МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ І ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

КЕРІВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

РЕФЕРАТ

на тему:

УРОК ЛІТЕРАТУРИ - УРОК СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

(застосування інтерактивних методів на уроках літератури)

Роботу виконала: слухач курсів

підвищення кваліфікації

групи заступників директорів

з навчально-виховної роботи

Сотникова Юлія Геннадіївна,

заступник директора

з навчально-вихоаної роботи,

учитель української мови та літератури,

Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 98

Донецьк - 2014

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………...3

Теоретичні основи застосування інтерактивних методів на уроках літератури……………………………………………………………………… 4

Завдання сучасної методики викладання літератури………………………….5

Екзистеційно-діалогічна парадигма…………………………………………..5

Основні принципи викладання…………………………………………………6

Висновки………………………………………………………………………..10

Список використаних джерел………………………………………………..11

Додатки…………………………………………………………………………12

Вступ

Зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення і творчо мислити. На жаль, сучасна масова школа ще зберігає нетворчий підхід до засвоєння знань. Ще доволі часто навчання зводиться до запам'ятовування і відтворення прийомів дії, типових способів вирішення завдань. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово можуть втратити здатність до творчості. У сучасних психологічних дослідженнях все більше поширюються думка про те, що здатність до творчості не є виключним явищем, властивим лише одиницям. Тією чи іншою мірою творчість властива всім людям, більш того, її можна виявити, стимулювати, розвивати.

Саме тому в наш час ведуться дослідження по створенню умов для розвитку творчої самореалізації кожної особистості, сприяння та стимуляції особистісного розвитку і творчої активності учнів.

Самореалізація і самовдосконалення не можливі без самопізнання. Лише глибоко пізнавши себе, підліток може зрозуміти складний і суперечливий характер свого внутрішнього і зовнішнього життя, конструктивно вирішувати проблеми адекватним для нього "Я" способом, краще будувати стосунки з іншими, стати справжнім творчим суб'єктом своєї життєдіяльності, найбільш повно й цілісно самоздійснитися.

Тож справжньою методологією пізнання, світоглядом, знання про світ загалом, формою ідеології, наукою про найзагальніші закони природи, суспільства і мислення, нераціональним осягненням життя може стати філософізація літературознавства.

Теоретичні основи застосування інтерактивних методів на уроках літератури

Філософія - це "пошук мудрості, котра прагне керувати людським життям і надати йому єдиного й цілісного образу в усіх аспектах"(1;22). Екзистенційне філософствування є вільним у тому сенсі свободи, що означає постійний вибір власної позиції у ставленні до життя і світу, завжди процес пошуків способів формування свого Я. В літературознавстві філософія виступає в ролі своєрідного вміння "вчити мислити" творчо, не стандартно, читати "поліфонію смислів" тексту (а не лише буквальний смисл)" (4; 16).

Сучасна методична наука вийшла на рівень, коли актуальним є створення засадних теорій літературної освіти. Вік інформатики загострив проблему виховання вдумливого читача українського красного слова. Тож давайте побудуємо роботу на уроці так, щоб завдяки нашому викладанню учень безпосередньо відчув твір як своєрідну, ірреальність і осмислив свої відчуття, прийшов завдяки їм до ясної, особистої думки.

М.Бахтін вважав, що діалогічне проникнення в текст обов'язкове у філології. Інтерпретатор художнього тексту має "заговорити не тільки про слово, а й зі словом, щоби проникнути в його ідеологічний сенс, доступний лише діалогічному - що містить оцінку й відповідь - розумінню"(2;121).

Виходячи з вище сказаного приходимо до того, що вчитель літератури, аналізуючи художній твір, вступає в діалог з чужим словом, його розповідь учням про твір виражає цей діалог тоді, коли наближається до художньо-прозового двоголосся. Такого ж двоголосся вчимо й школярів.

У шкільній практиці ми спостерігаємо ігнорування одного з двох голосів: учень у своєму виступі або не спирається на текст, або не висловлює своєї думки. Бахтін наголошує на нерозривності в інтерпретації чужого слова і свого слова: "...про чуже слово можна говорити тільки за допомогою самого ж чужого слова, правда, вносячи в нього свої інтенції і по-своєму освічуючи контекстом"(2; 123).

Завдання сучасної методики викладання літератури

Важливе завдання сучасної методики - узяти за основу викладання літератури саме особистість і її вільну думку.

Розвиток наукової думки в кожній її галузі характеризується парадигматикою.

Під педагогічною парадигмою розуміється сукупність стійких повторюваних смислотворних характеристик, котрі визначають сутнісну змістову єдність схем теоретичної та практичної діяльності в освіті, належно від ступеня рефлексії (Г.Корнетов).

Екзистеційно-діалогічна парадигма

Екзистеційно-діалогічна парадигма, яку ми пропонуємо, характеризується такими ключовими категоріями:

Учень - людина, яка активно будує себе, здійснюючи екзистеційний вибір у тлумаченні творів української літератури.

Навчальний процес - діалогічне існування учня на межі двох світів; реального і мистецького, яка веде до само творення ядра внутрішнього Я особистості.

Учитель - людина, котра створює умови для екзистенційного існування кожного учня та рідної літератури, вчить школярів інтерпретувати текст різноманітними методиками, почасти відкриваючи їм при цьому (як зразок) власне розуміння художнього твору та особистості його автора.

Мета - сприйняття та усвідомлення учнями української літератури в цілому та прочитаних конкретних художніх текстів зокрема як духовного надбання особистості; знання специфіки мистецтва слова; вибір себе.

Основні принципи викладання

Основні принципи викладання - діалогізм, проблемність.

Коли ми говоримо про екзистенцію, то маємо на увазі духовне ядро людської індивідуальності, її унікальну основу. Викладати екзистенційно - означає створити ситуацію екзистенційного настрою, вибору, розвитку, екзистеційної зустрічі з іншим Я, за торкнути духовні основи індивідуального Я кожного учня. Механізмом такого за торкання є діалог:

• учитель веде його з учнем на конвенційному, ігровому, діловому, духовному рівнях;

• дає взірець власного розуміння твору та особистості автора;

• проводить аналіз у формі проблемних запитань до тексту та віднайдення відповідей у ньому і в собі;

• актуалізує діалогічні відносини, в які текст вступає з історичною епохою, літературою та загально мистецькою традицією, іншими текстами.

Коли викладання літератури проводиться екзистеційним шляхом, дитина не "шукає істину", а внутрішньо обирає правду, свою, індивідуальну. Провідним принципом організації навчального процесу стає діалог в екзистеційному сенсі: словесник, спілкуючись з учнями, якоюсь мірою відкриває своє Я, тлумачить існування літературних героїв та письменника і викликає втілений в усне (писемне) мовлення внутрішній діалог школяра.

Екзистеційно-діалогічна парадигма викладання літератури спрямована на само творення екзистеційної людини, спілкуючись з художнім текстом, учень свідомо обирає себе у світі, в який його "закинуто", іде діалектичним шляхом мислення, усвідомлює свої почуття, настрої, інтуїтивні осягнення - приходить до власного "так", утверджуючи своє Я.

Пропонуємо таку методику проведення екзистеційного викладання літератури як заняття з елементами просвітницького тренінгу (ДОДАТОК 1). Чому ми віддаємо перевагу саме такій організації екзистеційного викладання літератури, тому що тренінг - це запланований процес, призначений надати, поновити знання та навички і перевірити ставлення, ідеї, поведінку з метою їхньої зміни чи оновлення.

Але тренінг на відміну від звичайного уроку має і свої особливості:

• наявність постійної групи учасників;

• дотримування певних принципів групової роботи;

• певні організаційні умови, за яких проходять заняття;

• використання активних та інтерактивних методів роботи;

• використання особистого досвіду та знань учасників.

Чому саме просвітницький тренінг? Тому, що основною метою такого тренінгу є надання учасникам та усвідомлення ними соціально-значимої інформації.

Отже, просвітницький тренінг це - запланований процес навчання, під час якого відбувається:

• отримання інформації та роз рішення знань;

• формування цінностей і переконань;

• напрацювання практичних умінь та навичок.

Для того, щоб наочно, в цілому, уявити тренінг - як запланований процес навчання, ми пропонуємо познайомитися зі складовими будь-якого тренінгу.

Учасники

Молоді люди віком 12-18 років, для яких характерні поінформованість, абстрактне мислення, розвиток аналітичних знань та вмінь, обізнаність, наявність власного досвіду.

Мета

Перш за все це очікуваний результат, якого сподіваємося досягти наприкінці проведення заняття. Наприклад, підвищення рівня інформованості і роз рішення знань учасників, формування цінностей і життєво важливих переконань та напрацювання необхідних практичних навичок відповідної поведінки по відношенню до свого життя та оточуючих.

Зміст

Зміст заняття відповідає темі обраного уроку.

Рамкові умови

Для успішного проведення заняття необхідно забезпечити певні організаційні умови:

• оптимальна кількість учасників 10 - 20 учнів

• орієнтована тривалість кожного заняття 45 хвилин

• місце для проведення тренінгу може бути будь-яке приміщення, в якому можуть зручно розміститись стільці, поставлені по колу (кількість учасників), столи для роботи учасників групами, дошка

Оснащення

• ручки, зошити для індивідуальних записів

• роз даткові інформаційні та інші матеріали

• бейджі

Ведучий

Керують процесом тренінгу, надають інформацію, допомагають учасникам систематизувати свої знання та придбати необхідні навички.

Методи роботи з групою

"Мозковий штурм" - це метод, при якому всі учасники можуть вільно ( без критики і оцінювання з боку ведучого та інших учасників) висловлювати будь-які свої думки, навіть абсурдні та фантастичні, щодо поставленого питання або проблеми.

Обговорення - це метод, який передбачає між усіма учасниками тренінгу активний обмін думками, враженнями, знаннями та досвідом.

Робота в малих групах - це метод, який полягає в організації виконання певних завдань групами з кількістю учасників від 3 до 7 осіб. Робота в малих групах закінчується презентацією колективної роботи й обговорення її результатів в великій групі.

Рольова гра - це метод навчання, при якому учасники, виконуючи ролі в заданих уявлюваних ситуаціях, набувають певних знань і відпрацьовують необхідні навички.

Висновки

Методика викладання української літератури з домінуванням екзистеційно-діалогічної парадигми не заперечує наявності інших домінант, проте принципово протистоїть примітивації вивчення дитиною літератури за одномірною, канонізованою схемою - хоч би якого спрямування вона була.

Список використаних джерел

1. Аббаньяно Н. Философия и свобода // Аббаньяно Н. Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм и другие работы: пер. с итал. - СПб.: Алетейя, 1998.-С.19-28.

2. Бахтин М. Человек в мире слова.-М.: Изд.Рос.откр. университета,1995-140 с.

3. "Вирішувати нам - відповідати нам". Методичні рекомендації з проведення тренінг-курсу підлітками-інструкторами. Частина ІІ для роботи з підлітками 15-18 років. Автори-упорядники: Авельцева Т.П., Зимівель Н.В., Голоцван О.А., Петрик О.М., Сивогракові З.А., Савич Ж.В. -К.2002.-С.6-17.

Додаток

У Л А С С А М Ч У К

Р О М А Н "М А Р І Я"

матеріали до проведення уроку української літератури в 11 класі

учителя української мови

та літератури

Донецької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 98

Сотникової Юлії Геннадіївни

Тема: Улас Самчук . Роман " Марія ".

Мета: допомогти учням осягти духовний світ персонажів роману; створити на основі художнього матеріалу узагальнений образ свідомого українця; формувати в учнів національну самосвідомість, духовність.

Обладнання: роман "Марія", опорний конспект Улас Самчук "Марія", візитна картка роману.

Форма роботи: заняття з елементами тренінгу:

а) добровільна участь;

б) всі учасники сидять в колі;

в) доброчинне ставлення до всіх учасників;

г) правило "стоп"( можна пропускати свою чергу);

д) Я(вислів) - висловлювання свого власного ставлення;

є) дотримання регламенту( але співрозмовника не перебивати );

е) правило анти порад.

Матерям, що загинули голодною смертю

на Україні в роках 1932 - 1933.

У.Самчук

Перебіг уроку

І. Оголошення теми, мети та завдань урок

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

Роман "Марія" написано у 1934 році і присвячено українському селу, матерям, які загинули від голоду в 1932 - 1933 роках. Твір став страшним за своїм трагізмом обвинуваченням більшовицької системи. Роман написано по гарячих слідах подій. У світі, та й інших місцях Радянського Союзу мало знали про голодомор, оскільки офіційна пропаганда його замовчувала. Люди не могли вирватися з голодуючих районів, бо всі шляхи перекрили війська. І треба було мати неабияку мужність, щоб у той час підняти свій голос на захист затурканого , замордованого українського селянства.

2. Цілісний аналіз роману учнями ( Переказ епізодів та їх коментування, аналіз твору за розвитком дії ).

Запитання до учнів:

• Які причини голодомору 1932 - 1933 років в Україні?

• Які наслідки геноциду українського селянства?

• Визначте проблематику твору .

• Назвіть сюжетні лінії роману.

• Чому письменник вдався до відтворення подій у хронологічному порядку?

• Марія прожила 71 рік 11 місяців. Як ви думаєте, чому письменник так суворо дотримується опису усіх днів життя героїні?

• Розкажіть про життя осиротілої в шість років Марії - спочатку пастушки, а потім наймички.

• Які принципи народної моралі виховує в сироти Марії ще змалку сільське оточення?

• Чому Марія пішла заміж за Гната, хоча любила Корнія?

• Чим Марія "виправдалась" перед односельцями за зраду чоловікові?

• Як змінила праця на землі Корнія? Чого він позбувся і що придбав?

• Чому Марія не виказала Гната, коли здогадалась, що хату підпалив саме він?

• Прокоментуйте діалог Марії із солдатом -більшовиком. Дайте відповідь на запитання героїні. Чому звертаючись до однієї особи, вона вживає множину "люди"?

• Яка суть моралі нової влади? Чому саме Максим став її прихильником?

• Прокоментуйте слова селян про рівність по-більшовицьки. Чому ж більшовикам вдалося перемогти в Україні?

• Прокоментуйте картини колективного господарювання більшовиків. Чому селяни не відчувають радості праці на колгоспному полі?

• Опис села у романі - це опис царства зла. Чи значить це, що зло перемагає? Доведіть свою думку.

• Чи можна стверджувати, що роман Уласа Самоука "Марія" трагічний?

Робота групами.

(Поділ класу на групи відбувається вільно: учні не встаючи з своїх місць називають себе за приналежністю до груп 1- ВІРА, 2 -НАДІЯ,3 - ЛЮБОВ ~по 6 учнів, кожен учень в свою чергу має обов`язки:

1. Доповідач (виступає з доповіддю), той у кого в групі самі світлі очі.

2. Завгосп (відповідає за додатковий матеріал), той що важче за всіх членів групи.

3. Лаборант (запису думки ), той у кого саме коротше прізвище.

4. Хронометрист (слідкує за регламентом), самий високий член групи.

5. Координатор (говорить комплементи членам групи), у кого саме довге волосся.

6. Виправник (дописує інформацію отриману з доповідей двох інших груп), той що залишився.

Завгоспи груп отримують від вчителя картку роману та опорний конспект (див. додаток).Починається робота в групах.

ІІІ. Заключне слово вчителя.

Роман "Марія" дає нам змогу побачити і пережити події тієї, для нас вже далекої, епохи і зробити власні висновки. Цей твір не просто розкриває перед нами життя однієї людини, сім ї, села, показує трагедію цілої країни, але й застерігає: не можна бути аполітичним, не мати національної самосвідомості.

Чому більшовики перемогли? Мабуть, тому, що вони пообіцяли селянській Україні найголовніше: землю, мир, свободу. Борючись за землю, за своє право, працювати на ній, український хлібороб не розумів, що вільна праця вільної людини можлива лише у незалежній державі. Чесний, працьовитий, але темний і затурканий селянин лишився сам на сам зі злом, яке прийшло до нього у вигляді кіннотників з піснею "Ех, Україно, да хлєбородная...", комнезамів, колгоспників. Про власну і справедливу державу та громадянські права він нічого не знав. Улас Самчук своїм твором ніби закликає українців не відмовлятися від вільної, незалежної України.

ІV. Домашнє завдання

Перечитати статтю Уласа Самоука "Народ чи чернь?"

Візитна картка роману

1. Історичний період, зображений у творі

2. Його основна тема

3. Проблеми порушені Уласом Самчуком в романі

4. Жанрові особливості твору

5. Головні персонажі роману

6. Образи-символи

7. Ідея роману

18