Урок-игра «І на урок приходить казка»

Розробка уроку позакласного читання у п'ятому класі «І на урок приходить казка». Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про казку і пов'язані з нею звичаї та обряди українців; удосконалювати навички самостійного читання, пошуку інформації, акторські здібності, виховувати культуру поведінки, естетичні смаки, пошану до культурної спадщини свого народу.Обладнання:дошка прикрашена малюнками, виставка книжок , малюнки до казок, картки, казкові герої, дикорації, мультимедійний проектор...
Раздел Украинский язык
Класс -
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Пучкова О.І.

Заступник директора з НВР

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5

м. Сніжного Донецької області

Урок-гра

Тема: І на урок приходить казка

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про казку і пов'язані з нею звичаї та обряди українців; удосконалювати навички самостійного читання, пошуку інформації, акторські здібності; виховувати культуру поведінки, естетичні смаки, пошану до культурної спадщини свого народу.

Обладнання: виставка книжок, малюнки до казок, картки, казкові герої, мультимедійний проектор.

Хід уроку

Вступне слово вчителя

- Любі діти! Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми вирушаємо у подорож особливою країною - країною казки. На попередніх уроках ми вивчили народні казки, легенди, перекази, прислів'я і приказки, загадки. Все це - народна творчість, а ще ми називаємо її фольклором.

Питання: Що означає слово фольклор? (Відповідь)

-Так діти, згодна! Золота скарбниця народної мудрості надзвичайно

багата і різноманітна. Є в ній ще народні думи, пісні, усмішки,анекдоти, байки.

-Але найпоширенішим жанром фольклору,що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих, є - народна казка. Вона прийшла до нас із сивої давнини. Подумати тільки! Скільки оповідачів переказували, здавалося б, один і той же твір протягом багатьох віків і він не набрид, а , навпаки, збільшував і збільшував коло слухачів, захоплював своєю чарівністю, незвичайністю.

Питання: Так який же народний твір називається казкою?(Відповідь)

Питання: На які види поділяються казки за своїм змістом?(Відповідь)

- Все правильно! А тепер прийшов час і погратися.

Вікторина І «Вгадай героя казки».

  1. В лісі загубилась і стала будинком для семи мешканців. (Рукавичка)

«Рукавичка»

  1. Цей герой ловив рибу незвичним способом за рекомендацією своєї куми. (Вовк). «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат»

  2. Усі загадки вирішила, ще й до пана в гості прийшла, хоч і спустив на неї собак, але й з ними справилася (Маруся) «Мудра дівчина»

  3. До цього маленького героя всі прилипали і ведмідь, і вовк, і лисиця, і заєць (Бичок) «Солом'яний Бичок»

  4. Кого зустрічав дід на воротях у червоних чоботях? (Козу)

«Коза - дереза»

  1. Хто цей старець, що ходив по світу, а на грудях мав рану, яку можна було вилікувати, спаливши все своє добро? (Правда людська)

«Названий батько»

  1. Ці герої казки тільки й робили, що танцювали і співали, робити не хотіли, а як прийшов час пироги їсти, то вони до столу перші прибігли (Мишенята Круть та Верть) «Мишенята і Півник»

Вікторина ІІ «Склади казку»

8 учасників по 4 в команді. Казка розрізана на 4 частини. Треба

якнайшвидше скласти її і прочитати. Виграє та команда, що швидше справилась із завданням і виразно прочитала казку.

  1. «Хитрий Півень»

  2. «Лисичка - суддя»

Вікторина ІІІ «Чи знаю я казку?»

Вчитель починає читати казку, а учні мають відгадати її назву.

  1. «Сірко»

  2. «Чабанець»

  3. «Царівна жаба»

  4. «Кривенька качечка»

Вікторина ІV «Вгадай казку» (на мультимедійній дошці кадр казки)

  1. «Язиката Хвеська»

  2. «Солом'яний Бичок»

  3. «Котигорошко»

  4. «Рукавичка»

  5. «Івасик - Телесик»

Вікторина V «Створи казку» (діти дописують 5-6 речень)

Був собі бідний чоловік і не мав він нічого, одного разу зібрався він і пішов на ярмарок…(2-3 учні зачитують свої казки)

-Ось ми і згадали казки. А тепер прийшов час і подивитися казку.

Тихо!

Сашко, повчивши уроки, залишив усі зошити й книги на столі. А сам вклався спати. Стихло все! Годинник пробив північ. Раптом ожили сторінки підручника, зашурхотіли і на стіл повибігали частини мови і…

Автор.

- Одного разу частини Мови - діти одної матері - зав'язали суперечку. Вони ніяк не могли з'ясувати, хто з них найважливіший.

Іменник

- Годі вам хвалитися! Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я. Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, яких одягаю у свої сім відмінків, два числа, три роди і чотири відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом.

Автор.

- Тут його перебив Прикметник.

Прикметник

  • Гов, Іменнику! Я маю таке саме право. І здається без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення: «Надійшла весна». Воно бідне і просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно стане гарне: «Надійшла весна прекрасна, багатобарвна, тепла, ясна». Візьми в тямки, що я вказую і на приналежність предмета певній особі. У реченні виступаю означенням і присудком.

Автор.

  • У розмову вступив Числівник, що збирався якраз іти до каси.

Числівник

  • От сидіть тихо. Без мене ви не знаєте, у якому році народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити у крамниці бубликів чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди, у сполученні з Іменником буваю в реченні головним або другорядним членом.

Автор.

- Слухав це Займенник, і йому увірвався терпець.

Займенник

  • Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди й числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе,Числівнику, вказую на особи та предмети, на їх кількість та ознаки. З моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істоті неістот. А як про всіх Вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не граю роль підмета, присудка, означення і додатка?

Дієслово

  • То все байки, - обізвалося Дієслово, - ви разом ледарі. Без мене ви тільки байдики б'єте, лежите на місці, як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що Вас усіх запускає в дію. От, наприклад, іменник завод. Чи знаєте без мене, що він робить або що з ним діється? Ні. А мої три часи в однині і множині, думаєте не мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час. Окрім цього своїм майбутнім часом потішаю старих і малих, малюю перспективу завтрашнього життя. У реченні також виступаю головним і другорядним членом.

Автор.

- Прислівник, що весь час крутився біля Дієслова, і собі взяв слово.

Прислівник

  • Дерете носа, не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я яким народився, таким буду назавше. Я не з тих! Себе викривляти в різних відмінках, числах, родах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. У реченні можу бути лише обставиною.

Прийменник

  • Отак, брате! - вигукнув Прийменник. - я також належу до тих, які ні за що не дадуть себе змінювати. Яким народився, таким буду назавше. То лише слабкодухі такі, як Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник і Дієслово змінюють своє обличчя. Правда я роблю їм послугу. Пояснюючи їх або зв'язуючи, я уточнюю думку в реченні. Подумайте самі, чи хто- небудь зрозуміє без мене таке речення: «Учень іде….школи». а покличте мене, і стане зрозуміло: йде він до школи чи зі школи.

Сполучник

  • І нащо піднімати стільки галасу? - стиснув плечима Сполучник, що проходжався поміж усіма. Я не дам себе змінити так само, як Прислівник і Прийменник. Зарубайте собі на носі, що я вас усіх з'єдную і без мене не одне з вас ходило б, як загублене телятко.

Частка

  • А чи обійдетесь ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити або обмежити? - відстоювала себе Частка - Я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового способів, висловити запитання, оклик, сумнів та інші почуття.

Вигук

  • Гей, гей, які часи тепер настали, - сказав засмучений Вигук. Діти однієї матері не можуть погодитися. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від радощів, горя, страху, здивування можу піднести голос .

Автор

-Почувши суперечку між дітьми , з книги вийшла усміхнена і по-святковому прибрана їх рідна мати Мова.

Мова

  • Не сваріться , мої любі діти. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна й мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі. Хай віднині між вами панує дружба і згода.

Автор

-Усі частини Мови взялися за руки й в один голос пообіцяли:

У дружбі й злагоді будемо здорові

І щастя дамо нашій матері Мові!

Вчитель

  • За вікном почало світати і частини мови швидко повернулися на сторінки підручника. Ось і закінчилась казочка, швидко сплинув час і добігла кінця наша гра. Всі учасники уроку активно працювали й заслуговують на високу оцінку.

Коментар оцінок.

Домашнє завдання. Скласти казку.





© 2010-2022