Литература родного края. Урок - встреча. Богуслава

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 50

План-конспект

Уроку-зустрічі

літератури рідного краю в 7 класі

Тема: Любов'ю подолаю ніч

учителя української мови

та літератури

МЗШ І-ІІІ ступенів № 50

Гуркіної Ірини Михайлівни

Макіївка 2012

Література рідного краю

Урок-зустріч

Тема. Любов'ю подолаю ніч

Мета ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Харківської поетеси Раїси Пилипівни Климко (Богуслави), розкрити тематику творчості поетеси , викликати почуття захопленості, гордості, зацікавленості, співпереживання, радості, навчити усвідомлювати естетичну цінність лірики.

Розвивати читацький досвід і естетичні смаки, пізнавальні можливості і самостійність мислення; вдосконалювати навички зв'язного мовлення; формувати власний естетичний світ.

Виховувати в учнів інтерес до творчості та любов до поезії, гордість за рідну землю і її талановитий народ.

Обладнання: карта України з нанесеними на ній іменами письменників, доля яких була пов'язана з нашою малою Батьківщиною, збірки поезій Богуслави, електронна презентація «Любов'ю подолаю ніч».

Тип уроку: урок-зустріч

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

1. Розповідати про життєвий та творчий шлях письменниці;

2. Висловлювати власне ставлення до поетичної творчості Богуслави;

3. Володіти навичками аналізу поетичних творів;

4. Доносити свою думку до інших.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

День добрий, друзі, я вітаю вас

На незвичайному читацькому уроці

З любов'ю щойно щирою до нас

Та зі звертаннями на цім уроці

До нас приїхала чарівна поетеса,

Звичайна жінка, чуйна та проста

Вона для нас сьогодні є принцеса

І доля нас знайомить неспроста

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ми ознайомимось із творчістю Харківської поетеси Климко Раїси Пилипівни; з'ясуємо, на які теми пише вона свої твори, що хвилює цю чарівну жінку. Тема нашого уроку співзвучна з назвою однієї з її збірок - «Любов'ю подолаю ніч» (Слайд 1)

То ж зустрічайте цю чарівну жінку

Климко Раїсу, що Богуславою зовуть.

(Виступ Раїси Пилипівни)

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1. Розповідь учнів про життєвий і творчий шлях поетеси

Біографи. Народна мудрість каже: «Життя прожити, не поле перейти». Скільки болю, розчарувань, перешкод треба подолати на життєвому шляху перш ніж прийде довгоочікувана перемога над собою, настане час, коли зміцніє дух і з'явиться життєва мудрість

Чому такий довгий шлях випробувань випадає людині. Можливо це доля керує нашим життям? Яка вона наша жіноча доля?

Богуслава. Вірш «Жіноча доля»

Жіноча доле, дивна й загадкова,

Буваєш ти жорстока і сувора.

Признайсь мені, які дари готуєш ти?

І підкажи, як щастя зберегти?

Моя ти доле, ти вечірня зоре,

Давно ми вдвох немолоді з тобою.

Ідуть роки, життя напівпрожите.

Чому ж ти, доле, сумом оповита?

За чим сумуєш, доленько моя?

Ти хочеш те, чого хотіла б я, -

Відчути ніжність, вірність і любов…

Та молодість не повернути знов.

Життя і доля - сильні два крила.

Яка б крута стежина не була,

Ви піднімали, не давали впасти,

Скоритися, зігнутися, пропасти.

Бо ти мінлива, доле чарівна,

Буває все - але прийде весна,

Розвіє сум і прожене біду,

Розквітне буйно все в твоїм саду.

Розквітне все і відійде печаль.

Жіноча доле, віри не втрачай!

Всміхнися, доле, жінці - пізній квітці,

Даруй, що треба, в будь-якому віці.

Біографи. Нелегка доля дісталася автору цього вірша, але яка бурхлива, насичена, яскрава, складна, гідна безмежного здивування і великої людської пошани. І все це звичайна українська жінка, матір, бабуся і поетеса Климко Раїса Пилипівна, мешканка міста Харкова, автор 3-х збірок віршів російською та українською мовами - Богуслава. Сенсом життя якої є віра, духовність, моральна чистота. Невипадково остання збірка має назву «Любов'ю подолаю ніч».

Богуслава. Вірш «Хто ти?»

Хто ти єси, людино, перед Богом,

Його творіння втілене в красі?

Чи скверни дух перед чиїмсь порогом,

Чи біла смуга в чорній полосі?

Хто ти така? Небесна голубінь?

Холодна вранці, тепла в надвечір'ї.

Можливо ти є хвороблива тінь -

Горбата тінь на власному подвір'ї ?

Поглянь, небого, на барвистий світ!

Влаштований Премудрою рукою,

Чи в силі ти затьмарити зеніт,

Створити жах, насичений тобою?

Навіщо йдеш за манівцями вслід

У морок з галасливою юрбою.

Спрямуй стопу до золотих воріт.

І досить вже лукавити з собою.

Хто ти єси? Пилинка на землі,

Чи вічний корінь Царства Неземного?

Сьогодні, завтра і в усі часи,

Ще є можливість вибрати дорогу

Хто ти єси, добро чи зло - скажи!

Учень. Богуслава (Климко Раїса Пилипівна) - харків'янка, поетеса, надзвичайно духовна і чиста людина, гість нашої школи. Народилась і виросла в селі. Отримала педагогічну освіту і понад 25 років відпрацювала в дошкільних закладах.

З першого погляду - це звичайна жіноча доля з коханням і сподіваннями, надією і мріями, випробуваннями й розчаруванням. Все так і не так, бо важка онкологічна хвороба, жорстокий вирок лікарів привели її до покаяння, до віри, до Бога, до порятунку, з яким прийшли любов до української мови і поетичний дар. Вона безмежно вірить в життя, в перемогу людини над собою, над злом, бо впевнена, що «… все здійсниться любов'ю Божою, через посмішку, через щирість серця… І тоді, тільки тоді розкриється бездоганно щасливий світ кожної душі».

(Слайд 2)

Творити мусиш у цьому світі для людей

Повинна радість, щастя і любов кропити.

Бог неодмінно захистить твоїх дітей,

Бо з чаші Божої тобі судилося іспити.

(І. Гуркіна)

2. Ознайомлення з тематикою творів Богуслави.

Учень. І це дійсно так, бо своє творче натхнення і наснагу, поетичний дар вона отримала звертаючись молитвами до Бога, долаючи страшну хворобу тіла і духу.

Богуслава. Вірш «Промінчики дива»

Осідлавши свого горбунка,

Я за щастям у казку літала.

Зникла там безпорадність моя,

Я жар-птицю примхливу спіймала!

Забриніла щасливо струна,

Що ніколи в мені не вщухала,

В невичерпній криниці життя.

Я промінчики дива збирала.

Знов живицею вкрилась сосна,

І струмочком душа заспівала.

А в саду недоторканих мрій

Знов зозуля невтомно кувала.

Добрий день, моя доле розквітла!

Я такого уже не чекала.

Врешті-решт, осідлавши коня,

Я у гості до зір завітала.

Учень. «У кожного власна дорога до Бога», - каже Богуслава, а її твори допомагають нам краще зрозуміти душу вимучену, але не зломлену.

(Слайд 3)

Дякую тобі, Боже!

Я дякую Тобі за те,

Що є земля,

Що є світанок, із росою ранки.

Я дякую за кожен світлий день,

За ночі темні й заходу серпанки.

Я дякую:

За солов'їний спів,

За краєвид чудовий і діброви,

Тобі подяка за дитячий сміх,

Пісні веселі, рідні звуки мови.

Я дякую:

За сонце, за дощі,

За нашу щиру, дивовижну вдачу…

І хочу, щоб усі ми зберегли

Любов до Тебе - світлу і гарячу.

Ти все нам дав

Навіки, назавжди,

Щоб ми жили, раділи і кохали,

І віру в Тебе берегти могли,

Нечисте все від себе відмітали.

О, Всемогутній, збережи красу!

До ніг Твоїх я серце принесу.

Даруй нам милість, світло посилай.

Хай на землі панують

Спокій, мир і рай!

Учень. Через усе своє життя несе по світу Богуслава свою щиру любов до людей, до Батьківщини, до рідної мови і до природи. Безустанку готова говорити про це у своїх творах.

(Слайд 4

Залікуй свої рани болючі

Рідна земле моя,

Я в великій пошані до тебе

Низько так нахилюсь, поцілую чоло,

І відчувши твій подих духмяний,

Я росою умиюсь,

Навіки з тобою зіллюсь.

Я, маленька краплинка,

Нічого без тебе не значу.

Знов і знов я шукаю ласкаві і ніжні слова.

Величава красуне, тобі присягнутися хочу:

Ти нам матінка рідна,

Милішої в світі нема.

Рідна земле моя,

Залікуй свої рани болючі,

І в здобутках зростай, і довічно здоровою будь.

Хлібосольна і щедра, гостинна моя Україно.

Бережи завжди спокій,

Ніколи, прошу, не сумуй.

Світла зоре моя,

Незрівнянна свята Батьківщино!

В світлі шати вдягайся, не відай ніколи біди.

Ти, як сонячний промінь,

Яскраво світи нам завжди.

Учень. Жінка приходить на цю землю, щоб виконати своє найголовніше призначення - дати життя. Спочатку це замріяна, закохана дівчина, потім ніжна, лагідна матуся, турботлива, зачарована бабуся і людина, в якої болить серце за долю своїх дітей і рідної землі.

Моє янголятко

Мале янголятко -

Це чудо-чудес -

З'явилося в дім

Світлим сяйвом з небес.

Лелека на крилах

Його нам приніс,

Безцінний, найкращий

Дарунок для всіх.

На кого він схожий?

Не треба думок…

Це крапля від краплі,

Подвійний синок.

Очиці-тернини,

А брівки - шнурок.

На тім'ячку зверху -

Соломки стіжок.

Таким його бачила

Я ще вві сні:

На щічках дві ямочки

І ніжки міцні.

Усе у нас добре,

Надійно і в строк.

Вертунчик маленький

Зробив перший крок.

Очицями сяє,

Лепече слова

Кумедні,вихлясті:

Бікінді, тава.

Шануйся, зростай

Поскоріш, соколя.

Будь мудрим і сильним,

Моє янголя.

(Слайд 5)

СОН БОГУСЛАВИ

Наснилось так, немовби душi -

Твоя й моя - в одне злились.

Удвох на срiбнiй колiсницi

В високе небо пiднялись.

Ворота зорi нам вiдкрили

Найпотаемнiших скарбниць,

І свiтлi ангели щосили

Дзвонили в дзвони всіх дзвiнниць.

Стелились трави золотистi

Навкруг небесноi· рiки,

А райські яблунi в намистi

Нас пригощали залюбки.

Прокинулась. Свiдома думка

Укрила зморшками чоло:

Це ж тільки сон, це ж тільки сниться,

Насправдi в нас так не було.

(Слайд 6)

ІV. Підсумок уроку.

- Якою є тематика творів Богуслави?

- Як ви розумієте цитату, взяту за тему уроку : « Любов'ю подолаю ніч»?

- Чим запам`ятається вам ця письменниця?

- Що було для вас на уроці цікавим?

- Чи задоволені ви результатами уроку?

V. Завдання додому.

Вивчити напам'ять один з віршів Богуслави,

написати відгук про зустріч з поетесою,

скласти кросворд за творчою спадщиною Богуслави.