Урок по украинской литературе для 7 класса Жизнь и творчество А. Чайковского. Повесть За сестрой

Розробка уроку української літератури для 7 класу на тему: «Життя і творчість А.Чайковського. Пригодницька повість «За сестрою»» (слайд № 1) вчителя Ближненської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Сєрої Тетяни Василівни

Мета уроку: ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, історичною основою його повісті «За сестрою»;

розвивати навички роботи з книгою, виразного, вдумливого читання, переказування тексту;

виховувати почуття патріотизму, віри в перемогу добра. (слайд № 2)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно - комунікаційних технологій : мультимедійні слайди )

Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, підручник, текст повісті «За сестрою».

Методи і прийоми : робота в групах, метод «Асоціативний кущ», «Сенкан».

Теорія літератури: героїко - романтична повість, історична основа твору.

Очікувані результати:

*знатимуть про А. Чайковського як письменника - гуманіста;

*аналізуватимуть прочитану частину його повісті «За сестрою»;

*усвідомлять роль навчання в житті людини.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель:

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратись на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Девіз нашого уроку:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель: На уроці ми дізнаємося про життя і творчість А. Чайковського, створимо асоціативний кущ «А. Чайковський», ознайомимося з І частиною його героїко - романтичної повісті «За сестрою» , проведемо словникову роботу, роботу в групах , підіб'ємо підсумки уроку у вигляді сенкану.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

Лекція вчителя. (слайд № 3)

Народився Андрій Якович 15 травня 1857 року в сім'ї дрібного службовця, дрібного шляхтича, в місті Самбір, що належало до королівства Галичини та Володимиро-Австрійської імперії, нині Львівська область. У ранньому віці втратив батьків, тому хлопчика забрала до себе бабуся в село Гординя в Самбірському повіті.

Малий Андрій навчився читати польською, оскільки українського букваря тоді не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно. Згодом у 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки (1873-1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада». По закінченню гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету.

У 1881 році став співзасновником «Кружка правників». Почав працювати за невелику зарплату в товаристві «Просвіта».

Війна в Боснії і визнання письменника (слайд № 4). «До сеї пори я ще ногою не був поза Галичиною, а тепер прийшлося мені йти в край далекий, звідки поворот дуже непевний», - такі малооптимістичні рядки постелилися на папір у повісті «Спомини зперед десяти літ», які стосуються кінця січня 1882 року. Цього року Андрія Чайковського, як і тисячі інших українців, мобілізували в австрійську армію і відправили придушувати герцоговинсько-боснійський визвольний рух. Мемуари одержали позитивну оцінку Івана Франка. Власне на тому творі й зав'язалася дружба з Каменярем. Так само прихильно висловився про спомини письменник Осип Маковей, і з того часу, як казав сам автор, «літературний бакциль» засів у його душі, і він уже не переставав писати й до самої смерті не випускав з рук пера.

На службі народу (слайд № 5). З філософського факультету Андрій Чайковський перейшов на юридичний факультет того ж Львівського університету. За часів навчання на юриспруденції очолював студентське товариство «Дружній лихвар».

1884 року А. Чайковський склав суддівський іспит і впродовж 1884-1886 років практикував у Самборі , після чого переїхав у м. Бережани Тернопільської області, де у 1890 році відкрив власну адвокатську канцелярію. Ніхто інший так активно, як Андрій Чайковський, не популяризує серед москвофілів ідеї народовецького просвітянського руху, доказуючи власним прикладом, що рідною мовою треба вести справи в судах та установах.

З'їзд українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р. (слайд № 6). На слайді ви бачите учасників з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського.

Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

Комісар ЗУНР (слайд № 7). Спалах надії на власну державність ознаменував рік 1918-й, коли 1 листопада етнічні мешканці Західної України перебрали владу у свої руки. Ще до того, як його мали офіційно обрати на керівництво самбірським повітом, люди вже цілком довіряли йому. Довкола нього згуртувалися всі верстви населення. У 1918-19 роках Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту і принципово працював на засадах гуманності та справедливості.

Та основна біда закрадалася в близькості фронту, провокаціях та,найголовніше, фаховій некомпетентності владних горе-патріотів. Відголоском подій тієї доби є просякнуті його болем, істинно «Чорні рядки» (1930), де на тлі страшної зневіри лідерів постає свята жертовність простих стрільців.

Прихисток у Коломиї (слайд № 8)

У середині травня 1919 року Коломия була «під румунським постолом». Ангелом-охоронцем родини Чайковських став недавній старшина УСС і зять Володимир Бемко.

Родина Чайковських в історії Коломиї залишила помітний слід. Зокрема, дружина Андрія Чайковського Наталія очолювала товариство «Союз українок». Дочка письменника Марія Ставнича редагувала часописи «Жіноча доля», «Світ молоді», «Жіноча воля». Журнал «Жіноча доля» видавався під редакцією екс-сенаторки Кисілевської Олени, з якою приятелювали Чайковські. У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи».

40-літній ювілей

21 грудня 1928 року у Львові відбулись урочистості з нагоди святкування 40-літньої громадсько-політичної й літературної діяльності Андрія Чайковського, а 2 березня наступного року естафету Львова перейняла Коломия.

Творчий шлях (слайд №9)

Друкуватися почав з 1892 року. Образи життя знайшли відтворення в його спогадах «Спомини зперед десяти літ» (1892) та «Чорні рядки», виданих у збірнику оповідань «Із судової зали», «Образ гонору» (1895), «Хто винен?», «Краще смерть, ніж неволя», «Не для всіх весна зеленіє» (1920) і повістях «Олюнька», «В чужім гнізді», «Бразілійський гаразд» (1896), «Малолітній» (1919) та інші.

На пробудження національної свідомості й виховання молоді мала значний вплив проза Чайковського в романтичному стилі про козаччину: «За сестрою» (1907), «Віддячився» (1913), «Козацька помста» (1919), «На уходах» (1921), «Олексій Корнієнко» (1924), «До слави» (1929), «Полковник Михайло Кричевський» (1935), «Перед зривом» та ін. У цих творах Чайковський ідеалізував Запоріжжя .

Вшанування пам'яті (слайд №10)

13 липня 1988 року вперше відкрито вшанували роковини А. Чайковського у Коломиї. Наступного року, з дозволу міськради відбулися вечори пам'яті, а в музеї було розгорнуто виставку меморіальних речей А. Чайковського, які чекали свого часу у фондах.

1 червня 1991 року у с. Гординя було освячено пам'ятний знак.

24 серпня 1994 року в м. Самборі було відкрито пам'ятник Андрію Чайковському.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Створіть асоціативний кущ «Андрій Чайковський» (приклад) (слайд №11)

Чайковський мужній

чесний вболіває за вітчизну

цілеспрямований патріот

порядний заглиблений у вивчення історії

2.Виразне читання І розділу повісті. (слайд №12)
3.Словникова робота
Миля - одиниця довжини, дорівнює 1,609 км;
хороми - палати, пишні будинки;
поганської - не християнської;
частокіл - паркан із загострених паль;
до тої хвилі - до того часу;
товар - худоба;
штуки - козацькі прийоми;
строї - одяг;
сарана - шкідливі комахи, що з*їдають усю зелень;
акафіст - церковне читання;
лилик - летюча миша;
мізерія - хатнє майно;
увихались - бігали, снували туди - сюди

4.Евристична бесіда (слайд №13)
1. Про який історичний період йде мова у повісті А.Чайковського «За сестрою»?
2.Назвіть представників родини Судаків. Хто з них є вашими ровесниками?
3.Про які козацькі звичаї і традиції ви дізналися з цього розділу?
4.Що ви можете сказати про вдачу головного героя повісті Павлуся?

5. Робота в групах (слайд №14)

І група: розповісти основні біографічні відомості про А. Чайковського.

ІІ група: створити сенкан «Андрій Чайковський»(приклад на слайді № 15)

ІІІ група: скласти сюжетний ланцюжок І розділу повісті.

V. Рефлексія. Оцінювання учнів.

Проблемне питання: про які риси характеру головного героя можемо говорити після ознайомлення з І частиною повісті «За сестрою» ?

VІ. Домашнє завдання (слайд №16)

1.Прочитати ІІ - ІІІ розділи повісті.

2.Вміти переказувати та відповідати на питання.

3. Зробити ілюстрації.

4. Підготувати повідомлення про стосунки українців з татарами у ХVІІ ст.