Психолого-педагогический практикум Ахиллесова пята педагогики. Взаимодействие учителей, учащихся, родителей

7

Тема: АХІЛЛЕСОВА ПЯТА ПЕДАГОГІКИ

ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛІВ, УЧНІВ І БАТЬКІВ

Мета: доповнити класним керівникам набути навички педагогічного спілкування; виявити розбіжності у поглядах учнів, батьків та вчителів на хід навчального процесу; вдосконалити знання із вікової психології та педагогіки; підвищити рівень сенситивності і само прийняття.

Завдання:

• визначення пріоритетних проблем у власній педагогічній діяльності;

• вирішення конкретних проблем з учасниками НВП;

• формування педагогічно значущих рис;

• визначення основних напрямків самовдосконалення.

ПЛАН

№

п/п

Теми складових блоків

Час

1

Вступ. Інформаційне повідомлення.

3 хв.

2

Вправа: «Я-повідомлення». Обговорення. Висновок.

7 хв.

3

Вправа: «Сніжний ком». Обговорення. Висновок-рекомендації.

15 хв.

4

Вправа: «Бажання чарівників». Обмін настанов, пропозицій.

10 хв.

5

Підсумок.

5 хв.

Притча про майстра

Якось зібралися музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка: хто краще за всіх грає.

Кожний інструмент прийнявся виводити свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І чим більше старався кожен із них, тим незрозуміла й потворніша ставала мелодія.

Але з'явилася людина й помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: "Друзі, мелодія - це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде",

Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще зазвучала мелодія, у якій було чути смуток скрипки, ліричність, оптимізм труби, ніжність сопілки, величність контрабаса.

Інструменти грали, з замилуванням стежили за чарівними помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів в одне ціле.

Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об'єднані однією метою й спрямовані єдиною волею в єдиному пориві...

Шановні куратори, як ви вважаєте - хто з учасників НВП: учитель, учень, батьки найважливіший? І чому?

Викреслення або перебільшення будь кого з учасників НВП порушують та руйнують весь навчальний процес. Все залежить від гармонійності поєднань цілей та діяльності кожного з учасників НВП.

Шалва Амонашвілі казав: «Учитель, який обирає високі цілі зможе винищити своїх учнів і піднестися сам. Цілі, вище за нього самого, роблять учителя оптимістом, шукачем романтиком, він згоден здійснити неможливе».

Фахівці з психології спілкування стверджують, що най бажана тема для розмови є власна особистість. Я пропоную вам не говорити про себе а написати 12 -«Я» повідомлень. За три хвилини заповніть, будь ласка, бланк.

Зачитуються перші сім визначень.

Виходить, що до основних соціальних ролей які ви виконуєте в житті, роль куратора присутня в вашому списку.

Притча про заклопотану людину

Один мандрівник подорожував країною. Якось у лісі він почув дивні звуки. Мандрівник пішов на ці звуки і , вийшовши на галявину, побачив дивну картину. Утомлена, змучена людина пиляла дерево і при цьому гірко плакала. Подорожній підійшов і запитав: "Чому ти плачеш?". Людина відповіла: "У мене тупа пилка і мені важко працювати". Подорожній здивувався і сказав: "То зупинись і нагостри її", на що людина відповіла: "У мене немає часу на це".

Висновок: Вчитель повинен бути обізнаним у всіх сферах педагогіки й психології щодо виховання та навчання учнів і навчитися конструктивно використовувати свої робочі години, щоб на все вистачало часу.

В. Сухомлинський та його колеги вважали дуже важливим, щоб кожна дитина - дістала максимум того, що вона може одержати, знайти, побачити, відчути у людських стосунках. І досягали цього педагогічною освітою батьків. Без активної участі батька і матері в житті школи, без постійного ду­ховного спілкування і взаємного духовного збагачення дорослих і дітей неможлива сама сім'я як первинний осередок суспільства, неможлива школа як найважливіший нав­чально-виховний заклад і моральний прогрес суспільства.

Батьків хвилює питання виховання ді­тей, їхнє майбутнє, яке залежить від всіх учасників навчально-виховного процесу. Але сучасне життя дуже складне та непередбачуване. І ті зміни, які відбуваються у нашому суспільстві, не можуть не відби­ватися на сучасному учневі.

Тому сучасні батьки більш покладаються та сподіваються на шкільне виховання. Вони прагнуть, щоб вчитель взяв всю відповідальність за навчання та виховання їх дітей і щоб як можна менше створював проблем для них самих (менше турбував). Така модель поведінки дуже вигідна для батьків: спостерігаючи за тим як ми навчаємо та виховуємо, вони знаходять претензії та невдоволення якщо їх очікування не підтверджуються.

Якщо, вчитель має справу з учнем, його батьками та адміністрацією, то до роботи куратора додається ще и сам вчитель. Подумайте , будь ласка, і запищіть на сніжинках: з ким особисто вам важче працювати: з самою дитиною чи його батьками?

На запропонованому плакаті з терезами кожний куратор прікліпляє свою сніжинку з своєю проблемою.

Якщо терези «перехиляються» з проблемами щодо виховання дітей то слід враховувати наступні рекомендації:

1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах - це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

8. Будьте привітними.

9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

10. Не припускайте появи "любимчиків", це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі;

11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

14. Зміцнюйте зв'язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Доречи, за результатами анкетування учнів 7-х класів щодо визначення основних рис особистості ідеального вчителя, з'ясувалося що на

I місце старшокласники визначили професіоналізм - 95%

II місце - доброта - 51%

III місце - справедливість - 44%

IV місце - інтелект вчителя - 40%

V місце - здатність розуміти дітей - 33%

VI місце - поєдналися чотири риси: красивий, любить дітей, має почуття гумору, відповідальний - 26%

VII місце - суворість вчителя - 16%

VIII місце - людяність - 14%

IX місце - вихованість - 9%

X місце - авторитетність - 7%

Якщо терези перехиляються на «батьківський» бік то поради наступного змісту:

1. Запрошуючи батьків до гімназії, запитайте себе: що я хочу отримати в результаті? Якщо просто висловитися, засудити дії дитини або методи виховання батьків, то цей шлях неефективні ший. Спробуйте знайти конструктивне рішення, адже це полегшить, насамперед, вашу роботу.

2. Обов'язково називайте батьків по імені та по батькові, не кажіть «мама Тані Петренко».

3. Під час обговорення в присутності дитини пам'ятайте: яка б не була її вина, батьки завжди (принаймні при людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Двоє на одного - це нечесно!

4. Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірні відомі факти, не заохочуйте нашіптування.

5. Говоріть про конкретні речі, старайтеся не вживати такі вирази-штампи як «погано себе поводить», «не хоче вчитися». Висловлюйтеся ясно: «Не зробив два домашні завдання з математики», «Відмовився відповідати на уроці хімії» і т. д. Тоді батькам легше буде проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.

6. Намагайтеся не критикувати дії колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша точку зору.

7. Пропонуючи можливі спроби рішення проблеми, не провокуйте дорослих на насилля, цим ви лише налаштуєте дітей проти себе. Як результат: діти будуть старатися приховувати від батьків свої проблеми.

Ні гімназія, ні батьки не повинні стояти осторонь одне від одного, тому що між ними є одна найважливіша ланка - учень - наше майбутнє! Лише спільна пра­ця дасть позитивні наслідки: поліпшення успішності, дисципліни учнів. Необхідно докладати всіх зусиль, щоб діти бачили небайдужість, зацікавленість учителів і батьків, аби ті опинялися поруч завжди, коли пот­рібна їхня допомога. Це дає дитині відчуття комфорту, затишку та впевненості у своїх силах.

Як часто в вашій роботі виникають ситуації, коли ви не в силах їх вирішити? Якого характеру ці ситуації?

Пам'ятайте: це лише ваша робота, і якщо щось не виходить, значить хтось з трикутника - учень, батьки, вчитель - випадає і порушує структурність фігури. Тоді на допомогу хай прийде вислів відомого французького філософа: «Важливо не те, що з вами трапляється, а як ви це сприймаєте». Або згадайте східну мудрість:

Притча "Невелика різниця"

Якось один східний правитель побачив страшний сон: у нього випали один за одним усі зуби. Сильно хвилюючись, він покликав тлумача снів. Той вислухав його і сказав: "Повелителю, я повинен тобі сказати сумну новину: ти втратиш один за одним усіх своїх близьких!". Ці слова викликали гнів і обурення у правителя, і він наказав кинути нещасного в тюрму і покликати іншого тлумача, який, вислухавши сон, промовив: "Я щасливий повідомити тобі, о великий правителю, радісну новину: ти переживеш своїх рідних!". Правитель дуже зрадів і щедро нагородив його за це тлумачення. Придворні дуже дивувалися: "Ти ж сказав йому те ж саме, що і твій сердега-попередник. Чому ж його покарали, а тебе нагородили?" - запитали вони. На що почули відповідь: "Ми обидва однаково тлумачили сон. Але все залежить від одного: не що сказати, а як!".

Психологи стверджують - чудеса трапляються з ким, хто в них вірить.

Пропоную вам перевтілитися добрим чарівником і побажати своєму колезі одне бажання будь якого змісту в подальшому педагогічному житті (обмін бажаннями).

Підсумок. Візьміть, будь ласка, кульку. І надуйте її доти, поки вона не лопне. Робить це впевнено, наполегливо та сміливіше.

Ви підтвердили дослідження: що лише 2% наших намірів реалізується; 98% - залишаються не використаними за рахунок невпевненості, боязкості та нерішучості.

Бажаю Вам, шановні куратори, завжди доводити свої мрії до завершення як професійного характеру так і особистісного.

Дякую за увагу.