Урок украинской литературы на тему Шевченко - художник

Раздел Украинский язык
Класс -
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

ШЕВЧЕНКО - художник

Урок-екскурсія до Шевченківських свят

Тема уроку: «Шевченко - художник».

Мета: через репродукції Шевченкових картин, художнє слово осягнути значення живописної спадщини Кобзаря, зацікавити учнів творчістю Шевченка - гравера, новатора офорту, чудового аквареліста: розвивати мовлення, мислення, увагу, вміння аналізувати повідомленні; виховувати повагу і шану до живописної спадщини великого сина України.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-екскурсія.

Обладнання: репродукції картин Шевченка, його портрет, обрамлений вишитим рушником, грамзаписи творів поета, покладених на музику, картки для словникової роботи.

Хід уроку

(звучить у грамзаписі пісня на слова Шевченка).

І. Оголошення теми , мети уроку, запис у зошитах

ІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Вступне слово вчителя

- Ми з вами знаходимося у невеликій картинній галереї. Наша екскурсія сьогодні незвичайна. Адже проводимо її напередодні дня народження Т.Г.Шевченка - поета, художника, мислителя. Нам інколи здається, що ми так багато про нього знаємо: і про трагічну долю, і про нескореність духу, і про викуп із кріпацтва…Але, погодьтеся, що він мало відомий нам як художник. І тому мені б дуже хотілося, щоб ви пізнали ще й

Шевченка - гравера, новатора офорту, познайомилися з його живописною спадщиною. А розкажуть нам про творчість Шевченка - художника екскурсоводи (називаю учнів). Наприкінці уроку підіб'ємо підсумки і визначимо, чия ж розповідь була найкращою.


  1. Словникова робота

- Щоб краще збагнути повідомлення про роботи Шевченка - художника, запишіть у зошити значення таких слів (слова віддруковані на окремих аркушах і прикріплені на дошці).

Гравюра - вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, витравленому на спеціально підготовленій дошці або пластині

Графіка - вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний на папері олівцем, пером, пензлем.

Живопис - вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети та явища реальної дійсності.

Офорт - гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

Сепія - малюнок, виконаний натуральною або синтетичною коричневою фарбою, яка стійка щодо дії сонця та повітря.


  1. Виставка розпочинає роботу…

(У ході повідомлень демонструються репродукції).

1-й екскурсовод

Навесні, коли тануть сніги

Іна рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

2- й екскурсовод. Пропонуємо вам невелику екскурсію у світ мистецтва, у світ краси, яку залишив нам великий Кобзар.

3-й екскурсовод. Художній хист прокинувся у Тараса Григоровича дуже рано - ще в дитинстві. Цей талант привів Шевченка до Академії мистецтв, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю і розлуки.

Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна - близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків).

Сама вежа кількість цих творів свідчить, що малярству Тарас Григорович приділяв велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник, не мав повного уявлення про Шевченка художника.

1-й екскурсовод. За півроку до смерті Шевченка, 2 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв присвоїла йому звання академіка гравюри (він уже не бачив диплома академіка). Проте на похороні ніхто не згадав про Тараса Григоровича як художника. Які ж були причини цього?

Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилися у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав не великі полотна. а твори малих розмірів.

До того ж, Шевченко був більше графіком, ніж живописцем. Цього не розуміли критики, вони недооцінювали графіку й були переконані, що обставини життя і поезія перешкодили Шевченкові стати великим художником.

2-й екскурсовод. Справжнього визнання мистецька спадщина Тараса Григоровича здобула тільки після 1917 року. Вчені провели величезну дослідницьку роботу. З творчого доробку Шевченка вилучено 257 робіт, які приписувалися йому помилково, 278 робіт не знайдено і досі.

3-й екскурсовод. Як же починався шляхта раса до живопису? Помітивши неабиякий хист у свого козачка, Енгельгардт законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В. Ширяеву, який був декоратором з внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Тарас оволодів ремеслом і перевершив майстерність свого вчителя.

Підчас одного із своїх «сеансів» у Літньому саду в Петербурзі він зустрів Івана Максимовича Сошенка. На той час Сошенко був бідним студентом Академії мистецтв. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу знайомства і до викупу Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба й останню копійчину.

Саме художник Сошенко допомагав своєму другові оволодівати таємницями живопису, давав йому гравюри для копіювання, папір, олівці.

4-й екскурсовод.

Про цей період творчості Тараса до нас промовляють його рисунки: «Смерть Лукреції», «Смерть Вергінії», »Олександр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіпу».

На жаль, у нас немає можливості їх показати. Проте саме вони є першими відомими роботами Шевченка.

Про знайомство Тараса Григоровича з професором Петербурзької Академії мистецтв Карлом Брюлловим розповідає картина Мелехова «Молодий Тарас Шевченко у К. Брюллова».

Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур К. Брюллова, В.А.Жуковського, О.Г. Венеціанова, В.Григоровича,

Є.П. Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю. Пригадуєте, мабуть, що Шевченко був викуплений із кріпацької неволі на вилучені за портрет Жуковського, написаний Брюлловим, гроші (2500 крб.)

5-й екскурсовод.

Незабаром Шевченко став улюбленим учнем Карла Брюллова. Юнак постійно користувався його бібліотекою, майстернею, деякий час мешкав там.

Навесні 1839 року за успіхи з рисунка Тарас був нагороджений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу-картину «Хлопець-жебрак», що дає хліб собаці» Шевченко був

удруге нагороджений срібною медаллю. Проте, нажаль, картина ця не збереглася. Але є картина «Циганка-ворожка», за яку митець одержав утретє срібну медаль.

6-й екскурсовод. Це полотно хтось придбав. Подальша його доля не відома-зберігся лише акварельний малюнок під цією назвою Під розлогим кленом стоїть дівчина-селянка у святковому вбранні. Праву руку вона простягла циганці, Лівою тримає щось загорнуте у фартух. Зосереджене обличчя дівчини звернене у бік глядача: видно, що вона дуже уважно і зі страхом вслухається у слова ворожки. Постать же циганки подано лише до половини, вона стоїть за якоюсь кам'яною стіною, можливо, огорожею панського саду. На плечах смугасте рядно, а за спиною - дитина. В одній руці ворожка тримає дівочу руку, в іншій - костиль, біля ніг дівчини, пильно роздивляючись циганку з циганчам, завмер собака.

1-й екскурсовод. А ось олійний автопортрет Т. Шевченка 1840-1841 рр. Картина овальної форми. У центрі-надзвичайно тонке, одухотворене обличчя юнака, що повернув голову в бік глядача. Темне вбрання контрастує з блідістю обличчя. Високий розумний лоб, проникливий погляд глибоких очей, спрямований на глядача, але заглиблений у себе. Це надає образові таємничої і романтичної піднесеності.

2-й екскурсовод. Безперечно,найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина» (1842 р., олія),створена за мотивами однойменної поеми. Давайте пригадаємо рядки із твору.

(Учень читає уривок із поеми «Катерина».)

Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь,біля якого сидить селянин-ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком.

На вродливому обличчі дівчини-вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник-офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється тяжкій її долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.

Художник відтворив лише один момент в житті Катерини - її розлуку з коханим.

Прийшли вісті недобрі -

В поход затрубили,

Пішов москаль в Туреччину,

Катрусю накрили.

Всі сучасні дослідники вважають,

що «Катерина» є одним із перших творів критичного реалізму в живописі Шевченка.

3-й екскурсовод. 1843 року Тарас Шевченко їде на Україну. Подорожує Чернігівщиною, Полтавщиною, Київщиною.

Про перебування поета на Полтавщині нам розповість невеличка брошура «Полтавські дороги Кобзаря» за редакцією П.К. Загайка - колишнього викладача Полтавського педагогічного університету.

У ній ми теж знайдемо інформацію про Шевченка-художника, а також побачимо його роботи: «Будинок І.П. Котляревського»,»Воздвиженський монастир у Полтаві», «В Решетилівці».

4-й екскурсовод. На Україні Шевченко багато працює над портретами. Якщо раніше він виконував їх переважно аквареллю, то тепер малює олівцем, олією.

Перед вами портрет Ганни Закревської. Хто ця жінка?

1843 року Тарас Григорович гостював у селі Березова Рудка Пирятинського повіту на Полтавщині в маєтку братів та сестер Закревських. Їм належало 1200 кріпацьких душ. Головним господарем села був Платон Закревський. Його дружина Ганна була на 21 рік молодша від чоловіка і привертала увагу багатьох своєю вродою.

Захопився її красою і Шевченко. Тому й намалював портрет цієї жінки.

5-й екскурсовод . Найцікавішим живописним полотном періоду першої поїздки на Україну є жанрова картина «Селянська родина».

Біля убогої селянської хатини - молоде подружжя і дитина. Збоку-розбитий глечик. Біля ніг чоловіка - собака з насторожено піднятою мордою, ніби вслухається в розповідь.

За хатою сидить дід у киреї. Людські постаті зображено природно, без позування. Відчувається, що стосунки між подружжям доброзичливі й лагідні. Надворі погоже надвечір'я, і в самому повітрі ніби розлита благодать.

6- екскурсовод. Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописна Україна» - альбом офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, надзвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, з окрема до гравюри.

Розкриваючи задум серії, в одному з листів до Боденського Тарас писав: «…я хочу малювати нашу Украйну. Я її нарисую в трьох книгах: в перший будуть бачити то по красі своїй, чи по Істрії прикметні, а в другій теперішній людський побут, а в третій історію. В рік буде виходити 10 картин».

Та не вдалося митцеві здійснити свій задум. У 1844 році вийшло лише шість аркушів, і на цьому видання припинилося.

1-й екскурсовод. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав - Туреччина, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там відбувається рада.

Один із офортів - «Видубицький монастир у Києві» ( 2844 р.). А ось- «Судна рада»

(1844 р.) «У Києві» ( 1844 р.).До гравюри відносимо 2 портрети О.В. Сволорова та М.І. Голеніщева-Кутузова ( 1844 р.).

2-й екскурсовод. У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію. Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщини, він намалював олівцем один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 року він подав заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою.

5 квітня 1847 року його заарештували. «Определить рядовым в Оренбургский пехотный корпус»-таким був вирок. Затверджуючи його, Миколай дописав: «Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать».

У листі до В. Рєпніної поет писав: «И при все мри этом горе мне строжайше запрещено рисовать…

А, смотреть, и не рисовать-это такая мука, которую поймет только один истинный художник».

Але не таким був Тарас Шевченко, щоб скоритися. У маленькій захалявній книжечці він крадькома «мережив» вірші, а потім взявся і за малювання.

1-й екскурсовод. Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені глибокого суму і водночас непокірності очі,горда пряма постава.

У березні 1848 року поет одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Несказанну радість висловив він у листі до друга: «Не знаю,чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий».

4-й екскурсовод. 11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан-лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником. Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції-пейзажі, портрети,жанрові сцени з життя місцевого населення. 1 листопада 1849 року експедиція повернулася до Оренбурга. За розпорядженням Бутакова Шевченко оформляє альбом малюнків, що мав доповнювати звіт про виконану на Аралі роботу.

Вашій увазі пропонуємо переглянути деякі з них: «Укріплення Раїм»(1848 р.); «Джанчис-агач (1848р.)

5-й екскурсовод. Навесні 1850 року поета заарештували в порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Ново петровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд.

За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострові Мангишлак, Збереглося 57 робіт, створених у цей час.

Ось сепія «Серед товаришів», датована 1851 року. У центрі, спиною до глядачів, стоїть чоловік без сорочки. Обіпершись на стіл правою рукою, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань,в якому ми впізнаємо Шевченка.

6-й екскурсовод. У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Ново петровського укріплення на волю. За півроку художник створив майже два десятка портретів та два автопортрети. Погляньте на деякі з них: «Портрет Л. Алексєєва»(1856-1857), «Портрет подружжя Якобі ( 1857).

Автопортрети олівцем показують нам Шевченка таким, яким він повернувся із заслання. З автопортрета в овалі (1857 р.) на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує чоло.

Через рік художник теж намалював себе. Але тут він уже інший-погляд гордовитий, упевнений, Видно, що поет трохи набрався сил після важких ударів долі.

1-й екскурсовод. Десятирічне заслання підірвало здоров'я Тараса Григоровича, і на 47 році його життя обірвалося.

Але ми завжди будемо пам'ятати Шевченка-поета, Шевченка-мислителя, Шевченка-художника.

4. Виразне читання поезії М. Терещенка «В сім'ї новій, вольній».

(Читають екскурсоводи)

Ми здійснили, наш Тарасе,

твої заповіти:

«І вражою, злою кров'ю волю окропите…»

Вже немає більше пана

у нашій країні.

Вічне щастя, світлу долю

здобули ми нині.

Вже навіки Україна

розігнала тучі.

Сонце правди осяває

і Дніпро, і кручі,

Об'єднались по - братерськи

звільнені народи,

І ніщо вже не затьмарить

і краси, і згоди.

І тебе в сім'ї великій,

всім'ї вольній, новій

Ми врочисто вспоминаєм

своїм вдячним словом.

III. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальне опитування:

1) Скільки робіт налічує живописна спадщина Кобзаря? А поетична?

2) Чому мистецька спадщина Шевченка була довгий час маловідомою?

3) Як починався шлях Тараса Григоровича до живопису?

4) Портрет якої людини відіграв важливу роль у викупі Шевченка із кріпацтва? Хто його автор?

5) Яка картина і поема мають однакову назву?

6) Чи бував поет у нас на Полтавщині?

7) Які портрети та картини вам особливо запам'ятались і схвилювали?

Учитель. Багато цікавого з життя Шевченка-художника нам розповіли учні-екскурсоводи. Чия розповідь вам сподобалась найбільше? Чому? (Учні аргументують свої думки.)

ІV. Домашнє завдання

- Ось і закінчується наш урок

Ми лише трохи познайомилися з величезною живописною спадщиною

Т. Шевченка. Я пропоную вам прочитати його повість «Художник», з якої ви можете глибше дізнатися про почуття,що надихали митця на створення живописних полотен.

Знайдіть додаткові відомості про картини Шевченка, історію їх створення. Тоді,можливо, наша екскурсія триватиме не один урок, і ми зможемо поповнити матеріали про Шевченка-художника новими цікавими знахідками.
















































































































































































































© 2010-2022