Эссе директора Моё призвание

Ессе директора Новокатеринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Чернової Алли Миколаївни.

Школа… Діти…Ці слова є частиною твого життя, твого існування. В них твої думки, мрії, сподівання. Для мене школа - це мій дім, моя родина, моя душа.

Пройшло майже двадцять п`ять років з того часу, як я вперше переступила поріг школи як вчитель і десять з них я працюю керівником. Строк немалий… З чого все почалось? З мрії! Я мріяла не просто працювати вчителем, а стати прикладом для моїх учнів, не просто вчити, а запалити в кожній дитині вогник до знань, не просто виховувати, а бути дітям другом. Школа швидко затягує тебе у свій рій: підготовка до уроків, зошити, проблеми, учні, походи, поїздки, перевірки , комісії, батьківські збори і педради, проби і помилки, роздуми…

Коли мене призначили директором школи, я розуміла, що тепер саме від мене залежить життя школи. Її дух, енергія, сила, наче великого пароплава, трохи лякала і давала нові сили.

Директор сільської школи. Твоє життя, як на долоні, кожний крок, кожне слово - для всіх. Тебе, твою родину, дітей всі знають. І ти всіх знаєш та пробуєш зрозуміти. Діти твоєї школи - твої діти. Кожен випускник - твій результат, не результат роботи, а результат життя. Ким він стане, якою буде людиною? Як він буде жити, працювати? Яким він буде батьком? Що школа не доробила, що не догледіли - з цим прийдеться жити все життя. Виховуючи учнів, ти виховуєш все село. Від тебе залежить майбутнє, і думка про це надає сили і бажання бути кращим, працювати невтомно і наполегливо. Щоб мати повагу та авторитет, кожен керівник повинен мати свої принципи та правила, планувати і бути далекоглядним, бути чесним і справедливим в першу чергу до себе. Високий рівень управлінської культури директора школи характеризується застосуванням демократичного стилю керівництва, створеним у колективі сприятливим соціально-психологічним кліматом, добре розвиненою мережею комунікацій, розвитком творчих здібностей та зростанням професійної майстерності вчителів школи, колегіальним підходом до управління закладом, широким спектром застосування проектних технологій, використанням сучасних технологій управління та формування стратегії розвитку закладу, що ґрунтується на глибокому аналізі кадрового, навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу та потреб населення в освітніх послугах. Я спробувала забезпечити висококваліфіковане управління навчально-виховним процесом, творчо підійти до своєї справи. В школі здійснюється прогнозування та системне планування роботи, забезпечується контрольно-аналітична діяльність.

Мої погляди на майбутній розвиток школи такі.

Школа завжди повинна відповідати вимогам часу. Бути конкуренто спроможною, не задовольнятися і не зупинятися на досягнутому. А це значить, треба визначити свою мету і завдання на майбутнє, поставити перед собою конкретні задачі, працювати багато, наполегливо, всі разом, щоб допомогти дитині стати компетентною у цьому житті. Наша мета - виховати таку людину, яка буде щасливою жити серед людей, творити для них, відкривати нове, яка залишить свій добрий слід на цій землі.

Навчитися бачити в інших хороше, особливе, робити маленькі відкриття, захоплюватись доброчинними проявими людської поведінки, бути сучасним, не командувати, не принижувати, не висовувати на перший план тільки своє особисте, бути справедливим повинен кожен керівник, особливо директор школи, а інакше йому не має місця там, де формується майбутнє суспільства.

Що ж є головним для мене в моїй роботі?

Я вважаю, що відповідальність і працьовитість, доброчинність і щирість, повага і любов до дітей, до колег, до батьків, вміння йти до своєї мети чесно і справедливо - це і є мої маяки у роботі. Кожен вчитель повинен старатися посадити в душі дитини квіти, і тоді там не залишиться місця для будяків. А для цього мало знати свій предмет, мало володіти комп'ютерними технологіями та інноваціями, треба бути прикладом, взірцем у всьому. І керівник, яким би талановитим він не був, не зможе сам виховати дітей, йому потрібна команда - команда однодумців, які підтримають, зрозуміють, підкажуть і допоможуть.

Родина, школа, суспільство - від їх сумісної праці залежить кінцевий результат - новий член суспільства. Моя команда - це колектив вчителів, працівників, батьків і дітей. Вони вірять тобі, вірять в твої сили. І я не підведу їх сподівань.

Мої принципові погляди можна розмістити так.

На першому місці - духовне, моральне і фізичне здоров'я, бо тільки воно робить життя по справжньому повним, цікавим, впевненим і значущим.

На другому місці - це бажання жити в радості, бути щасливим, творити добро, бо це робить життя потрібним і цьому треба вчитись. Якщо не досягати успіхів, не мати впевненості, не бути готовим допомагати іншим, не мати багатство душі, то тобі ні з чим буде йти до інших, ти навряд будеш чимось корисним для людей.

На третьому місці я б поставила готовність і бажання спілкуватись, діяти разом з іншими, жити в унісон з природою, суспільством і кожною людиною зокрема.

Я повинна бути також професіоналом у своїй справі, спробувати бути кращим фахівцем. Сьогодні керівник навчального закладу - це адміністратор, економіст, юрист, маркетолог, піар-менеджер, фахівець з кадрів. І, звичайно, психолог, соціолог, педагог. А ще - людина творча. Креативність мислення - обов`язкова риса будь-якого шкільного лідера.

Управління педагогічним і навчально-виховним процесом у школі я впроваджую на основі принципів творчого підходу, ініціативи і співпраці, плановості, демократизації, гуманізації, наукової організації праці.

Як сьогодення , так і майбутнє школи у великій мірі залежить від уподобань її директора. Жодна успішна технологія не знайде свого розвитку у вчительському колективі, якщо її не буде внутрішньо розділяти та сприймати головний керівник школи. Часто проблеми загострюються ще й тим, що дотепер наше життя пронизують авторитарні форми самоорганізації.

Управляти школою в часи змін дуже важко. Важко ще й через те, що школа - складний живий організм. Учень заходить до класу, сідає за парту, відкриває зошит. Навряд чи замислюється він про те, що сьогодні для нього працюють не лише педагоги, але і технічний персонал, кухарі, медичні працівники, адміністрація… Щодня творчі, фізичні, духовні енергії багатьох людей зливаються воєдино, щоб учень зайшов до класу і сів за парту. Безліч ниток мають переплестися. І керувати ними треба вміло та відповідально. Умови сучасного суспільства потребують нових форм роботи педагогічного колективу з дітьми, і вмілого керування цими колективами. Зрозуміло ж, зміни у процесі навчання та виховання учнів потребують зміни і в процесі керування загальноосвітнім закладом, яке здійснює директор школи. Директор школи - є не просто керівником, який координує діяльність підлеглих йому, він є особою, що забезпечує психологічний клімат у колективі школярів та педагогів. Високі вимоги до особистості директора школи обумовили, на мій погляд, актуальну для мене проблему: визначити для себе стиль керування та шляхи його впровадження, формування педагогічного клімату в школі.

Для досягнення мети я поставила перед собою наступні завдання:

• розглянути теоретичні аспекти визначення ролі директора в педагогічному колективі;

• визначити загальні вимоги до діяльності директора школи;

• здійснити психолого-педагогічну характеристику себе як директора школи;

• проаналізувати особливості формування педагогічного клімату;

• провести визначення оптимального "портрету" директора школи для створення сприятливого клімату у педагогічному колективі загальноосвітнього закладу.

З метою досягнення результатів я склала план самоосвіти. (Додаток №3 План самоосвіти директора школи) Для розв'язання накреслених завдань використовувала наступні методи:проектування, моделювання, анкетування, бесіди, , експертна оцінка та самооцінка, тестові методики.

Директор школи є центральною фігурою педагогічного колективу навчального закладу. Директор здійснює організаційно-управлінську та консультативно-методичну діяльність управління персоналом на засадах освітнього менеджменту за принципами соціальної обумовленості, науковості й компетентності, що вимагає глибокого знання основ педагогіки, психологічної теорії і практики управління.

Я ,розглянувши теоретичні аспекти визначення ролі директора в педагогічному колективі, вибрала для себе демократичний стиль керівництва. Саме застосування демократичного стилю керівництва дає можливість проявити високий рівень управлінської культури, характеризується створеним у колективі сприятливим соціально-психологічним кліматом, добре розвиненою мережею комунікацій, розвитком творчих здібностей та зростанням професійної майстерності вчителів школи, колегіальним підходом до управління закладом, широким спектром застосування проектних технологій, використанням сучасних технологій управління та формування стратегії розвитку закладу, що ґрунтується на глибокому аналізі кадрового, навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу та потреб населення в освітніх послугах. Якщо компетентно та творчо підходити до справи, то можна забезпечити вміле, висококваліфіковане управління навчально-виховним процесом. Під моїм керівництвом здійснюється прогнозування та системне планування роботи закладу, забезпечується контрольно-аналітична діяльність. З метою оптимальної організації діяльності адміністративно-управлінської ланки я особливу увагу приділила виконанню посадових функціональних обов'язків як членами адміністрації так і всіх учасників навчально-виховного процесу

Стрижневим завданням моєї діяльності є ідея про спрямованість управління навчальним закладом на забезпечення динамічного розвитку школи шляхом реалізації демократичного управління навчальним закладом, а саме: радитися з основних управлінських питань із підлеглими; колективним прийняттям рішень; заохоченням ініціативи підлеглих; висловлюванням вимог у формі порад, консультацій; неупередженим контролем, заохоченням самоконтролю та взаємоконтролю; використанням позитивних стимулів. Я завжди підтримує з педагогами та учнями довірливі стосунки, стараюсь бути відкритою, піклуюсь про згуртованість колективу. У своїй діяльності я послуговуюсь принципом "від людини - до роботи".
Для себе я визначила основні риси демократичного керівника:
1. Виражена орієнтація на співпрацю, активну взаємодію з колективом у всіх питаннях його життєдіяльності, колегіальність у прийнятті управлінських рішень, уважне ставлення до пропозицій і побажань, урахування досвіду, знань, новаторських підходів учителів, заохочення їхньої самостійності і самодисципліни, стимулювання активності та ініціативи.
2. Надання важливого значення психологічному контакту з кожним учителем, колективом загалом; уважне ставлення до всіх працівників, унеможливлення існування біля себе групи "довірених" осіб, які мають певні "пільги" за його підтримку. Це є передумовою згуртування колективу, сприятливого психологічного клімату в ньому.
3. Партнерство і рівноправність. Я не акцентую на проблемі влади, не дотримуюсь "соціальної дистанції" у спілкуванні. Це забезпечує мені оптимальний доступ до необхідної інформації, дає змогу прогнозувати і долати комунікативні бар'єри будь з ким.
4. Урахування потреб та інтересів кожного працівника, створення максимальних умов для їх задоволення (реалізації матеріально-економічних інтересів, потреб фахової самореалізації та самоствердження, професійного зростання та самовдосконалення), намагання максимально поєднати інтереси справи та інтереси працівників.
У разі "зіткнення" інтересів я намагаюсь знаходити компромісне рішення (додаткове матеріальне, моральне заохочення, переконання, роз'яснення значущості певної діяльності). Доручаючи справу, я зважаю на індивідуально-психологічні, особистісні якості, психологічну сумісність педагогів (загальні та спеціальні здібності, темперамент, характер).
5. Застосування переважно соціально-психологічних методів впливу, зокрема особистого прикладу ("Я зробила б так..."), пояснення ("Це завдання краще виконати так..."), прохання ("Зробіть, будь ласка..."), переконання ("Потрібно зробити, тому що..."), звернення за порадою ("Як Ви гадаєте?") тощо. Важливе значення має функціонування чіткої загальноприйнятої системи морального і матеріального стимулювання педагогів, дотримання етики службових відносин.
6. Доброзичливе ставлення до критичних зауважень на свою адресу, самокритичність, висока адаптивність до соціальних змін, прагнення до самовдосконалення.

Щоб визначити, яким би мій колектив хотів бачити свого директора, я провела опитування працівників школи. Рейтинг найбільш важливих якостей особи керівника) Вони в анкеті визначили рейтинг десятка найбільш важливих якостей особи керівника. Аналізуючи дані опитування, можна зробити висновок, що в десятку найбільш важливих якостей керівника включають наступне:

- висока культура, бездоганна моральність;

- уміння спілкуватися (культура мови, уміння слухати і так далі); - загальний рівень розвитку;

- цілеспрямованість;

- знання науки про управління;

- індивідуально-психологічні властивості;

- уміння встановлювати довірчі стосунки з підлеглими, підтримувати нормальний психологічний клімат в колективі;

- цілеспрямованість;

- оптимістичність;

- самоорганізованість.

Особливу увагу я приділяю створенню здорового, або сприятливого клімату в колективі.

У поняття "сприятливий психологічний клімат" входять як позитивні, так і негативні переживання - домінуючі установки, відносини, думки, почуття, настрій, переживання, потреби, інтереси та ін. Звичайно, базою для формування здорового позитивного клімату є діяльність, увесь навчально-виховний процес, предметно-розливальне середовище як удома, так і в закладі освіти.

Здоровий психологічний клімат означає, що людина перебуває у стані духовного комфорту: рівноваги, спокою, захищеності; вона задоволена своїм буттям, оптимістична. У стані емоційного комфорту дитина характеризується оптимістичним світосприйняттям, вона вірить у прихильність до неї оточуючих, відкрита для контактів. Це позитивно позначається на всіх сферах життєдіяльності, підвищує працездатність, посилює активність, упевненість, віру у свої можливості, сили.

Що впливає на формування психологічного клімату колективу?

Звертаючись до проблеми психологічного клімату колективу, одним із найважніших питань є вивчення факторів, які впливають на клімат.
Це соціально-побутові умови життя людини, оточення, сукупність людей, зв'язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів, соціально-економічний розвиток країни, специфіка конкретного етапу розвитку, ступінь демократизації суспільства та інше. Глибока соціально-політична, економічна нестабільність розвитку нашого суспільства, матеріально-фінансові проблеми є причиною песимізму, відсутності бажання творити, невпевненості у завтрашньому дні, що не сприяє формуванню позитивного психологічного клімату в будь-якому колективі: педагогів чи учнів.

Наступним важливим фактором впливу на психологічний клімат педагогічного колективу та кожного його члена є стиль взаємодії директора з педагогами та стиль управлінської діяльності керівника: вміння швидко адаптуватися до нових змін у суспільстві; модернізувати навчально-виховний процес відповідно до вимог сьогодення; впроваджувати активні методи педагогічної взаємодії та управлінської діяльності; будувати особистісні взаємини на гуманістичних засадах. Отже, формування здорового психологічного клімату в колективі - результат серйозної роботи вчителів та управлінців. Якщо у колективі освітнього закладу панує атмосфера гуманності, діловитості, творчості, взаємодопомоги, то така ж атмосфера буде панувати й у педагогічному колективі.

Інтегрованим показником стану сприятливого педагогічного клімату в педагогічному колективі є ставлення його членів до себе й колективу шкільного закладу, до педагогічної діяльності та системи виховання, до відносин керівництва закладу та колег, до виконання професійно-посадових обов'язків. Рівень орієнтації членів колективу на справу та на людей). Я провела опитування щодо орієнтації колективу на взаємини з колегами, а також провели аналіз та оцінку соціально-психологічного клімату в колективі.

Таким чином, можемо зробити висновок, що досягнення директорами загальноосвітніх шкіл належної ефективності у формуванні сприятливого психологічного клімату великою мірою обумовлюється актуалізацією їхнього комунікативного потенціалу. Структурні компоненти комунікативного потенціалу керівника загальноосвітньої школи найбільш результативно проявляються в комунікативній готовності до управлінської взаємодії, комунікативній програмі поведінки в системі управління, соціально-психологічному відображенні управлінської реальності.

Для мене найбільш значущими цінностями виступають: інтелектуальний розвиток, творча діяльність, цікава робота, тверда воля, терпимість до думки інших, уміння приймати обдумані рішення, відповідальність, котрі, в першу чергу, забезпечують належну продуктивність в управлінні .

Я вважаю, що досягла успіху завдяки демократичному стилю керівництва, високому рівню міжособистісних ділових стосунків, службово-товариській формі спілкування, тактиці поведінки в конфліктних ситуаціях, прагненню до перемоги, пошуку оптимального рішення, компромісу.

В висновках хочу підкреслити, що сучасному керівникові для ефективного впливу на діяльність підлеглих необхідно глибоке розуміння психологічних основ керування. Хоча ці механізми ще мало вивчені, але вже наявні результати наукових досліджень можуть істотно розширити можливості керівника створювати умови, що сприяють формуванню зацікавленості членів колективу в продуктивній роботі організації.
Впровадження досягнень психологічної науки в практику управлінської діяльності школи повинне розглядатися як найважливіший резерв підвищення ефективності рішення безлічі практичних проблем, що виникають перед навчальними, педагогічними колективами і суспільством у цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Балюбаш Я. Реформування педагогічної освіти: концептуальні засади // Рідна школа. - 2003. - № 1. - С. 3-4.

2. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. - Харьков, 2004.

3. Бодалев А.А. О качествах личности, нужных для успешного общения //Личность и общение: Избр. труды. - М., 2003. - С. 55-64.

4. Грабовська Т.О., Снісаренко О.С. Формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі // Науково-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату у шкільному колективі. - К., 2006. - С. 45-50.

5. Демчик В.С. Роль директора школи у формуванні педагогічного клімату // Науково-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату у шкільному колективі. - К., 2006. - С. 121- 133.

7. Зязюн І.А., Крамущенко Л.В., Кривонос І.Ф. та ін. Педагогічна майстерність / за ред. І.А. Зязюна. - 2ге видання. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.

8. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. - К.: Ніка-центр, 2000. - 332 с.

9. Князев Е. Об искусстве управлять школой // Директор школы. - 2005. - №6. - с. 77-85.

10. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. - М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. - 224 с.

11. Кузнецов В. Личность директора школы // Народное образование. - 2003. - №9/10. - С. 19-23.

11. Кузмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Хрестоматія. - К.: Знання, 2003. - С. 81.

12. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. - М., 2002. - С. 99-117.

13. Миколайчик М.В. Інноваційні педагогічні технології в загальноосвітній школі. - Рівне: ТОВ «Юлат», - 2004. - 52 с.

14. Мойсею Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. - К., 2004. - 348 с.

15. Мякушева Т.М. Развивая самостоятельность // Физическая культура в школе.- 2001.-№6. -С. 19.

16. Ольшанский В., Волжская Н. Престиж должности