Доповідь із досвіду роботи

Формування творчої особистості

в умовах інтеграції

педагогічних технологій

Загальнопедагогічні технології

Кінцева мета шкільної освіти полягає в удосконаленні самої людини. Справжнє навчання й виховання завжди було неможливе без особистісного підходу. На це вказував у свій час старогрецький філософ Платон. Такий шлях навчання й виховання рекомендував і Мішель де Монтень у книзі "Досліди": "Наставник повинен відповідно до духовних нахилів довіреної йому дитини надати їй можливість вільно розвивати ці нахили, пропонуючи їй пізнати смак різних речей, вибирати між ними і розрізняти їх самостійно, інколи вказуючи їй шлях, деколи, навпаки - дозволяючи відшукувати дорогу їй самій".

За гуманістами над ідеєю вдосконалення людини працювали просвітники. Зокрема, у Франції - Вольтер, Дідро, Руссо. Ідея самопізнання - самоствердження виявилася продуктивною. Її розвивають і сучасні філософи. Так, Ловель вважає, що самопізнання - це сила "творити себе".
Впровадити технології, що формують особистість, здатну не тільки до наукового і творчого пізнання, але й зможе повноцінно реалізувати себе, незважаючи на життєві негаразди. Метою нашої педагогічної діяльності є знаходження, підтримка, розвиток в людині механізмів самореалізації; саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиховання, необхідних для становлення самобутнього образу й діалогічного, безпечного способу взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією.

Технології формування непересічної особистості

Технології сучасного уроку української мови

Основним підходом до впровадження системи навчання і виховання у сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчально-виховної роботи є урок. Урок виконує інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти: мету, зміст, методи, засоби навчання, взаємодію вчителя та учнів.

Методисти сучасним уроком вважають таку форму навчання, яка своїми цілями (освітньою, розвивальною, виховною), змістом, структурою та методами проведення відповідає найновішим вимогам теорії й практики навчання у школі і є високоефективною.

Сьогодні, згідно з вимогами Федерального державного освітнього стандарту необхідно змінювати традиційні рамки уроку, посилювати його місткість, підвищувати рівень індивідуалізації навчання і самостійної роботи учнів, розвивати їх творчу активність. Основними завданнями сучасного уроку є:

• відповідність навчального матеріалу з української мови та літератури вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв'язку з життям;

• реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної та розливальної;

• урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів;

• реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;

• інтегральність уроку (використання між предметних зв'язків);

• цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;

• практична спрямованість уроку - всебічний мовленнєвий розвиток учнів

Школа стає не тільки джерелом інформації, а й навчає вчитися. Учитель-не тільки провідник знань, а й особистість, що навчає способам творчої діяльності, що направлена на самостійне отримання і засвоєння нових знань.

Згідно з вимогами часу змінюється підхід до сучасного уроку.

Необхідно, перш за все, посилити мотивацію учня до пізнання навколишнього світу, продемонструвати йому, що шкільні знання - це необхідна підготовка до життя, його пізнання, пошук корисної інформації і навички використання її в житті.

Вимоги до сучасного уроку

• науковий рівень змісту уроку;

• за умови належного наукового рівня забезпечувати оптимальність змісту уроку;

• урок має бути містким, але не перевантаженим;

• урізноманітнювати види робіт, методи та прийоми навчання і викладання, організаційні форми уроку, широко поєднувати індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи;

• добирати суб'єктивно значущу для учнів інформацію, тексти художніх творів і різноманітні мовленнєві зразки для наслідування;

• забезпечувати інтенсивну мовленнєву практику учнів, цілеспрямовану і систематичну роботу над розвитком зв'язного мовлення;

• постійно активізувати учнів (максимальне включення до різних видів діяльності) і розвивати їхню самостійність та ініціативність;

• ураховувати навчально-виховні можливості уроку, передбачати, щоб зміст сприяв вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному) особистості учня;

• виховувати в учнів стійкий інтерес до мови та літератури;

• постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелект та естетичні потреби школяра;

• дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника, його постійне духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.

Урок - елемент педагогічної системи, його технологія - це система дій, яка підвищує ефективність навчання. Технологічний підхід до уроку дає можливість сконструювати такий навчальний процес, який відповідав би змісту і навчальній меті, що ставить перед собою й учнями вчитель. Технологія навчання - сукупність адекватних до мети, завдань, принципів і умов навчання форм, методів, прийомів, які забезпечують ефективне поєднання теорії й практики на заняттях з української мови.

Технології навчання

У фаховій літературі описано технології модульно-розвивального навчання, проблемного навчання, глибокого засвоєння на основі схемно-знакових моделей. На мою думку, це найбільш перспективні педагогічні концепції, що діють у галузях мовної і літературної освіти або можуть бути застосовані

Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій, в усвідомленні, сприйнятті, розв'язанні їх у процесі спільної роботи учнів і вчителя за умов максимальної самостійності перших і під загальним керівництвом останнього. Таке навчання відбувається за типовою схемою:

• учитель створює проблемну ситуацію, для розв'язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності;

• учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що для них невідоме, шукають способи розв'язання проблеми, вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію.

Результатом проблемного навчання є нові знання, уміння, способи їх реалізації, розумова діяльність учнів.

Використання схемно-знакових моделей за Шаталовим можливе там, де дослідження мовного явища є складним для учнів. У процесі навчанні мови моделювання доцільне при попередньому знайомстві з будь-яким цілим, тобто ще до початку його глибокого аналізу.

Будь-які моделі стоять посеред шляху від практики до теорії або навпаки - від теорії до практики.

Інтегрований урок - урок, в якому органічно поєднано відомості з інших навчальних предметів, поєднаних однією темою. Таке поєднання сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Способи інтеграції:

за змістом;

за способами пізнавальної діяльності

В інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції з переважанням залежно від теми заняття та рівня підготовки учнів.

Типи інтегрованих уроків української мови і мовлення

• вступні уроки (уроки до певної навчальної теми з використанням міжпредметних зв'язків та інтегрованих видів діяльності);

• базові уроки (уроки, спрямовані на вироблення, корекцію і контроль навичок, умінь узагальнювати і систематизувати виучуваний мовний матеріал. На цих уроках не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними є міжпредметні зв'язки);

• заключні уроки (уроки з вивчення певної теми та широким використанням інтегрованих видів діяльності, що активізують словесну творчість, розкривають виражальні можливості мовних засобів (слова, граматичні форми, інтонації).

Увібравши в себе елементи різних методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва), особистісно-зорієнтоване навчання ставить за мету зробити учня суб'єктом навчальної діяльності, забезпечити можливість навчання за індивідуальною програмою, створити умови для його самовизначення й самореалізації, спиратися на інтереси, цінності, схильності, психолого-фізіологічні особливості (пам'ять, увагу, уяву, мислення) особистості.

Обираючи особистісно-зорієнтоване навчання,учитель має пам'ятати:

- стиль спілкування на уроці повинен ґрунтуватися на педагогіці співробітництва;

- урок слід будувати на діяльнісній основі: учень активно працює - одноосібно, у парі, групі, кооперативно;

- оволодіння навичками цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції є обов'язковим;

- учитель має спиратися на суб'єктивний досвід, психофізіологічні особливості школяра, його інтереси, ціннісні орієнтації, індивідуальний стиль навчальної діяльності, створювати атмосферу успіху;

- учень постійно має знаходитися в ситуації вибору;

- використовувати активні й інтерактивні методи навчання.

Структура особистісно-зорієнтованого уроку

1. Мотивація (мета: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми).

2. Цілевизначення (мета: чітке визначення цілей, забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони мають досягти на уроці й чого від них чекає вчитель).

3. Рефлексія (мета: обговорення роботи на уроці, а саме участі кожного в спільній діяльності, аналіз здобутих результатів, труднощів, обговорення шляхів подолання недоліків у роботі, осмислення своїх відчуттів, порівняння їх з відчуттями й міркуваннями однокласників, планування досягнення намічених цілей). Послідовність формування рефлексивних умінь має такий вигляд: аналіз і оцінка - взаємо аналіз і взаємо оцінка - самоаналіз і самооцінка.

4. Оцінювання (на уроці оцінюються: рівень навченості учнів - традиційне виставлення оцінок за знання); рівень научуваності - оцінка навчальних можливостей, зона найближчого розвитку (за Л.Виготським); рівень особистісного зростання.

Інтерактивний урок - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Такі уроки можна розділити на чотири групи:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології кооперативно-групового навчання;

- інтерактивні технології ситуативного моделювання;

- інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань;

Інтерактивні технології кооперативного навчання- форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. Кооперативне навчання здійснюється як в групах, так і в парах.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.

Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп: робота в парах; ротаційні (змінювані) трійки; два - чотири - всі разом; карусель; робота в малих групах; діалог; синтез думок; спільний проект; пошук інформації; коло ідей; акваріум

Інтерактивні технології кооперативно-групового навчання - технології, які передбачають одночасну групову (фронтальну) роботу всього класу. Групова (фронтальна) форма організація навчання передбачає навчання однією людиною групи учнів чи цілого класу. Усі учні працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів: обговорення проблеми в загальному колі; мікрофон; незакінчені речення; мозковий штурм; навчаючи - вчусь; ажурна пилка; аналіз ситуації (Case - метод); вирішення проблем; дерево рішень.

Інтерактивні технології ситуативного моделювання- побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру, підпорядковану дидактичній меті (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Учні самостійно обирають собі роб у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), тренер (підказка учням для прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення). Види інтерактивних ігор: імітаційні ігри; симуляційні ігри; судове слухання; громадські слухання; рольова гра.

Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Вона може виступати як метод засвоєння знань, закріплення їх, вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей учнів, а також як метод стимулювання і мотивації уміння. Є кілька варіантів моделювання навчальних тем на основі дискусії:

• побудова вивчення теми як підготовки до дискусії за всім матеріалом, яка відбувається на останньому уроці;

• включення дискусійного компонента в окремі уроки теми на етапах перевірки домашнього завдання і закріплення щойно вивченого матеріалу;

• побудова навчання як самостійної або групової роботи учнів з обговорення її результатів.

Найбільш поширеними у вітчизняній методиці навчання є: метод прес; займи позицію; неперервна школа думок; дискусія; дебати.

Найголовніші ознаки технології уроку:

• сучасність - постійне прагнення до новизни і вдосконалення замісу уроку;

• оптимальність - спроба досягти навчально-виховних цілей при економічному використанні часу;

• інтегральність - синтез знань з мови, літератури, історії, краєзнавства тощо;

• науковість - опора на досягнення сучасної лінгвістики, лінгводидактики, лінгвопсихології;

• відтворення процесу навчання і його результатів;

• програмування діяльності вчителя й учнів;

• використання різноманітних засобів навчання, ТЗН;

• якісна і кількісна оцінка результатів уроку.

На кожному етапі проектування навчальної діяльності учнів учитель навчається планувати розвиток в учнів вмінь аналізувати, синтезувати, оцінювати, порівнювати, співставляти тощо, а також бачити проблеми, що виникають в реальному житті та є зрозумілими й цікавими для учнів, формулювати їх «дитячою» мовою за допомогою спеціальної ієрархічної системи запитань, формулювати гіпотезу майбутнього дослідження учнів, добирати методи дослідження, подавати їх результати за допомогою ІКТ(інформаційно-комунікаційних технологій).

Використання педагогічних технологій дозволяє:

• концентрувати зусилля на головному, оскільки вчитель не тільки виділяє та конструює цілі, а й впорядковує їх, визначаючи першочергові завдання, порядок та перспективи подальшої роботи;

• внести ясність і гласність до спільної роботи вчителя та учнів, оскільки конкретні навчальні цілі дають вчителю можливість роз'яснити учням орієнтири у їх спільній навчальній роботі, обговорити їх, зробити очевидними для розуміння

• створювати еталони оцінки результатів навчальної діяльності. Чітке формулювання цілей, що виражені через результати діяльності, підлягає більш надійному та об'єктивному оцінюванню.

Особливу увагу приділяю плануванню і детальній розробці діяльності учнів під час проведення нами навчальних досліджень, при створенні учнівських робіт (мультимедійної презентації, публікації) та при розробці методичних і дидактичних матеріалів для учнів у текстовому редакторі Word.

Перевагою використання комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі є:

• по-перше, комп'ютерні програми дозволяють більш наочно (за допомогою відповідних графіків і діаграм та засобів мультимедіа) демонструвати різні явища і процеси, що сприяє кращому розумінню і засвоєнню навчального матеріалу учнями з різними типами сприйняття;

• по-друге, при такому швидкому опрацюванні змінних даних, яку може демонструвати комп'ютер, використання ІКТ дозволяє учням порівняно легко змінювати умови досліджень, самим моделювати явища, події та процеси і прогнозувати їх наслідки.

Ще однією перевагою використання комп'ютерних технологій є порівняння результатів досліджень з результатами інших учасників навчального проекту, через локальну (з іншими дослідниками з цього самого класу, школи) та глобальну (Інтернет) мережі, спілкуючись з експертами та іншими учасниками подібних проектів в інших містах та країнах. Діяльність учнів, пов'язана з плануванням, розробкою та створенням прикладів учнівських робіт (комп'ютерної презентації, публікації та веб-сайт), використовується не тільки для обов'язкового подання результатів навчального проекту вчителю для оцінювання, а й сприяє розвитку в учнів навичок аналізувати, створювати нові продукти діяльності, продукувати нові ідеї, оцінювати результати власних досліджень і роботу інших. Слід зазначити, що при створенні цих комп'ютерних продуктів в учнів розвиваються і нові навички, які зможуть стати у нагоді учням не тільки у навчанні, а й дозволять їм бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.

При розробці учнівської PowerPoint презентації особливу увагу приділяю формуванню вмінь та навичок відбору переконливих фактів для демонстрування думок, ідей, що сприяють розвитку навичок стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації подавати результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків. Особлива увага приділяється розвитку навичок виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідей, гіпотез, висновків.

Висновок

Отже,працюючи над розвитком особистості, вчитель повинен добирати ті технології, де педагог виступає помічником і порадником, старшим товаришем.

Він повинен забезпечувати організацію пошуково-дослідницької навчальної діяльності і працює спільно з учнями, не розподіляючи функцій між ними, а виокремлюючи послідовні етапи розв'язання завдань.

Педагог веде учнів шляхом відкриття, залучає до процесу самопізнання, самовдосконалення.

Список основної використаної літератури

1. Вовк Л.П. Педагогічна традиція у системі освітніх інновацій // Пульсар. .

2. Чупрасова В.И. Современные технологии в образовании. -Дальневосточный государственный университет, с. 4, 5ka.ru/62/36738/1.html

3. Кларин М.В.Технология обучения: идеал и реальность. -Рига, «Эксперимент», 1999 г.-180 с.

4. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989 г.

5. Практическая психология для преподавателей/Под общ. ред. акад. М.К.Тутушкиной, 1997 г. - 328 с.

6. Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання. За ред.. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. -К.: Міленіум, 2005. -Т.8, вип.. 1. -238с.