СТИЛЬОВА ДОМІНАНТА ТА СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ БУРЯКА В ЗБІРЦІ «НЕ МЕРТВЕ МОРЕ»

СТИЛЬОВА ДОМІНАНТА ТА СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ БУРЯКА В ЗБІРЦІ «НЕ МЕРТВЕ МОРЕ»

Поняття «стиль» досі залишається відкритим питанням в сучасному літературознавстві, адже воно вбирає в себе основні тенденції та закономірності розвитку літературних напрямів, течій, угруповань, а також особливості творчості окремих митців. Термін «стиль» є багатоплановим, що створює певні незручності для дослідників літератури, адже про стиль говорять мистецтвознавці, лінгвісти, літературознавці, культурологи. Як зазначає російський філолог В. Виноградов : «індивідуальний стиль, як своєрідну, історично зумовлену, складну, проте структурно єдину і внутрішньо пов'язану систему засобів і форм словесного творчого вираження» [2, c. 105]. Стиль письменника - цілісне явище, за словами В. Жирмунського : «стиль означає не тільки фактичне співіснування різних прийомів, а й внутрішню взаємну їхню зумовленість, органічний чи систематичний зв'язок, що існує між окремими прийомами. (…) Художній стиль письменника є вираженням його світогляду, втілене в образах мовними засобами» [4, с. 167]. Український дослідник Д.С. Наливайко констатував: «стиль ‒ це не сама форма, не «синтез форм», а формотворче начало, певний внутрішній закон художньої творчості, що визначає ритм і композицію, характер образотворчості й інтонацію, усю своєрідність «художньої мови» творів, котра, як відомо, не зводиться до мовно-стилістичних засобів, а включає й «надмовні» елементи... Стиль виявляється як на рівні окремого твору, так і на рівні творчості митця й цілих течій та напрямів» [5, с. 8].

Творчість Юрія Буряка, письменника, перекладача, головного редактора культорологічного альманаху «Хроніка 2000», на жаль, залишається малодосліджуванною, й відповідно, малопоцінованною. Стильові особливості Ю. Буряка на сьогодні - це програма сучасного літературознавства, адже розглядались лише побіжно, без заглиблення . Юрій Григорович автор самобутніх книжок поезій : «Коло навколо», «Не мертве море», «Альмагама», «Оріль» та інш. Збірки неодноразово здобували схвальні відгуки й рецензії. Поет у своїй жанровій творчості звертається до таких жанрових моделей, як вірш, поема та цикл. Збірка «Не мертве море» ‒ «це політ над світом, звідки видно і землю, і злітну смугу бездоганних сонетів, а ще тонку кладочку пам'яті про Дике Поле й Дніпро.» [1, с. 2]. Збірка була видана у 2014 році і нагороджена премією Шевченка, що додає їй цінності і За словами Юрія Григоровича, цю збірку він писав майже десятиріччя, в цей період багато подорожував, шукав натхнення і особливим місцем для письменника став Ізраїль,відлуння якого, можна простежити в збірці: «О боже, боже Иудеи, Благий творителю земли, Не наказуй родніх злодеев, А мне смиренне пошли» [1, с. 225] Через етимологію слова «Не мертве море» ‒ асоціативно підводить до теми ностальгії, смутку, не втраченої надії. Також, у назві присутнє символічне значення біблійної річки Йордань.

Збірка « Не мертве море» будується на психологічних, історико-філософських деталях. Наприклад, поезія «Антісанітарія», побудована на психологічних деталях, викликає напруження, домінує філософська рефлексія:

Коли ти працюєш над великою книгою, коли перед очима - доба чи народ, чи ціла епоха в культурі, тонеш ув інтернетних нетрях чи випливає твій бот у носії паперові і - SOS- тонеш у мукулатурі, приходить твій бос чи рак літеральний, ракло з будуна, це нишпорка хижа виконує шефа завдання…[1, с. 38]

В деяких поезіях чітко спостерігається предметно-зображальні предмети, адже вони теж виконують роль психологізму, створюючи емоційне тло твору. Стильові домінанти у сфері художньої мови - це монологізм, риторичність, адже більшість творів збірки побудовані як монолог ліричного «я»: Білий кораблик пливе під мостом, його наздоганяє другий… Пам'ятаєш, останній пістон? Він був недолугий… [1,c.119].

Юрію Григоровичу присутні риси постмодернізму, адже в збірці є перенесення інтересу з епістемологічної (закони пізнання) на онтологічну (закони буття) проблематику, а також своєрідну форму художнього бачення світу, з метою відкриття в них істинної, ще не збагненної суті: Коли ти бездушним станеш, гіршим від паскуди? Хто без тебе поминати буде грішну душу, Коли ти живого трупа на душі засушиш? На душі засушиш… [1,c.239]

В "Енциклопедії постмодернізму" зазначено, що "постмодерністський вірш дуже відрізняється своїм виглядом від традиційного вірша (тобто сторінка більше не містить у собі акуратно виготовленого поетичного факту, а є радше тим місцем, де поет працює із якоюсь конкретною темою): постмодерністський вірш- це пастиш із прози, цитат та поетичних рядків, що черпають свій зміст із широкого діапазону інтересів і тем, а поет- постмодерніст висуває на перший план той факт, що поетичний твір (як і сам поет) , вплетений у мережу зв'язків з іншими текстами ідеологією, жанрами та поетами" [3,с.31]. Маркерами авторського ідіолекту у збірці «Не мертве море» є поєднання різних стилей: поезія, вірш, поема, вінок сонетів. Стильова особливість збірки «Не мертве море», окреслена Юрієм Григоровичем , у зв'язку із специфікою асоціативних образів його поезій, де кожне слово -це код до асоціацій: Вже у деревах сік збирався Пробуджувалися, і кора Чорніла, зимна і сира І двір, і сніг, і від двора [1,с.8]

Особливу увагу хочеться привернути до циклу «Копальня снів», вірші якої, написані в стилі курйозних віршів. Поезії мають особливу форму, яка відрізняється від попередніх, вони написані у формі трикутника, ромба, пісочного годинника, що додає особливості циклу, та виражає індивідуальний стиль письменника. Естетичний смисл цього циклу полягав у тому, щоб стимулювати інтелектуальний потенціал читача, який допомагає осягнути невідоме й незрозуміле та дає естетичну насолоду. Це своєрідний химерний синтез зорових образів: Ось орденоносні революціонери, лідери помаранчів і польові командири повтікали в національні діри, їхні діти слени «Пори», ось вони … [1, с. 290]

Отже, окреслюючи стильові домінанти збірки «Не мертве море», можна констатувати, що збірка містить у собі ознаки філософічності, афористичності, "прозорості" її форми. Серед мотивів в поезії автора звучать пошуки душевної рівноваги, вітаїзм, сповідальність. Різні за стилістикою, за характером образності та за тональністю твори. Глибока філософічна ускладненість переважає у збірці.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Буряк Ю.Г. Не мертве море: Поезії. - К.: Укр. пропілеї, 2014 - 638 с.

2. Виноградов В.В. Проблема авторства и теория стилей / В. В. Виноградов. -М.: Гослитиздат, 1961. - 613 с.

3. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; Пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2003. - 503с.

4. Жирмунский В. М. Избранные труды. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. - Л.: Наука, 1977. - 407 с.

5. Наливайко Д. С. Стиль напряму й індивідуальні стилі в реалістичній літературі ХІХ століття / Д. С. Наливайко // Індивідуальні стилі українських письменників кінця ХІХ ‒ початку ХХ ст.: [зб. наук. праць]. ‒ К.: Наук. думка, 1987. ‒ С. 3-43.