Проект «Фруктово-овочевий скарб» (в рамках «Осіннього ярмарку»)

Гірницька загальноосвітня школа І- ІІ ступенів №19

Селидівської міської ради

Донецької області

Проект

«Фруктово- овочевий скарб»

(в рамках «Осіннього ярмарку»)

Керівник

В. А. Оганесян

2014

Тема проекту: «Фруктово- овочевий скарб».

Мета проекту:

1. Дослідити цінність гармонії людини і природи на прикладі здорової їжі

та екологічно чистих продуктів

2. Пропагувати духовне відродження любові до землі, природи.

3. Знайти шляхи подолання духовного відродження нації, байдужість

молодого покоління до народних традицій

4. Формувати соціальну, здоров'язбережувальну, комунікативну та

культурологічну компетентність.

Очікуваний результат: розробити, виготовити та презентувати власний

проект на основі створення власної торгової точки, реклами здорової їжі,

поєднання природних багатств довколишнього середовища з народними

звичаями, традиціями.

Учасники проекту: учні 5 класу Гірницької ЗОШ І- ІІ ступенів №19

Селидівської міської ради Донецької області.

Етапи роботи над проектом:

1. Дослідження народних традицій, звичаїв, обрядів, пов'язаних із

народною їжею, фруктами, овочами українців

2. Пошук доказів про формування психологічних устроїв, етнічних ознак

нашого народу, пов'язаних із рослинами як художніми символами в

українському фольклорі.

3. Виступ на осінньому ярмарку (презентація).

4. Практична доцільність: торгівля на ярмарку та «посиденьки» у кафе

«Майамі» з метою вивчення меню та етикету.

5. Висвітлення перебігу та результатів проекту у шкільній стінгазеті,

міській газеті, на батьківських зборах.

Перебіг роботи над проектом:

На І етапі ініціативна група(Сидорова Віталіна, Сидорова Вероніка,

Нечаєва Юлія, Єлісєєва Катерина) досліджували проблему народних

традицій, звичаїв, обрядів, пов'язані із флорою Українців, культом дерева

та рослин, овочів, фруктів. Під час роботи було опрацьовано довідкову

літературу, народознавчий матеріал:

• Кондратюк А. І. З вишневого саду: Науково- художнє оповідання: Для

середнього та старшого шкільного віку (Передм. В. Т. Скуратівського:

-К.; Молодь, 1991.-192с:

• Взято інтерв'ю у кухарів місцевого кафе «Майамі» про особливості

української національної кухні.

На ІІ етапі учні розробляли власні міні - презентації свят та обрядів

осіннього циклу.

На ІІІ етапі учні класу займалися ораторським мистецтвом: вивчали

вірші, пісні, скоромовки, легенди.

На ІV етапі створювали торгову точку, презентували овочі, фрукти,

страви української кухні. («Суші- бар» по- українськи»)

Для доказу значимості духовного відродження молодого покоління через

народні звичаї, обряди, перекази, пісні, пов'язанні із рослинним світом

наших пращурів слід відмітити глибинність використаного матеріалу і

власний життєвий досвід вихованців та їхніх батьків.

• Знання окремих сторінок Червоної книги;

• Вивчення Біблійських сюжетів, пов'язаних із культом дерева, рослин,

фруктів, овочів.

• Ігрові моменти - перевтілення «Квочка», «Мак», «Береза».

• Календарно- обрядові пісні осіннього циклу.

• Виготовлення витинанок «Віночок», «Дерево».

• Манери поведінки у громадських місцях: етика та етикет кафе,

ресторану.

Інформаційний блок

1. «Овоч, який підтримує бадьорість і веселий, спокійний душевний настрій»

(Піфагор)

2. «Другий хліб» українців- це картопля.

3. Етика та етикет поведінки в кафе.

4. Сценарій свята «Фруктово- овочевий скарб».

5. Фото (фрагменти свята).

«Коли копають картоплю»

Як-не-як, а «другим хлібом» називають у нас картоплю. Смачна вона і розварена, і в товмачах, і в лушпинні, і бульбаники смачні. Картопля ніколи не приїдається, кажуть у народі. Десятки різноманітних страв уміють приготувати з картоплі вигадливі і старатливі господині. Картопля уже нащодень, і без неї уже не уявити сучасної кухні.

Картопля поширювалась в Голандії, Швейцарії, Ірландії. А за ухвалою королівського двору в Англії, наприклад, піддані зобов'язані були вважати картоплю святковою рослиною.

В Росію заморський екзот потрапив в часи царювання Петра І. І тут знову рослину не відразу прийняли з прихильними обіймами. Деякі налякані селяни навіть боялися взяти до рук ці плоди. Та поступово і тут рослина завойовувала шану, поширювалася в усі закутки Російської імперії. Вирощували її не тільки для власного вжитку, а й на продаж.

Нині картопля розповсюджена в різних куточках земної кулі. Цікаво відзначити, що родина цієї рослини чисельна і нараховує понад 3000 видів. ЇЇ близькі родичі- солодкий перець, томати, колюча дереза тощо. Досить згадати, що картопляні поля нині перевищують 25 мільйонів гектарів і з кожним роком розширюються. Десятки найрізноманітніших страв і речей широкого вжитку виготовляють з цієї рослини. Це і кінофотоплівка, лаки, що необхідні для фарбування літаків, підводних частин суден, космічних апаратів, пластмаси, синтетичний шовк, парфуми, спирт, ліки. Невтомною працею селекціонерів картопляний рід примножується, поповнюється новими високоврожайними і цінними сортами. Значний вклад у вивчення і селекцію цієї рослини вніс видатний учений Микола Іванович Вавілов. В народних казках і легендах про картоплю відгукнулися реальні пригоди, пов'язані з цією рослиною, факти прийняття і заперечення її. Що їстівне- стебло, зеленкуваті малі плоди, а чи великі «земляні яблука» під корінням у грунті. Істина відкривається випадково, як щось принагідне, але позначене мудрою здогадливістю.

Ось одна з таких легенд. Їхали якось Мандрівники дорогою, стомилися і шукають, де б його переночувати. Сіли вони у лісі. Нарвали сухого бур'яну, щоб топить, і розклали вогонь. Пішов один мандрівник ще вирвати сухого бур'яну. Аж раптом зустрічає зелень, а на тій зелені ростуть маленькі квіточки. Мандрівник узяв і вирвав з корчем. Дивиться, що унизу здорові грудки якоїсь рослини. Кинув мандрівник ці грудки у вогонь. Настав ранок, мандрівники взяли ці грудки і почали їсти, а вони виявилися смачні- смачні. Їм сподобалось, пішли й ще вирвали грудки. Поїхали мандрівники в місто і роздали людям ці грудки, щоб посадили. Через деякий час люди догадались, що ця рослина називається картоплею.

«Красуня в ста сукнях»

Про неї багато писали античні вчені й письменники, давньогрецький математик Піфагор сказав, що капуста - це «Овоч, який підтримує бадьорість і веселий, спокійний душевний настрій». Є свідчення, що великий філософ і математик давнини не тільки прославляв цю рослину словом у своїх наукових трактатах, а й вирощував її, займався селекцією. Цілком ймовірно. Адже один з найкращих сортів капусти названо його іменем.

Але найбільш популярна і шанована була у Стародавній Греції. Тут сповна оцінили її смакові, поживні й цілющі якості, вважаючи капусту напрочуд корисною і чудодійною. Вважалося зокрема, що вона містить усі відомі сім благ - гаряче і холодне, сухе й вологе, солодке і гірке, а також гостре. Лікарі радили давати капустяні страви малим дітям, щоб ті швидше росли, рекомендували вживати при запаленнях, розлитті жовчі, свіжих ранах, наривах, чиряках.

Вже тоді були відомі досконалі способи кулінарного обробітку капусти в поєднанні з іншими продуктами - овочами і приправами, які мало чим відрізняються від сучасних. Наприклад, один з героїв комедії Арістофана (жив близько 445-385 років до нашої) просить принести йому «капустяне листя з свининою». Ефективною виявилася капуста і при сп'янінні. Древні Греки говорили: «З'їси капусту перед тим, як пити, -не сп'янієш, з'їси опісля- хміль розжене».

Незамінною була капуста при ожирінні. І це не дивно. Адже, як доведено згодом, білокачанна красуня напрочуд ефективно регулює обмін речовин. З цього приводу досить згадати поширену в ті часи розповідь про одного з воєначальників війська Александра Македонського. Він до того вже розтовстів, що нездатний був вирушати в похід. Але ось йому привезли кілька мішків капусти. За якийсь час воєначальник помітно схуд, став стрункий, сили відновилися, і він відправився в похід. Як свідчать перекази, Александр Македонський наказував годувати своїх воїнів капустою, і це додавало їм сили, хоробрості, витривалості.

Капусту садять натщесерце, щоб гусінь не з'їла. Основна посадка проводилась 25 травня на Івана Головатого. Перед тим городники завчасу турбуються про розсаду. Беручись за першу розсадину, селянка спершу перехреститься, приказуючи: «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя кап устонька приймалась і в головки складалась!»

З капустою пов'язані обряди, звичаї, повір'я. Наприклад, на Здвиження Чесного Христа капусти не варили. А перед різдвяними святами, у Святий вечір, бавили на стіл насамперед капусту. Усі діти повинні сидіти тихо, смирненько, не хапатись одразу за ложку. Тоді господиня й каже:

• Їжте, діти, капусту!

• Не хочемо! - відповідають усі хором.

• Їжте, діти, капусту! - припрошує вона знов.

• Не хочемо.

• Їжте, діти, капусту! - закликає господиня втретє.

• Не хочемо.

• Ну коли не їсте, то нехай же в літі її й гусениця не їсть.

Тільки після цього діти починають їсти і вірять, що після цього гусениця на рік уже не рушить їхньої капусти на город

«Запрошуємо до кафе»

1-й ведучий. Важливим аспектом виховання є вміння поводитися в громадських установах, а зокрема, в кафе чи ресторані. Якщо вдома ви можете не переживати, що шокуєте оточення своїми звичками їсти, то в закладі, де окрім вас буде багато сторонніх людей, існує ціла низка правил, яких варто дотримувати, щоб справити враження вихованої людини.

2-й ведучий. Давайте уявимо ситуацію, коли чоловік запросив жінку до кафе. У цьому нам допоможуть наші асистенти.

Ведучі розповідають про правила поведінки в кафе чи ресторані, а пара молодих людей інсценують по можливості сказане.

1-й ведучий. Домовившись про зустріч з жінкою в кафе чи ресторані, чоловік зобов'язаний бути на місці дещо раніше, щоб встигнути знайти вільний столик, що іноді займає певний час.

Якщо трапляється, що жінці доводиться одній чекати чоловіка, який запросив її, не треба з цього робити трагедії. Чоловік зобов'язаний вибачитися та пояснити причини свого запізнення, жінка ж - великодушно пробачити і не псувати собі та супутнику вечір своїм «кислим» виглядом.

2-й ведучий. Коли чоловік приходить у ресторан або кафе з жінкою, він має насамперед допомогти їй зняти пальто і лише після цього роздягнутися

сам.

1-й ведучий. Біля дзеркала в гардеробі можна поправити зачіску, але зачісуватися, підфарбовуватись, зав'язувати краватку, підтягувати панчохи можна лише в туалеті (про місцезнаходження туалету запитує кожен

самостійно).

1- й ведучий. Після того як жінка приведе свою зовнішність до ладу, чоловік заводить її до залу, пропускає в дверях, але потім йде вперед, щоб вибрати місце.

1-й ведучий. Ну, слава Богу, до столу сіли. Звісно, перш ніж плюхатися на стілець самому, потрібно відсунути стілець для пані-сусідки зліва. Руки слід тримати подалі від обличчя, не поправляти ними безупинно волосся, не потирати лоба. На столі мають перебувати лише кисті рук, але не лікті.

2-й ведучий. Украй неввічливо говорити за столом про ваші смаки - що вам подобається і що ні, про дієтичні розпорядження, зроблені лікарем, про

вплив на ваше здоров'я тієї чи іншої їжі тощо.

1-й ведучий. Дуже неввічливо розглядати, чи чисті тарілки, склянки тощо, й абсолютно неприпустимо протирати їх серветкою або носовою хусткою. Якщо вони здаються вам (і навіть є насправді) недостатньо чистими, терпіть, але не показуйте жодних ознак незадоволення.

2-й ведучий. Серветку, складену удвічі так, щоб її нижня половина виступала на 2-3 см, кладуть на коліна. У цьому випадку буде зручно витерти об її верхню частину пальці, забруднені під час їжі. Прикладіть до губ серветку перед тим, як пригубити напій, щоб не залишати на склі сліди жиру.

1-й ведучий. Якщо під час їжі потрібно взяти хліб, келих або склянку, то ніж і виделку кладуть на тарілку, схрестивши так, щоб ручка ножа була напрямлена управо, вістря - до центру тарілки, виделка - вліво, опуклою частиною угору. В той момент, коли ви пережовуєте їжу, а ніж і виделка залишаються бездіяльними, тримайте їхні кінчики на тарілці. Закінчивши їсти, ніж і виделку кладуть на тарілку паралельно одне одному, ручками управо. Якщо ви упустили ніж або виделку, не намагайтеся підняти їх. Попросіть інший прибор. Не лише в цьому випадку, але й у всіх інших, коли ви припустились помилки, не вибачайтеся і не намагайтеся виправити її, тим самим привертати увагу оточення.

1-й ведучий. Не варто вставати і тягнутися самому за чим-небудь через увесь стіл. Цим ви не лише заподієте сусідам неспокій, але й у подібній ситуації легко перекинути келих чи зачепити рукавом тарілку з їжею тощо. Якщо потрібна страва перебуває далеко, попросіть того, хто сидить поблизу, передати її.

1-й ведучий. За столом не прийнято критикувати страви, які знаходяться на столі, і тих, хто за ним сидить або обслуговує. Не стежте за тим, хто скільки їсть. Непривабливо колупати вилкою страву, треба їсти все, що подали, якщо вже ви не відмовилися від страви одразу. Навчіться їсти і пити спокійно, безшумно, без гримасування. Будь-які звуки під час їжі свідчать про погане виховання. Вихована людина їсть спокійно, помірно, без випереджання та

відставання від інших. Не слід напихати рота великими шматками.

2-й ведучий. Жувати потрібно із закритим ротом. Не розмовляйте з повним ротом і не смійтеся. По- перше, це непривабливо, по-друге, їжа може або випасти з рота, або потрапити в дихальне горло і викликати напад кашлю. Якщо під час їжі вам потрапить у рот хрящ, кісточка, камінчик тощо, опустіть їх губами на вилку або ложку, піднесені до рота, і покладіть на край тарілки так, щоб вони не зісковзнули ні на скатертину, ні на тарілку. Під час їжі намагайтеся, щоб тарілка була по можливості якомога менше забрудненою.

1-й ведучий. Можна скільки завгодно іронізувати над тим, що «дичину їдять руками», а «рибу ножем не їдять», але, повірте, уміння поводитися за столом допоможе вам не почуватись ніяково навіть у незнайомому колективі. До того ж ви зможете цілком зосередитись на їжі й її смакових якостях, а не думати про те, як би ненароком не випити воду з чашки для обполіскування пальців.

2-й ведучий. До того ж, коли відчуваєте себе за столом легко та невимушено, ви зможете і світську бесіду з сусідами вести відповідним чином, а не напиватись від збентеження міцними напоями. Пам'ятайте: лише погано вихована людина може заснути обличчям у салаті. Добре вихована людина ні за що не зробить цього раніше десерту та засне в компоті чи морозиві.

«Фруктово- овочевий Скарб»

Ведущий. Давайте, ребята сами позовем хозяйку-осень. Скажем: « Осень, осень, милости просим!».

1-я ученица

В золотой карете, что с конем игривым,

Проскакала осень по лесам и нивам.

Добрая волшебница все переиначила,

Ярко-желтым цветом землю разукрасила.

С неба сонный месяц чуду удивляется:

Все кругом искрится, все переливается!

9-й ученик

Ой, ребята, тише, тише,

Что-то странное я слышу :

Гость какой-то к нам спешит

И как будто бы... шуршит.

Кто б ты ни был, заходи

Да ребят повесели!

(Ученик подходит к

двери и открывает ее.)

Ну, смелей! Мы ждем гостей,

С ними праздник веселей!

Входит Шуршик. Его костюм обшит разноцветными листиками, в его руках -корзинка с подарками.

Шуршик

Меня к вам, ребята,

Направила Осень.

Просила доставить загадки она

И скоро надеется быть здесь сама.

3-я ученица

Корзину с подарками види

А кто же ты сам-то такой?

Поверь, мы тебя не обидим.

Как звать тебя, гость дорогой?

Шуршик

Ш-ш-шу-р-ш-ши-к!

1-й ведущий

А почему у тебя такое имя?(фото №3)

Шуршик

На самой крепкой ветке дуба

Я в тесном желуде сидел,

Пришла пора, и я оттуда

На кучу листьев полетел.

Я по листве осенней мчался,

И каждый листик мне шуршал,

И старый дуб до слез смеялся

И Шуршиком меня назвал.

Вот с тех пор, как только осень

Приходит в парки и леса,

Меня шуршать листвою просит,

Чтоб слышать листьев голоса.

4-й ученик

Вот теперь понятно, почему тебя так зовут. А ты знаешь, Шуршик, что Осень прислала в этой корзине.

Ш у р ш и к

Конечно. Там загадки, да какие все загадки непростые. Давайте разгадывать! Каждый предмет - в отдельном мешочке, к которому крепится листочек с загадкой.

• Разве в огороде пусто, если там растёт ... (капуста)

• Удивляет горожан Темнокожий... (баклажан).

• Держится за землю крепко, Вылезать не хочет... (репка).

• Отыскался наконец И зеленый... (огурец).

• Завалился па бочок Лежебока... (кабачок).

• За ботву, как за веревку, Можно вытянуть»... (морковку).

• Ну-ка, берегись, микроб, Поднял голову... (укроп).

• Под кустом копнешь немножко, Выглянет на свет... (картошка).

• Напугайся, если вдруг Слезы лить заставит... (лук)

• Ярче солнечного диска Краснощекая... (редиска).

• Почему же до сих пор Не краснеет... (помидор)?

• С тростью смотрится неплохо, А стручки полны... (гороха) (Инсценировка стихотворения «Овощи»)

Девочка-хозяйка выходит с корзинкой, из которой выкладывает овощи.

Учитель

Хозяйка однажды с базара пришла,

Хозяйка с базара домой принесла:

Картошку,

Капусту,

Морковку,

Горох,

Петрушку

И свеклу.

Хозяйка

Ох!

Учитель

Вот овощи спор завели.

Выходят дети-овощи.

Перец

Кто из нас, из овощей,

И вкуснее, и нужней?

Кто при всех болезнях

Будет всех полезнее.

Картошка

Я, картошка, так скромна -

Слова не сказала

Но картошка так нужна

И большим и малым!

Баклажаны

Баклажанная икра

Так вкусна, полезна...

Учитель

Спор давно кончать пора!

Овощи

Спорить бесполезно! (Слышится стук в дверь. Все овощи замолкают.)

Овощи

Кто-то, кажется, стучит...

Входит мальчик в костюме доктора Айболита.

Овощи

Это доктор Айболит.

Айболит

Ну, конечно, это я!

О чем спорите, друзья?

Репа

Кто из нас, из овошей.

Всех вкусней и всех важней?

Кто при всех болезнях

Будет всем полезней?

8-й ученик

И, арбуз увидев важный,

Оживиться детвора,

И радушно скажет каждый:

«Здравствуй, осени пора»

9-й ученик

Журавли на юг летят,

Здравствуй, здравствуй, осень!

Приходи на праздник к нам,

Осень очень просим.

Здесь мы праздник радостный

Весело встречаем.

Приходи, мы ждём тебя,

Осень золотая

Все (хором)

Осень, осень, в гости просим!

Под музыку П. И. Чайковского появляется осень.

Осень

Вы обо мне? А вот и я!

Привет осенний вам, друзья!

Вы рады встретиться со мной?

Вам нравится наряд лесной?

Осенние сады и парки?

Я пришла на праздник к вам

Петь и веселиться,

Я хочу со всеми здесь

Крепко подружиться!

Шуршик

Здравствуй, Осень! Здравствуй, Осень!

Хорошо, что ты пришла!

У тебя мы , Осень, спросим

Что в подарок принесла?(фото №4)

Айболит

Чтобы здоровым, сильным быть,

Надо овощи любить

Все без исключения -

В этом нет сомнения!

В каждом польза есть и вкус,

И решить я не берусь,

Кто из вас вкуснее,

Кто из вас нужнее

6-я ученица

Овощ на пол положи,

Себя в пляске покажи!

Кончит музыка играть-

Быстро овощ надо взять

Проводиться игра «Овощи». Участвуют 6 человек. На всех игроков - 5 овощей. Кто не успел взять овощ по окончании музыки - выбывает из игры, один овощ убирается, игра продолжается.

Шуршик

Ох, и весёлые вы, ребята! Интересно вы рассказывали об овощах! А вот о том. кто из вас самый ловкий, мы сейчас узнаем! Кто самый внимательный?

Учитель

Осень нас одаривает и овощами и ягодами, и фруктами. А какие блюда можно из них приготовить? Сейчас мы будем варить борщ и компот. Для борща нужны... Для компота нужны...

Проводиться игра «Кашевары». Дети делятся на 2 команды, выбирают капитанов. Первая команда собирает овощи, вторая - ягоды и фрукты. Побеждает команда, первой справившаяся с заданием.

Учитель

Вы хорошо играли,

все загадки отгадали,

а Осень что-то не идёт...

Дорогу, видно, не найдёт

Давайте её позовём.

7-й ученик

Осень! Славная пора!

Любит осень детвора.

Сливы, груши, виноград -

Всё поспело для ребят.

Осень

Принесла я вам муки.(фото №5)

Дети

Значит, будут пироги!

Осень

Принесла вам гречки

Дети

Каша будет в печке

Осень

Принесла вам овощей

Дети

И для супа, и для щей

Осень

Рады ли вы грушам?

Дети

Мы их впрок насушим!

Осень

А уж яблоки - что мед!

Дети

На варенье, на компот.

Осень

Принесла и меду полную колоду.

Дети

Ты и яблок, ты и меду,

Ты и хлеба принесла.

А хорошую погоду

Нам в порядок припасла?

Осень

Дождику вы рады?

Дети

Не хотим, не надо!

Под музыку появляется Дождик. Он оббегает детей и обрызгивает их.

Дождик

Кто под дождик попадёт,

Петь и танцевать пойдёт.

Песню в исполнении Ассоль «танец под дождем» выбегают девочки и исполняют «Танец с зонтиками».(Фото №6).

Фото №1

Фото №2

Фото №3

Фото №4

Фото №5

Фото №6