Корекційна програма за результатами діагностики молодших школярів з метою зниження агресивних проявів

19

Корекційна програма за результатами діагностики молодших школярів з метою зниження агресивних проявів

Ю. В. Табакіна

Передмова.

Агресія - (від лат. «agressio» - напад, приступ) - це вмотивована, деструктивна поведінка, яка протирічить нормам і правилам існування людей у суспільстві, яка наносить фізичну шкоду об'єкту нападу (одухотвореним і не одухотвореним), а також моральну шкоду живим істотам (негативне переживання, стан напруження, страху, тривоги та т.ін.).

Тема агресії завжди викликала інтерес психологів. Даній темі присвячено безліч фундаментальних теоретичних досліджень, систематизуючи знання про причини виникнення агресивної поведінки (Р. Берон, Д. Річардсон, А. Берковіц, А. Бандура, Реан та ін.), але при цьому недостатньо психологічної літератури, яка містить практичні рекомендації по корекції агресії, а також закріпленню навиків конструктивної поведінки.

Дослідження агресивних проявів молодших школярів охопило початкові класи Криворізької педагогічної гімназії: всього 118 учнів

Результати дослідження, дані спостережень, бесіди з класними керівниками та батьками дали можливість з чотирьох класів виділити 15 учнів з підвищеним рівнем агресивності різних видів. Що, в свою чергу, дало можливість для складання колекційної програми з метою зниження агресивних проявів у молодших школярів.

Проблема агресивної поведінки дітей досить актуальна у наші дні. Вчителі у школі відмічають, що агресивних дітей з кожним роком стає все більше, з ними важко працювати, і, зазвичай, вчителі просто не знають, як справитися з їхньою поведінкою. Єдиний педагогічний вплив, який іноді рятує, - це кара, після чого діти на деякий час стають стриманіші, і їх поведінка починає відповідати вимогам дорослих. Але такий педагогічний вплив скоріш посилює особливості таких дітей і ні в якому разі не допомагають їх перевиховати або змінити поведінку на краще. Останнього часу дітей, в яких спостерігається агресивна поведінка, стало модно висаджувати на «стілець роздумів», який знаходиться за партами учнів, і тим самим «агресор» залишається без глядачів. В традиційному випадку «порушник» дисципліни простоює у кутку або за дверима класу.

Дорослі не люблять агресивної поведінки дітей. Подібні діти їх дратують, і мова про них, як правило, ведеться у звинувачувальних термінах: «грубіян», «хам», «хуліган», «відразливий», «погань» - такі ярлики отримують всі агресивні діти без виключення, до того ж не тільки у школі, а й дома.

А, між тим, спостереження агресивних дітей і робота з ними привели нас до висновку, який повністю співпадає з думкою відомого австралійського психотерапевта В. Окленд: «Я сприймаю дитину, яка демонструє деструктивну поведінку, як людину, яку рухає почуття гніву, тривоги, незахищеності, образи, відторгнення… У неї часто відмічається занижена самооцінка. Вона не спроможна, або не хоче, або боїться висловити те, що вона почуває, вона може втратити силу, яка лежить в основі агресивної поведінки. Вона відчуває, що це єдиний шлях, який допоможе вижити.» (В. Окленд, 1997).

Програма адресована практичним психологам і соціальним педагогам, вихователям, які працюють з агресивними дітьми. Вона містить систему психологічних прийомів і технік, які побудовані в рамках конкретних напрямків корекційної роботи, враховуючи характерологічні особливості агресивних дітей, а також їх сімей, і дозволяє здійснити комплексний підхід до корекції агресивної поведінки.

Актуальність проблеми. Перебудова нашого суспільства, пов'язана з переходом на ринкові відносини, призвела не лише до економічних та політичних змін, а й до змін моральних норм, поведінки людей, а особливо, молодшого покоління. Шкільні психологи, батьки, педагоги відзначають: у дітей та підлітків зростає асоціальна спрямованість поведінки. Вони стали вразливішими та агресивнішими. Агресивні тенденції стали характерними навіть для поведінки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Отже, однією з актуальних проблем, яка постала сьогодні перед психологами та педагогами, є проблема агресивності дітей. Психологи-дослідники дедалі більше уваги приділяють вивченню самого феномена агресії, агресивних проявів і тенденцій поведінки, питань профілактики поведінки. Але, на жаль, проблема корекції агресивності дітей в психологічній літературі висвітлена недостатньо. Тим часом виникає потреба не простої констатації очевидних агресивних тенденцій поведінки учнів, а пошуку засобів для їх профілактики та корекції.

Нерідко трапляється, що наша традиційна школа обділяє професійною педагогічною турботою саме тих дітей, які найперше її потребують. Це, як правило, агресивні діти, які постійно зустрічаються з проявами неповаги чи брутальності по відношенню до себе в сім'ї. Це діти зі складною долею, педагогічно занедбані, не рідко фізично та розумово відсталі. Проте найчастіше ми намагаємось допомогти такій дитині спробувати припинити або загальмувати формування негативних тенденцій поведінки, зокрема, агресивних. Саме таким дітям найбільше потрібна увага, турбота про їхнє емоційне здоров'я. Перевиховування такої дитини має неодмінно поєднуватися із вивченням особистості та умов її життя. Оскільки ефективність виховання значною мірою зумовлена впливом соціуму, вивчення особистості має супроводжуватися оздоровленням (корекцією) впливу цього середовища (сім'ї, груп неформального спілкування, ставлення до дитини в класі).

Мета програми: розвивати у дітей «емоційний інтелект», сприяти створенню дружньої атмосфери взаємодопомоги, довіри, доброзичливого та відвертого спілкування.

Завдання програми:

Сформувати відчуття єдності з іншими членами колективу; сформувати почуття поваги до оточуючих людей; вчити розрізняти процес мислення та емоції, істину та світ фантазій; формувати почуття відповідальності за самостійно прийняте рішення; вчити розумінню та толерантному відношенню до внутрішнього світу інших людей; вчити контролювати гнів, почуття агресії, знаходити компроміс у рішенні конфліктних ситуацій.

Термін виконання програми: три місяці (4 рази на місяць). Залежно від ступеня реалізації програмових завдань кількість годин та термін їх виконання можуть бути збільшені.

Форма проведення: класна, групова.

Форма контролю: спостереження за проблемними дітьми під час занять.

Програма розрахована на дітей 2-4 класів.

Заняття № 1

Мета: Визначення особливостей самовираження та інтересів учасників, формування атмосфери невимушеності, сприяння вираженню своїх думок, розвивати навички групової взаємодії.

Обладнання: папір формат А3, маркери.

Вправа 1. «Продовжуй речення» - 10 хв.

Мета: Визначення інтересів, захоплень учасників заняття.

Інструкція: Учасники сідають у коло. Ведучій говорить про те, що усі зібралися для того щоб краще пізнати один одного, налагодити взаємодію в групі.

Кожен по черзі називає своє ім'я або псевдонім та говорить фразу, що починається із слів: «Я хочу сказати про себе…» У вправі приймають участь всі учасники заняття.

Вправа № 2: «Хаос» - 20 хв.

Мета: Опанувати правила роботи в групі.

Інструкція: Учасникам заняття пропонується поділитися на дві групи. Не уточнюється кількість учасників у кожній групі. Коли групи готові до виконання завдання, їм пропонується стати один за одним. Тренер дає першим учасникам певні предмети: олівець, ручку (бажано, невеликий предмет) - і пояснює зміст завдання: передавати ці речі один одному. Після команди: «Почали!», тренер через декілька секунд призупиняє виконання («забувся» сказати, що, передавши предмет наступному гравцю, учасник повинен поплескати його по плечу). Гру починають спочатку і знову тренер призупиняє вправу («забувся» про чергове завдання: передати ручку, поплескати по плечу, промовити: «Привіт!»). Гравці можуть роздратуватись, тому слід дозволити командам закінчити гру. Хто першим виконає завдання, той переможе. Можливо, якась команда почне сперечатись. Чи перемога заслужена, пояснюючи свою вимогу мало чисельністю команди суперників. Тренеру доцільно пояснити, що учасники ділилися на групи за власним бажанням, тому недоцільно нарікати на несправедливість. Ведучій повинен сказати, що усе в житті підпорядковане певним правилам і ця вправа теж, як і кожна інша. Для того, щоб комфортніше було працювати, група повинна прийняти свої правила. Учасники самі формулюють правила:

Активність і добровільність.

Ти можеш не виконувати всі завдання, але проявити себе можеш лише через активне виконання завдань.

Конфіденційність.

Все, що відбувається на наших заняттях, стане нашою таємницею.

Вміння слухати.

Пам'ятай, що ви всі зібралися тут, щоб бути почутими. Тож слідкуй за своїми жестами, мімікою, словами. Не ображай неповагою оточуючих.

Не критикувати, не оцінювати.

Ти не повинен критикувати поведінку інших учасників групи і давати поради, виходячи із власного життєвого досвіду.

Лаконічність

Висловлюйся коротко та по темі.

Доброзичливість.

Твоє ставлення до інших членів групи повинне бути доброзичливим.

Вправа № 3: «Ритуал прощання» - 3хв.

Мета: Створити атмосферу комфорту, довіри, доброзичливості.

Інструкція: Усі стають у коло, обіймають один одного за плечі та голосно дякують за участь у роботі.

Заняття № 2

Мета: Залучення учасників тренінгу до групової роботи, формування доброзичливого ставлення один до одного.

Обладнання: Папір формату А4 та А3, кольорові олівці, фломастери, маркери, ватман, магнітофон з записом повільної музики, клубок м'якої і пухнастої шерсті, пусті коробки з-під взуття.

Вправа 1: «Мені в тобі подобається…» - 15 хв.

Мета: Формування доброзичливого ставлення один до одного.

Інструкція: Діти разом з ведучим сідають у коло. Ведучій просить передати клубок сусіду, який сидить зліва (по часовій стрілці), зі словами «Мені в тобі подобається…». Закінчити фразу потрібно компліментом. Позитивно можна відмітити колір очей, волосся, деталь одягу, риси характеру, якийсь вчинок, учбове досягнення. Кожний учасник, передаючи клубок, залишає частину нитки у себе. У результаті, коли клубок повертається до ведучого, нитка утворює замкнене коло, символічно об'єднуючи групу у єдине ціле. Ведучій звертає увагу дітей, що нитка їх усіх поєднала. Через декілька секунд (8-10 сек.) ведучій повертає клубок сусіду, який сидить з права (проти часової стрілки), зі словами «А мені у тобі подобається…», закінчуючи фразу компліментом. Кожен учасник групи, передаючи клубок, намотує свою частину нитки на клубок.

Обговорення: Що ви почували, коли отримували клубок і чули у свою адресу комплімент?; самі передавали його і говорили комплімент сусіду? що було складно, а що простіше? що вони почували, коли нитка об'єднала їх?

Краще, якщо дитина, яка захоче висказатися, буде тримати у руках клубок.

Вправа 2: «Неіснуюча тварина» - 40 хв.

Мета: Вивчення структури групи залучення учасників до групового процесу.

Інструкція: Візьміть по аркушу паперу та кольорові олівці, намалюйте неіснуючу тварину, дайте їй незвичну назву. Після закінчення роботи група утворює коло учасник розповідає про свою тварину (назва, де живе, що їсть, з ким товаришує). Група задає уточнюючі запитання. Потім діти об'єднуються в групи, на столі лежить великі ватмани, а діти малюють спільну тварину.

Обговорення: - Що найбільше сподобалось у виконанні вправи? Чи важко було дійти згоди? Що ви відчували, коли доводилося відмовитися від власної думки під тиском колективу? Чи важко було дійти згоди?

Вправа 3: «Тріо»

Мета: Навчити дітей синхронізувати свої дії і дії інших дітей, залучення учасників тренінгу до групової роботи.

Інструкція: Троє дітей стають у шеренгу плечем до плеча. Той, хто стоїть по середині, ставить свої ноги у дві пусті коробки з-під взуття: в одну - ліву, в іншу - праву. Той що стоїть з ліва ставить свою праву ногу у коробку з лівою ногою «центрального». Потім всі троє мають спробувати пройти декілька метрів разом.

Обговорення: - Чи сподобалась вам гра? Що було найскладніше у виконанні роботи? Що допомогло їм справитись з завданням?

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв.

Заняття № 3

Мета: Діагностувати особистісні якості, навчити учасників самоаналізу.

Обладнання: папір формату А4, ручки, олівці, магнітофон з записом повільної музики, картки з назвами різних предметів і явищ природи (наприклад: сонце, гроза, річка, корабель, чайник, велосипед та ін.), набір карток з назвами емоцій (почуттів).

Вправа 1: Рецепт: як створити агресивну дитину.

Мета: Навчити дітей досліджувати свою власну агресивну поведінку.

Інструкція: Діти беруть папір і пишуть невеликий рецепт, за яким можна створити агресивну дитину ,а також малюють портрет такої дитини. Потім діти зачитують свої рецепти, демонструють малюнки і показують цю дитину (як вона ходить, як дивиться, який й неї голос, що вона робить).

Обговорення: - Що вам подобається в агресивній дитині? Що не подобається? Що б вони хотіли змінити у такій дитині?

Потім діти мають взяти ще один папірець і поділити його вертикальною лінією навпіл, на ліву і праву частини. Зліва записуються, як оточуючі під час учбового дня проявляли агресію по відношенню до них. У правій частині записується, як він сам проявляв агресію по відношенню до інших дітей.

Обговорення: - Чи знаєте ви таких дітей, які бувають агресивними? Як ви вважаєте, чому люди бувають агресивними? Чи завжди потрібно вдаватися до агресії в складній ситуації чи можна іноді вирішувати проблеми іншим шляхом (наприклад, яким)? Як поводиться і що почуває жертва агресії? Що можна зробити щоб не бути жертвою?

Вправа 2: «Перетворення»

Мета: Розвивати у дітей почуття емпатії.

Інструкція: Дітям роздаються картки з назвами різних предметів та явищ природи. Задача кожної дитини - пластично зобразити даний предмет або явище природи і придумати невелику розповідь від особи цього предмета (явища). Інші діти повинні відгадати яке явище (предмет) було зображено. Після того як предмет (явище) буде відгадано дитина розповідає невелику розповідь від особи цього предмета (явища).

Обговорення: : - Чи сподобалась вам гра? Що було найскладніше у виконанні роботи? Що допомогло їм справитись з завданням?

Вправа 3: «Танці-протилежності»

Мета: Діагностувати особистісні якості, навчити учасників самоаналізу

Інструкція: Діти мають розбитися на пари, і кожній парі даються картки з назвами емоцій. Такими емоціями можуть бути: веселий-сумний, жадібний-щедрий, сміливий-боягузливий, нервовий-спокійний, бунтарський-покірний, сердитий-задоволений та ін. Діти не показують карток іншим учасникам. Їх задача - придумати танець, в якому вони будуть зображати протилежні почуття. Наприклад, одна дитина зображує печальний танок, інша - веселий. Через 1-2 хвилини діти змінюються ролі. Задачі інших дітей відгадати, які почуття-протилежності зображали в своїх танках пари.

Обговорення: : - Чи сподобалась вам гра? Що було найскладніше у виконанні роботи? Що допомогло їм справитись з завданням?

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв.

Заняття № 4

Мета: Навчити дітей аналізувати свої власні вчинки та дії

Обладнання: папір великого і малого формату, скріпки та шпильки, маркери, візитні картки.

Вправа 1: «Добре-погане» - 10 хв.

Мета: Навчити дітей розрізняти позитивні та негативні людські якості.

Інструкція: Дітям пропонують на аркушах паперу (листок ділиться на дві частини) записати, а потім назвати відомі їм позитивні та негативні риси людського характеру. Виділити ті риси, які притаманні саме їм. Порівняти в якій частині поділеного аркуша підкреслених слів виявилося більше.

Примітка: необхідно відмітити, які якості негативно впливати на поведінку людини. Пояснити, чому від них потрібно позбавитись.

Вправа 2: «Чарівний ярмарок» - 45 хв.

Мета: Навчитися «бачити» та аналізувати внутрішні особистісні конфлікти та усвідомлювати наявність власних негативних якостей.

Інструкція: Назвіть свої позитивні та негативні якості. Учасники по черзі висловлюються після чого кожен із них бере великий листок паперу та виразно пише «куплю». Нижче (розбірливо), - які якості хотів би придбати. Цей лист чіпляє на груди. На маленьких картках потрібно написати назву одної якості, яку б бажали продати чи обміняти на базарі. Учасники торгують, купують, обмінюються, продають якості. Гра закінчується лише тоді, коли ярмарок припиняє роботу самостійно, або за наказом ведучого, який бере на себе роль директора ярмарку і зачиняє його в кінці робочого дня.

Обговорення: - Чи легко було говорити про свої негативні якості? Чи важко було знайти потрібно товар на ярмарку? Що вдалося, а що не вдалося придбати на ярмарку? Яка роль найбільше сподобалась: продавця чи покупця? Що відчуває, про що думали, коли грали ту чи іншу роль? Що не сподобалось у вправі? Що було робити найлегше?

Вправа 3: «Хвасталки».

Мета: Підвищення самооцінки дитини, навчити самоаналізу.

Інструкція: Діти сідають у коло і беруть папір і фломастери. Ведучий просить пригадати три своїх вчинки або подумати про три свої якості, якими вони пишаються. Наприклад, хтось навчився добре плавати, а хтось чудово пірнає, хтось гарно співає або танцює, хтось добре вчиться, а хтось заступився за молодшого та ін. Потім ведучий просить дітей поділити листок на три частини і зобразити ці якості (вчинки) у вигляді невеликих малюнків. Потім діти по-черзі демонструють свої малюнки і розповідають свої вчинки чи якості, якими вони пишаються. Діти уважно слухають, і в кінці розповіді кожна дитина говорить доповідачу: «Я дуже радий за тебе».

Обговорення: - Чи сподобалась вам гра? Що було найскладніше у виконанні роботи? Що допомогло їм справитись з завданням?

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв.

Заняття № 5

Мета: Ознайомити дітей з видами емоцій, з поняттями вербального та невербального спілкування.

Обладнання: декілька хустинок, картки із назвами почуттів (радість, образа, страх, задоволення, гнів, сором, подив, злість, відраза, нетерплячість, печаль, ненависть, подяка, полегшення, почуття ніяковіння), набір фотографій.

Вправа 1: «Вираження емоцій» - 10 хв.

Мета: Познайомити дітей з поняттям емоції.

Інструкція: Кожна людина має емоції. Уявіть собі, що вам заборонили їх. Заборону на вираження емоцій можна проілюструвати таким чином: зав'язати всі канали відтворення.

• Вуста - щоб не говорили, не сварилися, не кричали.

• Очі - щоб не випромінювали ненависть, не бачили негідника.

• Вуха - щоб не чули зайвого.

• Руки - щоб не билися.

• Ноги - щоб не копалися, не носили господаря в погане товариство.

• Душу - щоб не страждала.

Обговорення: - Що може зробити така людина? Чи може вона спостерігати, бачити у житті прекрасне, відгукуватись на добре? (знижена можливість реагувати). Чи може чітко виразити свою думку? (скуті вуста). Творити прекрасне, обіймати близьких та рідних? (зв'язані руки). Йти стежкою життя? (скованість рухів, страх). Співчувати, радіти, довіряти та довіритись комусь? (душа мовчить).

Вправа 2: «Пам'ятник» - 20 хв.

Мета: Ознайомити учнів з видами емоцій, з вербальним і невербальним спілкуванням.

Інструкція: Кожному учаснику дається картка із назвою того чи іншого почуття. Діти знайомляться з нею, проте не показують іншим учасникам. Посеред кімнати стоїть крісло - постамент пам'ятника. Кожен по черзі стає на крісло та зображує пам'ятник, що назване у картці. Завдання групи: відгадати «пам'ятник» якому почуттю вони бачать (висловлюється кожен учасник групи). За командою керівника «пам'ятник» перестає існувати.

Обговорення: - Поясніть, як ви розумієте слова вказані у вас на картці? Спробуйте описати, що означають ці почуття, в яких життєвих ситуаціях вони можуть виникати? Згадайте які-небудь ситуації з вашого життя, при яких у вас виникали ці почуття? Розкажіть про це.

Вправа 3: «Робота з фотографіями» - 20 хв.

Мета: Формування розуміння власного емоційного світу, а також почуттів інших людей, розвиток емпатії.

Обладнання: набір фотографій з зображенням людей (дорослих чи дітей), які знаходяться в різних емоційних станах.

Інструкція: Дітям пропонується уважно розглянути фотографії і визначити, в якому емоційному стані знаходяться люди. Далі діти мають скласти невелику історію, яка сталась з цією людиною і яка дозволила б з'ясувати причини того чи іншого емоційного стану. Краще, якщо таких причин буде декілька.

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв.

Заняття № 6

Мета: Навчити розуміти емоційний стан людей, що нас оточують, сформувати навички боротьби з негативними емоціями, що ведуть до стресу та депресії.

Обладнання: магнітофон з записом пісні В. Шаїнського «Чунга-Чунга», хустинки на голову.

Вправа 1: «Чунга-Чунга» - 10 хв.

Мета: Корекція емоційної сфери дитини, розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини та уміння адекватно передавати власний досвід.

Інструкція: Мандрівник (дорослий) приплив на своєму кораблі до Чарівного острову, де всі завжди радісні, веселі, безтурботні. Тільки він зійшов на берег, як його оточили жителі цього чудового острова. Вони весело затанцювали навколо мандрівника. Мандрівник вирішив назавжди лишитись на острові.

Вправа 2: «А крім того…» - 20 хв.

Мета: Навчити дітей вирішувати проблеми, боротися з негативними емоціями посередництвом гри, гумору.

Інструкція: Іноді виникає бажання розповісти комусь про свої неприємності, невдачі. Для виконання цієї вправи розділіться на пари та станьте (сядьте) один проти одного. Ви можете відразу почати розповідати про свої неприємності, скаржитися на життя. Всі речення починайте із слів «А крім того…» Наприклад, «А крім того, я знову отримала зауваження від вчителя».

Обговорення: - Що було легше зробити: «поплакатись» на свої невдачі чи послухати товариша? Чи виникало у вас бажання порадити товаришеві, як боротися з неприємностями?

Вправа 3: «Любов та ненависть» - 20 хв.

Мета: Навчити свідомо викликати почуття людові та ненависті для того, щоб уміти контролювати власні емоції.

Інструкція: Розділіться на пари, визначить, хто буде виконувати цю вправу першим. Закрийте очі та уявіть собі кого-небудь, кого ви дуже любите. Повністю сконцентруйтесь на почутті любові, нехай воно поступово підсилюється. Де це почуття знаходиться у вашому тілі? Якої воно температури? Який у нього колір? Яке воно на дотик? Повністю сконцентруйте на ньому всі думки, відчуття… Тепер розплющить очі та вислухайте розповідь свого партнера про те, що він при цьому спостерігав. Питання спостерігачеві: «Що ти бачив? Чи можеш ти здогадатись, про кого з такою любов'ю думав твій партнер?». Питання для того, хто виконував вправу: «Де у своєму тілі ти відчував любов? Чи можеш описати це почуття?» Тепер знову закрийте очі та уявіть собі людину, яка вас дратує. Повністю сконцентруйтесь на почутті злості. Нехай воно росте. Де у вашому тілі знаходиться це почуття? Якої воно температури? Якого кольору? Повністю сконцентруйте на ньому всі думки, відчуття. Розплющте очі, нехай ваш партнер розповість, що він спостерігав. Що він бачив цього разу? Де у своєму тілі ви відчували злість і ненависть? Як ви можете описати це почуття? Тепер поміняйтесь місцями: хто був спостерігачем стане досліджуваним і навпаки.

Обговорення: - Яке почуття ви відчували сильніше - любов чи злість? Чи є хтось кого ви то любите, то ненавидите? Чому ми любимо інших людей? Чому ви іноді сердитесь на інших людей? Що буває з нами, коли ми частіше відчуваємо злість та ненависть, ніж любов? Ти знаєш, як можна позбутися почуття злості, ненависті?

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв.

Заняття № 7

Мета: Навчити дітей передавати власні емоції, аналізувати власні вчинки та дії.

Обладнання: папір, кольорові олівці кожної дитині.

Вправа 1: «Колір емоцій» - 15 хв.

Мета: Допомогти дітям зрозуміти свої власні емоції, дослідити їх за допомогою кольорів.

Обладнання: папір, кольорові олівці (червоний, жовтий, синій, зелений, чорний, коричневий, помаранчевий, блакитний, рожевий)

Інструкція: Перед кожним з вас лежить папірець і олівці. На папері, з лівої сторони, намальований квадрат. Зараз ви повинні будете у цьому квадраті кольором намалювати ваш настрій, тобто той настрій, який ви в даний момент відчуваєте. Якщо ваш настрій не можна намалювати одним кольором, то розділіть квадрат на декілька частин і розфарбуйте його різними кольорами.

«Зараз кожен з вас намалював свій настрій, а тепер подумайте, на що схожий ваш настрій, у вигляді якого образу ви змогли б його уявити і намалювати. Це можуть бути і оточуючи вас предмети: парта, дошка, наш клас, а можуть бути і речі, яких тут немає. Наприклад: дощ, сонце квітка, м'яч, та ін. Якщо вам складно намалювати ваш настрій одним предметом чи образом, то намалюйте цілу композицію (малюнок). Малювати потрібно на правій стороні малюнка».

Вправа 2: «Відчуття гніву через сенсорні канали»

Мета: Навчити дітей простим способам вираження гніву, а також на реагування на негативні ситуації в цілому.

Інструкція: Робота починається з запитань: «Що таке сварка? Як виникає сварка, з чого вона починається? Чи був у вашому житті випадок, коли ви самі розпочинали сварку? І що ви при цьому почували? Що вам подобається у сварці? А що не подобається? Якби сварка мала колір, то якого кольору вона була б? А яка сварка на смак? А якщо до неї доторкнутись, то яка вона? Яка сварка на слух?».

Потім діти мають намалювати ситуацію, в якій у них виникла сварка (коли вони гнівались або гніваються на когось).

Вправа 3: «Штовхалки» - 10 хв.

Мета: Навчити дітей аналізувати свою агресивність посередництвом гри через виявлення позитивних емоцій, навчити дотримуватись правил, контролювати енергію своїх вчинків.

Інструкція: «Розбийтесь на пари, станьте на відстань витягнутої руки один проти одного. Підніміть руки на висоту пліч і обіпріться долонями на долоню свого партнера. За сигналом ведучого почніть штовхати свого напарника, намагаючись зрушити його з місця. Якщо він зрушить вас з місця, поверніться у вихідне положення. Відставте одну ногу назад і ви відчуєте себе більш стійко. Той, хто утомився, може сказати: «Стоп».

Час від часу можна вводити нові варіанти гри: штовхатися, схрестивши руки; штовхати партнера тільки лівою рукою; штовхатися спиною до спини.

Обговорення: - Наскільки топі сподобалась гра? Ти штовхався з усієї сили? Коли ви гралися, ти більше штовхав партнера чи опирався? Ви обоє діяли чесно? Що ти придумав щоб перемогти? Чи був момент, коли ти стримував свою силу? Що ти відчуваєш зараз по відношенню до свого партнера?

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв.

Заняття № 8

Мета: Формування навичок самовдосконалення.

Обладнання: папір, кольорові олівці, маркери.

Вправа 1: «Прокурори і адвокати» - 20 хв.

Мета: Формування бажання самовдосконалення, навчити агресивних дітей бути менш уразливішими, дати їм унікальну можливість подивитись на себе очима навколишніх, побувати на місці того, кого вони самі кривдять, не задумуючись про це.

Інструкція: діти діляться на дві підгрупи. У кожній з них обираються два учні, один із яких на деякий час стає обвинувачуваним, другий - адвокатом, а всі інші прокурорами. Їх основне завдання - знайти слабкі сторони «обвинуваченого». Після виступу «прокурорів» та «адвокатів» у «обвинувачуваного» є право задавати запитання будь-якій із сторін ,якщо він із чимось не згоден або йому щось незрозуміло у звинуваченнях чи аргументах захисту.

Історії для обговорення:

1.«Куди поділись вишні?»

Мама зібралась пекти пиріжки з вишнями. Малий Олежик їх дуже любив. А ще йому подобалось дивитись, як спритно порається матуся. Інколи вона пригощала його вишнями. Їй залишилося зробити ще два пиріжки, як задзвонив телефон. Мама підійшла до телефону, попередивши Олежика, щоб той не брав сам вишні, бо не вистачить для пиріжків. Коли вона поверталася на кухню, то побачила, що в мисці залишилося всього три ягоди. Мама запитала хлопчика: «Куди поділися вишні?» Олежик відповів, густо почервонівши: «Не знаю…».

Запитання: 1) Куди справді поділися вишні? Чи правду сказав Олежик? 2) Чому хлопчик почервонів? Як здогадалося мама, що її син з'їв вишні? 3) Як почувався хлопчик, сказавши мамі неправду?

2. «Зловмисник»

На занятті з малювання Сашко сидить поруч з Оленкою. Діти розмальовують писанку. Підійшла вчителька Ніна Іванівна і зробила Сашкові зауваження, що він крутиться і може не встигнути виконати малюнок до кінця заняття. Глянувши на Оленчин малюнок, вчителька похвалила дівчинку за старанність. Коли Ніна Іванівна відійшла далі, Сашко вмокнув пальчик у фарбу і, ніби ненароком ,провів ним по Оленчиному малюнку. Дівчинка скрикнула: «Що ти накоїв?!» Сашко сказав: «Пробач, я не хотів».

Запитання: 1) Чи правда, що Сашко не хотів зіпсувати Оленчин малюнок? 2) Чому він вирішив заподіяти шкоду дівчинці? Чи гарно вчинив Сашко?

3. «Загубив»

Тато дав гроші Віталіку на шоколад. Здачу, що залишиться від покупки, він звелів віддати йому. Коли хлопчик повернувся, грошей у нього не було. Тато запитав, куди поділися гроші. Віталик розповів, що на нього напав великий страшний чоловік у масці і відібрав решту грошей. Насправді хлопчик купив, крім шоколаду, дві жуйки, які сховав у кишеню. Тато про це так і не довідався.

Запитання: 1) Чи схвалюєте ви вчинок Віталіка? 2) Чи можна обманювати своїх батьків? Чому? 3) Чи можна казати неправду?.

4. «Ябеда»

Хлопчик заважає малювати дітям, які сидять за столом. Він то забирає всі олівці, то псує чужі малюнки, перекреслює їх. Діти проганяють його. Хлопчик з плачем біжить до виховательки і скаржиться, що його кривдять.

Запитання: 1) Чи мав право хлопчик скаржитися на дітей? Чому? 2) Якби інші діти таким же чином кривдили його, якби він почувався?

Вправа 2: «Який я є» - 15 хв.

Мета: Формування бажання самовдосконалення.

Інструкція: пропонується учасникам намалювати:

• Який ти зараз.

• Яким тебе хочуть бачити дорослі (батько, мати, вчителі).

• Яким ти хочеш бути.

Примітка: після виконання завдання потрібно, щоб діти прокоментували свої малюнки.

Вправа 3: «Так і Ні» - 10 хв.

Мета:Навчити стримувати власні емоції, контролювати агресивність, навчити умінню ввічливо відмовити та пояснювати причину цієї відмови, захистити (відстояти) власну думку..

Інструкція: «Так». Двоє учнів сідають у центрі кола і починають діалог. Один із них говорить будь-яку фразу - про погоду; про книжки та ін. Іншому учневі потрібно відразу ж відгукнутись, погоджуючись з усім, що каже його співрозмовник. Головне - погоджуватись у всьому. Інші стежать за тим, щоб другий учасник діалогу не суперечив першому. Інколи зробити це дуже нелегко, але в житті таке6 тренування може допомогти.

«Ні». Двоє учнів сідають у центрі кола. Один із них говорить будь- яку фразу. Інший учасник не повинен погоджуватися з першим ні в якому разі.

Вправа № 4: «Ритуал прощання» - 3хв

Заняття № 9

Мета: Навчити дітей відчувати власну значимість, цінність.

Обладнання: папір, кольорові олівці, маркери, м'яч.

Вправа 1: «Зайці і слони» 10 хв.

Мета: Дати можливість дітям відчути себе сильними і сміливими, сприяти підвищенню самооцінки.

Інструкція: « Діти, я хочу вам запропонувати гру, що називається «Зайці і слони». Спочатку ми з вами будемо зайцями-боягузами. Скажіть, коли заєць почуває небезпеку, що він робить? Правильно, тремтить. Підгортає вуха, весь стискається, намагається стати маленьким і непомітним, хвостик і лапки його трусяться» тощо. Діти показують. «Покажіть, що роблять зайці, коли чують кроки людини?» Діти розбігаються по «кущах» - групі, класу, ховаються тощо. «А що роблять, якщо бачать вовка?..» Ведучій грає з дітьми протягом кількох хвилин. «А тепер ми з вами будемо слонами, великими, сильними, сміливими. Покажіть, як спокійно, розмірено, величаво і безстрашно ходять слони. А що роблять слони, коли бачать людину? Вони бояться її? Ні. Вони дружать з нею і, коли бачать її спокійно продовжують свій шлях. Покажіть, що роблять слони, коли бачать тигра…» Діти протягом декількох хвилин зображують безстрашного слона. Після проведення вправи діти всідають у коло й обговорюють, ким їм більше сподобалось бути і чому.

Вправа 2: «Обзивалки» 15 хв.

Мета: Зняти вербальну агресію, допомогти дітям виплеснути гнів у прийнятній формі.

Інструкція: «Діти, передаючи м'яч по колу, давайте називати один одного різними необразливими словами. (заздалегідь обговорюються умови, якими оббивалками можна користуватися. Це можуть бути назви овочів, фруктів, грибів чи меблів). Кожне звертання повинно починатися зі слів: А ти…морквина!» Пам'ятайте, що це гра, тому ображатися один на одного не будемо. У заключному колі обов'язково варто сказати своєму сусідові що-небудь приємне, наприклад: «А ти … сонечко!».

Вправа 3: «Тух-тиби-дух» 10 хв.

Мета: Сприяти зімкненню дитячого колективу, навчити дітей розуміти почуття інших, надавати підтримку і співчуття, зняття негативних настроїв і відновлення сил.

Інструкція: «Я повідомляю вам по секрету особливе слово. Це чарівне заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб воно подіяло по-справжньому, необхідно зробити наступне. Зараз ви почнете ходити по кімнаті, ні з ким не розмовляючи. Як тільки вам захочеться поговорити, зупиніться навпроти одного з учасників, подивіться йому в очі і тричі, сердито-пресердито вимовте чарівне слово: «Тух-тиби-дух». Потім продовжуйте ходити по кімнаті. Час від часу зупиняйтесь перед ким-небудь і знову сердито-пресердито вимовляйте це чарівне слово.

Щоб чарівне слово подіяло, необхідно говорити його не в порожнечу, а дивлячись в очі людини, що стоїть перед вами.

Вправа 4: «Мовчазний крик» 10 хв.

Мета: Навчити дітей не відчувати себе жертвою навіть у найсприятливіших обставинах, ставати господарем становища.

Інструкція: На хвилину уяви ,що ти йдеш у тихе приємне місце, де ніхто не буде тобі заважати. Згадай кого-небудь, хто діє тобі на нерви, дратує.

Уяви, що ця людина поруч. Нехай твоє роздратування посилюється. Спробуй визначити сам, коли твоє роздратування буде найбільшим. Та людина теж повинна відчути, що більше розсердити вас вже не може. Для цього ти можеш закричати з усіх сил, проте так, щоб цього ніхто в класі не почув. Тобто кричати потрібно про себе. У твоєму потаємному місці ти один, там ніхто тебе не почує, тому ти можеш підвищувати голос на об'єкт свого роздратування … але мовчки. А тепер знову уяви цю людину. Проте тепер ти якимось чином заважаєш їй себе дратувати. Придумай (у своїй уяві), що ти можеш зробити, щоб ця людина більше тебе не мучила.

Обговорення: - Чи зміг ти своїй уяві голосно крикнули?

• Кого ти уявив в образі свого злого духу?

• Що ти кричав?

• Що ти придумав щоб зупинити цю людину?

Вправа 5: «Добра тварина» - 5 хв.

Мета: Сприяти зімкненню дитячого колективу, навчити дітей розуміти почуття інших, надавати підтримку і співчуття, зняття негативних настроїв і відновлення сил.

Інструкція: Ведучий тихим таємничим голосом говорить: «Устаньте, будь ласка, у коло і візьміться за руки. Ми - одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як воно дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих - робимо крок уперед, на видих - два кроки назад. Вдих - два кроки вперед. Видих - два кроки назад. Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б'ється її велике добре серце. Стукіт - крок уперед, стукіт - крок назад і т. д. Ми усі беремо подих і стукіт серця цієї тварини собі».

Вправа № 6: «Ритуал прощання» - 3хв

Заняття № 10

Мета: навчити дітей ділитися позитивними емоціями.

Обладнання: папір, олівці, фломастери, маркери, дзвіночок.

Вправа 1: «Посмішка по коло» - 5 хв.

Мета: навчити дітей спілкуватися один з одним, ділитися позитивними емоціями.

Інструкція: Діти сідають (стають) у коло. Кожна дитина повертається до свого сусіда зліва, і побажавши чого-небудь приємного, делікатно «передає йому в долонях посмішку». Так, по черзі, діти «передають» її один одному. Дана форма спілкування дуже ефективна для роботи в групі.

Обговорення: - Чи сподобалась вправа? Що було найприємнішим під час виконання? Чи важко було знаходити слова побажання? Чи варто надалі проводити такі вправи?

Вправа 2: «Девіз» - 15 хв.

Мета: навчити дітей самореалізуватися.

Інструкція: ведучий розповідає про те, що у давнину був звичай - зображати на воротах замків, на щитах лицарів родовий герб і девіз (короткий вислів, який виражає провідну ідею або мету діяльності власника). Потім пропонується учасникам заняття придумати свій девіз. Кожен учасник повинен сформулювати такий девіз, який би відображав його життєве кредо, ставлення до навколишнього середовища. По закінченню роботи діти по черзі повинні дати пояснення, якщо це потрібно. А також показують намальовані герби.

Обговорення: - Чим ви керувалися під час вибору того чи іншого девізу, сюжету для герба? Чому ніхто, формулюючи свій девіз. Не сказав, що когось битиме, ображатиме, зраджуватиме? Чому у реальному житті не всі користуються своїм девізом і поводяться жорстоко, агресивно, непорядно?

Вправа 3: «Так і ні» - 15 хв.

Мета: боротьба із апатичністю та відчуттям втоми у дітей, стимулювання у них життєвої активності, підняття статусу окремих учнів класу.

Інструкція: згадайте на мить, як звучить ваш голос: тихо, голосно чи нормально. Зараз вам необхідно буде використати всю міць вашого голосу. Розбийтеся на пари, станьте один перед одним. Зараз ми проведемо уявний бій словами. Вирішіть, хто з вас буде говорити слово «так», а хто «ні». Вся ваша суперечка буде складатися лише з цих двох слів. Пізніше ви поміняєтеся ними. Можете почати дуже тихо, поступово змінюючи тембр звучання голосу до тих пір, доки один з вас не вирішить, що голосніше вже не може говорити. Будь ласка, слухайте дзвіночок, який я принесла із собою. Почувши його звучання, зупиніться, декілька разів глибоко вдихніть повітря. Зверніть увагу на те, якою приємною є тиша після такого шуму.

Вправа 4: «Погляд у майбутнє» - 15 хв.

Мета: навчити дітей умінню пов'язувати власний образ майбутнього з оптимістичним баченням навколишнього світу.

Інструкція: Чи замислюєтесь ви коли-небудь над тим, що будете робити у році … через 5 років… через 10 років? З ким ви розмовляєте про те, чого б хотіли досягнути чи що пережити у своєму житті? Дуже хотілося б, щоб ви задіяли всю вашу фантазію та уявили, яким прекрасним стане ваше життя.

1. Уявіть собі, що ви лежите в своєму ліжку та бачите гарний сон. Ви бачите самого себе через 5 років.

2. Зверніть увагу на те, як виглядаєте через 5 років, де живете, що робите.

3. Уявіть собі, що задоволені своїм життям. Ви ще ходите до школи чи вже працюєте? За що ви відповідаєте? Що уже вмієте робити та чого ще не навчилися з тих пір, як були дитиною та ходили до школи?

4. Протягом певного часу поміркуйте над тим, що необхідно зробити, щоб досягти значних результатів. Які кроки для цього необхідно зробити?

5. Поверніться з майбутнього, візьміть листок паперу, опишіть, що будете робити через 5 років. Напишіть хто та що стане важливим для вас.

Обговорення: - чи задоволені ви побаченим майбутнім? Що сподобалось найбільше? Чи є там щось таке, що вам не сподобалось? Якщо ви не зовсім задоволені, то що б змінили? Які кроки для цього необхідно зробити?

Вправа № 5: «Ритуал прощання» - 3хв

Заключне слово.

Література

1. Борба, Мишель. Нет плохому поведению: 38 моделей проблемного поведения ребенка и как с ними бороться.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. - 320 с.: ил. - Парал. тит. англ.

2. Грецов А.Г. Тренинг креативности для старшеклассников и студентов. - СПб.: Питер, 2007. - 208 с.: ил.

3. Космогорова Л.С. Диагностика психологической культуры школьников: Практическое пособие для школьного психолога. - Издательство ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. - 360 с.: ил. - (Библиотека школьного психолога).

4. Осипова А.А. Общая психокорекция.: учебное пособие для студентов вузов. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 512 с.

5. Смирнова Т.П. Психологическая коррекция агрессивного поведения детей. Серия «Психологический практикум». - Ростов н/Д: «Феникс», 2003. - 160 с.

6. Практикум по психологическим играм с детьми и подростками / Азарова Т.В. Барчук О.И.; под общей ред. Битяновой М.Р. - СПб.: Питер, 2006. - 304 с.: ил. - (серия «Практикум по психологии»).