Літературна композиція Гребінка знаний і незнаний

Літературна композиція: «Гребінка знаний і незнаний»

1. учень Край, де народився і похований Євген Гребінка, недарма названий його ім'ям. За ,своє коротке життя - лише 36 років -- він встиг зробити чимало добрих справ..Євген Гребінка, в основному відомий українському читачеві як байкар. Хоча він - набагато багатогранніша постать: талановитий лірик, прозаїк, видавець. Зрештою, якби не українець Гребінка, можливо, того ж таки Шевченка не викупили б із кріпацтва. І якби не Гребінка, світ ніколи б не почув чудовий «російсько-циганський» романс «Очи черные»...

2. учень Народилася неперевершена Гребінчина поезія «Очи черные» 1843 року, коли письменник відвідував Україну й на гостині в штабс-капітана Розенберга познайомився з його онукою, чорноокою красунею Марією. Повернувшись додому, Євген довго не міг заспокоїтися - так народилися натхненні рядки про кохання. А через рік Марія Розенберг та Євген Гребінка одружилися.

З учень . Вірш було видано в Петербурзі, й саме тому вважалося, що він написаний там. популярний романс, який співали на гусарських вечірках і аранжували на популярний композитори. Правда, через неосвіченість, романс часто називають російським або циганським, хоча справжнім автором музики є маловідомий французький композитор Флоріан Герман. Це на його військовий марш покладені проникливі рядки, які протягом півтора століття виконуються на різних континентах

(звучить романс «Очи черные»)

4 учень .Народився майбутній письменник 2 лютого 1812 року на хуторі Убіжище на Полтавщині в родині відставного штаб-ротмістра Павла Гребінкіна та Надії Чайкоської, доньки знатного пирятинського козака.

5 учень .Український фольклор оточував Євгена ще з раннього дитинства, адже ним опікувалася няня - покріпачена козачка Марія, яка знала сотні українських казок і пісень. А вечорами на сімейних чаюваннях мати згадувала полковників і сотників Чайковських, своїх дідів та прадідів. І ці розповіді відклалися в пам'яті хлопчика, аби потім вилитися в писане слово.

1. учень . Малий Євген дуже любив читати - і часто замість того, аби спати, засиджувався у ліжку з книжкою. Домашній наставник Гребінки згадував: «Його особливо цікавили слов'яни, малоросійські гетьмани, «Енеїда» Котляревського, повір'я про чаклунок, відьом тощо...».

2 учень .У чотирнадцять років хлопець полишив рідне Убіжище й поїхав із батьком до Ніжина - вступати до Ніжинської гімназії вищих наук. Тут тоді навчалися Микола Гоголь, Нестор Кукольник, Олександр Данилевський, Віктор Забіла. Саме вони задавали тон у гімназії - випускали рукописні журнали «Зірка», «Северная зоря» і альманахи «Метеор литературы», «Литературное эхо». А от Євген випустив україномовний альманах «Аматузія», в якому гімназистам найбільше припали до смаку його сатиричні вірші. До гімназійних років належать і наступні літературні спроби Гребінки - драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись» та переклад українською мовою поеми Пушкіна «Полтава».

2. учень .Петербурзі, Євген Гребінка почав активно займатися літературою. Він зблизився і з діячами української та російської культури, відвідував відомі на той час салони,влаштовував у себе вдома літературні вечори, куди приходили Сошенко, Венеціанов, Шевченко, Афанасьєв-Чужбинський, Єршов, Даль, Бєлінський.

3. учень Літературна творчість Гребінки - різнопланова. Так розпорядилася доля, що всесвітню славу він здобув у першу чергу завдяки ліричним творам російською та українською мовами.

4. учень . Щодо Гребінки-байкаря Іван Франко писав: «Як байкописець займає Гребінка перше місце в нашім письменстві. Його байки визначаються ярким національним і навіть спеціально лівобережним українським колоритом...».

І учень . Восени 1834 року світ побачила книжка Гребінки «Малороссийские приказки». З 27 байок, написаних українською мовою, більшу частину було створено в Ніжині, в останній рік його навчання в гімназії. Зважаючи на успіх книжки серед читачів, 1836-го року книгу перевидали, й ім'я автора стало відомим усім письменним українцям, адже віршовані байки українською мовою було опубліковано вперше.

2 учень Його байки, написані алегоричною мовою, за своїми літературними та повчальними якостями стоять на одному рівні з аналогічними творами Григорія Сковороди та Івана Крилова. Найвідоміші з них: «Ведмежий суд», «Зозуля да Снігир», «Сонце да Хмари», «Рожа да Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь»., «Соловей».

(інсценівка байки «Соловей»)

Небіж: «Хто невгадає? Я?

Оце городять небилицю!

Щоб не пізнав я Солов'я,

Щоб не пізнав сю гарну птицю;

Як тілько оком наведу,

То і вгадаю, де співака»,

Автор: Так дядькові казав небіж, Грицько Підсака.

Небіж: «Ходімо, я тебе до лісу поведу,

Усякої там птиці є багато,

Та буде сором, пане-брате,

Коли б ти Солов'я ізразу не пізнав»,-

Автор: Грицькові дядько одвічав.

І ось вони дойшли до гаю;

По гаєві усякий птах літає,

Щебече хто, хто свище, хто гуде,

Аж округи луна іде.

Небіж: Ось, ось де Соловей!

Який червоногрудий!

А дметься як, мабуть, великий пан!

Уже то неспроста в його такий жупан.

Дядько: Та годі, годі, Грицьку, буде

Ту погань, Снігиря, хвалить!

Ся птиця не співа, а як усе щебече,

Вона в гурті як-небудь засвистить;

А більше, голову похнюпивши між плечі,

Насупившись, сидить.

Небіж: Так цитьте лишень ось я зараз угадаю: Я сучий син, коли оце не він!

Увесь мов золотий, а крильця чорні має.

Дядько: Та будеш, Грицьку, сучий син:

Се просто Іволга зоветься;

Вона із саду в сад літа,

То вишні гарно об'їла,

То оббива горох, а в співи не вдається.

Небіж: Так ось коли побачив співака!

Яка мальована та штучна птиця!

Вертиться, джеркотить, по дереву скака - Отсе-то Соловей.

Дядько: Се навісна Синиця!

Автор: Довго так небіж дурненький

Меж птицями знаходив Солов'я;

А Соловей собі сіренький

Над ним співав, сховавшись меж гілля.

З учень .Беззаперечна й роль Гребінки в народженні першого видання Шевченкового . «Кобзаря». За спогадами Мартоса, який, власне, й дав кошти на книгу, він узяв почитати Тарасів рукопис і показав його Гребінці. Той захопився, дещо поправив, і спільними зусиллями Мартос виступив спонсором, а Гребінка «долав» цензуру - 1840 року «Кобзар» побачив світ.

4учень .1843-1844 роки були найбільш плідними для Гребінки. Окрім двох романів, «Чайковський» та «Доктор», він надрукував 9 повістей та оповідань. Найяскравішим був роман «Чайковський», присвячений подіям визвольної війни 1648-1654 років, частково базований на родинних переказах. Франко зазначав, що це був «улюблений твір галицько- руської молоді 60-70-х». А роман «Доктор» майже через півстоліття після смерті автора Чехов називав серед кращих творів тогочасної літератури, що гідні перевидання й народного читання.

5 учень Класичні байки Євгена Гребінки і його прозові твори, позначені щирим співчуттям до простого трудівника, міцно увійшли в скарбницю культурних надбань українського народу.