Доповідь на тему Формування креативності учнів на уроках української мови та літератури

Доповідь

Формування креативності учнів на уроках української мови та літератури

Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу, здатні проникати в суть ідеї і втілювати її в життя. Для будь-якої творчої діяльності необхідною є наявність у людини таких якостей: нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості тощо. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості - прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності - це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості.
Розвиток творчих здібностей - актуальна проблема, бо саме творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизні. Тому тема нашого семінару направлена на розкриття способів розвитку творчої особистості.

Найголовніше завдання виховання та навчання - пробудити в дитині жагу до пізнання. Розвинуті навички креативного мислення дозволяють майбутньому громадянинові грамотно ставити власну мету і досягати її.

Креативність, тобто здатність учня до творчого виконання поставлених перед ним завдань, є основним показником дитячих обдарувань, цю думку поділяють чимало вчених, зокрема, О. Сисоєва, В. Моляко, Н. Лейтес, С. Рубінштейн, Р. Грановська, Я. ІІономарьов. О. Яковлева розуміє креативність як здатність породжувати оригінальні ідеї, відмовлятися від стереотипних способів мислення, у працях В. Сухомлинського обгрунтовано модель творчої особистості учителя й учня, розглянуто специфіку формування її креативності.

"Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням"
В.О.Сухомлинський

У кожній дитині природа закладає певний творчий потенціал. Вважаю, що завдання вчите ля - допомогти учневі знайти себе в житті; про будити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Основні напрями роботи щодо розвитку творчої особистості

1. використання на уроках мови і літератури педагогічних технологій, що розвивають творче мислення школярів;

2. уроки розвитку мовлення - особливий вид роботи:

3. різнорівневі домашні завдання і вправи, що допомагають реалізувати творчий потенціал школярів;

4. використання різних видів творчих диктантів;

5. створення психолого-педагогічного комфорту на уроці;

6. організація роботи навчального кабінету як своєрідного центру впливу на навчання і виховання школярів;

7. робота літературних гуртків.

Виявлення і розвиток творчих здібностей повинно відбуватися не лише на уроках російської мови і літератури, а й на уроках української мови і літератури, де можна навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно та образно висловлювати думки. Уже з перших уроків літератури у 5 класі можна пропонувати учням завдання творчого характеру; скласти казку, загадку, закінчити розповідь.

Креативне мислення є інструментом для розвитку мовленнєвих знань, умінь і навичок. Творчість учня активізується під час переказування чи «усного малювання», роботи над словом-образом, адже вміння виділити головне, сприймати твір як єдине ціле - ознака добре розвиненого логічного і творчого мислення. У старших класах можна використовувати завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль відіграють нетрадиційні завдання та вправи.

Ефективними також є уроки-диспути, уроки-подорожі, уроки-конкурси, уроки-телепередачі, уроки розвитку зв'язного мовлення, позакласного читання та літератури рідкого краю.

Особливу увагу потрібно приділяти розвитку зв'язного мовлення. Тут є можливість застосовувати і колективні, і індивідуальні завдання, а також різні форми кооперативної діяльності на уроці (робота в парах, трійках, малих і великих групах). Усі учні класу можуть працювати над підбором мятеріалу до певної теми, а творчі діти отримують завдання підвищеної складності.

Розвитку креативності допомагають насамперед уроки, де використовують творчі і випереджальні завдання, які активізують їхній інтелектуальний і творчий потенціал, забезпечують індивідуальний підхід до кожної дитини, розвиток навичок для пошукової діяльності.

Необхідним атрибутом та доречним доповненням уроку з розвитку дитячої креативності є мультимедійні презентації, які використовують і як дидактичний матеріал, і як ілюстрації до зорового чи слухового сприймання певного завдання, і як узагальнені схеми теоретичного матеріалу, і як аудіо- та відеодоповнення до слова учителя.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок - це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Вчитель повинен ретельно готуватись до кожного уроку, продумувати хід заняття, добирати ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Відомо, що здібності й нахили до творчості можна розвинути, поставивши учня в певні складні умови, за яких він буде вимушений самостійно щось створити. Такими умовами може бути контрольна робота (навіть учні, які вважали, що не мають творчих здібностей, за 15-20 хвилин під час контрольної роботи творили шедеври, справжні перлини художнього слова). Учитель повинен лише надихнути на творення власних текстів. Тому гаслом роботи у цьому напрямку можуть стати слова К. Ушинського: "Учень - це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити".

На української мови можна використовувати вправи, які окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:

• дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;
• вибрати найвдаліший варіант слова;
• дописати (відновити) віршовані рядки;
• об'єднати кілька речень в одне;
• розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;
• розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення; дати заголовок тексту («Осіння ніч. Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ періщить у шибки...»)
• перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;
• вставити пропущені слова;
• замінити поданий текст синонімами:
• дібрати якнайбільше означень до поданого слова (наприклад, день - похмурий, незабутній,...), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом (наприклад, вітер дме, завиває, співає,...). Такі вправи доцільно проводити у формі гри, змагання ("Хто швидше", "Хто більше").

Широке поле для творчої діяльності учнів відкривають завдання, спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення:
• продовжити художній твір

• змінити (переробити) закінчення художнього твору
Цікавими для учнів можуть стати завдання, спрямовані па розвиток уяви, наприклад:
• скласти усну розповідь від імені письменника (Т. Шевченко "Мої інтереси і захоплення", "Моя сім'я", "Моє життя на засланні", "Моя пристрасть - гравюра"):
• взяти "інтерв'ю" у письменника.

Поруч із традиційними методами (лекція, читання, пояснення, опитування) доцільним є використання інтерактивних методів: творчі завдання, роботу в малих групах, навчальні ігри, моделювання, роботу з наочними посібниками, практикую прийом "учень у ролі вчителя", елементи рольової гри, словникову роботу, алгоритми; метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів; різні форми цінювання: взаємоперевірка,само перевір-ка, портфоліо тощо.

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр.

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом - це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом - це успіх.

Генрі Форд

Учителю важливо вміти мотивувати творчість школярів, пробуджувати в них бажання діяти нешаблонно, оригінально, цікаво, стимулювати до творчого здобуття знань і заперечення стереотипів та звичних схем діяльності, сприяти становленню самостійної творчості у різних сферах життя. Цей процес багатогранний, тривалий і передбачає вміння педагога творчо підійти до розв'язання проблеми навіть у звичному матеріалі, формулювати творчу задачу, прагнення вдосконалити відомі і розробити нові методи, прийоми і форми навчально-виховної взаємодії з учнями, залучити їх до активної самостійної дослідницької діяльності.