ШКІЛЬНА РИТОРИКА. Планування факультативу (на основі прграми розробленої М. В. Крайняй, Д. І. Сабадош, О. І. Семен)

ШКІЛЬНА РИТОРИКА

Факультативний курс

5-11 класи

Автори: М. В. Крайняй, учитель-методист української мови та літ тури ЗНЗ Авторського навчально-виховного комплексу м. Ужгородф;

Д. І. Сабадош, учитель риторики ЗНЗ Авторського навчально-виховного комплексу м. Ужгорода;

О. І. Семен, учитель української мови та літератури ЗНЗ Авторського навчально-виховного комплексу м. Ужгорода.

Пояснювальна записка

Дві навчальні дисципліни - література і мова, якими репрезентується філологія в сучасній школі, об'єктивно не в змозі забезпечити таку мовну підготовку випускників шкіл, яка б озброїла їх знаннями й навичками активного мовного вираження та впливу, ознайомила хоч би і основними правилами мовної діяльності різних видів.

Саме тому виникає нагальна потреба ввести риторику в систему дисциплін шкільної освіти. Адже класична риторика понад 2000 років і є одним з основних предметів навчання в багатьох країнах світу і має багату традицію викладання в ХУІІ-ХІХ ст. Як один з нових навчальних курсів системі сучасної освіти в Україні риторика повертається із фактичного забуття та дискредитації.

Факультативний курс «Шкільна риторика» акумулює найважливіші здобутки комплексу гуманітарних наук (психології, етики, естетики,) літературознавства), які в діалектичній єдності зорієнтовані на формування і розвиток мисленнєвої, мовленнєвої і комунікативної культури, удосконалення й оптимізацію ефективного мовленнєвого спілкування. Слово, думка, дія, як відомо, тісно пов'язані між собою. Висока культура слова зумовлює відповідний рівень мислення, і навпаки: висока культура слова й мислення обумовлює культуру діяння. Ігнорування будь-як складника тріади «слово - думка - дія» у процесі навчання та виховання людини є неприпустимою педагогічною помилкою.

Завдання риторики, як нового навчального предмета, полягає в тому, щоб перший складовий елемент цієї тріади (слово) набув гармонійної відповідності з іншими двома (думка - дія). Не можна розвинути мовну діяльність учня, не працюючи над удосконаленням його мислення. У свою чергу недостатня розвинутість мислення обумовлює недостатню ефективність діяння, позбавляючи його найголовнішої продуктивної творчості.

Курс складено на основі нового розуміння предмета риторики як науки, що перед усім сприяє розвитку мови (розмовної), усного та писемного мовлення з усією різноманітністю мовних жанрів, а не лише як теорії ефективних публічних виступів.

Його метою є стимулювання природних механізмів мовлення, осво­єння учнями різних мовленнєвих жанрів, формування власного стилю мовлення. Курс має сприяти розумінню законів, норм мови, мовлення, побудови тексту; доречному, органічному застосуванню засобів мовної виразності (тропи, стилістичні фігури тощо). Також передбачено вивчен­ня психологічних і педагогічних складових у процесі мовлення, а також ролі невербральних елементів мовлення (вплив особистості мовця, його зовнішності, культури; пози, міміки, жестів, тощо).

Уроки з освоєння основ красномовства найдоцільніше проводити за певною партитурою, яка допомагає вчителеві вибудувати заняття як струнке й чітко структуроване, працювати послідовно, цілеспрямовано, задавати певний темпоритм у роботі. Такий підхід не лише позитивно впливає на перебіг уроку, сприяє його зрівноваженості, оптимальності, а й значно дисциплінує учнів, привчає їх до системності й порядку в робо­ті. Водночас побудований за партитурою урок не є чимось застиглим - маючи продуману, гнучку композицію, він відкриває колосальні можли­вості для творчості й самого вчителя, і школярів, не обмежує їх у виборі найдоцільніших методичних форм.

Оцінювання відбувається з урахуванням індивідуальних особливос­тей кожного учня. Критерієм оцінки є не стільки обсяг вивченого, засво­єного матеріалу, скільки вміння його аналізувати, розуміти, застосовува­ти на практиці.

Оцінюючи навчальні досягнення, необхідно враховувати:

- правильність викладання матеріалу, розкриття понять, точність уживання термінології;

- ступінь самостійності відповіді;

- логічність мислення;

- ступінь уміння мислити та викладати свої думки.

Після вивчення теми творча робота є обов'язковою.

Перед і_ початком теми вчитель ознайомлює учнів з тривалістю її ви­вчення, терміном виставлення тематичної оцінки, пропонує перелік за­питань, завдань і тем творчих робіт, а також критерії оцінювання, які подано дальші.

Критерії оцінювання

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1

Учні не чітко орієнтуються в теоретичному матеріалі і за підказкою вчителя формулюють с» думки

2

Учні на елементарному рівні розкривають її знання про риторику

3

Учні в деяких випадках дають нечіткі відповіді

Середній

4

Учні частково відтворюють теоретичний матеріал, дають нечітке визначення понять про риторику

5

Учні відтворюють частину навчального матеріалу, намагаються пояснити його застосування Ц практиці

6

Учні самостійно дають визначення, передбачені темою уроку, відтворюють значну частину ш вченого матеріалу

Достатній

7

Учні мають достатні знання й застосовують 1 для написання матеріалу. Мають уявлення, п добирати факти для роботи

8

Учні засвоюють основні поняття про риторику; застосовують здобуті знання на практиці

9

Учні на достатньому рівні володіють навчальним матеріалом, можуть використовувати йог для виконання практичних робіт, мають чіте уявлення про побудову матеріалу

Високий

10

Учні усвідомлюють вивчений матеріал, пері бачений навчальною програмою, дають розгорнуту відповідь на всі запитання, висловлюють власні судження, аналізують написам матеріали

11

Учні мають глибокі знання, застосовують їх" практичній роботі, аргументують свої твердження, пишуть цікаві роботи

12

Учні володіють ґрунтовними знаннями, висловлюють своє ставлення до тих процесів і події що відбуваються. Пишуть матеріали на високому рівні, друкуються в пресі

Календарне планування

факультативного курсу

Шкільна риторика

6-7 КЛАСи І семестр

№

Зміст програмового матеріалу

Дата

п-ка

ОСНОВИ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ (17 ГОД.)

Вступ. Завдання факультативного курсу «Шкільна риторика». Знайомство зі зразками красномовства, короткі відомості про знаменитих ораторів

Виразне читання як метод риторичного впливу па аудиторію, його значення.

Основи виразного читання творів різних жанрів. Загальні правила.

Особливості виразного читання епічних творів.

Особливості виразного читання драматичних творів.

Особливості виразного читання ліричних творів.

Основи виразного читання творів різних жанрів. Тренувальні вправи

Навчання діалогічного мовлення. Поняття про діалог.

Практичне заняття зі складання діалогів, що відповідають

різноманітним життєвим ситуаціям (письмово та усно)

Партитурні знаки. Поняття про партитурні знаки, їх поділ.

Складання партитури.

Тренування голосу. Вправи з використанням скоромовок, звуконаслідувальних слів.

Логіка мовлення. Логічні паузи. Логічний наголос.

Інтонація. Порядок слів у реченні. Техніка мовлення. Тренувальні вправи.

Основні норми правильної вимови.

Важкі випадки правильної вимови. Тренувальні вправи.

Підсумкове заняття з теми «Основи виразного читання».

ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ (17 год.)

Культура слововжитку.

Звертання: найпоширеніші типи. Кличний відмінок: основні форми.

Фази спілкування. Привітання і звертання співрозмовників одне до одного, прощання.

Правила постановки питання, проблеми, висловлення, прохання, пропозиції.

Активне слухання. Контрольне аудіювання.

Висування ідей, версій, гіпотез, вирішення проблеми. Прийняття рішення. Завершення спілкування.

Культура мовного спілкування.

ІІ семестр

№

Зміст програмового матеріалу

Дата

п-ка

25

Мовний етикет порад, подяк, поздоровлень, вибачень, відмов, знайомств, компліментів тощо.

26

Основні принципи ведення бесіди, дискусії, розмови по телефону.

27

Мовні традиції звертання до матері та дітей.

28

Українські побажання, благословення, віншування.

29

Практичне заняття. Важкі випадки вживання роду.

30

Практичне заняття. Типові помилки у вживанні наголосу

31

Практичне заняття. Пароніми та синоніми в мовленні.

32

Практичне заняття. Типові помилки в уживанні прикметників, числівників.

33

Практичне заняття. Типові помилки в шкільному мовленні.

34

Підсумкове заняття з теми «Основи культури мовлення».

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА (17 ГОД.)

35

Види мовленнєвої діяльності.

36

Ситуація спілкування. Культура мовлення (слухання, читання, говоріння, письмо). Тренувальні вправи.

37

Бібліографія та анотація як важливі елементи довідкового апарату книжки.

38

Тематичні виписки як спосіб запису прочитаного.

39

Прямо мова і цитування як особливі різновиди відтворення та передачі чужого мовлення. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.

40

Тези як спосіб запису прочитаного.

41

Конспектування як спосіб запису прочитаного.

42

Доповідь як найпоширеніший жанр усного висловлювання. Виступ з доповіддю.

43

Розгорнута відповідь на уроці (іспиті).

44

Реферат, його структура та правильне оформлення.

45

Переказ як вид передачі інформації. Переказ із продовженням.

46

Контрольне оцінювання.

47

Типи, стилі і жанри мовлення.

48

Розповідь, опис, роздум (міркування) як основні типи мовлення, їх ознаки.

49

Розмовний та художній стилі, їх жанри.

50

Науковий, публіцистичний та епістолярний стилі, їх жанри.

51

Офіційно-діловий та конфесійний (церковний) стилі, їх жанри.

52

Підсумкове заняття з курсу «шкільна риторика».

5