Конспект уроку на тему: Організація робочого місця та правила безпечної праці в столярній майстерні 5 клас

Барановська Інна Василівна 5 клас

Клас

Дата

Урок №_____

Тема. Організація робочого місця та правила безпечної праці в столярній майстерні
Мета: навчити учнів раціонально організовувати робоче місце та дотримуватися правил безпечної праці у столярній майстерні; сформувати поняття про виробничий процес; розвивати політехнічний кругозір; виховувати організованість у роботі, повагу до людей різних професій..

Об'єкти практичної діяльності учнів: столярний (комбінований) верстак, заготовки, столярні інструменти.

Обладнання: столярний верстак, заготовки із фанери та ДВП, столярні інструменти, плакат з правилами безпечної праці у столярній майстерні.

Хід уроку:

I. Організаційний етап

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів

III. Оголошення, подавання теми та очікуваних навчальних результатів

IV. Вивчення нового навчального матеріалу

1. Призначення і будова столярного верстака. Правила зберігання інструментів.

2. Правила організації робочого місця за столярним верстатом та правила безпечної праці.

3. Вимірювальні та розмічальні інструменти.

V. Практична робота. Організація робочого місця. Вправи по закріпленню заготовок. Розмічання заготовок.

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи,Домашнє завдання

1. Призначення і будова столярного верстака.

Усі основні столярні роботи виконуються на верстаку.
Верстак - робоче місце столяра - стіл для розмічання та обробки деревини.

Верстак складається з двох частин - кришки та підверстатника. Кришку встановлено на підверстатнику. Кришка верстата має дошку з лотком, передній і задній затискачі. На верстатній дошці верстака обробляють деталі. У ній зроблено гнізда для клинів; за допомогою останніх можна закріплювати деталі та заготовки.

Інструменти після роботи слід почистити від пилу, бруду, стружки та здати черговому. Інструментами не можна стукати один об інший. І складати їх необхідно не насипом а складати кожен окремо в спеціально обладнаному місці. При правильному користуванні та зберіганні інструменти не так швидко тупляться та виходять з ладу.

2. Правила організації робочого місця за столярним верстатом.

У лоток під час роботи кладуть інструменти і заготовки.

У затискачах закріплюють деталі. У передньому і задньому затискачах є гвинти, у головки яких вставлено спеціальні ручки - закрутки, що вільно пересуваються в головках гвинтів.

Працювати на верстаті треба акуратно. Не можна надто туго за кручувата гвинти затискачів, дуже міцно забивати клини, стукати по верстатній дошці та затискачах. Під час роботи слід користуватися підкладною дошкою. Всі інструменти поділяють на розмічальний та різальний.

Правила безпечної праці у столярній майстерні

Перед початком роботи

1. Надіти спецодяг.

2. Визначити відповідність верстака своєму зросту і за необхідності виконати певні регулювання.

3. Отримати заготовки та інструменти, необхідні для виконання певного завдання.

4. Перевірити справність інструментів і пристроїв, розмістити їх у зручному для роботи місці.

5. Кресленик та іншу технічну документацію розміщувати в рамках і кріпити для зручності над верстаком.

Під час роботи

1. Розпочинати роботу після дозволу вчителя.

2. Не відволікатися на розмови, не заважати виконувати роботу іншим учням.

3. Використовувати інструмент і пристрої лише за призначенням.

Після закінчення роботи

1. Старанно прибрати робоче місце.

2. Інструмент і пристрої протерти, перевірити і розмістити у відведених .для них місцях. Оброблені вироби і заготовки покласти на свої місця.

3. Привести в порядок робочий одяг, вимити руки.

3. Вимірювальні та розмічальні інструменти.

Перед виготовленням виробу необхідно намітити на заготовках контури його ліній. Цей технологічний процес називають розмічанням. Розпочинають розмічання з аналізу форми країв заготовки. Визначають найрівніше ребро, від якого найкраще виконувати розмічання. Це ребро називають базовим, а проведену поблизу базового ребра лінію, від якої виконують розмічання заготовки, називають базовою лінією.

Під час розмічання потрібно передбачити надлишок матеріалу на кінцеву обробку деталей - припуск. Припуски не повинні бути завеликими або замалими. Для деталей з фанери припуск становить від 4 до 24 мм, а для виробів з дерев'яних брусків - від 1,5 до 7 мм.

Попередню розмітку на заготовках виконують за допомогою розмічальних інструментів: лінійки, кутника, циркуля. Лінії наносять олівцем.

Щоб виготовити велику кількість однакових деталей, використовують шаблон - пристрій з тонколистового матеріалу (фанери, ДВП), форма і розміри якого відповідають кресленику з припуском на обробку.

Розмічання заготовок, а також перевірку прямих кутів та якості оброблених поверхонь виконують кутником і лінійкою.

Клас

Дата

Урок №_____

Тема. Технологічний процес пиляння. Прийоми пиляння лобзиком.

Мета: сформувати в учнів поняття про процес різання та уявлення про технологію пиляння фанери і ДВП; розвивати політехнічне мислення; виховувати культуру праці.

Об'єкти практичної діяльності учнів: деталі виробу проектної діяльності учнів,

Обладнання: столярний верстат, заготовки з фанери та ДВП, плакати із зображенням різальних частин інструментів, столярні ножівки,лобзики.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів

III. Оголошення, подавання теми та очікуваних навчальних результатів

IV. Вивчення нового навчального матеріалу

1. Основний принцип технологічного процесу різання.

2. Ознайомлення учнів з технологією різання деревини, різальними інструментами, їх призначенням, будовою і прийомами використання.

3. Випилювання лобзиком.

V. Практична робота

Вправи на формування вміння пиляти. Випилювання прямолінійних контурів деталей майбутнього виробу.

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи

VII. Домашнє завдання:

1. Основний принцип технологічного процесу різання.

Ділову деревину обробляють за допомогою різноманітних інструментів: ножів, пилок, стамесок, доліт тощо. Усі ці інструменти мають важливу особливість - їхні різці мають форму клина. Під дією прикладеної до інструмента сили різець заглиблюється в деревину, розколюючи або розриваючи її. Цей процес називають різанням.

Розрізняють два види різання: без зняття шару матеріалу та із зняттям. Найпоширенішим є другий вид. Унаслідок заглиблення вузенького клина в деревину від неї відокремлюються дрібненькі частинки у вигляді тирси. Цей процес називають пилянням. Здійснюють його багаторізцевими різальними інструментами - пилками.

2. Ознайомлення учнів з технологією різання деревини, різальними інструментами, їх призначенням, будовою і прийомами використання.

Столярна пилка - це металева стрічка з нарізаними на ній з одного боку зубцями. Кожен зубець має форму клина. Між зубцями є проміжки - пазухи. Місце різання, яке утворилося в де-

ревині, називають пропилом, а початок пиляння - запилом.

Щоб пиляння і виготовлення виробів були якісними, зубці пилки добре загострюють. Для полегшення процесу пиляння зубці пилки почергово відгинають на певну відстань у протилежні боки.

Пиляння заготовок із фанери, ДСП або ДВП, що мають прямолінійні контури, виконують лучковою пилкою із дрібними

зубцями або лобзиком,а пиляння криволінійних

контурів - викружною

Лучкова пилка

або лобзиком, а пиляння криволінійних контурів - викружною пилкою або лобзиком.

Під час пиляння нахил пилки до поверхні різання має складати 15...20⁰. Для зменшення тертя полотна пилки користуються дерев'яним клинком, а для перевірки перпендикулярності - кутником.

Положення пилки під час пиляння

Правила пиляння

1. Затискати заготовку не надто високо, інакше вона розгойдуватиметься або вібруватиме під час пиляння.

2. Користуватися напрямним бруском і ніколи не спрямовувати полотно ножівки пальцем.

3. Працювати розмірено, не прискорюючи темпу пиляння.

4. Використовувати під час пиляння середню частину ножівки.

5. Контролювати лінію пропилу з протилежного боку заготовки.

6. Слідкувати під час пиляння за положенням руки, яка тримає заготовку, та правильністю постави, щоб не травмуватися та не зашкодити здоров'ю.

3. Випилювання лобзиком.

Деталі з товстої фанери або складної форми випилюють лобзиком. Пилка лобзика - це вузька сталева смужка із зубцями на одному з ребер, спрямованими в один бік.

Щоб підготувати лобзик до роботи, беруть пилку й один її кінець затискують гайкою біля ручки. Пилку встановлюють таким чином, щоб її зубці були спрямовані назовні від рамки і донизу. Потім стискують обидва кінці рамки і так само затискують другий кінець пилки.

Працюють лобзиком на спеціальному столику-підставці, який прикріплюють до робочого стола струбциною.

Фанеру з нанесеним на неї малюнком кладуть на підставку і притримують лівою (для правшів) рукою. У праву руку беруть лобзик і, приставивши пилку до фанери, починають пиляти. Пиляють так, щоб пилка рухалась точно по лінії контуру.

Спочатку випилюють внутрішній контур заготовки, а потім - зовнішній.

Для випилювання по внутрішньому контуру в заготовці роблять отвір шилом, вставляють у цей отвір верхній кінець пилки, а потім закріплюють його в рамці лобзика. Випилявши внутрішні контури, підкручують верхню гайку, звільняють кінець пилки і виймають її. Потім знову закріплюють і розпочинають випилювати зовнішній контур.

Правила пиляння лобзиком

1. У процесі роботи сидіти прямо.

2. Лобзик тримати перпендикулярно до фанери.

3. Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вгору-вниз, не натискувати сильно на пилку, щоб вона не зламалася.

4. Кожні 15-20 хв робити перерву.

Прийоми пиляння фанери й ДВП

Найпоширеніший спосіб обробки деревини - різання. Різальний інструмент має робочу частину у формі клина. Діючи на деревину, клин відокремлює від заготовки частинки у вигляді тирси.

Пиляння криволінійних контурів на заготовках з фанери й ДВП виконують - лобзиком (мал.1)

мал.1 мал.2

Лобзик cкладається : з металевої рамки; ручки, на кінцях якої є затискачі з баранцевими гайками; пилочки. (мал.1) Пилочка для лобзика являє собою вузьку сталеву смужку з зубчиками на одному з ребер, спрямованими в один бік.

Пилочки розрізняють за шириною полотна та насічкою зубчиків. Для роботи з товстою фанерою та деревиною беруть широке полотно з крупними зубчиками, а для тонкої фанери - вузеньке полотно з дрібними зубчиками. (мал.2)

Щоб підготувати лобзик до роботи, беруть пилочку і один її кінець затискують гайкою біля ручки. Пилочку встановлюють так, щоб її зубці були спрямовані назовні від рамки і вниз. Потім стискують обидва кінці рамки в напрямку один до одного і так само затискують другий кінець пилочки. Якщо відпустити стиснуті кінці дуги, вони приймуть своє попереднє положення і натягнуть пилочку. Отже, лобзик готовий до роботи.

Працюють лобзиком на спеціальному столику-підставці,

який кріплять до робочого стола струбциною (мал.3) Фанеру з нанесеним на неї малюнком кладуть на підставку, і щоб вона не сповзала, притримують лівою рукою. У праву руку беруть лобзик і, приставивши пилочку до фанери, починають пиляти. Пиляють так, щоб пилочка рухалася точно по лінії контурів.

мал.3

Працюючи лобзиком, треба додержувати таких правил:

1. У процесі роботи слід сидіти прямо (мал.4)

2. Лобзик слід тримати перпендикулярно до фанери.

3. Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вверх-вниз, не натискаючи

сильно на пилочку, щоб вона не зламалася.

4. Через кожні 15-20 хв. робити перерву.

мал.4

Спочатку випилюють внутрішній контур заготовки, а потім зовнішній. Перед випилюванням внутрішнього контуру в заготовці роблять отвір шилом.(мал.5) Вивільнивши один кінець пилочки, вставляють його в отвір, а потім знову закріплюють і починають випилювання. Зручніше вивільняти верхній кінець пилочки.

мал.5

Завершують обробку випиляних деталей зачищанням шліфувальною шкуркою.(мал.6)

мал.6

Для виготовлення виробів з фанери, ДВП та ДСП плит застосовують електричні лобзики . Його пилочка приводиться в рух електричним мотором. За допомогою електричного лобзика можна виготовити значно більше виробів, ніж ручним лобзиком.(мал.7)

мал.7

Із застосуванням цих пристроїв ми ознайомимося під час вивчення наступних тем.

Прийоми випилювання внутрішніх контурів деталей.

Для випилювання внутрішніх контурів, слід утворити отвори для встановлення пилочки.

Отвори виконують за допомогою тригранного шила або коловорота з свердлом.

Вам вже знайомі окремі форми геометричних фігур: круг, квадрат, прямокутник тощо. Якщо випиляти такі фігури на фанері, то ми отримаємо геометричні отвори (мал.1). Однак часто ми спостерігаємо на малюнках для випилювання складні отвори, які утворені з прямих та кривих ліній. Такі отвори називають фігурними (мал.2).

Мал.1 Мал.2

За рахунок фігурних та геометричних отворів в ажурному випилюванні утворюються образи рослин, тварин тощо .

В ажурному випилюванні найскладнішим є процес випилювання кутів фігурних отворів.

Слід розрізняти внутрішні та зовнішні кути (мал.3):

Внутрішні кути позначені червоною стрілкою і утворюються зубастими виступами з фігурного отвору.

Зовнішні кути позначені синіми стрілками і утворюються зубчастими виступами фанери у фігурний отвір. Важливо розрізняти та правильно випилювати зовнішні та внутрішні кути фігурних отворів.

Мал.3

Послідовність випилювання внутрішніх кутів: (мал.4)

Починають роботу з проколювання або свердління отвору недалеко від внутрішнього кута. Закріплюють в лобзику пилочку, пропустивши її крізь отвір.

1. Випилювання в напрямку 2. Повернення пилочки лобзика 3. Випилювання округленої

кута до самої вершини у зворотному напрямку і частини отвору

випилювання другої сторони кута

Існує інший спосіб:

1.Спочатку випилюють з отвору до кута 2. Потім повертаються до отвору і випилюють в

протилежному напрямку, зупиняючись у куті з

Мал.4 іншої сторони

Послідовність випилювання зовнішніх кутів:

Гострі зовнішні кути важко випиляти з розворотом на місці. В результаті отримаємо округлений кут, що не відповідає малюнку.(мал.5). Звичайно, його можна потім підправити за допомогою шліфувальної колодки. Однак, як свідчить практика, під час шліфування частинки шпону відщеплюються на самому вершечку кута.

Мал.5

Послідовність випилювання зовнішнього кута: (мал.6)

Зовнішні гострі кути випилюють з утворенням петлі.

1. Випилювання починають з отвору та виконують впритул до лінії трохи далі лінії (а).

2. Наступним кроком є утворення петлі (б), розмір якої визначається шириною пилочки та шириною фігурного отвору. Зазвичай вона становить близько 3-5 мм. Далі випилюють другу сторону кута (в).

3. Поступово випилюють фігурний отвір доходячи до наступного кута і працюють за такою ж схемою (г).

Помилкою вважається випилювання кутового елемента із заокругленням Такий фігурний отвір не відповідає малюнку і спотворює загальне враження від виконаної роботи.

а - початок випилювання б - поворот для утворення петлі в - утворення петлі

г - випилювання іншого кута д - випилювання кутового елемента по

контуру деталі.

Мал.6

Клас

Дата

Урок №_____

Тема. Реалізація запланованих робіт (процес випилювання з фанери та ДВП, обпилювання, шліфування). Оздоблення виготовлених виробів.

Мета: закріпити в учнів розуміння процесу різання та уявлення про технологію пиляння фанери і ДВП, удосконалити навички пиляння фанери; розвивати навички самоконтролю та політехнічне мислення; виховувати культуру праці.

Об'єкти практичної діяльності учнів: фанера, ДВП, дерева різної форми; літак; автобус; ковбой; вішалка для дрібних речей; кораблик; гра «накинь кільце» та інш.(за вибором)

Обладнання: столярний верстат, столярні ножівки, лобзики, запасні лобзикові пилки, шило, заготовки з фанери та ДВП, копіювальний папір, олівець, шліфувальний папір, надфілі різної форми.

Тип уроку: практичний.

Структура уроку:

І. Організаційний момент 3 хв.

ІІ. Вступний інструктаж щодо виконання практичної роботи….5 хв.

ІІІ. Практична робота……………………… 75 хв.

ІV. Підсумки уроку. …………………………5 хв.

V. Домашнє завдання……………………….. 2 хв.

Хід уроку:

I. Організаційний момент: (привітання, перевірка присутніх.)

II. Вступний інструктаж щодо виконання практичної роботи:

1.Повторення правил пиляння лобзиком:

• У процесі роботи сидіти прямо.

• Лобзик тримати перпендикулярно до фанери.

• Пиляти рівномірно, виконуючи рухи вгору-вниз, не натискувати сильно на пилку, щоб вона не зламалася.

• Кожні 15-20 хв робити перерву.

2. Повторення прийомів пиляння лобзиком:

Щоб підготувати лобзик до роботи, беруть пилку й один її кінець затискують гайкою біля ручки. Пилку встановлюють таким чином, щоб її зубці були спрямовані назовні від рамки і донизу. Потім стискують обидва кінці рамки і так само затискують другий кінець пилки.

Працюють лобзиком на спеціальному столику-підставці, який прикріплюють до робочого стола струбциною.

Фанеру з нанесеним на неї малюнком кладуть на підставку і притримують лівою (для правшів) рукою. У праву руку беруть лобзик і, приставивши пилку до фанери, починають пиляти. Пиляють так, щоб пилка рухалась точно по лінії контуру.

Спочатку випилюють внутрішній контур заготовки, а потім - зовнішній.

Для випилювання по внутрішньому контуру в заготовці роблять отвір шилом, вставляють у цей отвір верхній кінець пилки, а потім закріплюють його в рамці лобзика. Випилявши внутрішні контури, підкручують верхню гайку, звільняють кінець пилки і виймають її. Потім знову закріплюють і розпочинають випилювати зовнішній контур.

III. Практична робота.

Виконання розмічальних робіт за допомогою розмічального інструменту та копіювального паперу. Випилювання деталей майбутнього виробу.

IV. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи:

Учитель ще раз закріплює в учнів мотивацію на подальшу роботу та контролює, щоб вони залишили робочі місця в належному стані, а чергові по навчальній майстерні повною мірою виконали свої обов'язки.

V. Домашнє завдання:

Внести (при необхідності) уточнення у критерії яким повинен відповідати виріб; Дібрати і приготувати (придбати) матеріали і інструменти (лобзик , пилочки і шліфувальний папір) для виконання задуманого виробу.

Клас

Дата

Урок №_____

Тема: Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мета: виявити рівень сформованості навичок обробки фанери і ДВП,; розвивати навички самоконтролю та політехнічне мислення; виховувати культуру праці.

Об'єкти практичної діяльності учнів: фанера, ДВП, дерева різної форми; літак; автобус; ковбой; вішалка для дрібних речей; кораблик; гра «накинь кільце» та інш.(за вибором)

Обладнання: столярний верстат, столярні ножівки, лобзики, запасні лобзикові пилки, шило, заготовки з фанери та ДВП, копіювальний папір, олівець, шліфувальний папір, надфілі різної форми матеріали для оздоблення (випалювач, фарби)

Тип уроку: контроль знань та умінь.

Хід уроку

I. Організаційний етап

ІІ. Проведення локальної виставки робіт учнів. Та визначення найкращої.

Критерії оцінювання.

• Якість виготовлення деталей.

• Якість складання.

• Якість оздоблення.

ІІІ. Перевірка знань.

ІV. Підбиття підсумків.

Аналіз типових помилок.

V. Домашнє завдання.