Вивчення нетрадиційних технік декоративно-прикладного мистецтва на занняттях гуртка Умілі руки

Вивчення нетрадиційних технік декоративно-прикладного мистецтва

на заняттях гуртка «Умілі руки»

Добрі почуття повинні своїм корінням йти

в дитинство, а людяність, доброта, ласка,

доброзичливість народжуються в праці.

Сухомлинський В.

Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільно-цінні продукти людина перетворює себе. В процесі трудової діяльності відбуваються істотні зміни в структурі особи: змінюється відношення до себе, усвідомлюється суспільне значення праці, розвивається хист, більш широким стає розподіл уваги і більш швидким його переключення - все це сприяє формуванню світогляду, свого власного «Я».

Життя доводить, що в умовах, що весь час змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до використання нових ідей та задумів, нових підходів, нових рішень. Творчість з'являється не на порожньому місці вона базується на розвинених мисленні, уяві та інтелекті.

Творча діяльність, що є більш складною і не кожному підвладною, приваблює до себе людей різного віку. Можливо ці більші труднощі можуть дати і більшу радість, тому що радість, вищого людського ступення - радість подолання, радість відкриття і радість творчості.

Торкнувшись однієї із таємниць природи - таємниці виникнення і розвитку творчих здібностей, люди навчилися плекати таланти! Природа щедро наділила кожну людину можливостями розвитку. І кожна людина може досягти значних висот творчої діяльності.

На заняттях гуртка ми вивчаємо нетрадиційні техніки обробки матеріалів, оздоблення виробів, особливості технологічних операцій, інструменти та матеріали. Знаючи це, кожен зможе не просто створити свій виріб, а стати митцем своєї справи, власними руками створити дизайнерський шедевр, який милуватиме око всім.

Ця інформація допоможе розширити та вдосконалити знання та вміння керівників гуртків, вчителів трудового навчання та образотворчого мистецтва у використанні таких нетрадиційних технік, як декупаж, квілінг, газетоплетіння.

Гурткова робота дає дитині шанс на самовияв, на прояв своїх ініціатив з подальшим впровадженням їх у практику. На сьогодні до числа найбільш актуальних проблем позашкільної освіти належить проблема змістовного наповнення навчальних програм, а також залучення до гурткової роботи якнайбільшого числа учнівської молоді. Тому, поряд із значною кількістю нетрадиційних технік роботи з папером, ми пропонуємо декорування старих та вже використаних предметів для створення нових виробів. Адже в кожному домі завжди знайдуться газети та журнали, пляшки, диски та багато інших предметів з яких можна створити елементи інтер'єру, подарунки, побутові аксесуари, посуд, іграшки.

Використання даних технік на заняттях гуртка - це значна економія, тут нічого не буває зайвим: «Нове життя старим речам!» - під таким гаслом працюють гуртківці. За допомогою цих технологій при мінімумі зусиль старі речі перетворюються в стильні і практичні, приваблюють своєю красою (див. додаток № 1-2).

Кожна людина за своєю природою - художник. Ще з давніх-давен вона прагнула прикрасити своє житло, знаряддя праці та речі побуту. У все, що її оточує і до чого торкаються її руки, вона намагається внести красу.

Якщо у вас є бажання, працьовиті руки та знання то і ви зможете творити прекрасне і корисне!

ДЕКУПАЖ

І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Техніка «декупаж» («decoupage» - фр. «вирізати») виникла в ранньому Середньовіччі. Ця техніка використовується для декорування різних предметів за допомогою вирізаних паперових мотивів. Як вид мистецтва він уперше згадується в кінці XV століття в Німеччині, де вирізані картинки стали використовуватися для прикрашання меблів. Розквіт цієї техніки припадає на XVII століття, коли у Венеції в моду ввійшли меблі, прикрашені інкрустаціями в китайському або японському стилях. Венеціанські майстри вирізали зображення, наклеювали їх на поверхню меблів та покривали їх для захисту кількома шарами лаку. Шляхом такої аплікації майстри імітували дорогі східні інкрустації.

Нині ця старовинна техніка знову стала модною й широко використовується в різних країнах для створення ексклюзивних предметів інтер'єру, оформлення одягу та взуття, виготовлення модних аксесуарів і доповнень до одягу. Покритий лаком предмет з декупажем, виглядає наче розписаний фарбами. Декорувати декупажем можна практично все, що підкаже вам ваша фантазія: квіткові горщики, вази, свічки, тарілки, склянки, скриньки, рамки для світлин, годинники, підноси, одяг, взуття, меблі, декоративні панно; найрізноманітніші поверхні: скляні, керамічні, металеві, дерев'яні, картонні, пластикові, тканину, шкіру та багато інших предметів.

ІІ. ІНСТРУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ

Папір. Для техніки купажу підійде будь-який подарунковий або пакувальний папір з яскравим малюнком, листівки, фотографії, репродукції, журнали, газети, етикетки та спеціальний папір.

Серветки. Новий напрям декупажу полягає у використанні паперових тришарових серветок з малюнком.

Клей. Для виконання робіт технікою декупажу потрібен спеціальний декупажний клей або клей ПВА. Спеціальний декупажний клей можна використовувати як для паперу, так і для серветок.

Лак для декупажу - захисний лак на водяній основі, який швидко висихає. Буває двох видів: глянсовий та матовий. Можна використовувати лаки зі спеціальними ефектами (для штучного старіння, для отримання кракелюрів, лак з блискітками, лак для позолочення (золота акрилова фарба) тощо).

Фарби. Для фарбування виробів застосовують фарби розчинні у воді.

Ножиці. Для роботи підійдуть ножиці двох розмірів: маленькі (манікюрні) та середні з короткими, прямими та загнутими лезами.

Пензлик. Зручно використовувати синтетичний напівжорсткий пензлик завширшки 1-2 см. Для великих мотивів краще використовувати пензлик більшої ширини.

Під час роботи можуть знадобитися: скальпель, мочалка, валик, шпатель, ємкість для фарби, клаптики тканини, олівці, лінійка, малярний скоч тощо.

ІV. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ВИКОНАННЯ ДЕКУПАЖУ

Послідовність технології оздоблення виробів декупажем можна розглянути на прикладі декоративної дошки.

1.Вибір об'єкта декорування.

2.Добір матеріалів та інструментів.

3.Підготовка поверхні: обробити дерев'яну поверхню, яка буде оздоблюватися, шліфувальною шкуркою; видалити пил з поверхні.

4.Фарбування тла - нанесення ґрунтовки.

5. Вирізування візерунка із серветки:

- спочатку з цілої серветки вирізати обраний мотив так, щоб залишились невеличкі припуски навколо контуру потім вирізати елемент точно за контуром малюнка.

6. Підготовка вирізаного малюнка:

- відокремити тонкий декоративний шар серветки від основи після вирізування (як правило, така серветка має 2-3 шари)

7. Наклеювання:

- визначити місце розташування елементів візерунка на дошці;

накласти вирізаний із серветки мотив на оздоблювальну поверхню;

- приклеїти мотив, змастивши його клеєм із зовнішнього боку. Приклеювання починати від центра мотиву. Серветка почне вбирати клей та розтягуватись. Тому працювати потрібно обережно, розправляючи плоским пензликом усі складочки та бульбашки.

- після висихання оздоблювальну поверхню промазати клеєм ще раз.

8.Робота з фарбами.
Фарби використовують у тому разі, якщо є необхідність домалювати необхідні елементи або відтінити.

9. Оздоблення.

Після закінчення роботи необхідно малюнок покрити двома-трьома шарами лаку. Це необхідно для попередження механічних пошкоджень та дії вологи.

10. Додаткове оздоблення.

Передбачається використання оздоблювальних матеріалів з різними властивостями (тонування фарбами, штучне старіння, кракелюр, золотіння)

КРАКЕЛЮР - спеціальна, декоративна техніка зістарення поверхні виробу, що полягає у розтріскуванні кольорового шару фарби або лаку. Кракелюр надає предметам старовинного вигляду. Штучно зістарити за допомогою кракелюрних лаків можна практично будь-яку поверхню (пластик, дерево, скло, ДСП, кераміка та ін.) всього лиш за декілька годин. Прикрашені таким чином предмети прекрасно доповняють інтер'єр, завдяки чому в наш час стали дуже популярними. Кракелюри можуть покривати всю площину картини або знаходитися лише в окремих місцях, розміри їх варіюються від майже непомітних до вельми значних.
Для роботи Вам знадобляться одно- або двохкомпонентні кракелюрні лаки. У використанні кожного з яких є свої тонкощі, проте прикрашати деталі інтер'єру як одно-, так і двохкомпонентними кракелюрними лаками надзвичайно просто, навіть не маючи особливих художніх навиків. Скриньки, вази, горщики, тарілки, рами для світлин чи картин, декоративні панно, меблі - все це піддається чарам кракелюру.

КВІЛІНГ

І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Квілінг(анг.quilling) або філігрань - це мистецтво створювати композиції з паперових смужок. Кожна композиція в техніці квілінг складається із паперових елементів різної форми, які приклеюються до основи або склеєні між собою. Найкраще всього квілінг приклеювати на папір чи картон, дерев'яні скриньки, підноси, подарункові упаковки. Достатньо міцні також зроблені з квілінгу підставки для чашок, цукерниці, декоративні вазочки та ін. Листівки, альбоми, сувеніри, біжутерія, настінні прикраси, подарункові упаковки, рамки для світлин - все це можна прикрасити паперовими квітами та орнаментами з квілінгу.

У квілінга довга історія: філігранна обробка паперу була відома ще древній єгиптянам, які використовували у якості матеріалу папірус, а також це мистецтво було відоме на Середньому Сході і в Китаї.

У Франції та Італії паперова філігрань починаючи з 16ст., використовувалась монахами для прикрашання священних образів, як замінник золотої та срібної філіграні.

Наприклад, відомо, що в європейських монастирях 18 ст. техніка папероскручування використовувалась при декоруванні предметів релігійного культу та виготовленні медальйонів. Закручуючи на кінчик пташиного пера (на англійській мові даний вид творчості називається "quilling" - від слова "quill" або "пташине перо") папір з позолоченими краями, середньовічні майстрині досягали такого результату, що навіть при близькому розгляді філігранні паперові вироби виглядали, як вироби виготовлені з чистого золота. З країн центральної Європи дане мистецтво розповсюдилося в Англію, де спочатку активно практикувалося в багатих будинках часів Стюарта, щоб потім утвердитися майже до вікторіанського періоду. Спеціалізовані журнали представляли техніку квілінга і різноманітні проекти з докладними описами та поясненнями: класичні предмети для декору, скарбнички, кошики, коробочки для предметів вжитку, навіть проводились навчальні курси по квілінгу в самих елітних школах. З Англії квілінг перекочував в Північну Америку разом з колонізаторами.

Починаючи кінця з 19ст. популярність квілінга поступово знизилася, майже до повного забуття, щоб у наші дні знову відродитися в більш сучасній формі.

В Англії в 1983 році був створений "Квілінг союз Англії", справжня корпорація квілінга, а по її ініціативі в 1992 році був організований Перший Міжнародний фестиваль квілінга. На даний час цей вид творчості розповсюджений в Європі, Азії, Америці, але поступово полонить своєю неповторністю і красою Україну та Росію, адже за допомогою простого паперу та не хитрих прийомів можна створити справжні шедеври.

ІІ. ІНСТРУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ

Шило. Шило повинно бути діаметром близько одного міліметру. Використовується для намотування спіралі з паперової смужки.

Замість шила можна використовувати звичайну зубочистку з роздвоєним краєм чи товсту швейну голку з виламаним вушком.

Пінцет. Використовують для приклеювання.

Ножиці. Повинні бути невеличкого розміру з загостреними кінцями. Використовують для нарізання бахроми.

Канцелярський ніж. Для нарізання смужок.

Клей. Повинен швидко висихати та не залишати слідів. Можна користуватися ПВА.

Папір для квілінгу. Можна купити в спеціалізованих магазинах або нарізати за допомогою різака.Папір повинен бути кольоровим з обох боків.

Стандартна ширина смужок для квіллінгу 3 мм.

Ширина залежить від того, що Ви хочете зробити.

Шаблон із різними в діаметрі отворами. Можна використовувати офіцерську лінійку чи виготовити лекало з товстого картону.

ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ВИКОНАННЯ КВІЛІНГУ

Техніка квілінг полягає в наступному: вузьку стрічку паперу необхідно скрутити в рулончик, надати потрібну форму та склеїти. З цих маленьких фрагментів можна створити дивовижні як плоскі, так і об'ємні композиції та малюнки. Простота техніки дає можливість реалізувати свої творчі здібності і дітям, і дорослим, без особливих затрат.

Основні фігури.

Туга спіраль

Скрутіть паперову стрічку і приклейте кінчик не знімаючи

спіралі з шила, щоб стрічка не розкрутилася.

Вільна спіраль

Скрутіть стрічку, зніміть спіраль з шила, покладіть у

форму потрібного розміру, закріпіть розкручену спіраль.

Крапля

Зробіть вільну спіраль і стисніть її з одного боку, щоб вона набула форми краплі.

Вигнута крапля

Зробіть краплю і загніть її куточок

Стрілка

Зробіть вільну спіраль, стисніть її у вигляді трикутника.

Два кути притисніть один до одног о - вийде стрілка.

Півмісяць

Зробіть вільну спіраль, стисніть два кути і

загніть заготовку у вигляді півмісяця.

Півколо

Зробіть вільну спіраль, стисніть два кути так, щоб

одна сторона заготовки була рівна, а інша - заокруглена.

Конус

Закрутіть тугу спіраль у вигляді конусу.

Приклейте кінчик стрічки, а тоді зніміть заготовку з шила.

Пташина лапка

Зробіть вільну спіраль, стисніть трикутник.

Загніть два кути у напрямку третього і сильно стисніть.

ГАЗЕТОПЛЕТІННЯ

І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Плетіння - одне з найдавніших ремесел, яке виникло значно раніше обробки деревини та металу, що потребували відповідних знарядь виробництва. Розвитку плетіння сприяла наявність у достатній кількості матеріалу. Саджанці горіха використовували для плетіння огорож, лозу - для виготовлення кошиків, бочок, меблів. Із соломи робили бочки для зберігання зерна, килимки для господарських потреб, головні убори, із рогозу плели килимки під ноги та на стіни, полотна для решіт тощо. Найдовші археологічні пам`ятки плетіння - залишки мішків, кошиків, тарілок для хліба, накривок для кошиків і глиняного посуду знайдено в Єгипті, Месопотамії, Балканах, у Великобританії, Швеції та інших, і датуються V-IV тис. до. н. е. Плетені вироби відносились до предметів першої необхідності і виготовляли їх спеціальні майстри кошикарі, плетільники рибальських споряджень та інші. З вербової лози плели кошики і дитячі колиски, клітки для птахів і вулики.

Мода на плетені вироби збереглася у продовж всього середньовіччя.
Найдавніші пам'ятки українського плетіння походять з кінця ХVIII століття і початку ХIХ ст. і зберігаються у музеях Києва, Львова та інших міст. Сьогодні плетіння знову стає актуальним і модним. Проте в роботі виникають певні труднощі: пошук та заготівля лози, підготовка її до роботи, наявність інструментів і знарядь. На щастя є альтернативний варіант - газетоплетіння.

Техніка плетіння з газет вже давно стала популярною по всьому світу. Першовідкривачами вважаються іспанські майстри-умільці. У нас вперше тиражовано і надруковано було у 1994 році журналом «САМ» ще за радянського періоду, оскільки утилізація завжди була популярною, принаймні у побуті.

ІІ. ІНСТРУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ

Папір. Для техніки газетоплетіння використовують будь які газети чи журнали, які нарізають на смужки.

Спиці. Краще вибрати довгі в'язальні спиці або просто дріт на який накручується смужка папару.

Ножиці. Ножицями нарізають папір, обрізають зайву довжину трубочок.

Клей. Повинен швидко висихати та не залишати слідів. Можна користуватися ПВА, для склеювання трубочок краще користуватись клеєм-олівцем, він не зволжує папір.

Фарби. Гуашеві або акрилові фарби для фарбування виробу.

Пензлик. Бажано використовувати пензлик більшої ширини для фарбування виробу та меншої для нанесення відтінків.

Лак. Акриловий лак для захисту від ушкоджень.

ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ВИКОНАННЯ ПЛЕТІННЯ.

Техніка газетоплетіння цікава. Вона подібна до плетіння виробів із лози. Тільки тут лозу заміняють смужки газети чи журналу, скручені у трубочки. Сплетений виріб покривається фарбою та лаком. Так утворюється досить міцна конструкція. Для того, аби виготовляти різноманітні речі, потрібні у побуті, достатньо старих газет, клею, натхнення та часу.

Перш за все потрібно заготовити газетні або журнальні трубочки. Для цього стануть у нагоді старі та вже прочитані газети або журнали. Розрізаємо або розриваємо газету на смужки приблизно 7см шириною, накручуємо їх на спицю, закріплюючи клеєм край.

В основі газетоплетіння лежать основні схеми плетіння, такі як «плетіночка», «мотузочок», «клітинка», «ялинка», та способи плетіння: просте, під нахилом та шах матка (рис. 1 та рис.2)

Схеми плетіння з лози

«Плетіночка» «Мотузочок»

«Клітинка»: «Ялинка»:

а) пряма; б) з ромбами а) пряма; б) з ромбами

рис.1

Способи плетіння з лози:

а) просте; б) під нахилом; в) шах матка

рис.2

ДОДАТКИ

«Додаток 1»

Декупаж на серветках, одязі, дисках.

Декупаж на дереві, склі, металі.

Квілінг Підставки з газетних трубочок

Друге життя старим речам! «Додаток 2»

Декупаж на газетних трубочках.

Виставка творчості учнів.

16