Урок з української літератури на тему: Письмовий твір-роздум за оповіданням Федько-халамидник В. Винниченка

Урок української літератури у 6 класі №

Дата:

Тема: Контрольна робота з теми: «Творчість В. Винниченка, С. Чернілевського». Контрольний твір.

Мета уроку:

- навчальна: перевірити вміння учнів писати твори, добирати мовні засоби відповідно до задуму, комунікативного завдання та стилю мовлення;

- розвивальна: розвивати комуніка­тивно-мовленнєві вміння, мислення, творчі здібнос­ті;

- виховна: виховувати у школярів морально-етичні якості.

Завдання уроку:

1. Перевірити розуміння учнями сюжету оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник».

2. Перевірити вміння та навички шестикласників аналізувати літературні твори, розмірковувати над поставленим питанням, правильно оформлювати власні думки, створювати розгорнуте власне висловлювання на задану тему.

Тип уроку: урок перевірки, контролю знань, умінь і навичок учнів.

Вид уроку: контрольна робота.

Методи й прийоми уроку: слово вчителя, евристична бесіда, самостійна робота, аналіз кількох учнівських робіт з елементами дискусії.

Внутрішньопредметні зв'язки: історія розвитку літератури, літературознавство.

Міжпредметні зв'язки: синтаксис (текст), лексикологія, історія, етика.

Обладнання: проектор, комп'ютер та екран; кілька слайдів з пам'ятками для учнів; словники.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

1. Привітання учнів.

- Доброго дня. Сідайте, будь ласка. Який у вас сьогодні настрій? Чи готові ви розпочати й активно провести урок? Тож, почнемо. (1 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (5 хв.)

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Евристична бесіда:

• Що таке твір? (Твір - це робота над висловлюванням осо­бистої думки, яка спирається на необхідну кількість даних.)

• Що необхідно знати, щоб правильно висловити власну думку? (Визначити стиль і тип мовлення, вміти послідовно вислов­люватися відповідно до теми.)

• Пригадайте, які стилі та типи мовлення вам відомі (Типи: розповідь, опис, роздум. Стилі: розмовний, художній, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, конфесійний).

• Чи зацікавило вас оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»? Чим?

• Чи знаєте ви сьогодні таких хлопців, що за характером схожі на Федька, Толика?

3. Повідомлення теми та мети уроку. Слово вчителя.

- Сьогодні ви маєте можливість виявити свої творчі здібності, склавши твір на одну з тем:

А) Хто насправді був хорошим позитивним персонажем, а хто - негативним: Толик чи Федько? (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»).

Б) Що мені подобається і що обурює в поведінці Толика й Федька (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»).

В) Мій улюблений персонаж оповідання В. винниченка «Федько-халамидник».

Робота повинна за обсягом відповідати нормам, збуджувати не лише власні думки, а й почуття, однак обов'язково опиратися напрочитане вами оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник».

ІІІ. Основна частина уроку. (36 хв.)

1. Опрацювання теоретичних пам'яток для учнів, які представлені на екрані (Додаток 1). (3 хв.)

2. Читання зразка учнівського твору. (4 хв.)

Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко "Федько-халамидник"

Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.

Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків - Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.

Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо.

Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав.

Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя - брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.

Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі - справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене.

Сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя.

Хто є хто? (за оповіданням Володимира Винниченка "Федько-халамидник")

Прочитано останні рядки оповідання Володимира Винниченка "Федько-халамидник", в якому автор розповів про двох хлопчиків - Федька і Толю.

Про Федька ми дізнаємось з перших же рядків розповіді: "розбишака", "наче біс який сидів у хлопцеві", "босявка", "сибіряка", "пробий голова", від якого немає спокою всій околиці. Герой твору постає неабияким бешкетником: то навмисне руйнує піскові хатки захоплених грою в будівництво друзів, то відбирає у них паперового змія, виливає передбачливо зібрану дощову воду. Скарг на Федька не злічити. Виходить, що Федька заслужено прозвали халамидником? Але чому ж серед товаришів хлопець був лідером, чому вони не зводили з ним рахунків за кривди та знущання?

Федька друзі не боялися, а дуже любили. Усі хлопці тягнулися до нього, дорожили дружбою з ним. Товариші знали, що він був добрий, часом тільки дражнився, пустував по-дитячому, умів щось цікаве вигадувати, цінували його за вірність у дружбі, бо вмів берегти таємниці.

Коли за витівки ремінь батька "виховує" Федька, він терпляче, без сліз терпить покарання, поводиться надзвичайно гідно: "Якби він схотів, то міг би відбрехатися, але Федько брехати не любить. Не любить також Федько товаришів видавати". Батько й сам поважає сина за чесність і відвертість.

Та найбільше позитивні риси хлопчини виявляються у порівнянні з Толею. На противагу Федькові, він був "ніжною, делікатною, смирною" дитиною, "чемненьким та чепурненьким". Толя час від часу сам напрошується у Федькове товариство. Після ризикованих розваг повертався він додому "задрипаний, подраний, з розбитим носом", за що Федька знову "кладуть на стілець і луплять". Тихий Толя настільки переповнюється заздрощами до Федькового авторитету лідера, що шукає способу принизити ватажка підлітків і скинути його з "трону".

Найбільше схвилювала розповідь про перехід Федьком весняної ріки. Коли "халамидник" подолав небезпечний шлях аж у два боки, Толик відчув себе прикро враженим і вирішив зробити те саме. І що ж? Федько і тут пожалів свого заздрісника: коли панич на крижині розгубився і почав плакати, хлопець кинувся його рятувати. Опинившись через це у крижаній воді, Федько ледь живий вибрався на берег, де вислухав немало погроз і заробив стусанів від матері. Проте і тут не забув захистити Толю, який за звичкою, склав усю вину за свій зухвалий вчинок на Федька. Тепер уже "халамидник" робить останній у житті благородний вибір: він заявляє, що сам пхнув Толика на крижину, і тим допомагає паничеві уникнути гніву батьків. Федько помирає, бо його вдома не рятували від переохолодження, а "били вже як слід".

А розбещений егоїст без тіні сумніву у власних діях обмовив свого рятівника, потім спостерігав з вікна його похорон, бо "було цікаво дивитися, як будуть ховати Федька-халамидника", далі весело "перекрутивсь на одній нозі, і тут вчинивши підлість, бо пташину, згідно із закладом, Федько пообіцяв Толику тільки в тому разі, коли не зуміє перейти річку". Так "чистенька, ніжна, з щічками, як проскура", зіпсована дитина ніде не упускає свого.

Читаючи оповідання, відчуваєш, як автор любить людей, вболіває за них, переживає разом з ними їхню нелегку долю, співчуває. Цей твір про добро і зло, про порядність, чесність, про те якою має бути людина.

3. Самостійна робота учнів над текстом твору на чернетках (12 хв.)

4. Зачитування своїх творів кількома учнями. Обговорення зачитаних робіт. Аналіз робіт за висунутими до учнівських творів критеріями (слайд на екрані «Основні вимоги…»). (4 хв.)

5. Переписування творів до контрольних зошитів. (9 хв.)

IV. Підсумок уроку. (2 хв.)

Відповідь на запитання учнів за контрольними творами.

V. Домашнє завдання. (1 хв.)

1. Знайти інформацію про Спиридона Черкасенка. Підготувати короткий усний виступ за темою.

Додаток 1

Пам'ятка для учнів «Правила написання творів»

1. Завжди вибирайте тему не найлегшу, а ту, що вас ціка­вить і хвилює.

2. Добре обдумайте тему, визначте її межі та обсяг твору.

3. Визначте основну думку твору.

4. Складіть повний чіткий план, дотримуйтеся його в роботі над твором.

5. Зберіть та систематизуйте необхідний матеріал.

6. Додержуйте послідовності у викладі думок. Правильно і доречно цитуйте, чітко висловлюйте свої думки.

7. Висловлюйте своє ставлення до того, про що пишете, робіть висновки, узагальнення.

8. Додержуйте пропорційності частин твору.

9. Пишіть 5ккуратно, логічно, грамотно. Виправляйте, перероблюйте, покращуйте написане.

Як відредагувати твір, написаний на чернетці

1. Переконатися, що твір розкриває тему.

2. Пересвідчитися, що твір втілює прогнозовану головну думку.

3. Простежити, наскільки достатньо аргументована теза роз­думу, наскільки чітко й послідовно викладено думки, наскільки доречні й цікаві приклади.

4. Звернути увагу на доречність вступу та логічність ви­сновків. Перевірити правильність членування тексту твору на абзаци, правильність поєднання речень.

5. Переконатися, що текст твору відповідає вимогам обраного стилю.

6. Якщо виникає сумнів у правильності написання слів, звер­нутися до словника. Перевірити правильність уживання розділових знаків.

Вимоги до учнівського твору.

Основні вимоги до змісту учнівського твору:

• відповідність твору обраній темі;

• уміння аналізувати художній твір;

• глибина і стислість думок автора;

• доказовість і обгрунтування думок із посиланням на художній текст і критичні джерела;

• правильне і доречне цитування;

• самостійність суджень і власне ставлення до порушеної теми або проблеми.

Основні вимоги до композиції учнівського твору:

• відповідність змісту планові твору;

• чіткість і послідовність викладу;

• дотримання пропорційності у частинах твору;

• доказовість і закінченість думок учня.

Основні вимоги до мови учнівського твору:

• орфографічна і синтаксична грамотність;

• стилістична вправність роботи;

• чіткість і влучність у виборі слів та крилатих висловів;

• виразність слів і речень.

Основні особливості до зовнішнього оформлення роботи:

• каліграфічне написання;

• дотримання абзаців;

• наявність полів;

• охайність виконання.