- Преподавателю
- Воспитательная работа
- Свято Випускний бал - 2013
Свято Випускний бал - 2013
Раздел | Воспитательная работа |
Класс | - |
Тип | Конспекты |
Автор | Ванкевич О.С. |
Дата | 06.01.2016 |
Формат | docx |
Изображения | Нет |
Випускний вечір 2013
Вихід
-
Бал розпочато! Перші акорди,
Перше відлуння радісних нот…
Скільки натхнення,втіхи й погорди!
Доброго вечора!!! Жодних турбот
-
Випускний вечір - подія щорічна. Ти її не назвеш традиційною - настільки різні, виняткові і неповторні наші випускники. Сьогодні на цій сцені - красиві, життєсяйні, досить самостійні, винахідливі і талановиті Випускники 2013 року.
-
Коли з'являється дитина,
Господь запалює зорю.
Зростає в променях людина,
З дорослих вуст завдячно лине:
«Добром і вірою горю!»
-
Для доленосного почину
Мужніють доньки і сини.
Плекай надію Україно,-
Зростає віддана людина
В обіймах щастя і весни!
-
Для вручення свідоцтв про закінчення школи запрошується директор школи Лупенко К.В.
-
Позаду в юних випускників перший досвід відповідальності - успішно вирішені завдання шкільного курсу. І сьогодні з гордістю за свій результат і з сумом прощання вони говорять: «Прощавай, школо».
Прощавай, рідна школо
-
У дитинства очі волошкові,
Сонячна усмішка осяйна
Світ дитинства сповнений любові,
Світ дитинства - рідна сторона.
-
У дитинство мрія повертає,
І воно ,усміхнене чоло ,
Недосяжно весело моргає
І дарує спогадів тепло.
-
Дорогі випускники! Сонячний привіт з дитинства вам донесли молодші ваші друзі. Зустрічайте їх!
На сцені з'являються учні початкових класів.
-
Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви - Люди!
-
А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати.
-
На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові.
-
І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства.
-
Ми - з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.
-
І все ж ми радіємо за вас і співчуваємо вам.
-
Одержавши свідоцтва, ви стали такими дорослими, самостійними.
-
Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.
-
Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.
-
І навіть не вітатися з учителями.
-
Маєте право вчитися далі, працювати.
-
Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.
-
Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.
-
І носити спіднички бажаної довжини.
-
Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла...
-
Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:
-
гордо нести звання учня рідної школи;
-
бути такими ж доброзичливими, як Світлана;
-
любити спорт, як Катя;
-
коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі в олімпіадах, як Сергій;
-
писати не тільки правою, а й лівою, як Каріна;
-
не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як Люда.
Разом. Ми вас не підведемо.
Танок з м'ячами
1 випускник
Не брени струною жаль в моїй душі.
Що йде стороною стежка в спориші.
Стежечка до школи … Бігти знов по ній
Не буду ніколи в світ дитячих мрій
2 випускник
Веселий вітер кличе у дорогу
На гребінь долі вийшли запальний
На серці радість і щемка тривога -
Підняв вітрила парусник шкільний
3 випускник
Стежки, стежки мереживом снуються,
Нема їм ні початку ні кінця.
Вузькі , широкі - всі в одну зіллються,
В оту дорогу, що звемо життя.
4 випускник
Та про одну нам не забуть ніколи,
Хоч їй уже не буде вороття:
Оту стежину , що вела до школи
Від рідного порогу в майбуття.
5 випускник
Куди б не занесла , життя дорога,
Та пам'ять не розвіється , як дим.
Та перша стежка , мила, босонога,
Вкарбується у серце назавжди.
-
Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників. Не менше хвилюються і їхні батьки. Так шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт... І тато, і мама ще пам'ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім нещодавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони вилітають з батьківського гнізда.
-
Слово надається батькам випускників.
-
Дорогі випускники! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля. Задобрим слов'янським звичаєм, всім, хто вирушає в дорогу, стелять на удачу рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим, як оті рушники. А розстелять ці рушники перед своїми дітьми материнські руки, найтепліші, найдобріші, найрідніші.
(Мами стелять рушники.)
-
Два крила в рушничка, мов два птаха,
Понесуть у далекі світи.
Мамо й тату, любов ваша ніжна
Завжди буде зі мною іти.
Подаруйте рушник на дорогу,
Щоби, як там не склалось життя,
Серцем би повертав до порогу,
Із якого піду в майбуття.
Пісня для батьків
-
9 років тому вас, невпевнених малюків батьки привели до школи. Вас зустріла ваша перша вчителька Бондар Н.В. І зараз ми надаємо їй слово.
-
П'ять років - цифра немала,
Тебе випускнику, він вів до знань,
Твоїми бідами завжди він жив,
У вирі твоїх прагнень і зізнань.
-
Зараз послухайте знову,
Слово вчителя рідного вам
Вирушати в життя скоро нове,
Хай ці очі освітять шлях там.
-
Слово для привітання надається класному керівнику Лупенку Г.А.
1 випускник
Стежки, стежки мереживом снуються,
Нема їм не початку ні кінця.
Вузькі , широкі - всі в одну зіллються,
В оту дорогу, що звемо життя.
2 випускник
Та про одну нам не забуть ніколи,
Хоч їй уже не буде вороття:
Оту стежину , що вела до школи
Від рідного порогу в майбуття.
3 випускник
Куди б не занесла , життя дорога,
Та пам'ять не розвіється , як дим.
Та перша стежка , мила, босонога,
Вкарбується у серце назавжди.
4 випускник
Стелеться , горнеться стежечка до ніг,
Інших зустрічатиме школи поріг
Прийдемо якось до нього і ми
Вдячно вклонитись, що стали людьми.
5 випускник
Як швидко шкільні роки пролетіли
Неначе вчора ще були малі.
За те , що нас любили й розуміли,
Спасибі, дорогі учителі.
Миллион альіх роз
-
Допоки не занесені дороги
Заметами невирішених справ,
Приходьте до учнівського порогу -
Про вас він не на мить не забував.
-
Злітайтеся до школи , юні друзі!
Зима чи літо в гості завіта,
Збирайтеся усі у дружнім крузі
І згадуйте шкільні свої літа.
-
В вечірньому небі застигло прощання
Лиш сині тумани затерпли в сльозах.
Вертайтесь щасливо одвічним чеканням,
Освячує небо задимлений шлях.
-
Відбулася феєрія і диво!
Тихий вечір помірно сплива
В добру путь вирушайте щасливо
В добрий час наші щирі слова.
Танок ангелів