Статья Лекция для родителей

НАСИЛЬСТВО ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ДІТЕЙ

Розроблено:Мандрика С.О.

Донецьк

Зміст

1. Зміст. …………………………………………………………………………………………2.

2. Насильство. ……………………………………………………………………………. 3.

3.Насильство по відношенню до дітей ………………………..3.

4. Профілактика жорстокого поводження з дітьми. ……………………5.

5. Попередження жорстокого поводження з дітьми. …………………6.

6. Методи ефективної профілактики. ………………………………………….7.

Насильство

Насильство це одна з основних небезпек для благополуччя суспільства, яка викликає все велику заклопотаність. Діти безумовно є самою незахищеною категорією населення, коли йдеться про насильство і жорстокий обіг. Вони найуразливіші не тільки тому, що вони не можуть захистити себе фізично, але і тому, що саме їх виживання залежить від дорослих, і вони самі не здатні безпосередньо захищати свої власні права. У зв'язку з цим вони часто стають жертвами різних травм і шкоди, що наноситься їх особі і розвитку.

Жорстоке або зневажливе поводження з дітьми - цей типовий прояв насильства по відношенню до дітей, яке може поставити під загрозу той, що виживає дитини і надати шкідливу дію на його фізичний, психосоціальний, емоційний і сексуальний розвиток, що приводить до сумних наслідків як з погляду суспільства в цілому, так і з погляду благополуччя майбутнього покоління, зокрема.

В сьогоднішній Україні жорстоке поводження з дітьми носить безліч форм, включаючи фізичне, сексуальне і емоційне насильство, позбавлення дітей належного догляду, а також сексуальну експлуатацію дітей в комерційних цілях. Все це має найсерйозніші наслідки для здоров'я і розвитку як самих дітей, так і благополуччя сім'ї і суспільства в цілому. Ця проблема носить складний і хворобливий характер.

Наша кінцева мета - зробити все для того, щоб наші діти могли рости і розвиватися в світі, вільному від всіх видів насильства.

Насильство по відношенню до дітей

Дослідження проблем насильства по відношенню до дітей, включаючи жорстоке ставлення, залишення в небезпечних умовах (навмисно або випадково) і доведення їх до самогубства, представляє особливий інтерес з точки зору права дитини на життя і догляд з боку батьків або інших дорослих, які їх замінюють.

Майже щодня в засобах масової інформації ми чуємо або читаємо звіти про трагічні нещасні випадки з дітьми: вони гинуть в пожежах, тонуть, падають з висоти або є жертвами нещасних випадків. Вони піддаються жорстокому ставленню, зґвалтуванню або страждають від постійних травм.

Згідно українському законодавству, відповідальність за здійснення злочину є більш високою, якщо злочин вчинений по відношенню до дитини.

На підставі даних про смертність і нещасні випадки серед дітей можна зробити висновок про те, що життя дитини недостатньо охороняється державою, головним чином у зв'язку з тим, що ця проблема не розглядається з погляду відсутності батьківської турботи відносно життя і здоров'я їх дітей.

Кожна п'ята дитина вмирає в результаті каліцтва. За цими цифрами ховаються реальні трагедії, проте державні установи поки що не в змозі зробити повний аналіз. В період з липня 1996 р. по січня 1997 р. за допомогою Програми розвитку Організації З'єднаних Націй (ПРООН) в Україні наша НВО - Всеукраїнський комітет із прав дитини - провело обстеження питань сексуального насильства по відношенню до дітей.

Здійснення цього дослідницького проекту дало важливу, раніше не відому інформацію. Ця інформація є цінною, оскільки питання сексуального насильства по відношенню до дитини вивчено з погляду різних аспектів, а результати соціологічного дослідження проаналізовані з погляду законодавчих положень, що стосуються відносин між дорослими і неповнолітніми.

Законодавство забезпечує широкий захист своїх громадян від насильних сексуальних злочинів. Діти і підлітки знаходяться під спеціальним захистом в цій категорії злочинів. Проте нинішні закони потребують поліпшення, оскільки вони не створюють безпечних механізмів захисту дітей від сексуальної експлуатації, насильства і т.д.

В середньому кожний п'ятий-шостий підліток у віці до 18 років (обох полови) піддавався сексуальному насильству Кожна третя дівчинка піддавалася сексуальним домаганням, кожна п'ята - піддавалася насильним ласкам і одна з десяти - була жертвою зґвалтування. Один з семи хлопчиків піддавався сексуальному насильству.

Це дослідження було проведено в загальноосвітніх школах, спеціалізованих школах і колоніях для неповнолітніх.

За даними, одержаними від дітей спеціальних виправних шкіл Міністерства освіти і науки і в колоніях Міністерства внутрішніх справ, 20-30% опитаних сказали, що вони були жертвами сексуального насильства, головним чином зґвалтування, і лише 2% випадків такого роду закінчилися судовою процедурою і кримінальним покаранням.

Якщо жертви не одержували необхідної психологічної підтримки після сексуального насильства, вони часто ставали агресивними по відношенню до інших і кінець кінцем вступали в конфлікт із законом.

Більшість випадків зґвалтування вчинена чоловіками відносно жінок того ж віку, причому вік більшості як злочинців, так і жертв, складає менше 18 років.

Деяке число дітей не відповіли на основні питання щодо жорстокого поводження з ними, і можна припустити, що вони ніколи не піддавалися ніякій формі сексуального насильства. Проте 42% з них сказали, що вони знають інших дітей, потерпілих від жорстокого обігу, і тому соціологи вважають, що реальне число дітей, що піддалися сексуальному насильству, насправді може бути більш високим.

Більше половини осіб, насильників вишли з сімей з жорсткими і жорстокими методами виховання. Тому факт здійснення насильства розглядається просто "цікавим" людьми, що вчинили зґвалтування.

Профілактика жорстокого поводження з дітьми

За останні 35 років на питання жорстокого поводження з дітьми стала звертатися більш пильна увага з боку суспільства і фахівців. Епідеміологічні дослідження низки країн свідчать про те, що жорстке поводження з дітьми є більш поширеним, чим вважалося. Крім того, різні дослідження показують, що жорстоке поводження з дітьми може бути пов'язано з серйозними проблемами розвитку, з соціальними і емоційними проблемами в майбутньому житті дітей, які стають жертвами такого обігу. Приміщення до спеціальних установ, проституція, алкоголізм і наркоманія, антисоціальна і кримінальна поведінка, надмірне використовування служб охорони психічного здоров'я - включно госпіталізацію в психіатричні клініки і погане поводження з дітьми в наступному поколінні, - все це представляється можливими негативними результатами цієї проблеми.

Стає очевидною необхідність профілактики цієї проблеми, що пояснюється наступними трьома основними причинами:

1. Ціннісне відношення до окремої людини, суб'єктивні страждання віктимізованих дітей.
2. Поширеність цієї проблеми вимагає дій, що виходять за межі надання допомоги одній окремій дитині.
3. Довгострокові наслідки жорстокого поводження з дітьми (наприклад, згадані вище) звичайно вимагають конкретних програм для їх подолання, а це означає виділення значних державних коштів.
Різні форми жорстокого поводження з дітьми є важко вирішуваною і складною проблемою, що вимагає злагоджених зусиль з боку ряду систем - соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти, поліції і судочинства, - всі з яких мають повноваження для вирішення цієї проблеми.
Жорстоке відношення до дітей є культурно обумовленим: те, що є жорстокою поведінкою в одному суспільстві, може бути прийнятним в другом, або навіть в різних групах одного і того ж суспільства. Будь-яка профілактична робота повинна враховувати це. Проте важливо знайти прийнятне рішення цієї проблеми. Таке визначення послужить основою для епідеміологічних досліджень, а також засобом для оцінки і планування необхідних змін.

В широкому значенні є чотири види або категорій поганого поводження з дітьми:

А. Фізичне насильство
Б. Сексуальне насильство
В. Емоційне насильство
Г. Зневага

1. Фізичне насильство відноситься до вживання фізичної сили, яке може привести до різного роду фізичним травмам.
2. Сексуальне насильство відноситься до залучення дітей і підлітків в сексуальну діяльність з людьми більш старшого віку без розуміння ними того, що вони роблять, та/або без їх згоди.
3. Емоційне насильство по відношенню до дитини включає такі види поведінки, як сильне приниження, кричуще порушення і інтимної сфери дитини, постійний осуд, сильні покарання і т.д.
4. Зневага - ця відсутність турботи про задоволення основних фізичних потреб дитини, таких, як потреба в їжі, одязі, гігієні, медичній допомозі і належному контролі.

Попередження жорсткого поводження з дітьми

Головна мета полягає в розширенні усвідомлення і знань населення відносно масштабів цієї проблеми і її наслідків. Зміна відношення населення до проблеми жорстокого поводження з дітьми напевно приведе до соціальних і юридичних реформ.

Слід розробити різні учбові програми, направлені на батьків і включаючи освіту з питань розвитку дитини, засновані на існуючих накопичених професійних знаннях, а також що містять конкретне керівництво по діях батьків по відношенню до дитини залежно від ситуації і рівня розвитку дитини.

Слід розробити профілактичні програми для дітей (наприклад, CAPS), які включають такі елементи, як право дитини сказати "ні", законність недоторканності тіла і розпізнавання ознак небезпеки. Переважно, щоб такі програми використовувалися в широко відвідуваних місцях, включаючи школи, центри за місцем проживання або центри суспільної охорони здоров'я, і щоб вони діяли не на разовій, а на постійній основі.

Слід детально оцінити і глибоко продумати ряд питань. До них відносяться такі питання, як обов'язкове повідомлення про випадки жорстокого поводження з дитиною, обов'язкове покарання і альтернативи для тюремного висновку, позовна давність, свідоцтва експертів, ступінь впливу на дітей, що стали жертвами, кримінальне розслідування по відношенню до особи, що вчинила злочинні дії, і питання державної відповідальності за забезпечення подальшого захисту дитини і необхідного реабілітаційного лікування.

Системи освіти і охорони здоров'я беруть участь у виявленні і визначенні випадків поганого поводження з дитиною і звичайно повідомляють і передають інформацію про такі випадки в інші місця. Є також установи, які відповідають за охорону дитини, за забезпечення лікування і інші послуги для дітей, які є жертвами жорстокого ставлення, та/або для їх сімей (наприклад, установи охорони психічного здоров'я, різні соціальні служби, служби по місцю проживання/піклувальні служби). Всі працівники таких систем повинні пройти підготовку, з тим щоб ознайомитися з основними характеристиками цієї проблеми, дізнатися про наявність відповідних служб і способи їх використовування, а також зрозуміти деякі юридичні аспекти, пов'язані з цією проблемою.

Методи ефективної профілактики

Необхідно створити різноманітні " гарячі лінії " зв'язки, будь то для дітей, для батьків, для фахівців або для зацікавлених громадян, ці "гарячі лінії" забезпечують прямі консультації для анонімних користувачів.

Важливим "інструментом" є використовування різних засобів масової інформації. Широке використовування телебачення, радіо і газет надає відмінну можливість для проведення систематичної кампанії по попередженню жорстокого поводження з дітьми. Можна опубліковувати спеціальні статті по проблемах, пов'язаних з жорстоким поводженням з дітьми, в дитячих і молодіжних журналах або в інших засобах масової інформації, орієнтованих на дітей.
Проблема жорстокого поводження з дітьми є класичним перетином індивідуальних, сімейних і суспільних проблем.
Запобігання жорстокого поводження з дітьми є величезною задачею. Процес її рішення є повільним, часто що розчаровує і вимагає ініціативи, знань, переконань і терпіння.