічно грамотних рішень на основі нового стилю мислення і життя у злагоді з природою. Ця провідна ідея має розвиватися від початкової освіти до закінчення школи. Формальна освіта охоплює всі ланки загальної системи освіти яка існує в Україн. Другий напрямок - має просвітницький характер і спрямований на формування екологічної культури населення, в данному випадку - батьків

Система екологічного виховання в умовах сталого розвитку

передбачає врахування основних її аспектів:

- національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

- гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

- збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

- об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;

- зв'язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.

ІІ. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ

формування основних понять

виховання

виховні досягнення

- усвідомлення краси природи, як унікального явища та її функцій в житті людини;

- пізнавального інтересу до природи;

- необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї;

- дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу;

- навичок правил техніки безпеки на природі;

- потреби в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;

- навичок життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

- ставлення до природи як історико-культурної, наукової та освітньої цінності;

- моральної відповідальності за збереження природного довкілля;

- екосистемного підходу до розв'язання екологічних проблем, стратегій і технологій їх вирішення в інтересах еколого-збалансованого розвитку суспільства;

- усвідомлення єдності людини та природи;

- активної життєвої позиції щодо оздоровлення довкілля;

1. Зміст екологічної освіти та виховання.

Зміст екологічної освіти повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власного здоров'я і навколишнього природного середовища і передбачає розробку системи наукових знань (уявлень, понять, закономірностей), які відображають філософські, природничо-наукові, правові й морально-етичні, соціально-економічні, технічні й військові аспекти екологічної освіти.

Розвиток екологічної освіти має відбуватись на основі синтезу трьох основних підходів (тенденцій), що сьогодні існують: тенденції формування сучасних екологічних уявлень, тенденції формування нового ставлення до природи і тенденції формування нових стратегій та технологій взаємодії з природою.

Екологічна освіта розглядається, як неперервний процес і ґрунтується на таких принципах:

• системність, систематичність і безперервність, що забезпечують організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти, єдність формальної і неформальної освіти населення;

• орієнтація на ідею цілісності природи, універсальності зв'язків всіх природних компонентів і процесів;

• міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної освіти; взаємозв'язок краєзнавства, національного і глобального мислення, що сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях;

• краєзнавчий принцип екологічної освіти має бути вдосконалений і покладений в основу;

• конкретність та об'єктивність знань, умінь та навичок;

• поєднання високопрофесійних екологічних знань з високоморальними загальнолюдськими цінностями, синтез природничо-наукових та соціогуманітарних знань.

Знання, як складова екологічної освіти, включають пізнавальні і діяльні компоненти навчання. Пізнавальні компоненти включають не лише систему екологічних знань, а й визначають внутрішню культуру людини, формують готовність до активної свідомої діяльності щодо гармонізації стосунків у системі "Людина - суспільство - природа".

Сучасна екологічна освіта має базуватися на обов'язковості вивчення конкретно визначеної кількості, обсягів природничих і гуманітарних дисциплін на різних ступенях навчання і чітко визначеній оптимальній кількості понять і термінів на кожному рівні освіти, узгодженості і ясності щодо основних екологічних понять та термінів.Базовими складовими екологічних знань мають бути сучасні уявлення про:

• біосферу та її структурні одиниці, екосистеми, їх біотичну структуру, генетичні типи, принципи класифікації; живу речовину та її роль в біосферних процесах; закономірності кругообігів речовин, енергії та інформації;

• систему "людина - суспільство - біосфера - космос"; основні види антропогенного впливу на компоненти довкілля та їх негативні наслідки;

• основні глобальні, державні і регіональні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення; економічні, законодавчі та нормативно-правові принципи раціонального природокористування; основи державної та регіональної екологічної політики тощо.

Зміст безперервної екологічної освіти та виховання повинен включати дві ланки - формальну і неформальну. До першої ланки відносяться загальна система освіти, яка існує в Україні на таких рівнях: дошкільна, шкільна, позашкільна, професійно-технічна, вища та післядипломна освіта. Друга ланка системи екологічної освіти та виховання має просвітній характер, формує екологічну свідомість і культуру населення (засоби масової інформації, церкви, громадські екологічні та просвітні об'єднання, партії та інш.). Неперервна екологічна освіта передбачає організацію виховання і навчального процесу від дитинства до глибокої старості. На цьому шляху людина проходить кілька стадій навчання.

1. Дошкільне виховання - найперший рівень, коли головну роль відіграє родинне виховання.

2. Загальна середня екологічна освіта, під час якої продовжується і поглиблюється процес екологічного світосприйняття. Є надзвичайно важливим етапом в системі неперервної багатоступеневої екологічної освіти. За особливостями форм та методів освіти з врахуванням віку дітей, обсягу та рівня їх шкільних знань, шкільна освіта охоплює три рівні: початковий (1-4 класи), основний (5-9 кл.) та старших класів (10-12 кл.).

2. Основні екологічні та здоровязберігаючі форми роботи.

№

з/п

Зміст роботи

Термін

Категорія учасників

Місце проведення

Міжнародний день моря

26 вересня

педагоги, учні

ЗНЗ

День туризму

27 вересня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День захисту тварин

4 жовтня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День зі зменшення небезпеки стихійних лих

14 жовтня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День відмовлення від паління

20 листопада

педагоги, учні всіх ланок

ЗНЗ

Міжнародний День боротьби зі СНІДом

1 грудня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний день біологічного різноманіття

29 грудня

педагоги, учні

ЗНЗ

Всеукраїнська акція «Збережемо ялинку»

грудень

учні

ЗНЗ

Міжнародний День водно-болотних угідь

лютий

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День боротьби з наркоманією

1 березня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День води (День охорони водних ресурсів)

22 березня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День птахів

1 квітня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День здоров'я

7 квітня

педагоги, учні

ЗНЗ

День Довкілля

19 квітня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День Землі

22 квітня

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День Чорнобильської трагедії

26 квітня

педагоги, учні

ЗНЗ

Акція «Збережемо первоцвіт»

квітень

педагоги, учні

ЗНЗ

Міжнародний День без паління

31 травня

педагоги, учні

ЗНЗ

Участь в МАН

Протягом року

педагоги, учні

ЗНЗ

Участь в екологічних проектах

Протягом року

педагоги, учні

ЗНЗ

Краєзнавча робота

Протягом року

педагоги, учні

ЗНЗ

IІІ. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ

1. Школярі молодших класів

Початкова школа відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання.

Вивчення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи це зокрема, такі вимоги:

-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних звязків;

-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей школярів;

-організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільнокорисної праці;

-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;

-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

-єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному вихованню учнів. Таким чином, екологічне виховання учнів молодших класів має ряд специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу педагогічних вимог.

Орієнтовний розподіл тем з екологічного виховання на рік

Вересень

1.Квіткове диво

2.Земля - наше багатство

Жовтень

1. Осінь барви розвела, нам дарунки принесла

2. Повітря потрібне всім

Листопад

1.В гостях у лісових друзів

2. Дива на небі

Грудень

1. Біла фея прилетіла, все подвір'я стало біле

2. Чому сніжок для рослин дружок

3. Зимовий сон річки

Січень

1. Таємниці води (досліди зі снігом, льодом, водою)

2. Добрі справи взимку

3. У дерев казкові шати, спробуй зразу їх впізнати

Лютий

1. Друзі наші менші (свійські тварини та їх дитинчата)

2. Життя під снігом

Березень

1. Як прокидається природа

2. Ясне сонце світить нам

Квітень

1.Кольори, звуки, запахи весни

2. Весняний день - рік годує

Травень

1. Про що шепоче весняний вітер

2. Вода - сік життя

Запитання для інтелектуальних конкурсів та ігор (приклад).

1. На якій планеті ми живемо? (На планеті Земля).

2. Що таке атмосфера? (Це повітря).

3. Чому дерева не замерзають узимку? (У їхньому сокові є цукор).

5. Що потрібне рослинам для росту? (Світло, тепло, волога, поживні речовини).

6. За назвою якого дерева названо місяць року? (Липа - липень, береза - березень).

8. Чим корисні рослини? (їх споживають, вони очи¬щують повітря - «вдихають» вуглець і «видихають» кисень, лікують людей і тварин, слугують будівель¬ним матеріалом).

9. Які птахи прилітають до нас узимку? (Снігурі, омелюхи).

13. Які бувають природні явища? (Туман, дощ, веселка, град, іній, сніг, ожеледиця, мороз тощо,).

14. Що відбувається з водою, коли вона нагрівається? (Випаровується, здіймається вгору, й там утворю¬ються хмари).

15. У які кольори розфарбована веселка? (У всі, крім білого та чорного).

16. Що відноситься до неживої природи? (Сонце, Мі¬сяць, зірки, Земля, хмари).

17. Кому потрібний кисень? (Людям і тваринам).

18 Що можна сказати про Сонце? (Воно джерело теп¬ла і життя на Землі).

19. Які тварини «попереджають» про наближення землетрусу? (Ящірки та змії).

20. Які рослини та тварини записані до Червоної книги України? (Ті, яких стає у нас дедалі менше).

24. Що є середовищем для росту рослин? (Земля).

25. Яка будова рослини? (Корінь, стебло, листя, цвіт, плід).

27. Яка рослина цвіте лише один день? (Кактус).

28. Які тварини сплять із розплющеними очима? (Риби).

30. Які тварини розпушують ґрунт? (Черв'яки, кріт).

31. Що для птахів найстрашніше взимку - холод чи голод? (Голод).

34. Коли надворі найтепліше? (Влітку).

35. Навіщо потрібне сонячне тепло на Землі? (Для життя людей, тварин та рослин).

36. Який буває стан повітря? (Холодне, тепле, чисте, забруднене).

37. Що таке екологія? (Це наука про зв'язки між жи¬вими істотами та довкіллям, між людиною і при¬родою).

38. Що ви знаєте про планету Земля? (Вона кругла, обертається довколо своєї осі та Сонця, на ній жи¬вуть люди й тварини, ростуть рослини).

39. Що таке рідна земля? (Це край, де народився і живеш).

2. Середня та старша школа

Загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна і найважливіша роль в екологічній освіті і вихованні учнівської молоді. Це - основна ланка, оскільки не всі її випускники зможуть одержати вищу освіту. Мета загальної середньої освіти - формування особистості з новим, типом мислення й свідомості, високим ступенем екологічної культури.

Ефективним засобом формування екологічної культури є екологізація шкільної освіти і виховання, яка передбачає включення елементів екологічного виховання до складу практично всіх навчальних дисциплін та позашкільної діяльності. В основу процесу екологізації повинні бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи.

Пріоритетом загальної середньої екологічної освіти є особистісна орієнтація, що передбачає створення таких умов, за яких природа стає особистісною цінністю для кожного школяра.

Екологічна освіта і виховання в 5-9 класах покликана забезпечити учням базовий рівень екологічної освіти, оволодіння ними основами екологічної культури. Учні мають:

• знати сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини, поняття та закономірності, що характеризують природу як цілісну систему;

• усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об'єктивний характер природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною;

• розуміти діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу, сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку;

• знати екологічні права та обов'язки громадян України;

• вміти оцінювати стан навколишнього середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у практичних природоохоронних діях.

Навчання в (10-11 класах забезпечує поглиблений рівень екологічної освіти відповідно до спеціалізації. Він забезпечує усвідомлення старшокласниками взаємозалежності екології та економіки, знання груп професій за впливом на довкілля. Учні старшої школи мають знати особливості впливу на навколишнє середовище обраної майбутньої професії, відповідні вимоги до фахівця, бути обізнаними у екологічному законодавстві відповідної галузі господарства, добре орієнтуватися в екологічних проблемах України. В цілому має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.

Умови реалізації навчально-виховного процесу:

• комплексний підхід до вивчення навколишнього середовища з використанням міжпредметних зв'язків;

• врахування вікових індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей і здібностей до творчості в процесі навчання;

• вибір оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології з наданням учням максимального прояву самостійності у проведенні різних типів уроків, занять у природі, організації і роботи на екологічній стежці, у природничо-краєзнавчих та художніх музеях, бібліотеках та наукових закладах;

• організація безпосередньої практичної діяльності у довкіллі (екскурсії, практики, практикуми, експедиції) по його охороні та поліпшенню під час навчальної та суспільно корисної праці;

• позитивний вплив учителя на виховний процес власним прикладом дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

• єдність дій педагогів і учнівського колективу школи на основі краєзнавчого принципу навчання з урахуванням особливостей свого краю, регіону.

В 10 класі доцільно включити в інваріативну частину шкільної програми дисципліну "Основи екологічних знань". Зміст цього курсу має забезпечити оптимальне співвідношення основних теоретичних знань і практичних навичок, які необхідні для розуміння місця людини в природі та принципів сталого розвитку, здійснення природоохоронної діяльності.

Основні завдання:

• формування цілісного уявлення про біосферу, світоглядних знань взаємозв'язки у системі "людина - природа - суспільство", взаємозалежність економіки і екології;

• розкриття наукових основ народногосподарських проблем (раціонального використання природних ресурсів, захист довкілля від забруднення, збереження еталонів природи), формування знань про позитивні етноекологічні особливості господарювання, основні поняття сталого розвитку;

• виховання почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення людини як частки природи, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства;

• розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок емоційних переживань, пов'язаних з вивченням, оцінюванням та збереженням природи рідного краю та власного здоров'я.

Напрямки можливих наукових досліджень школярів:

• Вивчення флори та фауни та їх охорона

• Вивчення водних об'єктів

• Вивчення ґрунтового покриву

• Лісокористування

• Якісні зміна в атмосфері та їх вплив на живі організми

• Вивчення впливу людини на довкілля «Ми на Землі своїй хазяйни».

У старшокласників розвиваються оціночні судження та деякі навички прогнозування, початок яким закладається ще у підлітків. Тому вони при певній підготовці здатні стати наставниками для дошкільнят та учнів початкових класів щодо передачі деяких екологічних знань та екологічної поведінки. Зміст шкільної екологічної освіти від початкових до старших класів структурується за блочно-модульним принципом і відображає напрями сучасної екології. Обов'язковими є два блоки: а) екологія як наука про закономірності співіснування і взаємодію організмів з навколишнім середовищем; б) екологічні аспекти сучасної цивілізації.

На цьому рівні доцільно ввести іспит з основ екологічних знань.

Шкільний етап ґрунтується на позитивному емоційному досвіді спілкування з природою і розвитку вже набутих знань, умінь, навичок та переконань у необхідності жити в злагоді з природою. Він є базою для формування екологічної культури молодого громадянина і подальшого поглиблення екологічної освіти на основі наступності. Є доцільним створення спеціалізованих середніх навчальних закладів третього ступеня (ліцеї) екологічного профілю в кожному регіоні.

3. Позашкільна екологічна освіта та виховання

Позашкільна екологічна освіта та виховання, як інтегральна форма "екологізації" навчально-виховного процесу, спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглиблення і розширення шкільного базового рівня екологічної освіти; підготовку до активної професійної та громадської діяльності.

Вона здійснюється всіма позашкільними навчально-виховними закладами, творчими молодіжними об'єднаннями за місцем проживання, недержавними молодіжними та дитячими осередками в позаурочний час. Завдання їх:

-виховання потреб спілкування з природою і безпосередня участь в її охороні;

-організація змістовного екологічно грамотного дозвілля в природі;

-підтримка юних талантів і обдарувань для формування творчої та наукової еліти у галузі охорони довкілля, стимулювання творчого самовдосконалення дітей та учнівської молоді шляхом проведення олімпіад, конкурсів, фестивалів та інших форм позакласної роботи.

Вони здійснюються з врахуванням вікових можливостей і потреб школярів та учнівської молоді через профільні позашкільні заклади і гуртки.

Реалізація екологічних завдань здійснюється через такі форми позашкільної освіти та виховання:

• традиційні та нетрадиційні форми роботи в літніх екологічних таборах (екологічні стежки, екскурсії тощо);

• проведення польових навчальних практикумів, екологічних експедицій;

• тематичних дитячих природоохоронних акцій;

• проведення екологічних олімпіад, конкурсів екологічного малюнку, фестивалів екологічної пісні, ділових ігор, наукових конференцій тощо;

• створення системи підготовки та перепідготовки працівників позашкільних навчально-виховних закладів;

• розширення мережі різних профілів позашкільних закладів (туристсько-краєзнавчих, технічних та ін.);

• залучення до навчально-виховної роботи з екології в цих закладах висококваліфікованих спеціалістів, вчених.

4. Екологічний щоденник школяра.

Школяр в процесі екологічного виховання може вести екологічний щоденник, де буде нотувати свої спостереження за природою. Ось приклад такого щоденника на один місяць.

Юний друже!

Ось розпочався ще один навчальний рік в твоєму житті. Вирушаючи в великий похід - вивчення природи нашого краю, використовуй цей щоденник, та відмічай всі зміни в навколишньому середовищі.

Прізвище __________________

Ім'я ______________________

По батькові­ ________________

Дата народження ___________

Домашня адреса: індекс__________ , _________________________ область,

місто__________________. Вул.____________________

будинок №_____, кв.______

Контактний телефон______________________________

Місце навчання: загальноосвітній заклад:____________
________________________________________________

Науково - дослідницька тема ____________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Директор закладу _______________________________

Понеділок

вівторок

середа

четвер

п'ятниця

понеділок

вівторок

середа

четвер

п'ятниця

1 вересня - Андрія Стратилата.

Вітер, що дме з півдня, обіцяє добрий урожай вівса.

3 вересня.

Якщо цей день буде ясний, то слід чекати, що ще чотири тижні буде хороша погода.

4 вересня.

Якщо павутиння прилипає до рослин -на тепло.

5 вересня.

Якщо цього дня журавлі на південь полетіли - зима буде рання.

Летять журавлі низько на теплу зиму, високо - на холодну.

Летять журавлі низько, швидко, тихо - чекай на скору негоду.

Пізній падолист - на суху осінь.

6 вересня.

Дощовий день - погожа осінь і щедрий урожай наступного року.

7 вересня - Варфоломія.

Суша на Варфоломія - гострої зими є надія.

Прийшов Варфоломій - жито на зиму сій.

10 вересня - Мусія.

Починається дубовий падолист. Якщо ж листя ще міцно тримається, то зима буде люта.

11 вересня - Головосіка.

Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь.

14 вересня - Семена.

На Семена ясно - осінь буде погожою і теплою.

На Семенів день вітер із півдня - буде зима тепла.

18 вересня - Лисавети.

Рано пожовкло листя на горобині -рання осінь і рання та холодна зима.

23 вересня.

Вітер північно-західний - зима буде люта, а південно-східний - тепла.

Якщо багато горобини - осінь заплаче дощами, а зима морозами.

27 вересня - Воздвиження.

Птахи дружно відлетіли у вирій - чекати суворої зими.

Журавлі полетять на Микити (28 вересня) - Покрова (14 жовтня) буде морозна; коли не полетять - зима настане пізніше.

Павутиння стелиться повсюдно - до тепла; мало павутиння - на суху осінь.

Осіння павутина - на ясну і погідли-ву погоду.

Добре вродив щавель - на теплу зиму.

Гуси летять високо - осінь буде тривалою.

Гуси свійські тримають дзьоби в пір'ї -перед заморозками.

Зміни в природі влітку:

дата

tº c повітря

tº c води

опади

Атм. тиск

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

дата

Напрямок і сила вітру

Несприятливі явища

Магнітні бурі

Довжина дня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Зміни в навколишньому середовищі, в зв'язку зі зміною погодних умов:

Зміни в природі в вересні:

Зміни в наколишньому середовищі, в зв'язку з діяльністю людини:

Зміни в природі в вересні:

ІV. НЕФОРМАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ.

Неформальна екологічна освіта - це масова освіта та виховання всіх верств і категорій населення. Для нас актуальною є екологічна освіта батьків, дітей яких ми навчаємоє.

Активні методи і технології, такі як проектно-дослідницька, екскурсійна і природоохоронна не досить популярні серед школярів та їх батьків. 11% учнів чесно відповіли, що вони з сім'ями ходять на шашлики і пікніки, вигулюють собак в лісі. Батьки у своїх анкетах в цьому не зізналися, розуміючи, що вони несуть відповідальність за руйнівну діяльність своєї сім'ї в лісі. У роботах, які проводилися для перевірки знань учнів, 99,5% школярів правильно вказали, що руйнують природу «ті люди, які ходять на шашлики в ліс і залишають після себе сміття».

Дослідження показали, що є певні протиріччя між екологічними знаннями школярів та їх батьків, і діями, які відбуваються в природі, конкретно в лісі. Для їх подолання необхідна тісна взаємодія школи і родини в екологічному вихованні дітей і підлітків. Однак до такої роботи педагогів необхідно готувати. Доцільно в зміст підготовки вчителів вводити спецкурси з проблем екологічного виховання школярів.

Робота з батьками, використання інноваційних технологій екологічного виховання (спільні навчальні екскурсії, тематичні батьківські збори, екологічні акції, Дні здоров'я, суботники), відбилися на показниках екологічної вихованості учнів.

Відомо, що високого професійного рівня досягають випускники, де батьки зацікавлені і охоче включаються в екологічну діяльність школи, підвищуючи при цьому рівень своєї екологічної культури. Школярі відзначають, що після добротворческой діяльності в лісі, на природі мікроклімат в родині оптимізується, що веде до загальносімейних оздоровлення, сприятливо позначається на самопочутті і сприяє успіху школярів у всіх видах діяльності, у тому числі в навчальній. Природа - хороший вчитель. Використовуючи ліс для формування екологічної культури, ми не тільки збережемо ліс, але збережемо світ в сім'ях, захистимо дітей від нестабільності та агресивності світу дорослих, виростимо здорових і розумних громадян, при взаєморозуміння з батьками спільними зусиллями нам вдається допомогти дитині. Він стає успішним, що ще раз підтверджує слова великого педагога В.А. Сухомлинского «Тільки разом з батьками, спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям велике людське щастя».

Для батьків доцільно организовівать батьківський всеобуч на теми: «Екологічне виховання в сім'ї», «Екологічні проблеми нашого села», спільні екологічні походи, акції «Посади дерево, і вирости його», «Чистий вулиця», операція «Джерело». У конкретних випадках і ситуаціях треба надавати консультативну допомогу педагогам, батькам, учням. Проводяться заходи за участю батьків з формування здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.

Приклад анкети для батьків:

1. Чи вважаєте Ви за потрібне проводити роботу з виховання у дітей дбайливого ставлення до природи? Чому?

2. Як Ви думаєте, чи може ця робота вплинути на емоційний внутрішній світ дитини? Поясніть.

3. Яким чином Ви виховуєте дбайливе ставлення до тваринного і рослинного світу?

• Є домашні тварини

• Є кімнатні рослини

• Є література про тваринний і рослинний світ

• Дивіться та обговорюєте телепередачі на цю тему

• Інше

4. Які бачите екологічні проблеми у місцевості, де ви живете?

5. Що Ви можете зробити, щоб вирішити ці проблеми?

V. ВИСНОВКИ.

За п'ятирічний період впровадження екологічного виховання на уроках географії та в позакласній роботі було проведено моніторинг. Екологічне виховання спонукає дітей вивчати не тільки екологічні поняття, але і здобувати і ті знання , які є суміжними з наукою екологією. На прикладі класу, де я була класним керівником, чітко видно, як підвищувалась якість знань з географії.

Оцінки низького рівня в % від загальної кількості учнів класу.

Оцінки середнього рівня в % від загальної кількості

Оцінки достатнього рівня в % від загальної кількості

Оцінки високого рівня в % від загальної кількості

У процесі екологічного навчання і виховання зростає зацікавлення до екологічних проблем довкілля, розвиваються дослідницькі вміння, формуються наукові знання, переконання і система екологічних цінностей, які визначать екологічну позицію, поведінку та екологічну культуру людини, її пріоритети в майбутньому. Порівняльний аналіз кількості учнів, що для вступу обрали ВУЗи природничого напрямку (в 2010 році випустився клас, в якому я була класним керівником).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Авраменко Н.Л. Екологія в системі освіти // Збірник наукових праць науково-методичної конференції "Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в вузах". - Одеса: вид-во ОДАХ, 2000. - С.113.

2. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производственных сил: (теоретические и методические аспекты)/ Под ред. С.И.Дорогунцова. - К., ООО «Международное финансовое агенство», 1997. - 255с.

3. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей: Посібник для вихователів дошкільних закладів та вчителів початкових класів. - Рівне: Волинські обереги, 2001. - 212 с.

4. Грачев В.А., Егорова Л.В. Экологическая культура как важнейший элемент духовного возрождения // Материалы Международного екологического конгресса "Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности" / Под ред. Н.И. Иванова. - СПб.: Балт.гос.тех.ун-т, 2000. - 1 Т. - С.428-431.

5. Дмитренко Т.О. Системний аналіз педагогічної технології // Збірник наукових праць "Напрями наукових досліджень кафедри педагогіки" / За ред. В.І.Лозової. - Харків: ХДПО, 1997. - С.66-70.

6. Желібо Є.П., Авраменко Н.Л. Підвищення екологічної культури населення як складової стійкого розвитку держави// Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта - 2002", - Том 2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 19-20.

7. Концепція сталого розвитку України. - К., 1997. - 17с.

8. Лисенко Н.В. Деякі аспекти вирішення проблеми еколого-педагогічної підготовки фахівців дошкільного профілю у світовій науковій думці // Збірник удосконалення професійної підготовки спеціалістів дошкільного профілю / Упор. А.В.Артемова, Н.В.Лисенко. - К., 1996. - С.93-107.

9. Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. - К.: РУМК, 1991. - 126 с.

10. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників.- К.: Освіта, 1993.-157с.

11. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Івано-Франківськ, 1999. -203с.

12. Николаева С.Н. Методика экологического воспитания детей.- М.: Академія, 1999.- 136 с.

13. Наше общее будущее: Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию. Перевод с англ.. - М.: Прогресс, 1989, - 376 с.

14. Николаева С.Н. Теория и методика экологического образования детей. - М.: Академия, 2002. - 168 с.

15. Про концепцію екологічної освіти в Україні// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - № 7. - 2002. - С.3-23.

16. Реймерс Н.Ф. Экология: теория, законы, правила, принципы и гипотезы. - М.: Россия молодая, 1994. - 367 с.

17. Рижова Н. Екологічне виховання дошкільнят з позиції нової парадиґми // Дошкольное воспитание. - 2000. - № 7. - С.61-70

ДОДАТКИ

ПРИКЛАДИ УРОКІВ ТА ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ, В ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ РІЗНІ ФОРМИ РОБОТИ З ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ: