- Преподавателю
- Воспитательная работа
- Свято Останній дзвінок - 2014
Свято Останній дзвінок - 2014
Раздел | Воспитательная работа |
Класс | - |
Тип | Конспекты |
Автор | Ванкевич О.С. |
Дата | 09.01.2016 |
Формат | docx |
Изображения | Нет |
Свято Останнього дзвоника 2014 року
- Найсвітліша дорога в світі -
Це дорога до знань, до школи.
Пам'ятайте про це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.
- І хоч вчитись нелегко буває,
Та наука завжди хороша,
Кожна в світі людина знає,
Що знання - то найлегша ноша.
- Увага! Увага! Увага!
В цей весняний, незвичайний день
Всім жителям країни Знань
Ми щирих надсилаємо вітань.
- Тож свято яскраве починається,
І так радо нам сонечко посміхається,
Хмаринки у небі пливуть.
Квіти чудові цвітуть.
Школа наша - життя дивограй.
Разом. Дзвоника останнього свято стрічай!
Пісня
-
Ми отут, як одна родина -
Мама, тато, і вчитель, і я -
Тож хай квітне моя Україна,
Як єдина і мирна сім'я.
-
Свято Останнього дзвоника оголошується відкритим.
-
Вшануймо пам'ять тих людей, хто звеличив нашу землю. Тих, завдяки кому наше життя зігріте сонячним світлом і безхмарною, мирною блакиттю небес.
-
Право покласти квіти до пам'ятника загиблих воїнів надається _____________
-
На нашому святі присутні гості_____________
-
Багато є професій в світі -
Не порахуєш їх ніколи.
Та знають всі - дорослі й діти -
Професію - директор школи! -
Шкільною мамою її всі називають,
За всіх тривожиться, за все.
Ми школу другим домом величаєм.
Тож господині слово надаєм!
-
До слова запрошується директор школи Лупенко К.В.
-
У цю урочисту святкову мить
Привітання гостей для вас прозвучить!
Шановні гості прийшли сьогодні нас вітати
Із травневим, щирим святом!
-
Яке велике свято!
-
А радісне яке!... У двох словах не передати. Як згадаю ті недоспані ночі, складні контрольні, незрозумілі приклади, каверзні формули, диктанти, вірші напам'ять, стрибки в довжину, висоту, ширину… Ой! Радію…
(Звучить свисток або стукіт ложкою по каструлі. З дверей школи вибігає домовик)
-
Ой! Хто це такий?
-
Такого героя у нашому сценарії немає.
-
Привіт, діти! Я ваш шкільний домовик - Кузя. Мені дуже пощастило. Коли на Раді Старійшин розподіляли будинки - мені ваша школа дісталась. Спочатку я засмутився : біганина, діти, всілякі дитячі пустощі, шум, гам…
-
Що ти говориш! Для чого псуєш нам свято? І взагалі, звідки ти взявся?
-
Ой-ой-ой, як страшно! Налякав! Я вже весь тремчу.
-
Та я й не збирався тебе лякати. Ти скажи, чого тобі треба? Чого ти прийшов?
-
Я прийшов простежити, чи все у вас в порядку. Чи всі прийшли на свято. Чи ніхто, бува, не заблукав, поки йшов сюди? А то буває всяке…
-
Як ти збираєшся це перевірити?
-
Дуже просто! Прошу, будь ласка, Клавдіє Валеріївно, дайте мені списки класів, зараз я все перевірю.
-
Так. 1 клас , учнів 7. Першою у списку є Баца Олександра. Чи є вона тут? А батьки її? Є? Добре.
-
5 клас, у класі 5 учнів, останній у списку Лєсковець Сергій. Чи прийшов він сьогодні до школи?
-
7 клас. За списком 2 учнів. Так, тут 2 дівчинки, цікаво. Чи прийшли сьогодні всі до школи? Дивно, а я думав, що ви занадто вже дорослі , щоб ходити в
школу кожного дня…
-
Що ж, всі учні присутні, я радий.
-
Кузю! А чому ти так хвилюєшся про наших учнів?
-
Чому я хвилююся? Та я…. я….. Та мені ці діти майже як родичі. Скільки я їхніх фантиків з-під цукерок з-за батарей повитягував, скільки дзвінків прослухав, скільки разів на контрольних хвилювався і класний журнал ховав, скільки жуйок з-під парт повідклеював… ой…ой! Все разом з вами перепробував: і на турніках грався, і курити починав, щоправда, кинув. Я і говорити по вашому вмію і навіть танцювати (Починає танцювати)
-
Ну добре, добре, Кузю. Ми тобі віримо.
-
Я ж справді хвилююсь за вас, адже попереду літні найдовші канікули. Сподіваюся, ви гарно відпочинете та наберетеся сил. А я за вами простежу.
-
Дякуємо, Кузю, до нових зустрічей.
-
Цей світ, як казка, як безмежне диво,
Захоплює, чарує, кличе ввись.
Життя чудове, коли всі щасливі.
Ти не сумуй і літу посміхнись.
-
В душі одразу сонечко засяє
І забринить квітками доброти.
Дитинства світ теплом нас зігріває,
Найкращої пори в житті немає.
-
Сьогоднішній день дійсно сповнений сонячного тепла, веселих посмішок друзів.
-
І це не дивно, адже нам, учням, є, чому радіти. Уроки закінчилися і попереду тепле літечко, пора канікул.
-
Це попереду. А сьогодні уся шкільна родина разом. Родина, яку об'єднує єдине,- любов і повага до школи.
-
Дружба і злагода об'єднує усіх присутніх учнів, батьків, вчителів, і тих, хто завітав на свято порадіти разом з нами.
-
Сьогодні ми вітаємо учнів, які пройшли першу сходинку свого життя. Це учні 4 класу, які здали державну підсумкову атестацію і перейшли у 5 клас. Їм слово.
(Виступ 4 класу)
-
Хай пісня тут лине,
Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє
Радійте за нас:
-
Ми перейшли у 5 клас.
-
Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас
Коли одержали свій зошит із книжками,
Коли за парту сіли перший в житті раз.
-
Зібрались дружно ми на святі -
Сьогодні вже четвертий раз.
Тож побажайте нам удачі.
Бо ми йдемо вже в п'ятий клас.
-
Ми тепер ідемо в 5 клас,
Далі будемо продовжувати вчитись.
Але хоч і зустрінемося ще не раз
Цьому більше вже не повторитись.
-
Як були ми ще малими,
Всі казали - малюки.
А тепер не малюки ми.
Ми тепер - випускники.
-
Вже позаду початкові,
Перейшли у п'ятий клас.
Хай приймає старша школа
У свою сімейку нас.
-
Для вручення дипломів про закінчення початкової школи запрошуємо Лупенко К. В.
-
На нашому святі є учні, які зробили перший крок у світ знань і успішно впоралися з усіма труднощами. Це учні 1 класу. Їм слово.
Виступ 1 класу.
-
Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята.
-
Нічогісінько не знають.
Смішно і казать комусь.
-
Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому й чому?»
-
Ти чому образив Настю?
-
А чому отримав двійку?
-
І чому прийшов так пізно?
-
Та чому в шкарпетках різних?
-
Ти чому такий непослух?
-
А чому не стелиш постіль?
-
Ти чому це вірш не учиш?
-
А чому портфель без ручки?
-
І чому такий синець?
-
Ох, настане мій кінець.
-
Не поясниш їм ніколи -
Хоч би й дуже захотів…
-
Треба їх віддать до школи -
Хай питають вчителів.
Пісня
-
На землі вкраїнській
Є одна країна,
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
-
І живуть в ній люди
Добрі; працьовиті,
Скажемо, до речі,
ще й талановиті.
(Вихід козаків)
1-й козак
-
Я хоробрий рицар, нікого не боюся,
Своєю булавою за знання я б'юся.
2-й козак
-
Нехай ми зростом невеличкі,
Але усі - єдиний рід.
Ми сміливі, працьовиті,
Кожен з нас навчатись звик.
-
1-й козак
Якщо не вірите.
Ми це докажемо,
Свою силу і спритність покажемо.
2-й козак
-
Враз розіб'ємо знань горішок незвичайний
І знайдемо там сюрприз навчальний.
(Козаки намагаються розбити горішок)
1-й козак.
-
Нічого не вдається.
2-й козак.
-
Може, є якась таємниця.
1-й вед.
-
Ех ви, козаки. Звісно, таємниця є!
2-й вед.
-
Не силою треба брати горішок, а розумом.
Козаки.
-
Точно, як ми не зрозуміли.
1-й вед.
-
Відкрити його може дуже поважна людина.
2-й вед.
-
Вона є головною в нашій країні. Запрошуємо директора школи для вручення нагород.
(Директор школи відкриває горішок знань, де знаходяться грамоти за навчальний рік, якими нагороджуються учні)
-
Сьогодні ми усі радієм,
Повірте, щиро, аж до сліз,
Що травень місяць дав надію
І добру вістку нам приніс.
-
Що з нами завжди будуть друзі,
Гостей ми зможем зустрічати
В тісному ось такому крузі
Ми хочем щедро всім бажати.
-
Хай доля дарує вам довгого віку,
Щастя, здоровя усім вам без ліку
Натхнення у праці і серця політ
Хай буде ще з вами багато і багато літ.
-
Свято останнього дзвоника наближається до завершення і зараз ми почуємо срібний голос шкільного дзвінка.
-
Право дати останній дзвінок у цьому навчальному році надається учням 1 класу.
-
Свято останнього дзвоника оголошується закритим.