Особливості проведення уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів

Особливості проведення уроків української мови та літератури

на основі регіональних текстів

При підготовці та проведення уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів звертаємо увагу на:

по-перше:

планувати уроки, враховуючи специфіку літератури як вид мистецтва;

по-друге:

добирати літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності:

по-третє:

вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії,релігії, філософії свого краю:

по-четверте:

забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людино- /народо/-/україно/-знавчих традицій:

по-п'яте :

виробляти особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі самовиразитися, самоствердитися.

Інтерес школярів до літератури рідного краю з'явиться тоді, коли будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (вони вже означені вище), так і методологічні принципи їх:
• розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує дитину;
• урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;
• дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;
• формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;
• добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;
• глибоке знання вчителем історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактування в культурно-мистецькому просторі;
• доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;
• наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;
• особистісно-зорієнтований підхід у формуванні навчальних запитань і завдань, а також у побудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.

Завданнями уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів є:
• поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;
• розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;
• виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;
• прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрас-ного, вміння насолоджуватися художнім твором;
• виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їхньому розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;
• поглиблювати знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;
• розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;
• виробляти вміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати моно-логічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;
• допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, формувати в них історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості;
• виховувати шану до народних і православних релігійних традицій українців, за якими споконвіку жили наші предки;
• прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску

в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті;
• плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;
• виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;
• викликати в учнів щире прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;
• розвивати вміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання, висловлювати свої враження від почутого, побаченого;
• формувати в дітей самостійне судження, вчити їх давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;
• розвивати комунікативно-мовленнєві вміння школярів на уроках літератури рідного краю, практикуючи твори малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні мінітвори в контексті певної жанрово-стильової манери письма тощо).
Підготовка до уроків української мови та літератури на основі регіональних текстів передбачає:
• випереджаюче ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) протягом літа, навчального року;
• підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності школярів;
• планування навчально-пізнавального дійства (сценарію), змістового наповнення уроку (заняття);
• чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; "оживлення" подій та словесний опис картини; підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовку виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання словничків термінів, понять; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценічні замальовки, фрагменти діа- та відеофільмів тощо.
У методичних працях описані різні позиції в оцінці характеру та специфіки вивчення літератури в школі і класифікації уроків. Нажаль, заняття з літератури рідного краю обійдені увагою. Специфіка таких уроків очевидна, тому маємо пам'ятати про те, що на них розглядається матеріал більшого обсягу, ніж на звичайному занятті; навчальна діяльність учнів позначена більшою самостійністю; зміщено акцент із таких традиційних елементів уроку, як опитування, пояснення та закріплення матеріалу.

Уроки літератури можуть бути як традиційними так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, "оживлення", художня розповідь тощо (для 5-8-х класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11-х класів).

Готуючись до проведення уроків літератури рідного краю, викликає безліч запитань. Адже методичною наукою ще не розроблена типологія цих уроків. У своїй роботі Оксана Іванівна проводить як традиційні так і нестандартні уроки. Було проведено відкриті уроки на тему: «Душа співає… Просить світла храму…» (9 клас), «Життєвий творчий шлях Іва-на Олексенка» та інші. Позакласні заходи «День української писемності та мови» ( зустріч з письменниками Мелітопольщини), в рамках шкільного етапу конкурсу ім.П. Яцика.

Структура та змістове наповнення традиційного заняття в 5-8 класах:

І. Навстановчо-мотиваційний етап.

Вступна розповідь-огляд, створення ситуації зацікавлення.

Бесіда, психологічна установка, мотивування дій.

Навчальна рефлексія (самооцінка).

ІІ. Операційно-пізнавальний етап

Актуалізація опорних знань, евристична бесіда (інколи, якщо доцільно,-гра)

Уведення учнів у світ митця (розповідь словесника чи учнів про життя автора та його твір).

Визначення місця твору в системі мистецького доробку автора.

Словникова робота.

Сприйняття та осмислення змісту художнього твору.

Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання поставлені у творі.

Проміжне осмислення виучуваного матеріалу.

ІІІ. Корекційно-рефлексійний етап.

Представлення продукту праці ( підготовленого вдома заздалегідь під час уроку).

Усвідомлення учнем і вчителем рівня збагачення власного досвіду свого Я (творча рефлексія).

Узагальнення почутого, встановлення закономірностей в виучуваного матеріалі.

Підбиття підсумків, коментування домашнього завдання з курсу літератури рідного краю.

9-11 класи.

І. Настановчо-мотиваційний етап.

Емоційно насичене вступне словоогляд.

Активізація мотиваційних резервів учнів.

Навчальна рефлексія.

ІІ. Операційно- пізнавальний етап.

Актуалізація опорних знань і висунення системи гіпотез.

Уведення учнів у життєвий світ та творчу лабораторію митця.

Словникова робота, заповнення понятійно-терміналогічного «поля».

Сприйняття й осмислення змісту художнього твору, його композіційної будови письма.

Проміжна рефлексія вивченого матеріалу.

Розв'язання старшокласниками проблемних завдань відповідно до їх інтелектуально- вольових можливостей та психо-фізиологічних особливостей (робота в парах, групах, літературознавчий та лінгвістичний практикум за творчим доробком авторам).

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап.

Встановлення логічних зв'язків, закономірностей у розгуляному творі (творчості).

Самоаналіз і самоусвідомлення рівня збагачення власного ментального досвіду (творча рефлексія).

Узагальнення систематизація здобутих знань та представлення системи завдань для наступного заняття.

Нові педагогічні технології дають учителеві змогу допомогти школяреві проникнути в таїну художнього тексту, зрозуміти задум автора, його та персонажів « точку зору» стимулюють читача до пошуку істини, щоб для себе «світ по новому відкрити». Вони урізноманітнюють форми навчальної діяльності учнів як під час стандартного традиційного уроку, так і в умовах нетрадиційної організації заняття.

Нетрадиційні форми навчання відзначаються оригінальною організа-

цією навчально-пізнавального процесу, значним виховним впливом на його суб'єктів, забезпечують ефективність і результативність виконання особистісно- зорієнтованих завдань, дають змогу відійти від шаблонів у методиці, краще врахувати специфіку навчального матеріалу й індивідуальні особливості учнів, сприяють вихованню творчої учнівської особистості, розширенню функцій учителя. Спираючись на структури вже згаданих занять, пропонуються моделі навчальних технологій, які можуть бути основою побудови нетрадиційних уроків:
- «Технологія глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових моделей» (за В. Шаталовим)
- «Інтерактивні методи навчання» (за О. Пометун).

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці) де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. В інтерактивному навчанні основою є активність учня, що задається не тільки безпосередньо методом, але й іншими чинниками, наприклад освітнім середовищем, створюванним у навчальному закладі

Література рідного краю - один із розділів навчальної програми, що вивчається на уроках української літератури.

Об'єктом її вивчення є художні твори письменників певного регіону, які й становлять зміст курсу літератури рідного краю з урахуванням специфіки предмета української літератури як виду мистецтва.

Мета курсу - прилучити учнів до кращих надбань літератури рідного краю в контексті української класичної і сучасної, а також європейської літератур; пробудити патріотичні почуття, плекати вільну, розкріпачену особистість, яка вміє самовиражатися, шанує історичне минуле та сучасне регіону.
Концепція програми складається з шести компонентів:

методологічного;

виховного;

дидактичного;

технологічного;

методичного;

науково-літературознавчого.
Методологічні засади програми полягають у гуманізації національної освіти, в особистісно - зорієнтованому підході, який сприятиме активному становленню національне свідомої особистості. Система літературної освіти в курсі регіонального компонента дасть змогу на особистісному рівні (залежно від історичного минулого, сучасного, від життєвого та сенсорного досвіду кожного учня, його читацьких інтересів) сприйняти конкретні художні твори краян і глибинно відчути власну приналежність до свого роду, народу, української нації.
Усю систему літературної освіти і курс літератури рідного краю зокрема, слід вибудовувати з урахуванням специфіки літератури як виду мистецтва, що несе потужний заряд позитивної духовної енергії і здатна зацікавити юного сучасника надбаннями земляків, переконати, що література рідного краю спроможна бути мистецтвом слова.
Курс нинішньої освіти на особистісну орієнтацію зумовлює своєрідність виховного аспекту запропонованої концепції літератури рідного краю, яка, окрім того що дає знання й формує читацькі смаки, водночас виховує громадянина-патріота України, любов до батьків, свого міста, села, вулиці, односельців, краян та їхніх культурно-мистецьких надбань.

І той літературний шлях від батьківщини до Батьківщини має формувати особистість, здатну зберегти й продовжити українські культурно-літературно-історичні традиції пращурів, щоб достойно ввійти до європейської

і світової спільнот, бути відкритою для інших культур і здатною до збагачення власної духовності.
Тому добір художніх текстів для вивчення проводиться так, щоб учень-читач побачив красу життя навіть у буденному, зацікавлено й толерантно поставився до всіх її проявів. Твір повинен наснажити школяра настроєм віри й надії, радістю від того, що він прийшов у цей світ для повноцінного духовного життя.
Сучасні педагогічні технології дають змогу вибрати методи і прийоми, адекватні навчальному матеріалу, - художнім творам про рідний край. Навчальна технологія може бути зреалізована на змістовому та процесу-альному рівнях, де перший передбачає цілі навчання, зміст навчального матеріалу, а другий - форми, засоби, методи навчання, організацію й ке-рівництво навчально-пізнавальним та виховним процесом. Але можливий варіант, коли вчитель до форм навчання добирає зміст і методи або до методів - форми і структурні компоненти - навчальні ситуації. Педагогічна технологія близька до окремої методики. Підґрунтям методичного аспекту - діалог і полілог із твором, автором, з ровесником, з учителем, з минулим і сучасним міста чи села. Тут потрібно, окрім дотримання техно-логічності вивчення курсу, передбачити використання міжтекстуальних зв'язків із творами державної програми, міжпредметними та міжлітератур-ними зв'язками, наочних засобів навчання, які допоможуть увести учнів в естетично-художній простір регіону. Важливо, щоб відбувся полілог між читачем твором - автором, щоб школярі осягнули художню реальність, пережили естетичну насолоду і знайшли ті високі ціннісні орієнтації та вчинки, які облагородили б їхні душі.
Реалізація зазначеного можлива за умови науково-літературознавчого підґрунтя. Інтерпретація творів курсу літератури рідного краю повинна відбуватися на сучасному естетико-теоретичному інструментарії, основи якого закладаються на уроках української літератури.
Багаторічна практика засвідчує доцільність поділу всього курсу на дві частини: для 5-8-х класів і для 9-11-х класів, кожна з яких має свою специфіку та особливості.

Композиція програми та її змістове наповнення
1. Тематичний модуль.
Назва теми, орієнтовна кількість годин, змістові та проблемно-тематичні лінії.
Теоретико-літературні поняття подаються після анотації до теми. Орієнтовний перелік їх дає змогу вчителеві самостійно визначити, які з теоретико-літературних понять, у якому обсязі й порядку розглядати на уроці.
Міжтекстуальні зв'язки допоможуть учням збагнути місце, роль і значення художнього твору рідного краю в українській та європейській літературах, підсилити значимість тих мистецьких перлин, що увійшли у скарбницю українського художнього слова. Учителеві цей блок допоможе побудувати урок з використанням міжтекстуальних зв'язків, розглянути художній твір митця рідного краю в контексті української та європейської літератур.
Культурологічний аспект має реалізуватися в доборі відповідних текстів, які ознайомлюватимуть учнів з історією, звичаями, традиціями, архітектурно-мистецькими скарбами, духовною і матеріальною культурою, творчими постатями рідного краю. Це допоможе глибше проникнути в культурний світ рідного краю, збагатити власний творчий і духовний світ.
Наочні засоби навчання (за умови доцільного їх використання) урізноманітнять урок, сприятимуть кращому розумінню учнями художнього тексту.
Твори для додаткового читання та вивчення напам'ять спрямують самостійну навчально-пізнавальну діяльність учнів під керівництвом словесника, поглиблять любов до літератури рідного краю, зацікавлять тим чи іншим твором, зорієнтують у "книжковому просторі" земляків-літераторів. Мінімально-доцільний перелік віршів, окремих рядків, уривків прозових і поетичних творів, окрім пізнавальної ролі, забезпечить тренування пам'яті учнів.
2. Процесуальний модуль.
Загальнонавчальні вміння та норми передбачають здатність школяра аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, конкретизувати, моделювати, доводити й спростовувати, користуватися різноманітними словниками, довідковою літературою, складати анотації, бібліографічні огляди, реферати тощо, Зазначений перелік є послідовним продовженням роботи, розпочатої на уроках української літератури, але з урахуванням специфіки курсу літератури рідного краю, літературно-мистецького простору регіону.
Спеціальні вміння (вчитель визначає їх відповідно до зібраного матеріалу).
3. Інформаційний модуль. Зоровий та слуховий ряди вчитель проекту є відповідно до літературно-мистецького регіону.