Внутрішньошкільний контроль: Аналіз уроку у школі з інклюзивним навчанням

Артемівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 5

з профільним навчанням

Артемівської міської ради Донецької області

Внутрішньошкільний контроль:

Аналіз уроку

у школі з інклюзивним навчанням

м. Артемівськ, 2011 р.

Загальні підходи до організації навчально-виховного процессу

в умовах інклюзивного навчання.

Навчання та виховання дітей з особливостями розвитку в загальноосвітніх закладах в умовах інклюзивного навчання здійснюється на основі загальних принципів навчання та виховання. Та, поряд з тим, їх навчання та виховання має свої особливі задачі та принципи, спрямовані на відновлення, корекцію і компенсацію порушених й недорозвинених функцій, організацію диференційованого навчання, підготовку до життя в сучасному суспільстві. На уроках для таких дітей необхідно створювати спеціальні педагогічні умови, засновані на глибокому розумінні дійсних причин затруднень учнів у навчанні.

Досвід роботи в умовах інклюзивного навчання, дав нам змогу розробити і узагальнити підходи та вимоги до проектування уроку, які ми пропонуємо нижче.

Якість уроку в інклюзивній школі визначається по тому, наскільки ефективно та вміло реалізовані вчителем освітні, розвиваючі і виховні цілі і завдання учбової діяльності, наскільки враховані навченість, учбові і виховні можливості учнів різного віку, класів, груп; враховані особливості захворювання, інтереси, схильності, запити учнів з обмеженими можливостями.

Вчитель, педагог відіграє велику, а інколи і вирішальну роль у розв'язанні труднощів в навчанні в школі з інклюзивним навчанням, які нерідко виникають у дітей з особливостями розвитку. Тому, розуміння вчителем закономірностей розвитку і особливостей поведінки в діяльності цих дітей необхідно для того, щоб розробити правильний підхід і найти ефективні прийоми, шляхи і методи навчання та корекції їх недоліку.

Вимоги до проектування уроку в умовах інклюзивного навчання.

1. Прагнення вчителя самостійно розробляти поурочні плани(проекти) своїх уроків з урахуванням віку та особливостей розвитку кожної дитини.

2. Знання системи принципів дидактики, їх ієрархії, взаємозв'язків і стосунків, обов'язкова опора на них при проектуванні, організації і здійсненні освітньої діяльності на уроці в умовах інклюзивного навчання: при визначенні цілей, виборі змісту, методів, форм, засобів навчання, обліку можливостей, особливостей дітей та ін.

3. Точне (у закономірностях, принципах) і одночасно творче (тобто передусім - особистісне) виконання програмно-методичних вимог до уроку.

4. Знання вчителем типології уроків і тільки обґрунтований вибір типу уроку, що якнайкраще відповідає особливостям того або іншого класу, теми, розділу.

5. Використання ігрової форми тільки у тому випадку, коли це служить виконанню цілей уроку, не переважає над суттю учбового матеріалу, не відводить убік від головних цілей, не стає самоціллю, не зменшує значення суті того, що повинні вивчити діти.

6. Безумовний облік навченості, учбових і виховних можливостей учнів різного віку, класів, груп; облік особливостей, інтересів, схильностей, запитів учнів.

7. Прагнення до пошуку і по можливості формулювання окрім теми ще і так званого «імені» уроку у вигляді яскравого афоризму, крилатої фрази, приказки і тому подібне, що емоційно виражають в стислому виді суть головної ідеї уроку.

8. Спеціально спланована (тобто продумана) діяльність учителя по забезпеченню не лише учбової, але і виховної функції уроку, тобто виховання і в процесі навчання.

9. Комплексне планування цілей (завдань) по чотирьох групах:

а) педагогічні цілі: навчання, обов'язково виховання, розвитку і соціалізації особи, так звані креативні, оздоровчі та ін. - це цілі розвитку дитини;

б) цілі розвитку освітнього процесу (для підвищення якості цього процесу) : діагностичні, пізнавальні, дослідницькі;

в) цілі саморозвитку вчителя : а) професійного, б) особистісного.

г) корекційні цілі: спрямовані на компенсацію дефекту учня.

10. Обов'язкове виділення в змісті учбового матеріалу об'єкту міцного засвоєння, тобто головного, істотного, і відпрацювання саме цього матеріалу.

11. Продумування і по можливості формулювання хоч би для себе ціннісних підстав вибору змісту і трактування учбового матеріалу на уроці.

12. Прагнення вчителя допомогти дітям розкрити для себе особовий сенс будь-якого матеріалу, що вивчається на уроці.

13. Опора на міжпредметні зв'язки з метою їх використання для формування в учнів цілісного уявлення про систему знань, про світ і з метою розвитку ерудиції школярів, а при необхідності і спеціальне (продумане і обґрунтоване) здійснення учителем міжпредметної координації учбового матеріалу.

14. Безумовне забезпечення практичної спрямованості учбового процесу, створення реальних можливостей застосування учнями отриманих знань, умінь і навичок, не допускаючи формального засвоєння теоретичних відомостей. Здійснення переходу від людини того, що знає - до людини що знає, розуміє і діяльному.

15. Включення в зміст уроку вправ творчого характеру по використанню отриманих знань в аналогічній (подібною), схожій, частково новій (зміненою) і повністю незнайомій ситуації.

16. Тільки обґрунтований вибір оптимального поєднання і співвідношення методів навчання, виходячи зі знання системної класифікації методів навчання, сильних і слабких сторін кожного методу і учбових можливостей учнів конкретного класу.

17. Знання технологій розвиваючого навчання (Занкова, Эльконіна-Давидова, Фаізова, Іллясова, Кушнира, Ердниєва, Монтессори, Штайнера, Френе та ін.) і їх тільки диференційоване застосування в класах з інклюзивним навчанням.

18. Поєднання загальнокласних форм роботи з груповими індивідуальними, прагнення до організації навчальної праці як колективної діяльності. Обґрунтованість вибраної форми навчання або поєднання форм.

19. Здійснення диференційованого підходу до учнів на основі діагностики їх реальних учбових можливостей з акцентом на застосуванні заходів диференційованої допомоги школярам з різним рівнем підготовки по предмету і відношення до вчення (без істотного зниження складності учбового матеріалу).

20. Спеціально спланована робота вчителя по формуванню надпредметних способів навчальної діяльності.

21. Спеціально продумана по відношенню до деяких учнів (з особливими потребами в навчанні) робота вчителя по мотивації їх навчальної діяльності з метою формування в учнів стійкої мотивації пізнання як одній з найважливіших цілей (і результатів) школи з інклюзивним навчанням.

22. Створення реальних умов для прояву кожним учнем самостійності (наскільки це можливо і необхідно) на основі розуміння цінності суб'єктної позиції дитини в навчанні.

23. Тільки обґрунтоване, доцільне, раціональне і комплексне використання тих або інших засобів навчання (підручників, наочних посібників, ІКТ та ін.).

24. Органічне, коректне і тільки доцільне включення комп'ютерів в педагогічні технології на уроках з усіх предметів.

25. Диференціація домашніх завдань (за характером, змісту, об'єму) для різних груп учнів: з метою розвитку творчості одних, закріплення пройденого матеріалу іншими, заощадження часу третіми.

26. Знання вчителем визначень щодо «психозберігаючих, здоров'язберегаючих і здоров'ярозвиваючих технології». Організація освітнього процесу на уроці відповідно до цього знання і розуміння того, якою ціною досягаються позитивні освітні результати.

27. Забезпечення тільки сприятливих для роботи санітарно-гігієнічних умов.

28. Забезпечення максимально сприятливих для роботи на уроці естетичних умов, перехід від забезпечення естетики не лише форми, але і акцентування уваги на естетиці ідеї, як в оформленні кабінету, так і в змісті відібраного навчального матеріалу.

29. Спілкування з учнями на уроці тільки на основі поєднання високої вимогливості з безумовною повагою до особи школяра.

30. Регулярний аналіз отриманих на уроці (чи системі уроків) результатів навчання, виховання, розвитку школярів.

31. Оцінка (самооцінка) роботи вчителя щодо реальної успішності з прогнозом, зробленим в зоні найближчого розвитку дитини, тобто з рівнем максимально можливих для конкретної дитини результатів.

32. Прагнення домагатися дієвого виховного впливу самого вчителя на учнів.

33. Вибір учителем оптимального для конкретного уроку співвідношення раціонального (інтелектуального) і емоційного в роботі з дітьми.

34. Розвиток вчителем у собі і використання артистичних умінь, педагогічної техніки, виконавської майстерності.

35. Чітке наслідування задуму плану уроку і одночасна готовність (уміння) гнучко перебудовувати його хід при зміні навчальних ситуацій, уміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів, попереднє продумування яких повинне перетворитися на звичку.

Спеціальні вимоги до уроку.

1. Повільний темп навчання, що відповідає сповільненості протікання психічних процесів дітей з особливостями розвитку.

2. Розробка структури уроку відповідно до психофізичних можливостей учнів.

3. Здійснення повторності при навчанні на усіх етапах і ланках уроку.

4. Максимальна опора на чуттєвий досвід дітей, що обумовлено конкретністю мислення учнів.

5. Максимальна опора на практичну діяльність і досвід учнів.

6. Опора на розвинені здібності дітей.

7. Здійснення диференційованого керівництва навчальною діяльністю дітей, що передбачає проектування, напрям і регулювання.

Опти­мальні умови для організації діяльності учнів на уроці в класах з інклюзивним навчанням полягає в наступному:

- раціональне дозування на уроці змісту навчального матеріалу;

- вибір мети і засобів її досягнення;

- регулювання дій учнів;

- спонукання учнів до діяльності на уроці;

- розвиток інтересу до уроку;

- чергування праці і відпочинку.

Аналіз уроку в школі з інклюзивним навчанням

Відвідуючи уроки вчителів у класах з інклюзивним навчанням, адміністрацією нашого закладу були розроблені орієнтовні цілі відвідування, які наведені нижче.

Параметри вивчення якості уроку в класах з інклюзивного навчання:

1.Місце даного уроку в системі інших уроків.

• Підготовленість цього уроку попередніми уроками, тобто обґрунтованість теми і завдань цього уроку.

• Рівень готовності учнів на цьому уроці до сприйняття знань на подальших уроках.

2.Структура уроку.

• Основні етапи уроку(перевірка домашнього завдання, усний рахунок, словникова робота, повторення пройденого, виклад нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання, тощо).

• Відповідність структури уроку його темі і завданням.

• Доцільність тривалості кожного етапу уроку.

• Взаємозв'язок етапів уроку і підлеглість їх основному дидактичному завданню.

3.Матеріали уроку.

• Науковий рівень навчального матеріалу.

• Відповідність навчального матеріалу, темі і завданням уроку, можливостям учнів. Різний рівень труднощів навчального матеріалу.

• Кількість навчального матеріалу на уроці.

4.Реалізація основних дидактичних принципів на уроці.

• Науковість знань, що повідомляються.

• Доступність знань учням, облік їх вікових особливостей, рівня розвитку і засвоєння знань, інтелектуальних можливостей.

• Здійснення індивідуального і диференційованого підходу.

• Зв'язок матеріалу уроку з життям, працею.

• Активізація розумової діяльності учнів, залучення їх до формулювання підсумків, правил, узагальнень. Розвиток самостійності, навичок самоконтролю, пізнавальних інтересів, мови учнів.

• Використання наочних засобів навчання - вибір наочних посібників і дидактичного матеріалу. Його відповідність темі і завданням уроку, віку учнів, доцільність, зовнішнє оформлення, правильність використання. Поєднання слова, наочності і практичній діяльності на уроці.

5.Методи і прийоми.

• Різноманітність методів і прийомів, відповідність їх віку учнів, розвитку змісту навчального матеріалу.

• Корекційна спрямованість методів і прийомів.

• Прийоми, якими досягалося створення позитивного відношення до матеріалу уроку, подолання індиферентності.

6. Облік і оцінка знань учнів.

• Індивідуальне і фронтальне опитування учнів (співвідношення і виправданість).

• Облік індивідуальних особливостей знань, що вчаться при оцінці.

7. Вигляд учителя.

• Мова вчителя: ясність, точність, виразність, емоційність.

• Знання матеріалу уроку: володіння методами і прийомами роботи на уроці, володіння технікою письма на дошці, демонстрація посібників, проведення лабораторних робіт.

• Загальний характер поведінки вчителя на уроці. Вплив поведінки вчителя на нейтралізацію емоційного стану учнів.

8.Загальна оцінка уроку.

• Рівень досягнення загальноосвітнього і корекційно-розвиваючого завдання уроку.

• Дисципліна учнів на уроці.

• Знання, отримані на уроці учнями. Види сформованих умінь і навичок.

• Способи здійснення зв'язку нового матеріалу із вже відомим; способи здійснення безперервності повторення.

• Поєднання індивідуальної і фронтальної роботи на уроці.

Аналіз уроку в класі з інклюзивним навчанням

за умови включення дітей з порушенням зору

1.Мета відвідування.

2. Завдання уроку: навчальні, виховні, корекційно-розвиваючі.

3. Загальні вимоги:

• науковість і точність навчального матеріалу;

• структура, етапи уроку;

• відповідність навчального матеріалу програмним вимогам, темам, меті і завданням уроку, віку учнів, їх можливостям (урахування психофізичного стану класу, дефекту).

4. Об'єм матеріалу (чи не було перевантаження?), що вивчається .

5. Характер засвоєння знань (свідомість, включення різних аналізаторів, які функції найбільш задіяні).

6.Самостійна робота учнів (рівень самостійності, якість оформлення заняття для самостійної роботи, індивідуальний і диференційований підхід).

7. Наочність, її дидактична роль (форми і види).

8. Вимоги до структурних елементів уроку :

• Перевірка домашнього завдання і засвоєння навчального матеріалу (кількість опитаних, витрачений час, різноманітні форми опитування, формулювання питань, об'єктивність оцінки знань, використання різноманітних методів перевірки знань зі зміною домінанта аналізатора).

• Виклад нового матеріалу (правильний вибір методу повідомлення знань, зв'язок нового навчального матеріалу з попереднім і подальшим, міжпредметний зв'язок, логічність викладу, дотримання принципу « від простого до складного», уміння створити проблемну ситуацію, використання ІКТ, наочність і устаткування. Рівень володіння вчителем методами навчання.

• Закріплення нового матеріалу (використання різних форм і методів для вдосконалення пізнавальної діяльності, поетапне включення учнів в те, що все більше ускладнюється завдання).

• Домашнє завдання (наявність роз'яснення щодо виконання, об'єм, його диференціація, доцільність завдання, доступність).

• Корекційна спрямованість уроку: вправи на розвиток вищих психічних функцій, включення завдань з опорою на декілька аналізаторів, зміна видів діяльності учнів на уроці.

9. Організаційна сторона уроку :

• Підготовка вчителя до уроку, учнів, класної кімнати.

• Раціональне використання часу на різних етапах уроку.

• Організація учнів при проведенні кожного етапу уроку, підтримка дисципліни.

• Поведінка учнів, прояв активності, зосередженості і стійкості уваги, старанності, наявність або відсутність інтересу, працездатність учнів і їх відношення до вчителя.

Розробка гнучкого плану уроку :

• Визначення спільної мети уроку і її конкретизації залежно від різних етапів уроку.

• Використання у навчанні дидактичного матеріалу, який дозволяє учневі вибирати тип, вид і форму завдання.

• Планування різних форм організації навчальної діяльності (співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної роботи).

• Виявлення вимог до оцінки продуктивності роботи з урахуванням її характеру (дослівний переказ, короткий виклад своїми словами, використання відомих алгоритмів, рішення проблемних, творчих завдань ).

Включення учнів з особливими освітніми потребами в навчально- виховний процес вимагає постійного систематичного контролю з боку вчителя, динаміки ходу і ефективності навчання, проведення діагностичних процедур. Тому вчитель повинен ретельно планувати початкові етапи навчально-виховної діяльності з такими дітьми, вносити відповідні корективи в навчально-виховний план.

Етапи планування навчально - виховної роботи вчителя з дітьми з обмеженими можливостями в класах з інклюзивним навчанням.

1. Встановлення позитивно - емоційного контакту, що викликає радість, з учнем з особливостями розвитку. Це перша мета, яку повинен поставити собі вчитель.

2. Робота над формуванням комунікативних навичок учня, умінням встановлювати конструктивні контакти. Учень повинен навчитися чути повідомлення і інструкцію вчителя, однолітків виконувати на перших етапах елементарні завдання.

3. Ознайомлення і виконання розпорядку дня, поведінка, яка не дезорганізує зайняття, а дозволяє вчителеві займатися з усіма учнями, а не тільки вести індивідуальну роботу з учнем.

4. Активне пізнання оточення в навчальній діяльності і уміння функціонувати в ньому.

Учень повинен:

• розвивати навички спілкування;

• вчитися виконувати соціальні ролі і дотримуватися пов'язаних з ними норм поведінки;

• тренувати усі функції (сприйняття, комунікація, навички письма), що полегшують йому пізнання світу і функціонування в ньому;

• навчатися аналізувати навчально-виховну діяльність і визначати мету і завдання.

Навчально -виховна робота з учнями, які мають особливості розвитку повинні включати головні цілі і підлеглі їм, конкретні цілі.

Плановані цілі можна розділити на дві групи:

1. Реалізовуються щодня (наприклад, до них відносяться усі завдання соціальної адаптації (навички планування і самоконтролю).

2. Реалізовуються тільки в конкретних ситуаціях, в яких опиняється учень (наприклад, при роботі з підручником під час уроку, виконанні навчального завдання).

Матеріал підготувала:

заступник директора по навчально - виховної роботи

Мащенко А.Ю.