ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО

4. КОНТРОЛЬНА (МОДУЛЬНА) РОБОТА

з курсу: «Використання ІКТ в НВП»

Настановна сесія ___20.10 -24.10.2014р.__________

Залікова сесія __08.12. -12.12.2014р.______________

Слухач групи: Кіма Людмила Тимофіївна

П.І.Б.

Місце роботи: Яблунівська ЗОШ І-ІІІ ст. Прилуцького району

Чернігівської області

Підпис _____________

Викладач:

__Корнієць Олександр Миколайович_______________________

Чернігів 2014

ПЛАН

1. Основні принципи особистісно зорієнтованого навчання.

2. Основне завдання інтерактивних технологій навчання.

3. Банк даних про учня.

4. Практичне вирішення організації роботи з учнями.

5. Поеднання традиційник і нетрадиційних методів.

6. Оцінювання - важлива роль в освітньому процесі.

7. Урок - дзеркало загальної педагогічної культури вчителя.

8. Єдиний шлях учительської праці - постійний пошук.

9. Розбудити кращі якості особистості - завдання учителя.

10. Учитель повинен більше працювати не на уроці, а готуючись до нього.

У наш час у середовищі наукової і педагогічної громадськості широкого поширення набув термін "особистісно зорієнтоване навчання". Одні бачать у ньому реалізацію індивідуального підходу в навчанні через організацію й пред'явлення навчального матеріалу різного рівня труднощів. Інші пов'язують його з інноваційними процесами в освіті. Виходячи ж із проблеми школи "Формування навичок здорового способу життя на основі особистісно зорієнтованого підходу до навчання і виховання учнівської молоді", вже декілька років працюю над проблемою "Інтерактивні технології навчання на уроках мови і літератури - запорука формування інтелектуальної особистості, яка прагне самостійно, неординарно мислити, творчо діяти, яка здатна до духовного саморозвитку".

Щоб досягти успіху, опрацьовую всі новини інноваційно-освітньої діяльності з цього питання.

Науковою основою з цього питання е погляди психологів - І.Беха, Л.Виготського, О.Леонтьева, Г.Селевка. засобами реалізації теоретичних підодів стали елементи технології розвитку критичного мислення, оптимальне поеднання колективної, парно- групової та індивідуальної діяльності учня, екзистенціально-діалогічна концепція вивчення літератури, модифікація структури уроку (Н.Бібік, С.Подмазін, Л.Пометун, О.Савченко, Г.Токмань, А.Фасоля, А.Хуторський).

Тому за основу взяла основні принципи особистісно зорієнтованого навчання:

а) розвиток і саморозвиток особистості, виходячи з виявлення індивідуальних особливостей як суб'єкта пізнання;

б) можливість реалізувати себе в пізнавальній, навчальній діяльності, поведінці;

в) зміст освіти;

г) сформованість певного інтелекту;

г) освіченість;

д) навченість;

е) варіативність (з урахуванням мети розвитку кожної дитини).

В основі сучасної теорії особистісно зорієнтованого навчання лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, його розвитку не як "колективного суб'єкта", а, насамперед, як індивіда, наділеного неповторним суб'єктивним досвідом. Тому маю завдання допомагати кожному учневі з його досвідом пізнання вдосконалювати свої індивідуальні здібності, розвиватися як особистість. Розвиток здібностей учня - основне завдання особистісно зорієнтованого навчання, і "вектор" розвитку будується не від навчання до учня, а навпаки, від учня до визначення педагогічних впливів, що сприяють його розвитку.

В інноваційному підході створюються більш гнучкі форми для прояву індивідуальності як унікальності, неповторності, оригінальності в самореалізації.

Для розвитку дитини важлива внутрішня диференціація. Для цього в розпорядженні вчителя повинні бути дидактичні матеріали, що дозволяють учневі вибирати найбільш зручні, прийнятні для нього типи завдань, зміст навчального матеріалу, форми його подання. Шляхом постійного спостереження накопичую банк даних про учня, його індивідуальний пізнавальний "профіль", що формується, змінюється й проявляється до 9 класу. Уроки намагаюсь будувати на:

- використанні різноманітних форм і методів організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їхнього суб'єктивного досвіду щодо запропонованої теми;

- створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

- стимулювання учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без остраху помилитися, одержати неправильну відповідь;

- заохочення учня щодо пропонування свого способу роботи, аналізування в ході уроку різних способів, пропонованих дітьми, відбір і аналіз найбільш раціональних, відзначення й підтримка оригінальних. (зокрема проекти в 6 класі з літератури "Конфлікт дивовижного і буденного в поезії "Кольорові миші" Ліни Костенко; "Як хороше жити під сонцем жар-птиці" по творчості Ірини Жиленко; "Космос поезії Ігоря ", "Я і зовнішній світ" Е Андієвської);

-застосування завдань, що дозволяють учневі самому вибирати тип, вид` і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну) виготовлення опорних конспектів у 6 класі по темі "Іменник", "Прикметник" (будиночки,

дерево, геометричні фігури);.

- створення педагогічних ситуацій спілкування, що дозволяють кожному учневі, незалежно від його готовності до уроку, проявляти ініціативу, самостійність,

-вибірковість до способів роботи (практикую лінгвістичний діалог, біографічне лото, теоретичний аукціон);

- обговорення з дітьми наприкінці уроку не тільки того, "про що ми довідалися", але й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому, щоб хотілося виконати ще раз, а що зробити по-іншому;

- при опитуванні (при оцінюванні) на уроці аналізувати не тільки правильність (неправильність) відповіді, але і самостійність, оригінальність, прагнення учня шукати й знаходити різноманітні способи виконання завдань;

- при завданні додому називаю не тільки зміст і обсяг завдання, але й даю рекомендації.

Переважні форми роботи з класом: перевірка домашніх завдань, виклад нового матеріалу, самостійна робота з підручником, словникова робота, робота над опрацюванням навчального матеріалу мовної, мовленнєвої і соціокультурної змістових ліній програм, використовую засвоєння інтелектуально-операційного та ціннісного змісту інших навчальних предметів (міжпредметний зв'язок, бінарність), колективне рішення творчих завдань, взаємоперевірка учнями виконаного завдання, аналіз різних способів рішення. Я вважаю, що хоча сьогодні традиційні форми навчально-виховного процесу мають як переваги, так і недоліки, це не означає, що в особистісно зорієнтованій системі навчання потрібно застосовувати тільки активні й інтерактивні моделі. Обов'язковою умовою є поєднання як традиційних (пасивних), так і інтерактивних (активних) методів навчання.

Зокрема, за джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації використовую словесні методи: розповідь, бесіду, лекцію, пояснення, конференцію, дискусію; наочні - ілюстрацію, демонстрацію; практичні - вправи.

За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, продуктивні, проблемні, проблемно-пошукові, евристичні.

За характером управління навчальною роботою: під керівництвом учителя, самостійна робота, робота з книгою, виконання письмових завдань, художньо-творча робота (класифікація уроків модифікована - настановчо-мотиваційний урок, урок вивчення життєпису письменника, вивчення та аналізу художнього твору, урок вивчення теорії літератури та літературно-мистецьких явищ, урок рефлексивно-корекційного контролю).

Класифікація новаційна - лекція, семінарське заняття, інсценізація, дискусія, подорож (сама відвідувала місця життя і творчості І.Я.Франка - Дрогобич, Нагуєвичі, Борислав, Івано-Франківськ, Ворохта, Косів, Снятин, Коломия, Криворівня; Лесі Українки - Новоград-Волинський, Луцьк, Колодяжне, Київ; Ольги Кобилянської - Чернівці; Стефаника, Федьковича, Шашкевича, Тараса Шевченка, Довженка, Тичини, Мушкетика, Любові Забашти, Коцюбинеького, О.Десняка, Котляревського).

За характером пізнавальної діяльності інтерактивні, що полягають у взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, забезпечують процес співнавчання, у якому вчитель та учень є відносно рівноправними суб'єктами діяльності. Вони найбільш відповідають особистісно зоріентованому підходу до навчання.

За допомогою цих методів моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри.

Оцінювання навчальних досягнень учнів відіграє важливу роль в освітньому процесі. За формою використовую усне, письмове тестування.

Разом з тим не слід забувати, що урок - та навчальна ситуація, той "сценічний майданчик", де не тільки викладаються знання, але й розкриваються, формуються й реалізуються особистісні особливості учнів. Об'єднанню цих двох завдань і повинен служити особистісно зорієнтований урок. Сучасний урок - це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок - це місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості. Це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору,

Пропрацювала 44 роки, з них 28 років директором. Відвідувала постійно своїх учителів, учителів Киева, Чернігова, Прилук, Прилуцького району, Білої Церкви, Павлиша (директор школи ім. Сухомлинського Деркач Галина Федорівна - випускниця моєї школи). За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося.

З'явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Змінились учні, особливо в сільській школі. А учитель і урок залишились. Як тільки він перестає. вчитися, у ньому вмирає учитель, "Учитель виростає в своїх учнях". І контроль над ситуацією в класі залишається незмінним.

Навчальний процес двосторонній, і його результат однаковою мірою залежить як від учителя, так і від того, кого він навчає. Саме ця ідея лежить в основі стратегії учителя, який допомагає, який упевнено розділяє відповідальність і управління процесом із учнями. Завдання такого учителя - створити умови, за яких учні зможуть набувати знань. У такій ситуації учитель насамперед виконує роль гіда, порадника, джерела інформації (коли виникає необхідність). На уроці в такого вчителя видно не його, а роботу учнів, і успіх такого процесу можливий тільки за умови - учитель повинен виходити з інтересів тих, кого навчає.

Завдання учителя - не диктувати умову, керуючи процесом авторитарно, а сприяти мотивації й відповідальності учнів за свою працю і її результат, упевнена, що вчитель спілкуючись з учнем, не тільки забезпечує умови для отримання знань, а й засіває в ньому моральне зерно. І якщо учень навчився відрізняти справжні моральні цінності від уявних, прагне до духовного збагачення та самоутвердження - діяльність учителя заслуговує найвищого балу. Моральні цінності є для нас тими орієнтирами, що вказують загальний напрям життя. Проте кожна людина має свою долю, робить безліч справ, у нас різні характери, не однакові умови, в яких ми живемо, та и спілкуємось з дуже різними людьми. Життя для дітей - це світ пізнання, мрій, сподівань, неординарний власний погляд. Навчити дітей бачити красу життя, бачити "зорі навіть у буденних калюжах на життєвих дорогах" - завдання також учителя.

Життя наше - це не святкове вбрання, а повсякденний одяг, який завжди повинен бути охайним і гарним. Вважаю, що єдиний шлях учительської натхненної праці - це постійно шукати, вимагати, вдосконалювати. Знаю багато напам'ять, тому часто на початку уроку знайомлю учнів з новинами в галузі мови і літератури, новою поезією, заглиблюю у першовитоки мови і життя українського народу. На уроках розвитку зв'язного мовлення використовую глибоку криницю народознавства. Так при вивченні поезії І.Калинця "Дивосвіт" запитую:

Кого нагадує Стежечка? (Пустотливе, цікаве, залюблене у світ дівчатко); Як звертається поет до стежки? (Лагідно, довірливо);

- Кого нагадує блискавка? (Примхливу королеву);

- Кого нагадує веселка? (Дівчинку, українську красуню, уквітчану стрічками);

Кого нагадує криничка? Які світи вона єднає? (3елений і підземний);

- що вони символізують? (Світ краси і сутності, що доповнюють один одного);

- Яке значення мае образ калинової води? (Калину завжди саджали біля криниці,

щоб вода була холодною і смачною).

Калинову воду п'є сонце через золоті соломинки. Світ - єдиний. І крона немислима без коріння. Тому й символізує калинова вода єдність земного і підземного світів. Тут же підводжу дітей до поняття родовід (крона і коріння). Діти пробують скласти родовідне дерево. На жаль, тільки до 5 коліна. Світ же великий і безмежний. Людина - піщинка в цьому світі. І завдання учителя все зробити, щоб дитина не розгубилася, щоб знайшла себе. беру за основу кредо:

1. Загальна талановитість - немае безталанних людей, є люди, зайняті не своєю справою, не своїм ділом;

2. Взаємне перевершення - якщо в когось якась справа виходить гірше, ніж в інших, значить, інша справа повинна бути кращою, саме це "друге", і повинен шукати педагог;

3. Неминучість змін - жодна думка, жодне судження про людину не можуть вважатись остаточними.

Також не забуваю, що будь-який школяр учиться за двома програмами, одну з яких пропонує школа, а іншу, як правило, більш реальну - сусідка, друзі, інколи власний батько, що збився зі шляху. у кожному випадку ми повинні керуватись метою допомогти підлітку повірити у власні сили, розбудити у ньому кращі якості особистості.

Особливу увагу слід звернути на роботу із здібними учнями. Тому вивчаю постійно сучасні педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема особистісно-зорієнтованого навчання. Так як вводиться зовнішнє тестування, вчителю необхідно посилити роботу з відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми і різного ступеня складності, широко практикувати тестування як навчальний прийом і контрольну форму перевірки знань, умінь та навичок школярів. Оскільки зовнішнє тестування містить репродуктивне творче завдання, то нам необхідно працювати за двома напрямами: формування теоретичних понять в учнів та вміння школярами застосовувати свої знання на практиці.

Тому пропоную тестові завдання різних форматів: вибрати правильну відповідь, дописати відповідь, формулювати розгорнуту відповідь на запитання практичного тексту, твору-роздуму; ділового документу визначеного жанру; виправлення помилок - пов'язаних з уживанням займенників, лексичних, стилістичних недоліків, діагностичні тести.

Особливістю інтерактивного навчання на заняттях літератури е випереджальні домашні заняття (вивчення біографії (я вже зазначала - біографічне лото), прочитання твору (бажано влітку з оформленням читацького щоденника), підготовка відповідей на заздалегідь оголошені проблеми або поставлені запитання, виписування цитат, закладки, опрацювання довідкової літератури, аргументація своїх думок, висновки.

Створюю групи істориків, дослідників, критиків і просто читачів. Вчу підтверджувати власну думку цитатами, думками критиків чи читачів.

Гарний результат дає метод одного речення. Його використовую, щоб прокоментувати епіграф. Обов'язково при підсумку ставлю рефлексивні запитання.

На сьогоднішньому етапі суспільство й держава потребують від особистості уміння адаптуватися в умовах, що змінюються, бачити проблеми, аналізувати їх, оцінювати й знаходити шляхи рішення, уміння працювати з інформацією - знаходити необхідні джерела, застосовувати їх для вирішення проблем; уміння комунікації в широкому соціальному плані. Тому спільно працюю з бібліотекарем. В селі багата бібліотека, систематизована література, хороший зв'язок через бібколектор з містом. Використовую і це. Одним словом, вчу дітей розуміти, що успіх уроку залежить від їхньої роботи на уроці, а не від моєї, і пам'ятаю: учитель повинен більше працювати не на уроці, а готуючись до нього. Бо характер інноваційної освіти - продуктивний, творчий. 3міст - гуманізований, структурований за освітніми галузями, інтегрований за новими й традиційними навчальними програмами. Організація освітнього процесу - технології, орієнтовані на різнобічну і творчу реалізацію потенціалу особистості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Босак С. Особистісно зоріентоване навчання - у практиці // Українська мова і література в школі. - 2003.- N98. - С. 37-41

2. Літвінюк О.В. Інтерактивні технології навчання на уроках літератури // Вивчаемо українську мову та літературу. - 2008. - N94. - С. 8- 15

3. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К.., 2002

4. Присмицька Г.М. Проектні технології на уроках літератури // Вивчаемо українську мову та літературу. - 2008. - N2 1. - С. 2-6

5. Фасоля А.М. "Діяльнісна основа навчання // Дивослово. - 2006 .- N26 - С23-28

6. Фасоля А.М. Особистісно зоріентоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова та література. - 2003. - N944. - С 21-24

7. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісио зоріентованого навчання /% Українська мова та література. - 2003. - N246. - С. 5-9

8. Щербина Л. Упровадження інтерактивних технологій на уроках літератури // Дивослово. - 2005. - N22. - С. 23-26