Урок за пєсою М. Куліша «Мини Мазайло» 11 клас

Урок

за п'єсою М. Куліша

«Мини Мазайло»

11 клас

Підготувала

Смелякова Т.М.

учитель української мови і

літератури

СШ №3 І-ІП ступенів

вищої кваліфікаційної категорії

Тема уроку: П'єса Миколи Куліша «Мина Мазайло»

Мета: Художньо відтворити проблеми українізації, запроваджуваної у 20-х роках. Огляд змісту комедії «Мина Мазайло». Визначити життєву основу твору, головну проблему: «міщанство і українізація». Підкреслити сатиричне викриття міщанського пристосуванства, висміювання бездуховності. Усвідомити риси новаторства у використанні різних засобів комічного, зокрема іронії, пародії, шаржу.

Виховна мета: Виховання усвідомлення страшної обікраденості нашої культури; сприяти формуванню у школярів національної самосвідомості, запаленню в душах випускників вогню українства. Стимулювати творчий потенціал старшокласників і формувати національний характер юних громадян України.

Обладнання: Портрет М. Куліша; портретна галерея дійових осіб п'єси; тексти п'єси; куточок міщанського житла.

«... Український театр дістав свою найвищу комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію....»

(критик)

Хід уроку:

І. Повідомлення теми й мети уроку

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні ми з вами продовжуємо ознайомлення з життям і творчістю талановитих діячів української культури, яких відносимо до трагічної епохи «розстріляного відродження». Повернемося в 20-і роки минулого століття.

Микола Куліш - творець модерної драми українського відродження. Три з чотирьох шедеврів Куліша - «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «Маклена Граса» (1933) послужили драматургічним матеріалом для режисерських творів Леся Курбаса і його театру «Березіль», що вивели український театр на рівень ліпших сучасних театрів світу.

Леся Курбаса називали «Людиною, яка була Театром», тому до розгрому «Березалю» він віднісся з болем у серці: «Із «Березалю» нічого. Мовчать. Туди ніби блискавка влучила. Там випалено все. Дотла... Все частіше думається: краще так, ніж якщо б все пішло в пісок...

... У давніх було повітря.... Місце, вражене громовицею, вони вважали священним. І через багато років будували на цьому місці храм». Залишається лише дивуватися пророцтву цих слів.

Сьогодні, сучасній Україні, ми відтворюємо зруйновану національну культуру, духовну атмосферу, черпаючи сили в режисера Леся Курбаса, драматурга Миколи Куліша. Через загибель у далекому 37-ому - до життя! Сподіваємося, тепер вічного!

Що ж пов'язує імена й творчість Леся Курбаса й Миколи Куліша? Коротке повідомлення про створення театру «Березіль» дасть відповідь нам на це запитання.

2. Повідомлення учнів про театр «Березіль», роль у ньому М. Куліша.

Учитель: Місце народження, батьки, початкова освіта, зустріч з людьми на початку життя сприяють формуванню світосприймання, поглядів, визначають подальший життєвий шлях людини.

Що ж сформувало особливість М. Куліша?

3. Розповідь учнів про дитячі й юнацькі роки, початкову освіту
драматурга, (учні конспектують у зошиті).

Учитель: Бурхлива, сповнена гострих політичних протиріч доба поклала свій трагічний відбиток на долю цієї обдарованої людини - романтика революції, українського інтелігента, одного з найталановитіших творців «розстріляного відродження». У чому трагізм долі М. Куліша?

4. Розповідь учнів про трагічність долі М. Куліша.

Учитель: Чорні хмари біди почали насуватися на нього після постановки п'єси «Мина Мазайло».

Микола Куліш розумів, що багатовікова бездержавність витравлювала в українців душу, перетворюючи їх у манкуртів. Драматург дає можливість читачеві зрозуміти, що людина без пам'яті своїх предків самотня, їх немає звідки черпати сили для життя. Це буде народ без пам'яті, без історії.

Створюючи новаторський за формою й змістом твір, автор використовує риси модернізму засобами творення комічного, зокрема іронії, пародії, шаржу.

Щоб глибше зрозуміти проблему, що ставить автор у п'єсі, ви ознайомилися із змістом, а тепер нам необхідно глибоко проаналізувати ідейно-тематичний зміст, сюжетну структуру й розглянути галерею персонажів п'єси.

Почнемо із визначення жанру. Запишемо в зошиті:

Жанр - комедія, «філологічний водевіль».

Тема - роздуми над недоліками рідного народу, хворого манкурством, показ «міщанства і українізації».

Ідея-сатиричне викриття міщанського пристосуванства, висміювання бездуховності.

Джерело написання - «живий» матеріал українізації 20-х років. Наявність прототипів у персонажів п'єси.

Розповідь про зустріч М. Куліша з реальною особою, доктором Гімненко, що змінив своє прізвище на Алмазов.

Учням пропонується визначити архітектоніку (композицію, структуру) п'єси

Коротко передається сюжет (зміст) п'єси.

За яким принципом поділені персонажі п'єси?

5. Учні визначають архітектоніку твору.

6. Учні характеризують принцип поділення персонажів.

І II

Мина Мазайло Мокій

його дружина Килина Трохимівна Дядько Тарас

їхня донька Рина, Уля

країни «правильних произношений» тьотя Мотя з Курська

7. Галерея персонажів. Шаржі.

Учні супроводжують шаржі живопису літературними шаржами (Знаходять у тексті) Мина Мазайло, Килина Трохимівна, Рина Мокій і Уля, Баранова Козино, тьотя Мотя з Курська, дядько Тарас із Києва.

8. Вікторина «Кому належать слова?»
Підбираються репліки персонажів.

а) Мина Мазайло;

б) Баронова-Козино;

в) Мотря Розторгуєва;

г) Мокій;

д) тьотя Мотя;

є) дядько Тарас;

є) Мотря Розторгуєва;

ж) Мазайлиха.
Завдання ускладнюється:

9. Вікторина «Хто про кого і кому сказав?»

а) Уля Рині про Мокія.

б) Килина Трохимівна про дядька Тараса Рині.

10. «Синтетична сцена» дискусії з питань українізації.

а) Мина Мазайло;

б) Дядько Тарас;

в) Мокій;

г) Тьотя Мотя.

Учитель: Нажаль, слова Мокія справдилися вже через три роки після прем'єри комедії. Із 20 мільйонів українських селян під час голодомору 1932 - 1933 року, винищено половину.

Та й попередження дядька Тараса виявилися правдивими. Трагедія нашого народу не мала аналогів у світовій історії. У 30-х роках більшовики влаштували нечуваний геноцид укр. Народу, повністю знищили національно-свідому інтелігенцію.

Таким чином ми ще раз переконуємося в далекоглядності М. Куліша, в його відчутті часу, в те що він вслухався в голоси самого життя, ставав провідником тих голосів.

Учитель: Доречно простежити зв'язок між твором М. Куліша й Мольєрівськими п'єсами. Схожість їх техніки, композиційної побудови творів, способів характеристики персонажів.

11. Учні знаходять й відзначають зв'язок творчості М. Куліша з Мольєрівськими п'єсами «Міщанин - шляхтич», «Тартюф».
Учитель: Сьогодні ми використовували в своїй мові слова, значення яких треба взнати глибше. З цією метою давайте створимо «Словник термінів» роз тлумачення яких можна знайти в Тлумачних словниках, словниках іншомовних слів.

1. Архітектоніка -

2. Іронія -

3) Манкуртство - позбавлення пам'яті про своє минуле життєві цінності, близьких людей, рідну землю.

4. Міщанство -

5. Модернізм -

6. Пародія -

7. Суржик - зміщування російської й української мов. Записуються в зошити.

Учитель: Ви отримували завдання дізнатися про історію виникнення вашого прізвища, історію вашого роду.

12.Учні розповідають про історію свого роду.

II. Підсумок уроку.

Учитель: Проаналізувавши п'єсу М. Куліша «Мина Мазайло», ми ставимо перед собою питання: «Чи може існувати народ без пам'яті, без історії? Чи буде він взагалі народом?

Відповіді учнів.

Учитель: Я вдячна вам за цікаву й ретельну роботу на уроці, сподіваюся ми досягли мети, яку ставили перед уроком. Бажаю вам, в самостійному житті, поріг якого ви незабаром переступите, це саме життя малювало на вас шаржі, а щирі, справжні портрети громадян своєї країни.

III. Оцінювання відповідей учнів.

Д/з дати письмову відповідь на запитання: «Чи буде існувати народ без пам'яті, без історії?».