Тема. Узагальнення та систематизація знань з теми «Іменник »

Тема. Узагальнення та систематизація знань з теми « Іменник ».

Мета: перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми « Іменник »; учити застосовувати теоретичні знання на практиці при розпізнаванні іменника, визначенні його граматичних ознак; правильно вживати іменники у мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес до історії свого народу, його традицій; виховувати почуття поваги до своєї країни, народу.

Тип уроку: нетрадиційний.

Обладнання: кодоскоп для проектування діалогу-гуморески; ілюстрації; запис пісні «Від Києва до Лубен»; картки з програмованим завданням; барабан для розігрування карток; коробочки для гри «Подарунок для друзів»; таблиця-схема до теми «Іменник».

Хід уроку

I. Мотивація навчання

Бесіда

- Чи знаєте ви, що таке ярмарок?

- Як можна перевірити, чи правильно ми пояснили значення цього слова?

- Який словник для цього знадобиться? (Учень знаходить це слово у тлумачному словнику і зачитує пояснення його значення.)

- Хто з вас був на ярмарку? Де?

- До якої частини мови належить це слово?

- Що таке іменник?

II. Повідомлення теми та мети уроку

1. Слово вчителя.

Ми вже вивчали тему «Іменник» з великого розділу мовознавчої науки. Якого? (Морфологія.) А сьогодні урок узагальнення і систематизації знань з теми « Іменник ». Ми повторимо, закріпимо все, що вивчили по іменник як частину мови. Спробуємо практично розпізнавати іменники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати іменники в мовленні, продовжимо знайомство з історією свого народу, його традиціями.

Отож, якщо не всі з вас відвідували ярмарок, то прямо зараз ми туди поїдемо. Поїдемо скупитися.

Благословилося на світ. Виткнулося запасне сонце, стьобнуло промінням по луках, по степах, по садах, по левадах.

І видко: аж-аж-аж гоп до того ліска, куди око дістане, дорогою вози потяглися… І кіньми, і волами, коровами. І гарба, і воза, і козенята… З кучами сіном, з соломою… А на возах і кури, і вівця скручена, і мекає, і порося верещить… А за возами - гей! цоб! цабе! н-н-но! На ярмарок.

І їдуть, і їдуть, і їдуть… І дорога вже не дорога. А строката величезна гадюка, жива й покручена, що он за той лісок, непоспішаючи полізла… І де її голова, і де її хвіст - невідомо…

А наш віз вискакує з тої гадюки, торохтить по грудках, шелестить травою…

(Остап Вишня)

2. Бесіда.

- Назвіть іменники, які вам запам'ятались.

- А який заголовок дібрали б ви до тексту? (Якщо «Дорога до ярмарку», то додаткове питання. - Чому до ярмарку, а не до ярмарка?)

- Давайте пригадаємо морфологічні ознаки іменника.

III. Закріплення матеріалу

1. Колективна робота.

(На дошку спроектовано на кодоскопі діалог гумореску).

- Гей, дядьку, куди їдете?

- На ярмарок, куди ж іще?..

• А звідки ви?

• З ковалів.

• Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?

• Та й я кажу Ковалі.

• А самі ви хто будете?

• Коваль.

• Хе-хе… Щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.

• Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.

Завдання

• Скільки дійових осіб потрібно для читання діалогу?

• Прочитайте за особами.

• Запишіть останню репліку, визначте власні та загальні назви, поясніть їх написання.

2. Слово вчителя.

От і приїхали ми нарешті на ярмарок. І кого ж тут немає! І чого ж тут тільки не побачиш! І не протовпишся: той торгує, той купує, той божиться, той прицінюється. Але ми з вами якось проберемось крізь натовпи і всі роздивимось. А дорогою ще й запишемо, кого і що продають.

3. Диференційоване завдання.

За ілюстраціями на дошці записати, кого і що продають на ярмарку.

Група 1.

Записати іменники IV відміни. З одним іменником скласти речення про своє враження від побаченого.

Група 2.

Записати іменники - назви істот із пестливими суфіксами.

Група 3.

Записати іменники - назви неістот.

4. Робота з текстом.

А тепер давайте ознайомимося із звичаями, які були на ярмарку, та знайдемо у тексті іменники спільного роду і виділимо їх прямо в тексті.

(Учні працюють з розданими друкованими текстами, підкреслюючи іменники спільного роду.)

На ярмарку кожен має своє місце. Он натовп зібрався: божого старця слухають. Сидить сивий дід-каліка та й на кобзі грає. А поруч нього малий хлопець - сирота, худий та босий, шапчину тримає для мідяків. А он далі циган до дядька причепився, божиться, шельма, і жінкою, і дітьми та проклина свою душу, і батька, і матір, щоб стару кобилу продати замість молодої, здорової. А отам знову галас учинився: якийсь волоцюга потяг у баби мішок з грушами.

А он, дивіться, поспішають перекупки з паляницями, з яблуками, з пиріжками, з печеним м'ясом. А перед веде Явдоха Колунайчиха - мордата, рум'яна молодиця. А балакуча вона яка! Над усіма бабами верховода. І всі її слухають. Та нехай би не послухала її яка, зараз же нещастя на бідолаху нашле: або свиня бублики похвата, або собака м'ясо викраде, або п'яниця якийсь спіткнеться та на олію виверне, а вже даром не пройде. От Явдоха взяла з чужої торби паляницю й кинула проти сонця. Котилася тая паляниця, а де впала, там Явдоха сама з своїм товаром сіла, а молодиць розсадила, де якій по черзі припало. А чужу паляницю, що нею ворожила, Явдоха тихцем підняла та між свої булки положила…

(Г.Квітка-Основ'яненко)

• Що ж це за іменники спільного роду?

• З якими звичаями ви ознайомилися?

5. Вибірково-розділовий диктант.

Так багато всього на ярмарку, і не перелічиш! Доречі, деякі іменники - назви великої кількості предметів хоч і означають, що цих предметів багато, однак вживаються не у множині, а в однині. Як вони називаються? (Збірні.)

- А які іменники вживаються тільки в множині? (Множинні.)

Виписати іменники у дві колонки: у першу - збірні, а у другу - множинні.

(Один учень працює біля дошки, а інші - у зошитах.)

Ярмарок розпочинається ще за воротами, продається тут усе: коні, корови, вівці, кози, сани, горшки, миски, хустки, спідниці, гвіздки, молотки, ножиці. І таке все свіже, гарне та смачне на ярмарку: свинина, городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!

А гомін який стоїть! Такого ніде не почуєш, тільки на ярмарку. Жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слуха. Собаки скавучать, музики грають. Парубоцтво витина гопака. Малеча, погубивши матерів, пищать, мабуть. І на тому світі той галас чути!

- А чому і нам не повеселитися?

6. Фізкультхвилинка.

Але фізкультхвилинка у нас буде сьогодні незвичайна. Ми не лише порахуємось, відпочинемо, а й подумаємо над завданням з теми. То ж давайте уважно прослухаємо пісню.

(Під пісню «Від Києва до Лубен» діти виконують танцювальні рухи.)

7. Завдання учням.

Відновити текст пісні по пам'яті (одне речення). Виділити іменники та визначити їх рід, число, відмінок (взаємоперевірка).

Виконуючи це завдання, що ми пригадали? (Граматичні ознаки іменника.)

8. Розіграш завдань.

Треба спробувати свого щастя в грі. Зараз візник з кожного возу підійде і розіграє «Подарунок для друзів».

(Розігруються індивідуальні програмовані завдання для кількох учнів (5-6)).

9. Творче завдання.

Використовуючи іменники, скласти невеличкий діалог гумористичного змісту між покупцем і продавцем.

10. Диктант.

Ярмарок закінчувався. Хто спродався, хто скупився - всім час додому. Ми з вами теж скрізь побували, всього скуштували, а тепер час написати невеличкий диктант.

Назвати розділові знаки у тексті. Визначити, якими членами речення виступають іменники.

(Один учень біля дошки розбирає іменник «з ярмарку» як частину мови.)

Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав городину, добрі гроші вторгував. Не пропив, накупив усього! Господині купив гарну хустку, молодій доньці везе корали та червоні чобітки, а меншим - солодкі цукерки «від зайчика». Хай дітвора радіє! Поволі бредуть воли, поринує віз, а Петро пахкає люлькою та посміхається у вуса.

IV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.

• Чи вдалося вам скупитися? З чим ви повернулися з ярмарку?

• Чи досягли ми поставленої мети на уроці, впоралися з усіма завданнями? Все згадали про іменники чи може щось забули?

(Користуючись навчальною моделлю, учні підсумовують все, про що згадувалось з теми «Іменник».)

- А що ви дізналися про ярмарок в Україні?

Іменник

Граматичний предмет = хто? що?

ЗСЧМ

Власні називає предмет Загальні

Істоти відповідає на питання Неістоти

хто? що?

Чол., жін., має рід спільний

серед.

Н. Р. Д. З. змінюється незмінні

О. М. Кл. в. за відмінками

однина, та одн.

тільки

множина числами множ.

чол.

I

жін. поділяється

на III - жін.

чол.. 4 відміни IV - серед

II

серед.

Тверда м'яка групи не мають

група група

мішана

група

У реченні

_________________

===============

-------------------------

~~~~~~~~~~~~~~~

- - - - - - - - - - - - - - -