Сценарій літературно-музичної композиції Світле Христове воскресіння

Позакласний захід

МЕТА: Відродження народних звичаїв і традицій; виховання в учнів духовності.

ОБЛАДНАННЯ: Біблія, ікона з ликом Ісуса Христа, на рушнику паски, крашанки, писанки, пучок Верби; діти одягнені в народні костюми, горить свічка.

Слово вчителя…

ВЕДУЧА… Весна… Чи не найкраща пора року. Наші пращури уявляли весну цілком реальною особою - стрункою, веселою, заквітчаною та співучою юнкою, Там, де вона з'являлась, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.

(звучить пісня «Дівчина - весна»)

Весна - весняночка… Це вона, привітна і щедра, приносить нам Великодні свята.

Великдень - найсвітліше, найбільш шановне свято, день Воскресіння Ісуса Христа. Христос Воскрес! Добре перемогло! Радістю сповнилися серця християн. Світло цієї радості іде до нас через століття.

Що ж це за свято? Як проводиться? Що нам потрібно знати, як себе поводити, що робити?

Віковічно славним буде цей Великий день:

«Будьте люди, а не юди!» - кличе до людей.

Це Христос нас всіх благає на своїм хресті,

Помирає й призиває жить по совісті.

Жити по законах Божих, жити без гріха,

Тоді кожен день погожим стане для життя.

Тому кожен рік весною, як все ожива,

Божий син своєю кров'ю з нас гріхи зніма.

А ми люди - християни віримо у це

І до Господа волаєм: «Прости нас за все!»

Під час посту Великого - в смутку, у журбі,

А в чудесне Воскресіння - осанна тобі.

Від Вербної і до Пасхи - цей короткий путь,

Вам ми хочем показати і ославить тут.

ВЕДУЧА… Великодню передує Великий піст. Люди в цей час не вживають м'ясо, молочні вироби, яйця.

Напередодні свята Великоднього відзначають Вербну неділю. Саме у цей день Ісус востаннє увійшов до храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, але люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

ВЕДУЧА… У цей день жінки, нарізавши вербових гілок, несли їх до церкви, щоб посвятити. Свячену лозу дуже шанують і закладають у хаті за ікони. Вважали, що вона оберігає оселю від блискавок.

Батьки легесенько «б'ють» своїх дітей вербовими гілочками і при цьому промовляють:

Не я б'ю, верба б'є -

За тиждень - великдень.

Недалеко - червоне яєчко.

Будь велика, як верба,

А здорова, як вода,

А багата, як земля.

Щоб Великдень діждати,

Треба всіх прощати.

Добро в хату пускати,

А погане забувати

Не я б'ю, верба б'є

За тиждень - Великдень!

ВЕДУЧИЙ… Тиждень перед Великоднем називають Великим, Чистим або Страсним. Починаючи з понеділка, кожен день мав своє призначення.

У понеділок, особливо для жінок, день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, нагадуючи, що «недалечко червоне яєчко», а тому потрібно «помити хату». Білили стіни та стелю, вимивали підлогу, стіл, лаву, мисник, двері, підвіконня. Після обіду йшли в город, щоб до Чистого четверга посіяти все насіння.

ВЕДУЧА… У вівторок жінки прали й прасували білизну, готували до празника святковий одяг. Чоловіки тим часом працювали в полі й заготовляли найкращі дрова для випікання пасок.

Середотиждень, або Чорна середа, був своєрідним завершувачем найосновніших робіт: у середу під вечір вже годилося впоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали вчиняти тісто для пасок та інших обрядових виробів. Дівчата вибирали яйця для крашанок та писанок, готували віск, писачки, природні барвники. Хлопці прибирали подвір'я, складали дрова, звільняли двір від хмизу тощо.

ВЕДУЧИЙ… Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається Чистим, Світлим, Великим, Страсним. З цим днем пов'язано чи не найбільше обрядів і дійств.

У Чистий четвер годилося насукати свічок. Перевага віддавалася страсній. Нею годилося «принести вогонь» зі Страсті. Вдома страсною свічкою робили хрестики на сволоці, дверях, «щоб лиха нечисть хату минала».

Було за обов'язок на Чистий четвер купати дітей. Годилося очиститися водою і хворим людям.

Збирали у Чистий четвер усе старе, непотрібні лишки в господарстві, ретельно вимітали сміття в садках, городах та на подві'ї і спалювати його, «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті та всякої нечисті».

ВЕДУЧА… За Чистим четвергом настає п'ятниця, її називають Страсною. У Великодну п'ятницю родинне життя набувало особливого настрою. Цього дня був розп'ятий Ісус на хресті, на Голгофі, йому було лише 33 роки. Це найскорботніший день, страсний.

Люди намагалися вести розмову в помірених тонах - не кричати, не лаятися, не встрявати в суперечки.

У цей день, окремі дітей, ніхто не їв, не дзвонили дзвони. Увечері майже всі йшли до церкви на Плащаницю. З суворими і присумленими обличчями мовчки слухали «Плач Богородиці» і приглушене читання Євангелії, адже веселитися не випадало, «бо Христос на розп'ятті»…

Повернувшись з відправи, трохи підкріплювалися і знову бралися за роботу: не годилося лише шити, прати, рубати, різати, прясти та стругати, «бо то великий гріх!»

ВЕДУЧА… Нарешті надходила велика субота, яка, власне й завершувала Чистий або Вербний тиждень.

Жінки фарбували крашанки, а дівчата малювали писанки. Адже писанка - це символ Великодня, це ядро народженого і воскреслого світу, благословення всього живого, це символ перемоги життя над смертю. Чому саме яйце стало символом Христового воскресіння?

Як із мертвої шкарлупи яйця народжується нове життя (з'являється курча), так і Ісус Христос ожив, воскрес до нового життя.

Коли жінки - мироносиці пішли навістити його в гробу, то там Ісуса уже не було. Він воскрес, вийшовши з гроба, і вознісся на небеса.

ВЕДУЧА… Настає Великодня ніч: земля відкривається, і можна знайти скарби. Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. Цілу ніч горять вогні: свічки, лампадки, бо в останню ніч Христа апостоли грілися біля багаття. В усіх храмах правиться всеношна служба.

А в неділю люди радісні, святково одягнені, з красивими кошиками, покритими охайними рушниками, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.

З уст в уста передається:

тричіХристос воскрес!

Воістину воскрес!

Церковний дзвін сповіщає про Христове воскресіння

(звучить церковний дзвін).

Повернувшись додому зі свяченою паскою, тричі промовляли: «Свята паска в хату - вся нечисть із хати». Їли все свячене.

По обіді діти та молодь збиралися коло церкви, влаштовували ігри, танцювали, співали, водили хороводи.

1. Звучить вірш «Христос воскрес! Радійте, діти!»

2. Танець «Штовхач»

3. Звучить вірш «Христос воскрес! Усе радіє!»...

4. Звучить пісня «Лучками»

5. Великодня сценка

6. Звучить пісня «Чиста вода»

7. Заключне слово вчителя.

ВЕЛИКОДНЯ СЦЕНКА

(Стіл застелений святковою скатертиною; на столі у кошику все свячене; заходить батько, біля столу стоять мати і дочка)

БАТЬКО. Христос Воскрес!

МАТИ. Воістину воскрес!

(Вітаються, тричі цілуються, вручають писанки)

МАТИ. Обігнали ми з батьком наших сусідів, поспішаючи з церкви. Якщо обженеш сусідів, то цілий рік буде везти.

ДОЧКА. (Розкладаючи усе із кошика)

Для чого ви, мамо, носили оце все до церкви?

МАТИ. (Допомагає викладати). Сіль вживають від болю в животі, пересипають поріг, щоб нечисть у хату не неслася.

Хрін їдять при болях у кишечнику.

Перець закопують у місцях проростання осоту для його знищення.

Свячене пшоно бережуть для курчат, щоб їх не хапали нечисті птахи: сороки, ворони, шуліки.

ДОЧКА. Це зрозуміло. А ніж, білу глину, мак, шматочок чорного хліба?

МАТИ. Шматочок чорного хліба припасають для корови, як телиться, білою глиною помажемо хлів, щоб не підступалася відьма, маком обсиплемо корову, аби нічого їй не наврочили. Ножем будемо різати усе свячене.

ДОЧКА. А шнурок, стрічку для чого святили?

МАТИ. Шнурок або стрічку носять для запобігання сліпоті. Рушничок, на якому святилася паска, використовують у разі безсоння, переляку, його підкладають людини під голову під час сну.

БАТЬКО. Відріжу шматочок паски і дам її худобі.

МАТИ. Відріж іще один шматочок паски, він буде гарантувати успіх в усіх наших справах. (наливає у миску води і кладе туди свячену крашанку).

ДОЧКА. Мамо, навіщо ви крашанку сюди поклали?

МАТИ. Щоб були вродливими і здоровими, коли умиємось. (Лагодить на стіл святкові наїдки: паску, писанки, крашанки, ковбаси, сир масло, сало, рибу).

БАТЬКО. Так, тепер можна й снідати.

(Сідають за стіл, снідають)

БАТЬКО. Дай, Боже, і на той рік дочекатися цього свята - Христового воскресіння, у щасті та здоров'ї, щоб Господь дав добру весну.

МАТИ. Хліб наш насущний, хліб наш освячений, хай завжди він - совість наша - буде в хаті, як диво, хай лежить на кожнім столі в обрамлені вишитого рушника. У найпершою молитвою нашої духовності буде хвала Богові за хліб наш насущний. Слава тобі, Господи, що ми дочекалися Великодня, а з ним - свяченої паски і свяченого яйця! Доню, кажи молитву.

ДОЧКА. Земелька зі сну збудилася, в траві квіти замаїлися, звір і пташка веселиться, миром Божим світ краситься. Люди! Мир дав Бог нам із небес! Христос воскрес!