Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Раздел Технология
Класс -
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Есть
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький електрометалургійний технікум









Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS




МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА


відкритого заняття


з навчальної дисципліни: " Фінанси підприємства "


на тему: " Знос та методи нарахування амортизації

об'єкта основних засобів "


спеціальності


5.03050401 " Економіка підприємства "








Донецьк 2014

Методичну розробку відкритого заняття

Підготували Малигіна Олена Олександрівна - викладач економічних дисциплін Донецького електрометалургійного технікуму.

Кваліфікаційна категорія - «спеціаліст другої категорії».

Розробник комп'ютерної програми ACCESS - викладач спецдисциплін комісії «Автоматизації виробництва і побутової техніки» Стельмашова Тетяна Вікторівна Донецького електрометалургійного технікуму.

Кваліфікаційна категорія - «спеціаліст другої категорії».

Викладена методика проведення практичного заняття з дисципліни «Фінанси підприємства», спрямована на застосування новітніх педагогічних технологій, які допоможуть студентам чіткого планувати свої дії та закріпити навички з розрахунку амортизації різними методами.

Дана методична розробка рекомендована для викладачів спеціальності 5.03050401 "Економіка підприємства", з дисципліни "Фінанси підприємства" вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.


Методист ДЕМТ

Вишневецька О.Д.

«______»___________2014 р.

_____________________

Розглянуто на засіданні циклової комісії економічних дисциплін
Протокол №_______

від "____" " _______________" 2014 р.

Голова ЦК економічних дисциплін

________________Білецька Н.С.



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький електрометалургійний технікум













МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА


до відкритого заняття


з дисципліни: " Фінанси підприємства "



на тему: " Знос та методи нарахування амортизації

об'єкта основних засобів "


спеціальності


5.03050401 " Економіка підприємства"








План відкритого заняття

Дата: " 13 " грудня 2014 рік

Група: ЕП - 12 - 1/д

Курс: " III "

Спеціальність: 5.03050401 " Економіка підприємства"

Дисципліна: "Фінанси підприємства"

Викладач: Малигіна Олена Олександрівна

Тема: "Знос та методи нарахування амортизації об'єкта основних засобів"


Мета заняття:

Методична: розвивати та формувати творчу особистість майбутнього фахівця на основі освітніх технологій: "технологія особисто - адаптованої системи навчання."

Дидактична: систематизувати, узагальнити уміння та навички студентів на практиці до рішення амортизації різними методами; спрямовувати вміння студентів оцінювати навчальні дії свої та товаришів.

Виховна: формувати навички групової роботи, прищеплювати інтереси студентів до своєї спеціальності.

Вид заняття: практичне заняття

Тип заняття: комбіноване, робота в групах

Метод заняття: проблемно-інформаційний, навчально-дослідницький (самостійний пошук знань)

Форма заняття: ділова гра, групова, практикум


Міждисциплінарні зв'язки:


Забезпечуючи:

Забезпечувальні:

1. Економіка підприємства

1. Інвестиційна діяльність на підприємстві

2. Бухгалтерський облік

2. Ціноутворення

3. Гроші та кредит

3. Податкова система

4. Фінанси

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства


Методичне забезпечення заняття:

- Розробка відкритого заняття

- Інструкція до практичної роботи;

- Опорний конспект.

Раздатковий матеріал:

  • Тести;

  • Таблиці.

Рекомендована література:


Законодавча база

[1] Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про підприємства в Україні» від 04.02.98 р. № 72/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України - 1998 - № 24.


Основна:

[1] О.С. Філімоненков. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка - Центр, 2002. - 360 с.

[2] Фінанси підприємств: Підручник. За ред. А.М.Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ. - 2004 - 460 с.

Додаткова:

[3] Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Курс лекцій. За ред. д.е.н.., проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ. - 2002. - 268 с.

[4]Азаренкова Г.М. і др. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Знання -Прес, 2004. - 291 с.

[5] Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

[6] П.В. Круш, В.І. Подвігіна, Б.М. Сердюк та ін. Економіка підприємства: Навчальний посібник /за заг.ред. П.В. Круша. - К.: Ельга - Н, КНТ, 2007. - 780 с.


Хід заняття

Зміст заняття

I Організаційна частина (3 хв.)

- Підготовка аудиторії до заняття;

- Перевірка наявності студентів;

- Готовність групи до заняття (Я рада вітати вас на занятті. Бачу, що ви маєте гарний настрій. Добрий настрій притягує вдачу. Дуже хочеться, щоб кожен з вас показав себе сьогодні через знання і дії на занятті. А хороші оцінки, які, я сподіваюсь, ви отримаєте, забезпечать вам гарний настрій. Отже запрошую вас до співпраці)

II Ознайомлення аудиторії з темою та метою заняття (2 хв.)

2.1 Повідомлення теми: "Знос та методи нарахування амортизації об`єкта основних засобів".

Мета заняття:

методична: розвивати та формувати творчу особистість майбутнього фахівця на основі освітніх технологій: "технологія особисто - адаптованої системи навчання."

дидактична: систематизувати, узагальнити уміння та навички студентів на практиці до рішення амортизації різними методами; спрямовувати вміння студентів оцінювати навчальні дії свої та товаришів.

виховна: формувати навички групової роботи, прищеплювати інтереси студентів до своєї спеціальності.

III Мотивація навчальної діяльності студентів (12 хв.):

Гарне вивчення запропонованої теми дає змогу уникнути помилок в розрахунках амортизації різними методами та для майбутньої праці в економічних відділках на підприємствах. Творчій підхід до вивчення даної теми, формує особистість через єдиний виховний колектив (групи), з однаковими вимогами до студентів з різним рівнем здібностей, так як студент сьогодні керує, організує, творить спільно з іншими.

Для кращого засвоєння студентами програмного матеріалу і активізації навчального процесу застосовувані сучасні форми і методи навчання, ТЗН, опорні конспекти, також для формування особистості студентів постійно використовується сутність технології колективного виховання студентів (ця технологія - особисто орієнтована, бо кожному студенту знайдеться справа для душі, яку він може організувати, зробити краще, ніж інші).

Сьогоднішню тему забезпечують: економіка підприємства, економіка і нормування праці, а ми забезпечуємо предмети: податкова система, планування та організація діяльності підприємства.

З метою кращого засвоєння студентами програмного матеріалу та розуміння студентами необхідності вивчення даного матеріалу були запрошені:

1 Ілющенко Наталя Анатоліївна - економіст цеху виробництво ремонтів ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» філіал «Металургійний комплекс». (5 хв.)

2 Старовойтова Тетяна Олександрівна - заступник начальника управління - Начальник відділу фінансових ресурсів управління моніторингу регіональних фінансових ресурсів головного управління економіки Донецької облдержадміністрації. (5 хв.)

IV Актуалізація опорних знань (перевірка домашнього завдання) (40 хв.)

4.1 Ділова гра

Навчальну групу було розділено на чотири підгрупи, які працювали над однією проблемою: «Творчій підхід до теми «Фінансове забезпечення відтворення основних засобів»».

Кожна ігрова підгрупа обирає собі лідера групи, який організує її роботу, розподіляє завдання між членами підгрупи, контролює виконання цих завдань і від імені підгрупи захищає прийняті рішення. Дуже важливо, щоби лідер підгрупи виявив і раціонально використав можливості кожного члена ігрової підгрупи: хто буде працювати над вибором змісту роботи, хто буде компонувати цей зміст роботи, хто буде розробляти ілюстрації до роботи тощо. Обрав напрямок роботи своєї підгрупи, лідер повинен обговорити з викладачем дисципліни.

Підгрупи обрали наступні напрямки своєї діяльності:

  • ПЕРША ПІДГРУПА: доповідь на тему «Економічна суть амортизації та зносу», з ілюстрацією основних термінів (додаток Г);

Склад: Ілющенко А.О., Колле О.М., Щавленко К.І.

  • ДРУГА ПІДГРУПА: складання кросворду на задану тему, з метою перевірки засвоєння теоретичних знань, отриманих при вивченні даного розділу (додаток Д);

Склад:Назаренко С.Ю., Щербакова І.О., Рубіновська Т.О.

  • ТРЕТЯ ПІДГРУПА: ілюстроване завдання «Знайди вірну відповідь» (додаток Е);

Склад:Скляр О.С., Ряботяж В.А.,Капітоненко Ю.М.

  • ЧЕТВЕРТА ПІДГРУПА: гра «Виключи зайве» (додаток Ж).

Склад:Якобзон О.Г, Шепель Ю.С., Кірієнко Т.С.

Загальне керівництво ігрових підгруп, оцінку виконаних завдань і підведення підсумків роботи кожної робочої підгрупи виконує викладач дисципліни.


4.2. Тестовий контроль знань (додаток З)

V Коментар відповідей та творчої роботи студентів (2 хв.)

5.1 Оцінювання творчої роботи підгруп;

5.2 Оцінювання тестових робіт студентів.

VI Закріплення знань студентів з вивченого розділу, через рішення задач на тему «Методи нарахування амортизації об`єкта основних засобів» (Додаток А, Б, В) (23 хв.)

VII Підсумки заняття (5 хв.)

7.1 Проводиться коментар та оцінювання виконання розв`язування задач

(опорний конспект до практичної роботи);

7.2 Оцінювання студентів за заняття в цілому (виходячи з виставлених оцінок під час заняття).

VIII Домашнє завдання (3 хв.)

8.1 Підготуватися до підсумкової контрольної роботи.

[1] О.С. Філімоненков. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка - Центр, 2002. - 360 с.

Викладач бажає успіху!!!!!





ДОДАТОК



А - Теоретичний матеріал до практичної роботи

Б - Порядок проведення розрахунків з використанням ЕОМ на тему «Методи нарахування амортизації об'єкта основних засобів»

В - Опорний конспект

Г - Доповідь на тему «Економічна суть амортизації та зносу», з ілюстрацією основних термінів

Д - Кросворд

Е - Ілюстроване завдання «Знайди вірну відповідь»

Ж - гра «Виключи зайве»

З - Тести

І - Вихідні дані для розрахунків

К - Методи нарахування амортизації об`єкта основних засобів





Додаток А

Теоретичний матеріал до практичної роботи

з дисципліни: "Фінанси підприємства"

для студентів спеціальності 5.03050401 "Економіка підприємства"


на тему: «Фінансове забезпечення відтворення основних засобів»




План

1 Сутність основних засобів та їх відтворення. Знос і амортизація основних засобів.

2 Показники стану та ефективності використання основних засобів.


Основні терміни і поняття: амортизація; амортиза­ційні відрахування; відтворювальна структура капіталь­них вкладень; знос основних засобів; капітальні вкла­дення; капітальний дохід; капітальний ремонт основних засобів; коефіцієнт вибуття основних засобів; коефіці­єнт зносу основних засобів; коефіцієнт оновлення основ­них засобів; моральний знос основних засобів; основні за­соби; прискорена амортизація основних засобів; просте відтворення основних засобів; рентабельність основних засобів; розширене відтворення основних засобів; тех­нологічна структура капітальних вкладень; фізичний знос основних засобів; фондовіддача основних засобів; ліквідаційна вартість основних засобів; первісна вар­тість основних засобів; справедлива вартість основних засобів; історична вартість основних засобів.








1 Сутність основних засобів та їх відтворення.

Знос і амортизація основних засобів.

Підвищення ефективності використання основних за­собів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв'язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) котрих становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, зда­вання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій (або використання в процесі опе­раційного циклу, якщо він триваліший за один рік).

Не належать до основних засобів:

  1. предмети терміном служби меншим за один рік незалежно від їхньої вартості;

2) предмети вартістю до 600 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. Гранична вартість пред­метів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;

  1. спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для під­приємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;

  2. спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

  3. формений одяг, призначений для видачі працівникам під­приємства, незалежно від вартості й терміну служби.

Перелічені вище малоцінні необоротні матеріальні активи не відносять до основних засобів у тому разі, коли суб'єкти госпо­дарювання вибрали метод нарахування амортизації основних за­собів, передбачений податковим законодавством. Якщо підприєм­ство вибрало інший метод нарахування амортизації, передбаче­ний П(С)БО №7, тоді вартісні ознаки предметів, які можна відне­сти до малоцінних і швидкозношуваних, визначаються суб'єктом господарювання самостійно. Згідно з податковим законодавст­вом щодо нарахування амортизації основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі основні фонди.

Виробничі основні фонди є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди че­рез капітальні інвестиції.

Невиробничі основні фонди - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються в господарській діяльності, але пере­бувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих, невиробничі основні фонди не бе­руть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Не­зважаючи на те що невиробничі основні фонди безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'я­зане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому підсумку позитивно позначається на результатах дія­льності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

ЗаП(С)БО основні виробничі фонди поділяються на такі групи:

І. Основні засоби

1.Будинки, споруди та передавальні пристрої.

2.Машини та обладнання.

3.Транспортні засоби.

4.Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

5.Інші основні засоби.

II. Інші необоротні матеріальні активи

  1. Бібліотечні фонди.

  2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

  3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

4.Інвентарна тара.

5.Інші необоротні матеріальні активи.

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх­ню структуру. Поліпшення структури основних засобів, передов­сім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зро­станню виробництва, зниженню собівартості продукції, збіль­шенню грошових нагромаджень підприємства.

Для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, пе­редавальні пристрої.

Група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні части­ни) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханіч­ні прилади та інструменти.

Група 3 - робочі машини й устаткування, вимірювальні й ре­гулювальні прилади.

Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформа­ційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих за­собів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному під­вищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування активних еле­ментів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.

Структура основних засобів є різною в різних галузях промис­ловості, народного господарства. Наприклад, у промисловості України частка будівель у загальній вартості основних засобів найвища в легкій та харчовій промисловості (близько 44 %); спо­руд - у паливній промисловості (17 %); передавальних при­строїв - в електроенергетиці (32 %); устаткування та робочих машин - на підприємствах машинобудівного комплексу (45 %).

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуру основних за­собів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання виробничих приміщень; установ­лення додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зай­вого й малоефективного устаткування.

Відтворення основних засобів - це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто в процесі простого відтворення постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшен­ня діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак, зокрема:

  1. основні засоби поступово переносять свою вартість на ви­роблену продукцію;

  2. у процесі відтворення основних засобів одночасно відбува­ється рух їхньої споживчої вартості та вартості;

  3. за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;

  4. основні засоби поновлюються в натуральній формі протя­гом тривалого часу.

  5. У процесі господарської діяльності кругообіг основних засо­бів проходить три стадії.

  6. На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання су­ми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних за­собів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

  7. На другій стадії відбувається перетворення частини основних засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

  8. На третій стадії в процесі виробництва відбувається понов­лення споживної вартості частини основних засобів. Це понов­лення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів.

  9. Оборот основних засобів показано на рисунку 1.

Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох формах:

1) заміна зношених або застарілих основних засобів;

2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення, як уже було сказано, в кожному наступ­ному циклі відбувається створення основних засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації. За розши­реного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількі­сне і якісне зростання основних засобів. Джерелом фінансування та­ких змін є використання частини створеного додаткового продукту.

Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відно­син визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати приско­рене списання основних засобів з метою нагромадження фінан­сових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових техно­логій та іншого поліпшення основних засобів.






Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS










Рисунок 1 - Оборот основних виробничих засобів на підприємстві


Знос і амортизація основних засобів


Знос об'єкта - це сума амортизації з початку його корисного використання.

Розрізняють два види зносу основних засобів - фізичний і моральний.

Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріаль­ний знос їхніх окремих елементів. Фізичний знос залежить від ба­гатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ощадливого ставлення до основних засобів; інтенсив­ності та умов використання основних засобів. Розрізняють пов­ний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних за­собів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується за рахунок капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос - це знос основних засобів унаслідок ство­рення нових, більш прогресивних і економічно ефективних ма­шин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною замі­ну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів при­зводить до того, що собівартість зростає, а якість знижується як порівняти з продукцією, виготовленою на досконаліших маши­нах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних засобів через скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних засобів. Вираху­ванням з первісної (відновлюваної) вартості основних засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних засобів.

3В = [В(100-І)] : 100,



де Зв - залишкова вартість основних засобів;

В - відновлювальна (первісна) вартість основних засобів;

І - рівень зносу основних засобів, %.

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання (експлуата­ції). Вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

•на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостій­не виготовлення основних засобів для власних виробничих по­треб (включно з витратами на виплату заробітної плати праців­никам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);

•на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, технічного переоснащення, модернізації та інших способів поліпшення основ­них засобів.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаю­ться множенням норм амортизації на балансову вартість груп ос­новних засобів на початок звітного періоду.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн;

Ба - балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартос­ті кожної з груп основних засобів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах:

На календарний рік На квартал

Група 1 - 8 % Група 1-2 % (8 : 4)

Група 2 - 40 % Група 2 - 10 % (40 : 4)

Група 3 -24% Група 3- 6 % (24 : 4)

Група 4 - 60 % Група 4 - 15 % (60 : 4)


Слід зазначити, що чинним законодавством України передба­чено, що платник податку має право (але не обов'язково) засто­совувати більш низькі, ніж законодавчо передбачено, ставки амортизації об'єктів основних засобів.

Балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Ба = Б3 + Па - Ва - Аа,


де Ба - балансова вартість групи основних засобів на початок звіт­ного періоду;

Б3 - балансова вартість групи основних засобів на початок періоду, що передував звітному;

Па - сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, технічного пе­ре оснащення, модернізацію та інші поліпшення основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

Ва - вартість виведеної з експлуатації відповідної групи ос­новних засобів протягом періоду, що передував звітному;

Аа - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.

З наведеної формули випливає, що витрати на придбання ос­новних засобів збільшують балансову вартість відповідної групи з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, коли підприємство зареє­строване як платник такого податку.

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних за­собів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу понад балансову вартість окремих об'єктів основних засобів групи 1 та нематеріальних ак­тивів включається до валових доходів, а сума перевищення ба­лансової вартості понад виручку від такого продажу включається до валових витрат підприємства.

У разі виведення з експлуатації основних засобів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних засобів. Якщо сума варто­сті основних засобів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу підприємства відповідного періоду.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних за­собів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому аморти­заційні відрахування не нараховуються.

У разі виведення з експлуатації окремих основних засобів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, ре­конструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням під­приємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Уведення таких основних засобів в експлуа­тацію після капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує балансову вартість групи основних засобів тільки на суму витрат, пов'язаних із цими роботами.

Якщо підприємство приймає рішення про ліквідацію окремого об'єкта основних засобів групи 1, балансову вартість такого об'єкта не відносять до валових витрат і відшкодовують за раху­нок власних джерел підприємства.

Нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість ви­значити поточну вартість незношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно визначається нагромаджувана частина фі­нансових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення.

Амортизація окремого об'єкта основних засобів групи 1 провади­ться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян. Тоді залишкову вартість об'єкта відносять до валових витрат за результатами відповідного по­даткового періоду, а надалі вартість об'єкта вважається нульовою.

Амортизація основних засобів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Як зазначалося вище, метод амортизації основних засобів під­приємство вибирає самостійно з урахуванням очікуваного спосо­бу отримання економічних вигід від його використання.

Слід зазначити, що протягом року метод амортизації об'єкта основних засобів підприємство може переглядати в разі зміни очіку­ваного способу отримання економічних вигід від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, нас­тупного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації незалежно від методів її нарахуван­ня проводиться щомісяця протягом року, крім підприємств із се­зонним характером виробництва, де амортизація нараховується протягом конкретного часу роботи підприємства у звітному періоді.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів їх нарахування.

Відповідно до П(С)БО № 7 амортизацію основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховують, застосовуючи такі методи:

  1. прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу ви­користання об'єкта основних засобів;

  2. зменшення залишкової вартості, за яким річна сума аморти­зації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на поча­ток звітного року (або первісної вартості на дату початку нара­хування амортизації) та річної норми амортизації. Річна норма амор­тизації у відсотках обчислюється як різниця між одиницею та ре­зультатом добування кореня п -го степеня з частки від ділення лікві­даційної вартості об'єкта на його первісну вартість, де п - кількість років корисного використання об'єкта;

  3. прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нара­хування амортизації) та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

  4. кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму показників кількості років його корисного використання (1 + 2 + 3 + ... + п);

  5. виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчис­люється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Податковим законодавством передбачено метод нарахування амортизації основних засобів, за яким квартальна сума амортизації визначається як добуток балансової вартості груп основних засобів на початок звітного кварталу та квартальної норми амортизації.

Місячна сума амортизації за застосування методів прямолінійно­го зменшення залишкової вартості та кумулятивного, визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основ­них засобів став придатним для корисного використання.

Припиняється нарахування амортизації, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Суму нарахованої амортизації підприємства відносять на збіль­шення витрат виробництва і одночасно на збільшення зносу не­оборотних активів.

Якщо підприємством прийнято рішення застосовувати прямолі­нійний метод нарахування амортизації, то річна сума амортизації визначається за формулою:

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS


де А - річна сума амортизації;

Ва - вартість, яка амортизується;

Тп- терміни корисного використання основних засобів.


2 Показники стану та ефективності використання основних засобів

Для забезпечення відтворення основних засобів важ­ливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних засобів є важливим фактором підви­щення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Рівень фізичного зносу основних засобів ви­значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

по-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів;

по-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразо­вих витрат на основні засоби;

по-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Показники стану й ефективності використання основних засо­бів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпе­чення підприємства основними засобами; 2) стан основних засо­бів; 3) ефективність використання основних засобів (таблиця 1 ).

До показників, які характеризують забезпеченість підприєм­ства основними засобами, належать: фондомісткість, фондо­озброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною, оберненою до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засо­бів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпе­ченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондо­місткість - до зменшення.

Приклад 1

Випуск товарної продукції за рік становив 3200 тис. грн. вартість ос­новних засобів - 1440 тис. грн. Фондомісткість дорівнює 0,45 грн. (1440 тис. грн. / 3200 тис. грн.) тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 45 коп. основних засобів.

Забезпеченість підприємства основними засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відно­шення вартості основних засобів до чисельності працівників під­приємства.

Приклад 2

Вартість основних засобів на початок року - 1165 тис. грн.., а чисе­льність працівників - 85 осіб. На кінець року - відповідно 1440 тис. грн. і 80 осіб. Отже, фондоозброєність на початок року становить 13,7 тис. грн. (1165/85), на кінець року - 18,0 тис. грн. (1440/80). Збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних засобів (за вирахуван­ням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Приклад 3

Вартість основних засобів на кінець звітного року становила 1440 тис. грн., сума зносу основних засобів - 180 тис. грн., а вартість майна - 3100 грн.

Отже, коефіцієнт реальної вартості основних засобів становитиме 0,41 (1440 - 180/3100).

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства спадає до критичної величини (0,2 - 0,3), то реаль­ний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба тер­міново шукати коштів для виправлення становища.

Стан основних засобів характеризують через коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) ос­новних засобів (таблиця 1. 1).

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засо­бів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основ­них засобів до балансової вартості основних засобів.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

де К3 - коефіцієнт зносу основних засобів;

30 - сума зносу основних засобів;

Фк - балансова вартість основних засобів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оці­нити стан основних засобів.

Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за формулами:

Кп = 1 - К3

або

Кп = 100 % - К3,


де Кп - коефіцієнт придатності основних засобів;

К3 - коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS


Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

де К0 - коефіцієнт оновлення основних засобів;

Фв.в - вартість введених основних засобів за звітний період;

Кв - коефіцієнт вибуття основних засобів;

Фвив - вартість виведених основних засобів за звітний період.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсив­ність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених за певний період основних засобів у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто рівень вибуття тих основних засобів, які або мо­рально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого вико­ристання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість уведених у дію основних засобів перевищує вартість ос­новних засобів, що вибули. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

До показників, які характеризують ефективність викорис­тання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабель­ність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найзагальнішим показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS


де Фв - фондовіддача основних засобів;

Вп - вартість виробленої продукції за звітний період;

Фк - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Відносним показником ефективності використання основ­них засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

Рф = (Пзк )*100%


де Рф - рентабельність основних засобів;

П3 - загальний прибуток за звітний період;

Фк - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основ­них засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їхній загальній сумі.

Формули розрахунку показників забезпечення стану й ефектив­ності використання основних засобів та їхню характеристику на­ведено в таблиці 1.












Порядок проведення розрахунків з використанням ЕОМ на тему

«Методи нарахування амортизації об`єкта основних засобів»

1 Ціль роботи:

1.1 Закріплення теоретичних знань та прищеплення практичних навичок з розрахунку амортизації різними методами.

2 Матеріальне забезпечення.

2.1 Комп'ютер, мікрокалькулятор, олівець.

3 Вихідні данні.

3.1 Вихідні данні вибираються з додатку І.

4 Хід роботи.

4.1 Згідно бригад вибираються необхідні дані з додатку І.

4.2 Розрахувати амортизацію за допомогою прямолінійного методу.

4.3 Розрахувати амортизацію за допомогою виробничого методу.

4.4 Розрахувати амортизацію за допомогою методу зменшення залишкової вартості.

4.5 Розрахувати амортизацію за допомогою методу прискореного зменшення залишкової вартості.

4.6 Розрахувати амортизацію за допомогою кумулятивного методу.

5 Контрольні запитання.

5.1 Що розуміється під амортизацією?

5.2 Розкрийте зміст понять морального та фізичного зносу.

5.3 Розкрийте зміст та порядок обчислення норми амортизації?

5.4 Що розуміється під амортизаційними відрахуваннями?

5.5 Дайте визначення і охарактеризуйте методи амортизації основних засобів?

5.6 Дайте визначення основним засобам підприємства?

5.7 Дайте характеристику показникам які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами?

5.8 Дайте характеристику показникам які характеризують стан основних засо­бів підприємства?

5.9 Охарактеризуйте показники які характеризують ефективність основних засобів підприємства?

5.10 На які групи поділяються основні засоби для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку?

6 Література.

[1] О.С. Філімоненков. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка - Центр, 2002. - 360 с.

[2] Фінанси підприємств: Підручник. За ред. А.М.Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ. - 2004 - 460 с.

[3] Азаренкова Г.М. і др. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Знання -Прес, 2004. - 291 с.

[4] Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

На робочому столі два рази натиснути на ярлик

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Натиснути один раз на кнопку «Методи нарахування амортизації об`єкта основних фондів»

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Введіть групу, курс, ПІБ та оберіть необхідний метод розрахунку амортизації. Натисніть один раз на необхідному методі розрахунку.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS




Прямолінійний метод розрахунку

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Введіть початкові дані для розрахунку, та натисніть на кнопку з вірною формулою розрахунку річної суми амортизації Ар.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Якщо обрана вірна формула, то результат розрахунку буде правильним.

Натисніть «Роздрукувати звіт», щоб роздрукувати результат розрахунку і «Закрити», щоб закінчити.

Виробничий метод

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Введіть початкові дані для розрахунку, та натисніть на кнопку з вірною відповіддю на тестове запитання. Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Натисніть «Роздрукувати звіт», щоб роздрукувати результат розрахунку і «Закрити», щоб закінчити.

Якщо Ви відповіли не вірно - буде пропоноване відповісти на ще одне тестове запитання з двома варіантами відповідей: «ТАК» чи «НІ»

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань.

Якщо Ви відповіли не вірно на екран буде виведено повідомлення

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

і програма буде закрита.

Метод зменшення залишкової вартості

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Введіть початкові дані для розрахунку, та натисніть на кнопку з вірною формулою розрахунку річної суми амортизації Ар. Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Натисніть «Роздрукувати звіт», щоб роздрукувати результат розрахунку і «Закрити», щоб закінчити.

Якщо Ви відповіли не вірно - буде пропоноване відповісти на ще одне тестове запитання з двома варіантами відповідей.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань, якщо не вірно - будуть зроблені не вірні розрахунки.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Введіть початкові дані для розрахунку, та натисніть на кнопку з вірною формулою розрахунку річної суми амортизації Ар. Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Натисніть «Роздрукувати звіт», щоб роздрукувати результат розрахунку і «Закрити», щоб закінчити. Якщо Ви відповіли не вірно - буде зроблено не вірний розрахунок та запропоновано зробити висновки.



Кумулятивний метод

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Введіть початкові дані для розрахунку, та натисніть на кнопку з вірною відповіддю на тестове запитання. Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань.

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Натисніть «Роздрукувати звіт», щоб роздрукувати результат розрахунку і «Закрити», щоб закінчити.

Якщо Ви відповіли не вірно - буде пропоноване відповісти на ще одне тестове запитання з двома варіантами відповідей: «ТАК» чи «НІ»

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

Якщо Ви відповіли вірно на екран будуть виведені результати розрахунку амортизаційних відрахувань, з попередженням.

Якщо Ви відповіли не вірно на екран буде виведено повідомлення

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS

і програма буде закрита.




ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Група: _________

Прізвище:

Ім`я:

1 Актуалізація опорних знань

  1. Перелік питань до кросворду:

По горизонталі:

  1. Що є поступовим перенесенням по частинах вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт?

  2. Як одним словом назвати архітектурно-будівельні об'єкти, що призначені для створення необхідних умов праці?

  3. Який вид інвестицій являє собою вкладення капіталу в створення засобів виробництва?

  4. Як називаються інженерно-будівельні об'єкти, що призначені для здійснення процесу виробництва та не пов'язані зі зміною предметів праці?

  5. Які фонди є вартістю матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій і невиробничій сферах діяльності тривалий час?

  6. Який показник характеризує рівень середньорічної вартості основних виробничих фондів на одиницю вартості виробленої валової продукції?

  7. Які вкладення являють собою витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів?

По вертикалі:

  1. Що є відносним показником, який характеризує рівень ефективності використання основних виробничих фондів?

  2. Який показник характеризує рівень забезпеченості основними виробничими фондами промислово-виробничого персоналу підприємства?

  3. Який знос виявляється у тому, що випущені раніше основні фонди за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю значно поступаються новим зразкам?

  4. Які засоби призначені для переміщення людей та вантажів у межах підприємства та зовні?

  5. Яким видом зносу основних фондів є витрата ними первісної споживчої вартості?

  6. Який показник відображає обсяг валютної продукції у валютному виразі на одиниці середньої вартості основних виробничих фондів, які беруть участь у виробництві необхідного обсягу продукції?

  7. Яка амортизація являє собою метод більш швидкого, порівняно з нормативними строками експлуатації основних фондів, перенесення їх балансовою вартості на витрати виробництва й обігу з одного боку, та формування фінансових ресурсів для впровадження більш ефективних машин і обладнання, з іншого?


  1. Тестовий контроль знань

Варіанти відповідей


а (1)

б (2)

в (3)

г (4)

д (5)

питання

1


2


3


4


5


6


7


8


9


10



Оцінка за тестове завдання Підпис викладача

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ


№ підгрупи: _________

Прізвище:

Ім`я:


1 Прямолінійний метод розрахунку

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS







2 Кумулятивний метод

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS










3 Метод зменшення залишкової вартості

Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS









4 Метод прискореного зменшення залишкової вартості


Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS







5 Виробничий метод


Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS





Висновки:

Оцінка за рішення задач Підпис викладача



Доповідь на тему: «Економічна сутність амортизації та зносу»

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього строку їх експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток їх власнику).

Відповідно з принципами бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом передбаченого строку їх експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом яких ці потужності будуть мати виробничу корисність (знос). Його мета - розподілити вартість матеріальних активів довгострокового використання на витрати протягом передбаченого строку експлуатації на основі застосування систематичних та раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. У наданому визначенні є кілька значних моментів:

По-перше, усі матеріальні активи довгострокового використання, крім землі, мають обмежений строк експлуатації. Внаслідок обмеженості строку служби вартість цих активів повинна розподілятися на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Двома головними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний та моральний знос (застаріння).

Під фізичним зносом розуміють поступову втрату основними засобами своєї первісної споживної вартості, що відбувається не лише у процесі їх функціонування, але й при їх бездійності (зруйнування від зовнішніх впливів, атмосферного впливу, корозії). Фізичний знос основних засобів залежить від якості основних засобів, їх технічної удосконаленості (конструкції, виду та якості матеріалів, якості побудови будинків та монтажу верстатів); особливостей технологічного процесу (величина швидкості та сили різання, подачі тощо); по часу їх дії (кількість днів праці на рік, змін у добу, годин праці у зміну); ступеню захисту основних засобів від зовнішніх умов (спеки, холоду, вологості, атмосферних опадів); якості догляду за основними засобами та їх обслуговування, від кваліфікації робітників та їх відношення до основних засобів.

Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть по однаковим елементам основних засобів. Розрізняють повний та частковий знос основних засобів. При повному зносі діючі фонди ліквідуються та замінюються новими (капітальне будівництво та поточна заміна зношених основних засобів). Частковий знос виправляється за допомогою ремонту. Але все ж таки і кожна будівля , і кожна машина повинна прийти до непотребу. Необхідність амортизації не може бути виключена регулярним ремонтом.

Моральний знос - це зменшення вартості машин та обладнання під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на їх відбудову (моральний знос першої форми); зменшення їх вартості у результаті введення нових, більш прогресивних економічно ефективних машин та обладнання (моральний знос другої форми). Під впливом цих форм морального зносу основні засоби стають відсталими по своїй технічній характеристиці та економічної ефективності.

У сучасних умовах все більше значення приймає облік морального зносу. Поява нових, більш сучасних видів обладнання з підвищеною виробністю, покращеними умовами обслуговування та експлуатації часто робить економічно доцільно заміну старих основних засобів ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів призводить до того, що на них виробляється більш дорога та гіршої якості продукція у зрівнянні з виготовленою на більш удосконалених машинах та обладнанні. А це зовсім недопустимо в умовах ринкової конкуренції.

Бухгалтера звичайно не роблять різниці між фізичним та моральним зносом, так як їх цікавить строк експлуатації основних засобів, не дивлячись на можливий строк їх служби.

По-друге, термін "амортизація", що використовується у обліку, розуміється ні як фізичний знос або зниження ринкової вартості об'єкту протягом даного часу, а як списання вартості виробничих активів протягом часу їх корисного функціонування. Термін застосовується для відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати.

По-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості. Бухгалтерські записи ведуть відповідно з принципами визначення собівартості; таким чином, вони не можуть служити індикатором зміни рівня цін. Навіть якщо у результаті вигідної угоди та специфічних особливостей кон'юнктури ринкова ціна будови або іншого активу може піднятися, не дивлячись на це амортизація повинна продовжувати нараховуватися, бо є слідством розподілу раніше понесених витрат, а не оцінки.

В основі діючої зараз в Україні системи амортизації лежить ідея поступової заміни самого амортизованого об'єкту, його відтворення, тобто відтворення зношених фондів, а не створення вільних грошових коштів для розвитку його виробничої бази. Прийнятий у П(С)БО №7 термін амортизації суперечить прийнятої у світовій практиці концепції амортизації, згідно з якою амортизація вважається не оцінкою або способом відновлення основних засобів (тобто мета відрахувань не зводиться строго до відновлення активу), а лише методом розподілу витрат на придбання активу (або будь-якої іншої прийнятої за базову вартість) по рокам строку його служби. Сучасна українська концепція амортизації була у свій час охарактеризована як "натуралістична", що направлена на відновлення основних засобів у натуральній формі.

У класичному розумінні амортизація представляє собою відновлення грошових коштів підприємства, які воно витратило, придбавши або створюючи довгострокові активи. Такі активи переносять свою вартість на готовий продукт частинами залежно від періоду фізичного та морального зносу.

Активи, що амортизуються, в принципі призначені для використання більш ніж в одному виробничому періоді. Вони мають обмежений час корисного функціонування, протягом якого підприємство використовує їх у виробництві або для поставки товарів (послуг), здавання в оренду або для адміністративних цілей.

Оскільки витрати на основні засоби представляють собою відкладені витрати у діяльності підприємства, що реалізуються по мірі продажу продукції (послуг), амортизація виступає як розподілена на кілька фіскальних періодів ціна (або будь-яка оцінка, що прийнята за базову) основних засобів. Амортизаційні відрахування є формою використання подібних активів та включення їх використаних частин, що перейшли із складу активу у склад собівартості, у частину, що відіймається з валового прибутку підприємства.

З моменту введення у США податку на прибуток у 1909 р. податкові правила передбачають розумну (обгрунтовану) знижку для вартості, що амортизується, що виключається з доходу до розрахунку податку. Амортизація у наданому випадку розуміється не як відрахування для фінансування відновлення активу або його оцінки (подібне трактування можна знайти вже у монографіях 40-50-х років). Амортизацією вважається розміщення витрат або іншої базової оцінки дотикового активу (групи активів) систематичним та раціональним способом. Це процес розміщення, а не оцінку. Надане пояснення спирається на звіт про фінансові результати, у якому проти доходів облікового періоду виставляються минулі витрати (собівартість), у тому числі одна з їх частин - амортизаційні відрахування.

Друга концепція амортизації як способу зменшення вартості активу (між двома моментами часу) з метою заміни його у майбутньому виходить з балансу підприємства, де такий актив з кожним роком відображається по все меншій вартості.. Ця оцінка носить назву "книжкової", або бухгалтерської (book value).

Різниця між двома наданими підходами можна краще зрозуміти з точки зору амортизаційної політики самого підприємства. В одному випадку власник підприємства хоче адекватно відобразити витрати періоду з метою правильного (обґрунтованого) розрахунку оподаткованого прибутку, тобто частини валового доходу, що звільнюється від собівартості (концепція "розміщення витрат"); у другому отримати амортизаційний фонд (резерв) з єдиною метою - відновити розглядаємий актив у майбутньому (концепція "втрати вартості"). Реально тут можна простежити три виробничих ефекти одноразово: накопичення витрат, оцінка та відновлення. Але ж особлива увага повинна приділятися першому з них, щоб полегшити для підприємства використання звільнених від оподаткування грошових коштів. Важливе не те, буде чи ні відновлений актив у майбутньому, а те, чи дозволено підприємству окупити зроблені у свій час інвестиції у капітальні активи. Тому, наприклад, Міжнародний стандарт №4 "Облік амортизаційних відрахувань" зобов'язує списувати амортизацію (тобто нарахування суми зносу активів протягом передбаченого строку корисного використання) за кожний обліковий період прямо чи опосередковано у зменшення доходу на систематичній основі.

Амортизаційні відрахування - частина виробничого капіталу, що переходить у форму товарного, або частину вартості основних засобів, що поступає з виробництва в обіг. Для будь-якого підприємства амортизаційні відрахування представляють собою спосіб поступового повернення іммобілізованих коштів (які у свій час підприємство витратило на придбання та створення амортизованого активу) у зворотні.

Неможливо достовірно визначити, на які цілі підприємство направляє суми амортизаційних відрахувань, що попали у зворотні кошти. Вони починають власний рух, не пов'язаний з основними засобами, на які вони нараховуються. Вони можуть бути вкладені у ті ж самі або інші необоротні активи, а також у інші (не грошові) види зворотних засобів. Податкові органи повинні цікавитися виключно розміром амортизаційних відрахувань, а не їх подальшим використанням.

Отже, усі основні засоби, крім землі підвернені фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє "натуралістична" концепція.





РОЛЬ АМОРТИЗАЦІЇ У ЗАБЕСПЕЧЕННІ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА


Методическая разработка открытого занятия с применением компьютерной программы ACCESS








По горизонталі


1.Що є поступовим перенесенням по частинах вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт?

2.Як одним словом назвати архітектурно-будівельні об'єкти, що призначені для створення необхідних умов праці?

3.Який вид інвестицій являє собою вкладення капіталу в створення засобів виробництва?

4.Як називаються інженерно-будівельні об'єкти, що призначені для здійснення процесу виробництва та не пов'язані зі зміною предметів праці?

5.Які фонди є вартістю матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій і невиробничій сферах діяльності тривалий час?

6.Який показник характеризує рівень середньорічної вартості основних виробничих фондів на одиницю вартості виробленої валової продукції?

7.Які вкладення являють собою витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів?


По вертикалі


1.Що є відносним показником, який характеризує рівень ефективності використання основних виробничих фондів?

2.Який показник характеризує рівень забезпеченості основними виробничими фондами промислово-виробничого персоналу підприємства?

3.Який знос виявляється у тому, що випущені раніше основні фонди за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю значно поступаються новим зразкам?

4.Які засоби призначені для переміщення людей та вантажів у межах підприємства та зовні?

5.Яким видом зносу основних фондів є витрата ними первісної споживчої вартості?

6.Який показник відображає обсяг валютної продукції у валютному виразі на одиниці середньої вартості основних виробничих фондів, які беруть участь у виробництві необхідного обсягу продукції?

7.Яка амортизація являє собою метод більш швидкого, порівняно з нормативними строками експлуатації основних фондів, перенесення їх балансовою вартості на витрати виробництва й обігу з одного боку, та формування фінансових ресурсів для впровадження більш ефективних машин і обладнання, з іншого?





© 2010-2022