Діяльність педколективу з формування в учнів здорового способу життя та профілактики негативних проявів в учнівському середовищі.

На сучасному етапі людина, її життя і здоров'я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер.

Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров'я дитини в системі освіти. Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров'я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров'я.

Умови соціально-економічного життя, несприятлива екологічна ситуація, постійні стреси, порушення психічного стану здоров'я, конфлікти негативно впливають на здоров'я як дітей, так і вчителів.

Аналіз результатів медичного обстеження і педагогів, і учнів свідчить про велику кількість відхилень від норм здоров'я. Спостереження за дітьми під час уроків засвідчили підвищену втомлюваність, порушення постави, погіршення зору та інші відхилення від норм фізичного розвитку.

Отже виникла необхідність обговорити проблему формування здорового способу життя учнів на засіданні педагогічної ради, адже якість навчального-виховного процесу значною мірою залежить від здоров'я його учасників.

Спочатку давайте проведемо тест «Моє здоров'я».

Ви маєте відповісти «так» або «ні» на твердження, викладені на слайді.

Використовуйте принцип «як правило», тобто, якщо наведене твердження характеризує вашу звичайну манеру поведінки, ви відповідаєте «так», якщо це трапляється з вами рідко, то потрібно відповідати «ні».

Отже:

1.Я рідко гуляю.

2.Після кількох годин роботи в мене починає боліти голова.

3.Часто я маю стомлений вигляд, іноді і похмурий.

4.Періодично в мене бувають серйозні захворювання і декілька днів залишаюся на лікарняному.

5.Я майже не займаюся спортом і фізичними вправами.

6.Останнім часом стала гладкішою.

7.У мене інколи паморочиться в голові.

8.Я інколи курю.

9.Я не завжди виконую режим дня.

10.У мене поганий сон.

Ключ до тесту

За кожну відповідь «так» поставте собі по одному балу й відрахуйте їх.

Визначення результату та його інтерпретація.

1-2 бали. Незважаючи на деякі ознаки погіршення здоров'я, ви в хорошій формі. Ні в якому разі не залишайте зусиль зі збереження свого здоров'я.

3-6 балів. Ваше ставлення до свого здоров'я не можна назвати нормальним, відчувається, що ви чимало його розтратили.

7-10 балів. Як ви вмудрилися довести себе до такого стану? Дивно, що ви ще здатні працювати. Вам негайно треба змінювати свої звички, інакше…

Звичайно, ви маєте право не погодитися з цією інтерпретацією результатів. Але краще подумайте над своїм способом життя, над тими звичками, які згубно впливають на ваш організм.

А тепер складіть 10 заповідей здоров'я.

Вчителі включили такі заповіді:

1. чіткий режим дня,

2) свіже повітря,

3) більше сміху,

4) фізична активність,

5) правильне харчування,

6) особиста гігієна,

7) любов до себе й до інших,

8) заняття до вподоби («не роби того, чого не хочеш»),

9) позитивні емоції,

10) здоровий сон.

Такі тести ви можете провести в кожному класі і потім скласти заповіді здоров'я.

Навчання здорового способу життя має бути систематичним і сприяти гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів. Воно не повинно зводитися до періодичного інформування учнів з питань збереження здоров'я,а має передбачати комплекс систематичних заходів, спрямованих на забезпечення усвідомлення школярами здорового способу життя як головної цінності . Саме формування здорового способу життя серед учнів присвячена наша педрада.

Проблема збереження здоров'я людини в наш час стає все більш актуальною для багатьох галузей знань, серед яких особливе місце відводиться педагогічній науці. Ще В.О. Сухомлинський відзначав:»Турбота про здоров'я - це найважливіша справа вчителя. Від життєрадісності,бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світосприйняття,розумовий розвиток,міцність знань,віра в свої сили». Школа може і повинна відігравати в цьому вирішальну роль. Наша гімназія входить до Європейської мережі шкіл сприяння здоров'ю, включена до Всеукраїнського превентивного проекту «Всесвіт».Знання без здоров'я нікому не потрібні. Тому формування здоров'язберігаючої компетентності учнів стало невід'ємною складовою діяльності нашої гімназії. Це насамперед пояснюється тим, що саме поняття «здоров'я» стало трактуватися більш широко, ніж проста відсутність захворювань. Сучасна наука доводить, що здоров'я людини є досить складним феноменом глобального значення. Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров'я як феномен, що поширюється на чотири сфери:

1.Фізичну.

2.Психічну.

3.Соціальну.

4.Духовну.

Духовне здоров'я є визначальним у ставленні людини до себе, до інших, до суспільства і є пріоритетним в ієрархії аспектів здоров'я. Воно є головним джерелом життєвої сили й енергії. Усі аспекти здоров'я людини мають розглядатися у взаємозв'язку. Не випадково стародавня медицина і культура приділяли велику увагу такій системі виховання, в якій поєдналися б фізичний і духовний розвиток людини, злилися б розумове, моральне та естетичне.

Проблема збереження здоров'я є актуальною не тільки в медичній, але й в освітянській сфері. Адже покращення здоров'я учнів сприятиме підвищенню якості навчально - виховного процесу. Від уміння, кваліфікації, обізнаності педколективу залежить вибір стратегії і методів, шляхів здоров'ятворення. А значить, і те, наскільки результативною буде робота в цьому напрямку. Що ж таке «здорова школа».. Це дім, де життя організоване природо-відповідно, за принципами співіснування та співробітництва. Це місце, де людина не відчуває себе неповноцінною, самотньою та покинутою.

На думку медиків і педагогів, основи здоров'я закладаються у ранньому дитинстві, у шкільні ж роки дитина повинна стати більш сильною, міцною, витривалою. На практиці ж це далеко не так.

За час навчання у школі сучасний учень втрачає третину свого здоров'я.

Причин цьому багато: емоційний дискомфорт, спричинений труднощами навчального процесу, складнощами стосунків з однолітками, вчителями, батьками; інтенсивний негативний вплив середовища, тощо. За останні роки значно зріс обсяг навчального навантаження, інформаційна насиченість занять.

За висновками багаторічних досліджень Інституту вікової фізіології, у багатьох дітей часу, вільного від школи та шкільних занять, практично немає. Їхній робочий день, особливо у старших класах, перевищує тривалість дорослого робочого дня і складає 12-14 годин. В результаті наростає емоційна напруга, підсилена дискомфортними стосунками, подальшою втратою інтересу до знань. Якщо 90% шестиліток ідуть у школу з великою радістю, то до 8-го класу 40-50% учнів цього інтересу уже не мають.

Загострюється почуття невпевненості, меншовартості, зниженої самооцінки, з'являється агресія, невдоволення собою та іншими. Негативні емоції «приглушуються» тютюном, алкоголем, наркотичними засобами.

Окремо треба виділити руйнівний вплив на підліткову психіку теле- і відеопродукції, комп'ютерних ігор з демонстрацією жахів, насильства, статевої розпусти. Школярі годинами «граються» з сюжетами, наповненими кадрами агресії і насильства.

Аналіз статистичних даних і результати різноманітних досліджень свідчать, що зменшується вік дітей, які починають курити, вживати алкоголь, наркотичні речовини, починають статеве життя. Низькою залишається сексуальна культура молодих людей, що негативно впливає на стан їх репродуктивного здоров'я. Неповторної шкоди здоров'ю дітей та молоді завдають хвороби, що передаються статевим шляхом. Поширеність їх зростає з кожним роком.

До цього ряду причин можна додати несприятливі умови життя багатьох родин, негативний вплив економічних факторів, якість харчування, спадковість тощо.

Тому нам, педагогам, вкрай необхідно виробити єдину лінію роботи щодо профілактики та зміцнення здоров'я школярів. Для успішного вирішення цих задач важливо сформувати здоров'язберігаючу культуру школяра. Як педагогічна проблема, цінність культури здоров'я є об'єктом громадського виховання, а саме: способом організації життєдіяльності особистості у контексті здорового способу життя.

У психології описані критерії здорового розвитку особистості. Звернімо увагу на такі:

• ставлення до іншої людини як самоцінності,

• здатність до самовіддачі та любові,

• творчий характер життєдіяльності,

• потреба в позитивній свободі,

• здатність до вільного волевиявлення,

• внутрішня відповідальність перед собою та іншими,

• прагнення до розуміння змісту свого життя.

На хвилинку уявімо собі такого випускника гімназії : цілісного, духовно багатого, люблячого, творчодіяльнісного, позитивно налаштованого, самостійного, розуміючого само творення як головний зміст його життя. Міф. Звичайно, навряд чи в реальності можна зустріти настільки виховану молоду людину. Це ідеал. А ідеал нам потрібен, щоб не збитися з правильного шляху - створення такої системи навчально-виховної роботи, що веде до формування здорової особистості. Серед важливих складових цієї системи можна виділити такі:

1.Регламентування обсягу навчального навантаження, інформаційну насиченість занять, обсяг домашніх завдань відповідно до можливостей та потреб кожного класного колективу. Адже підвищені вимоги до учнів і можуть стати фактором ризику для їхнього здоров'я. Особливу увагу необхідно звернути на учнів 5-х класів. Перехід із початкової школи до основної традиційно є однією з найбільш складних педагогічних проблем, а період адаптації п'ятикласників - одним із найважчих періодів шкільного навчання. Стан дітей у цей період характеризується низькою організованістю, недисциплінованістю, неуважністю, зниженням інтересу до навчання та його результатів. Спостереження за дітьми, спілкування з ними в цей період показують, що вони розгублені, не можуть зрозуміти, як їм тепер себе вести, які вимоги обов'язкові, а які ні. Корені труднощів, які відчувають школярі, знаходяться саме в педагогічній практиці, яка зумовлює невідповідно різкий перехід з однієї системи навчання в іншу, невідповідність програмових вимог, стилів спілкування. З огляду на ці обставини, педагогічному колективу гімназії необхідно створити фізіологічно й гігієнічно раціональні умови навчання та оптимально організувати виховний процес; сприяти формуванню в учнів компетентного ставлення до свого здоров'я, а саме:

• уміння усвідомлювати вимоги вчителя та виконувати їх;

• уміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами;

• уміння приймати й дотримуватись правил життя гімназії та класу;

• навички спілкування й гідної поведінки з однолітками;

• навички колективної діяльності;

• навички самостійного розв'язання конфліктів мирним шляхом;

• навички самопідтримки;

• навички адекватної поведінки.

З цією метою в гімназії використовується розробка практичним психологом Копиловою О.В. «Адаптаційна програма на етапі переходу з 4-го у 5-й клас», в якій визначено всі проблеми адаптаційного періоду, визначено зміст діяльності соціального педагога, практичного психолога та класних керівників з метою попередження та профілактики підвищеного рівня шкільної тривожності та шкільної дезадаптації. Програма передбачає проведення класними керівниками позакласних заходів та виховних годин щодо створення позитивного клімату в колективі, ознайомлення вчителів-предметників та батьків п'ятикласників з результатами діагностики психологічних особливостей учнів 5-х класів. Програма передбачає тематику батьківських зборів, знайомство батьків з особливостями адаптаційного періоду, особливостями фізіологічного розвитку дітей даної вікової категорії, знайомство з різноплановими здоров'язберігаючими методиками. Вивчаючи характерологічні особливості п'ятикласників, їх нахили та здібності, інформацію про стан здоров'я та характер міжособистісних відносин в родинах, класні керівники проводять анкетування, результати якого використовують при плануванні індивідуальної роботи з учнями. В цьому році за цією програмою працювали класні керівники 5-х класів, які спільно з психологом вивчали «Проблеми адаптації п'ятикласників до середньої школи» та «Особистості розвитку молодших школярів». Враховуючи те, що програма діє протягом п'яти років, є класні керівники, які постійно співпрацюють з психологічною службою гімназії. Це Курочка Н.М., Копилова О.В., Мальцева І.В., Ігнатова В.В., Андрющенко С.Ю.

При плануванні виховної роботи класні керівники враховують особисті якості кожного учня. Такий підхід забезпечує стійкий рівень працездатності, збереження здоров'я й ефективний розвиток здібностей школярів протягом всіх років навчання.

2.Другою складовою системи формування здорової особистості є забезпечення рухової активності дітей і молоді: рухові ігри під час перерв, фізкультхвилинки на уроках (які мають проводитись з 1-го по 7-й клас включно); в гімназії працюють спортивні гуртки з волейболу та баскетболу; учні гімназії відвідують позашкільні спортивні секції. Вчителі фізичної культури проводять спортивні змагання між паралелями в позаурочний час. Проводяться культурно-оздоровчі заходи: спортивні змагання. Олімпійські ігри «Старти надій», «Козацький гарт», «Козацькі розваги», конкурс агітбригад «За здоровий спосіб життя». В цьому велика заслуга вчителів фізкультури. Проводяться обов'язкові бесіди щодо запобігання дитячого травматизму, пропаганди здорового способу життя, профілактики інфекційних захворювань. Вчителі намагаються якомога більше залучати учнів до життя класу, брати участь у різноманітних заходах, спільному відпочинку. Класні керівники Ігнатова В.В., Абдуллаєва А.А., Мілько В.І., Голуб О.Ф., Ворохобіна В.М. організовують виїзди на природу. Велику роботу проводять класні керівники щодо формування здоров'язберігаючої компетентності. Так класний керівник Курочка Н.М., враховуючи особливість класного колективу, планує виховні години з метою формування гігієнічних навичок, пропаганди здорового способу життя, антиалкогольної та анти тютюнової залежності («Життя людини - найвища цінність», «Ми пов'язані з усім живим у природі»).

3.Максимальне використання різних видів мистецтва для духовного та емоційного розвитку учнів. Учні гімназії разом з вчителями відвідують різноманітні виставки, музеї, влаштовують читацькі конференції, перегляд кінофільмів з подальшим обговоренням. Класні керівники Копилова О.В., Сімон О.Л., Кузьміна А.М., Ворохобіна В.М., Співак М.Л., Курочка Н.М., Журавель О.В., Ігнатова В.В. організовують екскурсії до театрів, кінотеатрів, музеїв Харкова. Все це має великий вплив на формування духовної культури школярів.

4.Створення позитивного мікроклімату в кожному класному колективі. Для цього класні керівники проводять тестування, анкетування, проводять виховні години відповідного спрямування.

5.Повноцінне використання можливостей позакласної та позашкільної роботи. Учні гімназії беруть активну участь у проведенні та підготовці заходів, вечорів, виступають на концертах, випускають тематичні газети (конкурс газет до Дня вчителя, до 8-го Березня, районний конкурс плакатів «Молодь проти Сніду»).

6.Підвищення педагогічної культури батьків. Організовано батьківський лекторій «Здоров'я дитини - щастя родини», залучення батьків до проведення культурно-масових заходів. В цьому напрямку активно працює Копилова О.В., яка спільно з батьками провела заходи «Мої батьки - приклад наслідування для мене», «Традиції народу - традиції родини».

7.Проведення моніторингу стану здоров'я учнів з подальшим складанням «листків здоров'я» та виявлення «шкільних» факторів погіршення ситуації:

• невідповідність гігієнічних норм природного та штучного освітлення робочих місць;

• невідповідність розміру шкільних меблів зросту учнів;

• виконання тривалої та інтенсивної зорової роботи з великою кількістю текстового матеріалу;

• недотримання режиму харчування, недостатня обізнаність із правилами раціонального харчування;

• емоційне перенавантаження;

• недотримання режиму праці й відпочинку

8.Використання інтерактивних методів навчання та виховання; вибір методів індивідуального підходу до учнів у процесі навчання на основі фізіолого-гігієнічних рекомендацій. Треба відзначати, що збільшилася кількість класних керівників, які відійшли від традиційного проведення виховних годин , для яких використання інтерактивних методів навчання та виховання є систематичним.

Аналізуючи проблему збереження й розвитку фізичного здоров'я громадян за розрахунками зарубіжних та вітчизняних учених, слід визначити, що на здоров'я людини впливають спадковість, природне середовище, система охорони здоров'я, і надзвичайно значущим є спосіб життя (51% від всіх факторів). Тому в гімназії особлива роль відводиться профілактичній роботі щодо формування здорового способу життя та запобігання шкідливим звичкам серед учнівської молоді.

Тлумачний словник термін «профілактика» трактує як «охорона», «оберігання», «Запобігання». Форми та методи, що раніше використовувались санітарною освітою, вже не задовольняють потреби педагогів. Це пов'язано з пасивним сприйняттям інформації сучасними дітьми та підлітками. Одним із сучасних методів профілактичної роботи, спрямованої на підлітків (старшокласників) є профілактична акція - нова форма профілактичної роботи, метою якої є швидке та ефективне розповсюдження профілактичних знань та навичок, формування особистих мотивів для реалізації моделі «здоровий спосіб життя» та залучення підлітків в оздоровчо-профілактичну діяльність серед однолітків. Під час таких акцій в гімназії проводять конкурси художніх, літературних творів, випуск газет, Тиждень фізкультури та спорту, Тиждень безпеки життєдіяльності, Тиждень боротьби з туберкульозом. Учні та вчителі самостійно ставлять мету та завдання акції, обирають форми та методи її реалізації, готують, реалізують та підводять підсумки. Беручи участь у підготовці та реалізації профілактичних акцій, дати та підлітки, стабільно засвоюють та використовують навички здорового способу життя, профілактику шкідливих звичок та захворювань, розповсюджують ці знання серед однолітків, набувають основних навичок з риторики, психології спілкування. Все це сприяє їхній професійній орієнтації, формуванню активної громадської позиції та створює мотивацію до здорового способу життя.

Роль учителів полягає в наданні консультативної допомоги при визначенні мети та завдання акції, розробці її плану підготовки та програми реалізації, найбільш складних для дітей питань організації заходів, ініціювання активності дітей до самостійної роботи. Об'єктом акції може бути:

• явище, що наносить шкоду здоров'ю, сприяє виникненню захворювань;

• середовище, якому загрожує виникнення захворювань.

В нашій гімназії велика увага приділяється питанням протиалкогольної, антинікотинової профілактики. Всім відомий факт: більшість школярів знає, що курити, вживати алкоголь, наркотики тощо шкідливо, але це не оберігає їх від можливості стати заручником саме таких шкідливих звичок. Разом з тим вирішення даної проблеми варті уваги і сучасні умови, коли телевізійні та радіопрограми насичені пропагандою спиртних напоїв, тютюнових виробів: замість того, щоб пропагувати здоровий спосіб життя, вони навпаки формують шкідливі звички. Таким чином відбувається девальвація моральних цінностей, які потребують ефективних форм, методів і засобів впливу на молодь. Тому в гімназії проводиться цілеспрямована, планова, безперервна, комплексна, доступна, іншими словами, багатоаспектна робота, спрямована на боротьбу з найпоширенішими шкідливими звичками. Ми використовує такі форми організації виховної роботи з підлітками у позаурочний час:

• індивідуальна виховна робота (пропонування учням певних завдань з метою розширення їхнього світогляду, підвищення рівня загальної культури, ознайомлення з літературою відповідної тематики, вироблення позитивних навичок; (всі класні керівники).

• Парна виховна робота - виховання в межах пар (класний керівник - вихованець, психолог - вихованець, соціальний психолог - вихованець); (Курочка Н.М., Копилова О.В., Волобуєва Т.М., Співак М.Л.).

• Колективна виховна робота (колективні творчі справи, організація тематичних свят, вечорів тощо). (Кононенко Л.В.)

Ця робота - не короткочасна кампанія, а цілеспрямований процес, який здійснюється планомірно, постійно, з комплексним охопленням різних сфер життєдіяльності учнів - в урочний та позаурочний час. Різноманітні форми й методи профілактики шкідливих звичок передбачають урахування вікових та індивідуально - психологічних особливостей учнів, рівня їхньої освіти, культури. Найважливіші з них такі: лекції, бесіди, диспути, перегляд телепередач, кінофільмів тощо. У процесі проведення профілактичної роботи враховуємо такі загальні положення:

• Як школярам, так і батькам слід дати уявлення про наркоманію та алкоголізм як про страшного, агресивного, підступного ворога, який особливо загрозливий для людини підліткового віку, наголосити на необхідності застосування найрадикальніших методів, способів розв'язання проблем у цій сфері;

• Слід уникати тих повідомлень, які спонукають слухачів до експериментів із наркотиками алкоголем, тютюном або викликають до них підвищений інтерес.

На жаль, труднощі сучасного життя залишають мало місця для позитивних емоцій. Але ми повинні формувати стійку мотивацію на здоровий спосіб життя, щоб «знання» молоді про здоровий спосіб життя стали переконаннями.

В першу чергу поставлено ряд найважливіших завдань:

• Проводити дослідження серед учнів гімназії з метою вивчення найпоширеніших шкідливих звичок та ставлення до цієї проблеми в родинах;

• Активно впроваджувати інтерактивні методи в практику виховної роботи: моделювання ситуацій, рольові ігри, ситуаційний аналіз, використання аудіовізуальних видів робіт (музика, театр та інші засоби мистецтва тощо);

• Формувати у вчителя відповідальність за власне здоров'я та здоров'я молоді (усвідомлення вчителями того факту, що від стану їхнього здоров'я, настрою залежить ставлення учнів до цієї проблеми, результативність навчання і виховання).

Значну увагу вчителі приділяють і профілактиці ВІЛ/Сніду та венеричних захворювань. Робота в цьому напрямку проводиться на заняттях з курсу «Захисти себе від ВІЛ».

Процес збереження здоров'я дітей та підлітків досить складний і суперечливий. На мотивацію щодо здорового способу життя впливають і забрудненість довкілля і регіоні, і небажання молоді займатися фізкультурою та спортом, і засилля реклами алкоголю і цигарок, і умови розвитку держави, і громадська думка, і стан сімейного виховання. Але саме життя доводить, що освіта та здоров'я нерозривно взаємопов'язані. Давайте завжди пам'ятати , що єдиним критерієм доцільності та ефективності всіх без винятку видів діяльності в гімназії є здоров'я людини. Здоров'я - це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. На жаль, досить часто ми (діти - через необізнаність, дорослі - через легковажність) бездумно розтринькуємо цей дарунок, забуваючи, що втратити здоров'я легко, а повернути - дуже важко, інколи неможливо.

Як не прикро, природа дарує здоров'я з однією умовою: його потрібно належним чином підтримувати, зміцнювати, тренувати. Якщо ж людина порушує цю умову, то Природа відбирає здоров'я і дарує його комусь іншому з тією ж умовою. Збереження і зміцнення здоров'я молодого покоління - найважливіша функція шкільної освіти.