Разработка урока

Урок був проведений в рамках Шевченківських днів. Він відповідає чинній програмі та календарному плануванню з української літератури у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів в межах теми «Життя та творчість Т.Г.Шевченка» як урок літератури рідного краю.

Новаторська тема уроку є актуальною в сучасній освіті, обіймає матеріал, який ще не досліджений в літературознавстві і відсутній в науково-методичній літературі. Тому дана розробка стане в нагоді всім учителям української літератури.

Тема Іду душею до Тараса

Мета. Навчити учнів адекватно трактувати особистісні риси та ідейно-художні напрямки творчості Шевченка. Розвивати аналітичне мислення, уміння аналізувати факти, самостійно робити висновки, уникати впливу пропагандистських прийомів, долати стереотипи. Виховувати шанобливе ставлення до визначних діячів української культури.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Форма уроку. Урок - дослідження.

Вид уроку. Нестандартний урок з використанням інноваційних технологій, мультимедійних засобів.

Обладнання. Репродукції автопортретів Шевченка, його прижиттєвих фотографій; презентаційна робота «Пам'ятники Шевченку у світі та Україні»; роздаткові картки для виконання вправ, аркуші кольорового, самоклеючого, плакатного паперу та стандартні аркуші формату А-4, ксерокопії газетних статей про Шевченка, бібліотечна виставка, кольорові маркери, олівці, фарби, клей, ножиці, старі журнали та газети.

Умови проведення уроку. Учні всього класу заздалегідь розподіляються на групи і отримують випереджувальне домашнє завдання:

Хід виховного заходу

Організаційний момент

Одразу після привітання учителя з учнями звучить магнітофонний запис пісні «Думи мої, думи мої» Т.Г. Шевченка, потім Шевченкова пісня затихає, і у супроводі бандури учень читає вірш.

Ми чуємо тебе, кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Немає тих доріг, де закипалась мука,

Де відчай і журба ходили, мов брати,

Нові шляхи кладуть твої онуки…

Слова вчителя

Уже для багатьох поколінь українців ( і не тільки українців ) Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, усе сприймаємо. Та це лише ілюзія.

Сьогодні ми спробуємо відмовитися від стандартної біографії Шевченка. Ми розуміємо, що Шевченко - це вже бренд, це величезний штамп, і мені хотілося трохи відійти від цього штампа.

Ми з вами будемо намагатися показати Шевченка-людину - на відміну від Шевченка - ікони.

Ми не будемо говорити про те, що й так відомо, - про талант Тараса Григоровича, про його нелегку долю кріпака. Ми акцентуємо увагу на людських якостях Шевченка, розповідаючи про нього як про живу людину, яка мала як сильні сторони, так і слабості.

Коли ми з вами почали знайомитися із життєписом Шевченка моєю головною метою було навчити вас критичному ставленню до різних усталених догм, суджень та визначень стосовно його особи та його творчості, бо зараз тиражуються стандартні фрази, думки, портрети, погруддя і пам'ятники, які перетворюють Тараса Шевченка в своєрідну декорацію та формальний атрибут, тоді як потрібно відкривати і черпати всю ту життєдайну глибочінь його великої натури.

Скажіть мені, будь ласка,

• Коли саме вперше ви дізналися про Шевченка?

• Хто був першим джерелом інформації про поета?

• З яких джерел, крім шкільного підручника та уроків української літератури ви черпали інформацію про життя і творчість Шевченка?

• Скільки хвилин ви змогли би підтримувати розмову про поета?

• Які моменти у життєтворчості митця є для вас найменш зрозумілими? Чому?

• Чи спробували ви самостійно знайти матеріал, щоб зрозуміти причини неясності? Де саме?

• З ким ви обговорювали вище згадані проблеми?

Учитель пропонує учням на невеличких аркушах самоклеючого паперу продовжити речення: «Шевченко - це…». Учень - асистент збирає аркуші, передає їх учителю, який сортує записи і наклеює їх на плакатний аркуш паперу, читаючи вголос визначення учнів.

Перш , ніж ми з вами продовжимо, я хочу розповісти вам про стереотипи.

Міні - лекція учителя

Стереотип - стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину або групу людей. Стереотипи виникають через недостатність інформації, під впливом ситуації, особистого досвіду й уявлень, прийнятих у суспільстві.

Через неспроможність осягнути універсальність і вселюдськість Шевченка - в усій його особистій і національній індивідуальності - поет став жертвою влади стереотипів сприйняття його як особистості та інтерпретацій його творчості.

Відтоді, як його не стало, протягом багатьох століть, кожна влада й кожна партія вважала його своїм.

Це і просвітянсько-хуторянський стереотип «батька Тараса». І радянський стереотип попутника російських революційних демократів та апологета класової боротьби в більшовицькому дусі. І шовіністичний стереотип співця гайдамаччини та кривавої національної боротьби, непримиренного ворога Росії й Польщі. Тож сучасному читачеві досить складно зорієнтуватися в інформаційному полі, не піддавшись на пропагандистські прийоми.

Тому сьогодні ми з вами спробуємо розвіяти деякі стереотипи про Тараса Григоровича Шевченка. Задля цього ви працювали над своїми проектами багато часу і зараз кожна група зі своїм спікером презентують результати своєї роботи

Перший проект «Портрет Шевченка» /додаток 7. 1 /

Виконання вправи «Уявіть собі портрет Шевченка»

Зачитується текст вправи. Учні, вибираючи слова чи словосполучення із графи «Довідкова інформація», записують свій варіант тексту на аркушах паперу.

Після виконання вправи учитель просить сімох - десятьох учнів зачитати свої словесні портрети, а згодом виводить спільний стереотипний портрет: старий сивовусий дядько із грізними очима з - під незмінної шапки, одягнений у кожух.

А зараз я хочу вам показати репродукції автопортретів Шевченка, його прижиттєві фотографії. І попрошу вас поміркувати і дати відповідь на запитання:

• Яким бачив себе Шевченко?

• Яке із зображень Шевченка продукувалося і продукується донині найбільш активно?

• Як це вплинуло на сприйняття образу поета?

Ми можемо з вами зробити висновок, що Т.Г. Шевченко бачив себе у своїх автопортретах зовсім іншим, ніж ми його уявляємо.

Другий проект «Пам'ятники Шевченку» / додаток 7.2 /

Схематично намалюйте пам'ятник Шевченку.

Після виконання вправи учень відбирає один найбільш типовий за композицією малюнок і декілька нетипових (якщо є), підраховує, скільки дітей намалювали пам'ятник із сумно схиленою головою та із зсутуленими плечима. Інформує клас про це. Згодом показує слайд-шоу із фотографіями пам'ятників поету на Україні і за кордоном.

Просять учнів поміркувати і дати відповіді на такі проблемні питання:

• Яка різниця між роботами українських і зарубіжних майстрів?

• Які настрої і почуття викликають пам'ятники Шевченку, поставлені у радянський період?

• Що вплинуло на формування саме таких вражень?

• Яке враження про поета справляють пам'ятники зарубіжних майстрів?

• Чому, на вашу думку, одну і ту саму історичну особу у різних країнах українці - мешканці України і члени української діаспори сприймають по-різному?

Ми можемо зробити висновок, що пам'ятники українських та зарубіжних майстрів суттєво відрізняються.

Третій проект «Жінки Шевченка»

Рольова гра

( учні від імені жінок Шевченка розказують про свої почуття )

Ведучий.Стосунки з жінками - одна з найзаплутаніших сторінок біографії Тараса.

Він кохав палко і не задля натхнення, а шукаючи в коханні жіночий ідеал, суголосний з народним ідеалом жінки, прагнучи виходу із самотності, особистої і суспільної.

1. Оксана Коваленко

Першим сильним почуттям Тараса було його дитяче кохання до мене, сусідської дівчини Оксани Коваленко. Родичі та знайомі були впевнені, що ми одружимося, щойно досягнемо старшого віку. Та з нашого кохання нічого не вийшло. Наші надії були марні. Тарас у вилці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Розлука була несподівана і довга…Але першого кохання, як перших сліз, видавлених кривдою та несправедливістю, довіку не забувають. Не забув Тарас і своєї Оксани. Минуло 10 років. Тарас приїхав до рідного села, але мене там вже давно не було.

Помандрувала

Ота Оксана в поход

За москалями та й пропала.

Вернулась, правда, через год.

Та що з того? З байстрям вернулась,

Острижена…

Занапастилась, одуріла…

2. Амалія Клоберг

Я, Амалія Клоберг, молода натурниця у студентів Академії художеств у Петербурзі. Ми познайомилися з Тарасом, коли мені було лише 15 років. Він захопився мною, бо я була вродлива, з розпущеним волоссям і великими очима.

3. Варвара Рєпніна

Моя братова покликала мене знову до вітальні, бо Шевченко буде читати свою нову поему, ту, яку присвятив мені… Шевченко почав, та я знову була переможена… о, який йому дано чудовий дар! Я не могла стриматись і ридала… Шевченко віддав мені зошит, весь написаний його рукою; і сказав, що до цього рукопису належить ще портрет автора, який він дасть мені завтра.

Я, дочка князя,35 - річна, Варвара Рєпніна захопилася поезією Шевченка і закохалася в нього на все життя. Оскільки кохання не було взаємним, то я вирішила, що мені Богом призначено стати ангелом - охоронцем поета і всіма силами душі своєї боролася з жагучим почуттям.

Тарас з повагою поставився до мого почуття, але не міг примусити серце відповісти на моє щире кохання. Врешті - решт між нами зав'язалася довірлива дружба, яка не переривалася майже до останніх років життя Шевченка.

4. Ганна Закревська

Я, Ганна Закревська, дружина поміщика Платона Закревського. У нашому домі Шевченко був своїм, був наче себе в господі. У гостинному покої Тарас поринав у веселу розмову, а також полюбляв мою прекрасну гру на роялі та мої співи. Дуже часто він і сам своїм гучним оксамитовим голосом співав українські журливі пісні.

Шевченко потайки був закоханий в мене. На балу у поміщиці Волховської він не відходив від мене протягом усього балу, а прощаючись відірвав на пам'ять одну з блакитних квіток, якими була прикрашена моя сукня і довго зберігав цю реліквію.

5. Агата Ускова

Ми разом з чоловіком та дітьми приїхали у Новопетровську фортецю, де перебував на засланні Тарас Шевченко. Його захоплення дітьми перейшло у схиляння переді мною. Так, як поет впродовж 7 років не бачив жіночого товариства, я здавалася йому вищою досконалістю. А насправді - я звичайна провінційна дама з міщанськими інтересами. Досить йому було єдиний раз помітити, що я граю в карти, щоб душа його охмарилась. Проте до самого виїзду Шевченка з Новопетрівського укріплення між нами збереглися дружні відносини.

6. Катерина Піунова

Звільнення із заслання знову пробуджує в Шевченка бажання мати сім'ю. Він постарів, хворий, змучений цингою. Вигляд ніяк не парубоцький: кожух, чоботи, сорочка. По дорозі до Петербурга Шевченко на 5 місяців застряг у Нижньому Новгороді, де зустрівся зі мною, молодою актрисою Катериною Піуновою, коли ми разом з актором Щепкіним приїхали до нього на Святвечір. Мені всього 15, я молода акторка, маю сценічний талант. А Шевченко створив у своїй уяві нову поему «надхмарний замок» - щасливе подружнє життя зі мною. Але я далеко не така наївна особа. Я спритно використовувала захоплення поета. У мріях він бачив мене великою артисткою, тому розпочав моє влаштування до Харківського театру. Нарешті 30 січня він освідчився мені і зробив формальну пропозицію моїм батькам. Але ні батьки, ні я не дали схвальної відповіді. Я не збиралася заміж за Тараса: велика різниця у віці 15 і 44 роки. Саме у цей час я отримала дві пропозиції з Харкова та Нижнього Новгорода. Це і розв'язало справу.

7. Ликера Полусмакова

Сум і відчай минає, з'являється нова надія одружитися, на цей раз зі мною, з кріпачкою, зі служницею. Я живу в Петербурзі, у сім'ї Кулішів, сирота, мені 20 років.

Це була тільки остання іскра, певніше сказати - теплий ще попіл великого, палкого, але змученого і перегорілого вже серця. Він гадав, що я з свого свіжого серця переллю в його стомлене серце росу молодості, омолодить його, освітить. Тарас має намір одружитися. Він розповідав мені, де має поставити «оту хатиночку в гаю», про те, що я маю там зігріти його «серце змучене», обіцяв мені за це довічну любов і батьківську опіку. Проте у мене були зовсім інші плани: я хочу бути панною, а він шукає простоти і рідного слова.

Освідчення Шевченка я прийняла холодно. Мене більш цікавили подарунки, які надсилав Шевченко. Він мав намір зайнятися моєю освітою, але навіщо це мені. Я не хочу залишати столичного життя і переїжджати в Україну, щоб жити в селі. Тому і вийшла заміж за перукаря Яковлєва.

Ведучий. У тому, кого і як кохав творець, - один з ключів до його творчості. До пізнання його соціальних, політичних, життєвих ідеалів.

Звучить мелодія пісні «Така її доля». На фоні хлопець у ролі Шевченка говорить слова

«Минули літа молодії»

Четвертий проект «Чи модний Тарас Шевченко сьогодні?»

Учні зняли відеоролик.

Зміст

Любі друзі! Вдумайтеся у словосполучення «Чи модний Шевченко сьогодні? Чому Шевченко?». Чи можна так запитувати? Чи не буде це блюзнірством? Давайте подумки разом з вами переступимо сьогодні закристалізовані шкільні канони трактування творчості Великого Пророка нації і заглибимось у душу Шевченкового слова.

Для кого я пишу?

Для чого?

За що Вкраїну люблю?

Чи варт вона огня святого?...

Долучаючи до діалогу різних людей хочемо запропонувати свого роду інтерактивне опитування, яке ми проведемо за допомогою нашого «відкритого мікрофона»

Анкета

Чому Шевченко?

1. Чи є у Вас удома «Кобзар»?

2. Чи хотіли б Ви мати власний примірник «Кобзаря» в особистому користуванні?

3. Чи є у Вашій оселі портрет Т.Шевченка на стіні?

4. Чи бачили Ви портрет Т.Шевченка в кабінеті керівника державної установи?

5. Чи знаєте Ви напам'ять хоча б один твір Т.Шевченка?

6. Назвіть, будь ласка, одного чи кількох Шевченкових героїв, яких сьогодні бракує в Україні?

7. Який твір Шевченка із названих найповніше відповідає нинішній ситуації в Україні: «Садок вишневий біля хати», «Сон», «Холодний яр»?

8. Кого із сучасних поетів Ви вважаєте найбільшим послідовником Т.Шевченка?

9. У чому Ви вбачаєте головну причину брутальних нападів сьогодні на особу Шевченка і паплюження його спадщини?

10. Якою б мовою сьогодні розмовляв Т.Шевченко? Чому?

Висновки

Слово істини шукали у Т.Шевченка наші діди-прадіди. Чеснотам правди навчав великий Кобзар наших батьків. У час інформаційного вихору навчаємось розуму і ми теж у його Слові. Те, що ми наприкінці стражденного ХХ ст.здобулися на свою суверенну українську державу, - це передусім його, Тарасова, заслуга. І якщо ця держава ще не така, якою ми її хочемо мати, - це не його, а наша з Вами провина.

Дуже Вам дякуємо! З Вами були……

П'ятий проект «Альманах «Іду душею до Тараса…» / додаток 7.3 /

У цьому проекті учні показують випуск альманаху, як підведення підсумків своєї роботи:

1.Робота на уроках української літератури

2. Пошукова робота, складання проектів

3. Робота в дитячій бібліотеці ім. Маяковського

4. Виставка та виступ перед молодшими школярами

5. Співпраця зі студентами та кафедрою української філології МДУ

6. Твори учнів

Складання карти

Не маю сумніву, що проведені заходи допоможуть вам ширше і розкутіше поглянути на творчість Шевченка, дасть поштовх самостійній думці та особистим висновкам. А на останок я хочу дати вам декілька порад .

• Намагайтеся отримувати інформацію тільки із достовірних джерел.

• Пам'ятайте, що майстри «чорного PR -у» висвітлюють незначні факти як суттєві, і навпаки, аби тільки завоювати аудиторію.

• Обираючи джерело сучасної інформації, будьте обережні: зараз в Україні існують чимало видань, які розраховують на поганий смак та низьку культуру людей.

• Не робіть поспішних висновків, не ознайомившись із достовірною кількістю друкованого матеріалу, рецензованого і редагованого авторитетними колективами науковців.

• Не зупиняйтеся на шляху пошуку достовірності.

Зрозуміти Шевченка до кінця так ніхто й не зміг, навіть він сам. Він сьогодні так само невловимий, яким був і за життя. Він обдурив і мертвих, і живих, і ненароджених…

Список використаної літератури

1.Анісов В., Середа Є. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. - К.: Дніпро, 1976. - 392 с.

Вічний як народ: Сторінки до біографї Т. Г. Шевченка. - К.: Либідь, 1998. - 272 с.

2. Доля. Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах / Упоряд. В. Шевчук. - К.: Дніпро, 1993. - 779 с.

3. Живопис. Графіка. Альбом. - К.: Мистецтво, 1984. - 140 с.

4. Клименко Х. С. Пам'ять серця: Книга-фільм: Біографія Тараса Шевченка в кінокадрах. - К., 2004. - 120 с.

5. Скуратівський В. Із нотаток до Шевченкової біографії // Сучасність. - 2005. - № 12. - С. 123-145.

6.Гаско М. Про що розповідають малюнки Тараса Шевченка. - К.: Рад. письменник, 1970. - 225 с.

7. Прядка В. Творчий шлях Т. Г. Шевченка і мистецтвознавство // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 1.

8. Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. 1814-1861. - К.: Вища школа, 1982. - 432 с.

Додаток 7.1

Довідкова інформація

На портреті поета зобразили:

а) молодим

б) юним

в) дитиною

г) людиною середнього віку

д) сивуватим чоловіком старшого віку

Поет одягнений:

а) у вишиту сорочку

б) у білий костюм класичного крою

в)в кожух і шапку

г)у солдатську шинель

д) у темний фрак

е)у вільного крою блузу художника із галстуком-бантом

Вираз обличчя поета:

а) погідний

б) грізний

в) сумирний

г) сумний

д) світлий

е) радісний

є) розпачливий

ж) зболений

з) пустий