Урок украинской литературы П. Куліш. «Чорна рада» — перший український історичний роман-хроніка. Образи та ідеї твору, художня майстерність автора

Тема. П. Куліш. «Чорна рада» - перший український історичний роман-хроніка. Образи та ідеї твору, художня майстерність автора.

Мета: ознайомити учнів з історичною основою, сюжетом твору, допомогти усвідомити його ідейно-художні особливості, сприяти розумінню учнями історичної та художньої правди у творі, з'ясуванні основного конфлікту: протистояння сил державницьких, культуротворчих і сил руїнницьких;

розвивати навички вдумливого читання, коментування, виділення головних епізодів, вміння висловлювати власні думки з приводу прочитаного; розвивати вміння характеризувати образи-персонажі, складати порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, закріпити вивчене про роман, історичний роман, роман-хроніку.
виховувати лицарські почуття, щирість, патріотизм, естетичний смак, усвідомлення своєї національної належності, формування інтересу до творчої спадщини П. Куліша.

Обладнання: Хрестоматія, портрет письменника, видання творів, ілюстрацій до твору, учнівські доповіді, ілюстрований журнал, портрети гетьманів, репродукції картин.

Тип уроку - усний журнал

«Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно,
Поки мова твоя голосна у піснях, як срібло чисте дзвонить.
На що глянеш, усюди згадаєш твого бідолашного сина;
Туподумство людське, моя нене, від тебе його не заслонить.»
П. Куліш

«Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий,

за твої подарунки і особливо - за «Чорну раду».

Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз

і все-таки не скажу більш нічого як спасибі».

Т.Шевченко

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимось з історичною основою, сюжетом роману «Чорна рада», спробуємо усвідомити його ідейно-художні особливості, проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.

Як відзначав літературознавець В. Неділько, «заслугою П. Куліша є те, що він не тільки створив перший роман, а й поставив його в контекст тогочасної світової літератури. Куліш неодноразово говорив про вплив на нього творчості В. Скотта. Сприймаючи романтичні тенденції шотландського письменника, він написав цілком оригінальний, самобутній твір, у якому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Навіть характер романтизму "Чорної ради» має народнопісенні витоки. Пісня і дума не просто існують на його сторінках - вони є живильним середовищем, на яких зріс буйний первісток української романтики. Сам роман теж нагадує історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями; могутніми національними характерами.І це теж - новаторська риса творчості Куліша».

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо переконатися у справедливості слів літературознавця.

2. За допомогою інтерактивної гри «Асоціації» пригадаємо деякі відомості з життя П.Куліша.

Інтерактивна гра «Асоціації»

К

У

Л

І

Ш

Біблія

Шевченко

«Літопис Самовидця»

Кирило - Мефодіївське братство

«Кулішівка»

письменниця Ганна Барвінок

«Чорна рада»

Тульська губернія

хутір Мотронівка

Гете, Шиллер,Байрон, Гейне

«Буквар»

«Записки о Южной Руси»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

1.Вступне слово учня (Колесник Ірина)

- Якось Куліш написав у листі до відомого професора філології Осипа Бодянського: «Страшно подумати, що народ, котрий настільки активно брав участь у подіях роду людського, не в змозі буде розповісти про своє життя в історичному романі». Тому митець і задумав написати епохальний твір, у якому б історія українського народу ожила й заговорила устами гетьманів, козаків та простих селян. Роман П. Куліша «Чорна рада» Іван Франко назвав «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». І це справді так, адже тому передувала напружена чотирнадцятирічна праця письменника над творами світової історичної літератури, літописами, над художнім удосконаленням тексту.

2. Довідкова інформація (Зеленська Христина)

• Історичною основою роману «Чорна рада» є події весни-літа 1663 року, коли під Ніжином відбулася чорна рада й гетьманом в умовах жорстокого суперництва був обраний Іван Брюховецький.

• П. Куліш ретельно вивчав «Літопис Самовидця» та «Літопис Грабянки», різні історичні, етнографічні і мемуарні джерела; записував спогади старих запорожців.Але свій задум він, як сам зазначав в епілозі, хотів донести до читача не «дисертацією, а художнім відтворенням забутої і викривленої в наших уявленнях старовини».

Учитель:

• Доведіть, будь ласка, що твір П.Куліша «Чорна рада» за жанром - роман.

Учень (Ісаєв Максим)

- Роман - вид епічного твору, в якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку, показані численні персонажі.

В романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов'язаних з долею головних героїв.

- Скільки в романі сюжетних ліній?
- В романі дві сюжетні лінії: головна - політична (вибори гетьмана) та другорядна - любовна.

- Доведіть, що це роман - хроніка.

3. Довідкова інформація (Зеленська Христина)

• Оскільки роман історичний, пояснімо кілька історичних понять, які трапляються у творі.

Доба Руїни - час міжусобиць козацької старшини періоду зречення Юрієм Хмельницьким гетьманства 1663 року до 1687-го, коли гетьманом був обраний І.Мазепа.

Географічно-адміністративний, державний стан, устрій України - Україна була поділена на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі) - відносно Дніпра.

Чорна рада - козацька рада за участю «черні» - простих селян і міщан.

4. Гра «Розшифруй вислів»

Учитель:

• На П. Куліша великий вплив мала європейська культура, зокрема творчість В. Скотта. Як у зв'язку з цим називали письменника, ви дізнаєтесь, розшифрувавши вислів.

(Відповідь: Українець у Європі, європеєць в Україні (читати слід за лінією навхрест)

Фізхвилинка

ІV. РЕФЛЕКСІЯ

1. Евристична бесіда

Учитель:

• Які історичні події описує автор в романі?

• Таким чином ми можемо визначити тему роману «Чорна рада» як зображення історичних подій у Ніжині 1663 року - доби Руїни

• Яка головна ідея роману?

• Утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта(культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення.)

Учитель:

• Проаналізуйте, чому саме роман П.Куліша називається «Чорна рада».

(Шимановська Дар'я)

• За першою версією вважається, що Ніжинська рада була названа чорною, бо у ній вперше в українській історії у виборах гетьмана брала участь чернь.
  За другою версією досліджується багатозначність епітета «чорна». Це слово в укр.. мові часто вживається у значені «підла», «незаконна», «неправомірна», «злочинна». В історії України чорними називали ті ради, які були звичайними державними переворотами, а не демократичним волевиявленням. Ніжинська рада належала до них. Вибори були неправомірні, адже не прибула значна кількість реєстрових козаків, голота голосувати не мала права, переможеного переможець не виборах ніколи не карав на горло, а з миром відпускав додому.
  Отже, ми бачимо, що більш точним є друге пояснення назви роману П.Куліша «Чорна рада».

• Хто є головними героями роману. Назвіть історичні постаті роману.

2. Доповідь учнів (Русанов Сергій, Чернявський Андрій)

Сомко́ Я́ким Семе́нович (? - † 1663) - наказний гетьман Лівобережної України (1660-1663) з переяславського міщанського роду, шваґер (шурин) Богдана Хмельницького (сестра Сомка - Ганна була першою дружиною Xмельницького).З початком Національно-визвольної війни середини XVII ст. входив до найближчого оточення Б. Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), посланець Богдана Хмельницького до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658). На козацькій раді у 1659 р. в с.Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Ю. Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Польщею (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя яке перебувало під контролем московітів (Переяславська рада).Проте Сомко був невдоволений також московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність козацької держави. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Польщею й Кримом. З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 про обрання Якима Сомка на гетьмана України й на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні.

3. Робота над порівняльною характеристикою.

Учитель:

• Отже, ми бачимо, що між історичною особою і літературним героєм було як багато розбіжностей, так і багато спільного. (Валавська Настя, Куц Олена)
  Розбіжності:
  1. Вік герою: під час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений.
  2. Погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко був прихильником союзу з Росією, а в «Чорній раді» він поміркована людина, прагне автономії України.
  3. Моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі Сомко кришталево чесна й порядна людина.
  4. Стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, а навпаки.

Спільне:
1. Виражав погляди козацької старшини.
2. Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший.
3. І в літописах, і в романі однаково подано Ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана.
4. Історичні факти свідчать, що Яким Сомко був скараний на горло за велінням І.Брюховецького, про це згадується і в романі.

Іва́н Марти́нович Брюхове́цький (1623 - †8 (18 червня) 1668) - Гетьман Лівобережної України у 1663-1668 рр.

Iван Брюховецький народився біля Диканьки на Полтавщині. Дмитро Дорошенко називає його «не натуральним русином». Яким Сомко взагалі називав Брюховецького поляком. Вперше він згадується в реєстрі Чигиринської сотні. Був старшим слугою (конюшим) у резиденції Богдана Хмельницького та виконував деякі дипломатичні доручення гетьмана. У 1659 р. Брюховецький під час гетьманських виборів їздив на Запоріжжя, щоб схилити запорожців підтримати кандидатуру Юрія Хмельницького. Незабаром Юрій став гетьманом, але Брюховецький покинув його. Він розумів, що молодий і бездарний новий гетьман не допоможе йому досягти високого чину. Залишившись на Запорізькій Січі, Брюховецький був обраний кошовим отаманом, а згодом і «кошовим гетьманом» (1659-1663 рр.). Тим часом Юрій Хмельницький виявився недбалим гетьманом. У складних обставинах він розгубився, не дотримав присяги цареві, відновив Гадяцьку угоду 1659 року, за якою Україна шукала захисту Польщі. Цей вчинок викликав невдоволення лівобережних полків, і вони відмовилися слухати Юрія, заявивши, що хочуть мати нового гетьмана, вірного цареві. 1663 р. цар видав указ про вибори нового гетьмана. Іван Брюховецький, будучи вмілим оратором, висунувши соціальні лозунги (зменшити податки, обмежити старшинське землеволодіння), став кандидатом на гетьманство. У червні 1663 р. у Ніжині на Чорній раді, тобто участь у якій брали не тільки козаки, але й усі інші стани держави, під тиском московського війська на чолі з Д. Великоганіним Івана Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України. Інших претендентів на гетьманську булаву (Яким Сомко, Василь Золотаренко) та їхніх прихильників було на місці заарештовано московітами й після страчено.

Учитель:

• Розкрийте другу сюжетну літію роману (стосунки Лесі і Петра, образ Полковника Шрама, Череваня, Кирила Тура)

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Учитель: -

Визначте основні проблеми роману

Проблематика

1. Батьки і діти (Шрам і Шраменко; Кирила Тура та його рідних; Черевань і Леся)

2. Любов і сімейне щастя (Леся, Петро, Кирило, Сомко)

3. Роль державного діяча (Сомко, Брюховецький)

4. Героїзм, любов до рідного краю та патріотизм (Сомко, Шрам, Кирило Тур, Петро)

5. Боротьба добра і зла (Сомко, Брюховецький; Черевань, Гвинтовка)

6. Ставлення влади до народу ( Божий чоловік, Сомко, Шрам, Кирило Тур)
   
   5. Бліц - опитування «Хто цей персонаж?»

1. 
   Він одружився з польською княгинею, запроваджує в своєму пишному, на шляхетський лад, маєтку аристократичні порядки та постійно знущається з дружини. (Матвій Гвинтівка)

2. Козацький полковник і священик в одній особі, палкий поборник об'єднання України. Він говорить: «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани». Чесний і скромний. (Піп і полковник Шрам)

3. «Орел не козак». Благородний і хоробрий. (Петро Шраменко)

4. «Здоровенний козарлюга». Хоробрий лицар бунтарської й дещо химерної вдачі. Прагне до незалежності, відчайдушних учинків і козацького побратимства. (Кирило Тур)

5. Справжнє прізвище Шрама? (Чепурний)

6. Назва хутора, до якого приїхали Шрам із сином? (Хмарище)

7. «Молодиця свіжа й повновида, пряма, як тополя». Усе вирішує сама. (Череваниха)

8. Про неї сказано скупо, але промовисто: «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті - так усякому на душі мов сонечко світить» (Леся)

9. Його виведено як продовжувача справи Богдана Хмельницького. Він бореться за міцну державну владу під орудою сильної гетьманської руки. Мріє про об'єднання України, в якій інтереси старшини будуть на чільному місці, а низи будуть приборкані. Вірний товариш і гідний побратим. (Яким Сомко)

10. Скільки сюжетних ліній твору. (Дві сюжетні лінії: а)кохання; б)історія України)

11. Хто сказав ці слова? «Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо - за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого як спасибі». Ця людина була боярином на весіллі П. Куліша.(Т. Г. Шевченко)

12. Що означає назва твору?( «Чорна рада» - народна рада; - підступна рада)

V.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Паспорт роману «Чорна рада»

Назва

Автор

Жанр

Тема

Ідея

Історична основа

Сюжетна лінія

Образи

Художні засоби, прийоми

Символи:

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжіть речення.

«Мене вразило...»

«Дуже жаль...»

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір - мініатюру «Мій улюблений герой роману...»

7