Розробка уроку «РОЗГОРТКИ ОБЄМНИХ ВИРОБІВ ІЗ ЛИСТОВОГО МЕТАЛУ ТА ПРИЙОМИ ЇХ РОЗМІЧЕННЯ

Розробка уроку трудового навчання у 6 класі з теми:

«РОЗГОРТКИ ОБ'ЄМНИХ ВИРОБІВ ІЗ ЛИСТОВОГО МЕТАЛУ ТА ПРИЙОМИ ЇХ РОЗМІЧЕННЯ»,

для вчителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл.

Розкрито уявлення про поняття розгорток; особливості графічного зображення; розмічання розгорток об'ємних геометричних тіл з урахуванням припуску на з'єднання їх елементів.

У Р О К ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

6 КЛАС

Тема: РОЗГОРТКИ ОБ'ЄМНИХ ВИРОБІВ ІЗ ЛИСТОВОГО

МЕТАЛУ ТА ПРИЙОМИ ЇХ РОЗМІЧЕННЯ».

Афонін Євгеній Анатолійович

вчитель трудового навчання

ЗОШ I-III ступенів № 6

імені М.Я. Ільїна м. Дебальцеве

кваліфікаційна категорія

«спеціаліст вищої категорії»

2015 р.

У Р О К ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У 6 КЛАСІ

ТЕМА:« РОЗГОРТКИ ОБ'ЄМНИХ ВИРОБІВ ІЗ ЛИСТОВОГО

МЕТАЛУ ТА ПРИЙОМИ ЇХ РОЗМІЧЕННЯ». 2 год.

Мета уроку: сформувати уявлення про поняття розгортки; ознайоми­ти з

особливостями її графічного зображення; розвивати на­вички

виконання графічних побудов; формувати вміння ви­конувати

розмічання розгорток об'ємних геометричних тіл з

урахуванням припуску на з'єднання їх елементів; виховува­ти

акуратність та уважність під час робіт.

Основні поняття: розгортка, куб, конус, циліндр, призма.

Тип уроку: засвоєння нових знаній.

Метод проведення: ділова гра.

Міжпредметні зв'язки: креслення

Очікувані результати

навчальної діяльності: уміння виконувати геометричні побудови під час

виконання креслень розгорток геометричних тіл та їх

розмічання на листо­вому металі з урахуванням припуску на

з'єднання елементів.

Обладнання: набір геометричних тіл (куб, конус, циліндр, куля, призма,

сфера) із листового металу, розгортки їхніх поверхонь, ліній­ка,

циркуль, олівець.

Структура уроку

1-й урок

I. Організаційний момент....................................................................З хв.

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів... 10 хв.

III. Вивчення нового матеріалу......................................................... 20 хв.

1. Прийоми розмічання виробів.

2. Розгортки поверхонь геометричних тіл.

3.Робота з картками

ІV.закріплення нового матеріала....................................................... 7 хв

V. Підсумки уроку.............................................................................3 хв.

VІ. Домашнє завдання..........................................................................2 хв.

2-й урок

I. Організаційний момент....................................................................1 хв.

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів... 10 хв.

ІІІ. Практична робота «Виконання креслення розгортки коробки

для дрібних деталей»..................................................................... 30 хв.

V.Підсумки уроку..................................................................................3 хв.

VI. Домашнє завдання........................................................................... 1 хв.

ХІД УРОКУ .

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальне опитування.

1) Пригадайте з уроків математики, як побудувати трикутник, коло.

2) Який креслярський інструмент для цього необхідний?

3) Які інструменти використовують для розмічання прямих кутів, кіл, дуг,

вимірювання розмірів?

4) Як правильно розмічати на заготовці паралельні або взаємнопер-пендикулярні грані, як розмітити поверхню, що має криволінійні або округлі форми?

5) Що таке базова кромка, базова лінія?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що від знан­ня правил побудови геометричних тіл на кресленні залежить якість розмічання заготовок для виготовлення виробів та якість самих ви­робів.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прийоми розмічання виробів.

Розповідь учителя.

Розмітка - це одна з операцій технологічного процесу, що поля­гає в перенесенні ліній і точок, які вказують межі та місця обробки, на поверхню заготовки деталі з креслення або зразка.

Лінії розмітки називаються рисками. Зазвичай проводять дві рис­ки: одну для меж обробки, іншу для контролю.

Розрізняють плоску і просторову розмітку. Плоска розмітка використовується при розмічанні плоских деталей. її прийоми подібні до прийомів, що застосовуються в технічному кресленні. Плоску розмітку виконують інструментами, подібними до крес­лярських:

- рисувалка - це інструмент, призначений для нанесення ри­сок, який являє собою сталевий стержень із загостреним і добре від­полірованим кінцем-голкою;

- слюсарна лінійка;

- розмічальний циркуль - інструмент, призначений для прове­дення кіл і нанесення розмірів на деталях.

Розмічати деталі можна за кресленням або шаблоном. Розмітка за кресленням вимагає чіткого уявлення про робоче креслення або ес­кіз, уміння виконувати креслярські роботи та правильно вибирати базу, від якої відкладаються всі розміри деталі, а також уміння точ­но встановлювати розміри по масштабній лінійці та точно виконува­ти кернування по рисках.

Недостатнє знання цих основних вимог або недбале ставлення до них призводить до похибок під час розмічання деталі й як результат, до браку.

Розмітка за шаблоном значно прискорює й спрощує роботу. Вона проводиться таким чином: шаблон накладають на заготовку, по от­ворах у шаблоні розмічають декілька контрольних отворів, скріплю­ють заготовку з шаблоном за допомогою струбцин, далі розмічають інші лінії та отвори.(Учитель демонструє прийоми розмітки деталі за шаблоном.)

2. Розгортки поверхонь геометричних тіл.

Розповідь учителя.

Шаблон являє собою розгортку об'ємної деталі. Тому перш ніж побудувати шаблон деталі, потрібно з'ясувати її геометричну фор­му, визначити, яку геометричну побудову необхідно виконати, здій­снити таку побудову на папері у вигляді технічного рисунка або ескі­зу і лише після цього виконати розмічання заготовки запланованого для виготовлення виробу.

Для побудови шаблону-розгортки вам необхідно навчитися або повторити прийоми виконання креслення різних геометричних тіл, поділу відрізків, дуг, кіл, проведення перпендикулярних ліній та ліній, розміщених під кутом.

Тренувальні вправи.

Особливого значення під час виготовлення об'ємних виробів із листового металу має вміння учнів виконувати геометричні побудо­ви. Тому перед розмічанням виробів, що містять елементи геометрич­них тіл або мають їх форму, необхідно навчити учнів виконувати не­складні геометричні побудови на папері з допомогою креслярських інструментів, а потім застосувати набуті знання та вміння для розмі­чання виробів на листовому металі.

Вправа 1. Проведення прямих при заданому їх розміщенні. Виконання креслень потребує проведення значної кількості пара­лельних і перпендикулярних ліній. Тому ці лінії потрібно вміти про­водити не тільки точно, а й швидко, щоб витрачати на це якомога мен­ше часу. При цьому слід користуватися лінійкою і косинцем (бажано рівнобедреним). (Усі пояснення тут і далі вчитель супроводжує де­монстрацією прийомів виконання відповідних побудов.) Найчастіше паралельні лінії (горизонтальні, вертикальні й похилі) проводять так, як показано на рисунку. Відстань між паралельними лініями встановлюють за поділками на лінійці.

горизонтальних (а), вертикальних (б) похилих (в)

Проведення паралельних ліній за допомогою косинця та лінійки

Перпендикулярність ліній визначається наявністю прямого кута між ними. Тому найпростіше виконати побудову двох взаємно пер­пендикулярних відрізків за допомогою косинця й лінійки

Побудова перпендикуляра до прямої у заданій на ній точці

Вправа 2. Побудова кутів.

Як побудувати заданий кут за допомогою транспортира, учням ві­домо з уроків математики. За допомогою косинця з кутами 30°, 60°, 90° та 45°, 45° і 90° можна без транспортира будувати кути 15°, 30°, 45°, 60°, 75°, 120°, 135°, 150°. Раціональні прийоми побудови цих кутів учитель пояснює відповідно до наведених рисунків

Побудова кутів 45° і 135° Побудова кутів 60° і 120°

Побудова кутів 15° і 165° Побудова кута 120°.

Побудова кутів 30° і 150 Побудова кутів 75° і 105°

Вправа 3. Побудова правильних багатокутників.

Поділ кола на три частини. Через центр кола проводять діа­метр АВ. Із точки А, як із центра, описують дугу радіусом кола. Перетин її з колом дає точки С та 2). Точки В, С та И ділять коло на три рівні частини. З'єднуючі ці точки прямими, дістають вписаний у коло правильний трикутник ВСБ.

Поділ кола на три рівні частини Поділ кола на шість рівних частин

Поділ кола на шість рівних частин: у заданому колі проводять діа­метр. Із кінців А та B горизонтального діаметра описують радіусом кола дві дуги, перетин яких із колом дає чотири точки С, D, F і Е. Ці точки разом із точками А і В ділять коло на шість рівних частин. З'єднуючи всі шість точок прямими по замкненому контуру, діста­ють вписаний у коло правильний шестикутник.

Вправа 4. Спряження.

Щоб виконати спряження двох ліній АВ та СD у точках Е і F, про­водять лінію ЕF, перпендикулярну до прямих АВ та СD. Пряма ЕF перетинає паралельні прямі в точках N i N_ґ Відрізок N N_ґ , ділять на два однакові відрізки, дістаючи точку О, що є центром спряження. Поставивши циркуль у точку О та провівши дугу радіусом R, який дорівнює ОN = О N_ґ, дістають лінію спряження двох прямих. (За браком навчального часу доцільно виконувати вправи на від­працювання вмінь, які знадобляться учням для креслення розгортки деталей обраного для виготовлення виробу.)

Спряження прямолінійних елементів

Розповідь учителя.

Для виготовлення виробів із листового металу, які мають форму куба, циліндра, конуса або інших геометричних тіл, необхідно пра­вильно вибрати їх розміри, щоб розмічена заготовка після її вирізу­вання і гнуття набула потрібних розмірів і форми. Для цього викону­ють розгортку поверхонь виробу на площині.

Креслення розгортки куба одержують у вигляді прямокутників, утворених із чотирьох бокових граней, розгорнутих на кути в 90°, та верхньої грані, розгорнутої на 180°. Для виготовлення куба заготов­ку розмічають із припуском на з'єднання граней.

Розгортка циліндра зображується у вигляді прямокутника з висо­тою к, що дорівнює висоті циліндра, та довжиною, яка дорівнює дов­жині кола основи циліндра. Довжина кола циліндра С визначається множенням діаметра основи циліндра d на 3,14, тобто С = 3,14 а*.

Щоб одержати на листовому металі повну розгортку геометрич­ного тіла, розміри розгортки потрібно доповнити припусками на з'єднання фальцем із відбортівкою.

(Учитель демонструє повні розгортки, пояснює особливості зобра­ження припусків на з'єднання окремих елементів виробу.)

Ознайомити учнів із конструктивними особливостями об'ємних виробів, виконаних за технічним рисунком або кресленням, можна на прикладі макета коробочки для дрібних деталей, яка виготовле­на з цупкого паперу і легко розбирається. Показавши виріб спочатку в зібраному вигляді, учитель випрямляє матеріал, розправляючи всі вигини на площині. Одержує розгортку виробу, контури якого пов­ністю збігатимуться з контурами креслення.

Завдання.

Виконати розгортку геометричних тіл у зошитах.

IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА «ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕННЯ РОЗГОРТКИ КОРОБОЧКИ ДЛЯ ДРІБНИХ ДЕТАЛЕЙ»

Учні виконують практичну роботу, користуючись відповідним матеріалом підручника [21, § 12

Креслення розгорток: а - куба; б - циліндра

Зображення утворення розгортки куба

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомся із зображенням виробу (мал. 51).

2. Накресли в робочому зошиті у масштабі М1:1 розгортку з урахуванням припуску на з'єднання загином.

3. Визнач розміри заготовки, необхідної для ви­готовлення виробу, з урахуванням припуску на об­робку.

КРЕСЛЕННЯ КОРОБКИ ДЛЯ ДРІБНИХ ДЕТАЛЕЙ

Технологічна карта

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Розмітка є однією з обов'язкових операцій технологічного проце­су виготовлення виробу.

Для розмічання деталей виробу на сьогоднішньому уроці засто­сували плоску розмітку за шаблоном, що являє собою розгортку де­талі. Щоб одержати на листовому металі повну розгортку геомет­ричного тіла, розміри розгортки потрібно доповнити припусками на з'єднання.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2) Перенести креслення розгортки, виконане у зошитах, на цупкий папір (картон) і вирізати шаблон.