«Усвідомлене та відповідальне батьківство»

Тренінг для батьків дошкільників

Тема: «Усвідомлене та відповідальне батьківство»

Мета: сприяти усвідомленню учасниками важливості відповідального ставлення до батьківства.

Завдання: розглянути роль батьківства в житті людини; обґрунтувати важливість відповідального ставлення до народження дитини; проаналізувати стилі батьківської поведінки стосовно дітей та їх вплив на процес формування особистості дитини.

Хід заняття

1. Емоційне настроювання. Вправа «Лагідне ім'я»

Пригадайте, як до вас зверталися в дитинстві? Ми будемо кидати м'яч. Той, хто його отримає, назве своє лагідне ім'я. Головне - запам'ятати, хто кому кидав м'яч. Коли всі назвуть свої імена, м'ячик піде зворотнім шляхом. Треба намагатися не переплутати й кинути м'яч тому, хто першого разу кинув вам, а також назвати його лагідне ім'я.

Питання для обговорення

• Що виявилося складним?

• Що нового ви дізналися один про одного?

2. Визначення очікувань учасників тренінгу. Вправа «Лелека»

Перед початком заняття тренер прикріплює на дошці малюнок із зображенням лелеки, який несе у дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперові пір'їнку, на якій йому пропонується написати власні очікування від тренінгу.

Після того як всі учасники записали свої очікування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скотчем приклеюють пір'їнки на його крила.

Слово тренера.

Дитина, батьки, сім'я. В словниках, енциклопедіях та інших виданнях так трактуються ці поняття. Дитина - це особа віком до 18 років, якщо згідно із законом, застосованим до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Батьки - це особи (рідні чи прийомні стосовно дитини), які забезпечують її розвиток, навчання та виховання. Сім'я - це динамічна мала група людей, котрі проживають разом і пов'язані родинними стосунками (шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю.

• А що таке батьківство?

Батьківство - це процес забезпечення батьками (рідними чи прийомними) необхідних умов для повноцінного розвитку, виховання та навчання дітей.

А зараз ми перевіримо, які умови забезпечують щасливе батьківство.

3. Вправа «Умови щасливого батьківства» (робота в групах).

Кожна група отримує аркуш паперу зі схемою. На ньому необхідно протягом 3 хвилин визначити фізичні, соціальні, психологічні та економічні умови, що сприятимуть щасливому батьківству. Звертаю увагу учасників на те, що дитина має бути бажаною, що відповідальність за народження дитини й подальший розвиток здорової дитини несуть в однаковій мірі і тато, і мама.

Слово тренера.

Батьки у вихованні своїх дітей використовують різні стилі виховання. Психологи виділяють 4 стилі батьківської поведінки стосовно дітей: авторитарний, ліберальний, опікунський, демократичний. Батьки, схильні до авторитарного стилю: надто суворі, застосовують фізичні покарання, надмірно контролюють всі вчинки дитини, вимагають від неї постійної покірності, обмежують право вибору дитини, не бажають іти на компроміс із дитиною. Батьки, схильні до ліберального стилю виховання: здійснюють незначний контроль за поведінкою дитини або контроль узагалі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов'язків, практикують вседозволеність, виконують усі забаганки дитини. Батьки, схильні до опікунського стилю - прагнуть постійно бути поруч із дитиною, вирішують за дитину всі проблеми, роблять за дитину те, що може робити вона сама, оточують дитину надмірною увагою, контролюють кожен її крок. Демократичний стиль батьківської поведінки - батьки поважають особистість дитини, приймають дитину такою, якою вона є, заохочують самостійність дитини, проводять разом із дитиною вільний час, допомагають дитині розвивати її здібності.

4. Вправа Канат»

Одному учаснику зав'язують очі. Перед ним на підлозі лежить канат. Тренер пропонує учаснику пройти по канату.

А) учасник іде, а тренер його підганяє, вимагає бути уважним, кричить на учасника;

Б) учасник іде мовчки;

В) учасник іде, а тренер підтримує його за руку;

Г) учасник іде, а тренер підказує правильний шлях.

- Який стиль батьківської поведінки є найбільш сприятливим для формування особистості дитини?

Слово тренера.

Довіра і страх, упевненість і боязкість, спокій і тривога, щирість і теплота у стосунках - усіх цих рис особистість набуває в сім ї. Батьки використовують методи і засоби виховання, які допомагають привнести у свідомість дитини систему норм і правил, долучають її до моральних цінностей. Щоб дитина досягла цієї мети, вони заохочують або карають її, прагнуть бути зразком для наслідування або несвідомо ним стають. У тривожних матерів, наприклад, часто виростають тривожні діти. Нестриманий батько, який дратується з найменшого приводу, нерідко, сам того не підозрюючи, формує схожий тип поведінки у своєї дитини. Тому оптимальним для сімейного виховання вважається демократичний стиль, якому притаманний високий рівень вербального спілкування між дітьми і батьками, готовність батьків прийти на допомогу дітям, віра батьків в успішну самостійну діяльність дитини, адекватний батьківський контроль. Але в нестандартних ситуаціях доцільним буде вдатися до авторитарного стилю (взяти керівництво у свої руки за браком у дитини життєвого досвіду і самосвідомості дорослої людини). Тому слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуальності, створюючи таке середовище, в якому вона активно розвиватиметься.

5. Вправа «Випробування машинки»

Машинкою керує її господар. Його завдання - говорити їй, що робити, дбайливо ставитися до неї. У свою чергу «машинка» має уважно слухати свого господаря та чітко виконувати всі його вказівки.

У приміщенні хаотично ставляться стільці. Кожна пара по черзі стає одна напроти одної. «Машині» зав'язують очі.

Питання для обговорення.

• Як ви вважаєте, хто виявився найкращим господарем для машинки? Чому?

• Яка риса допомогла виконати це завдання? (вміння слухати, взаєморозуміння).

6. Інформаційне повідомлення «П'ять шляхів до серця дитини»

(Малюнок щасливої дитини і смужки із написами).

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. І якщо батьки знають цю мову, дитина краще розуміє їх. Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові .

Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Існує п'ять способів, якими батьки виражають свою любов до дитини.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитині необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голові, цілували, садили на коліна. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток.

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втрачають усю силу і сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою.

Час - це ваш подарунок дитині. Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж забутим. Проводити час разом - значить віддати дитині свою увагу сповна.

Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Справжній подарунок дається не в обмін чогось. А просто так.

Допомога. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними питаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їх і відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні мови нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту мову (дотик, час, слова заохочення, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.

7. Визначення здійснення очікувань учасників.

Тренер звертає увагу учасників до аркуша очікувань «Лелека», з якими вони працювали на початку тренінгу. Він звертався з проханням подумати, наскільки справдилися очікування кожного.

Далі психолог зауважує: «Нове життя…». Від нього ми чекаємо чогось дивного і світлого, обов'язково щасливого. Наш лелека несе в дзьобі немовля - кожного з нас - на шляху до нових знань і відкриттів. Що ж побажати цій дитині?

Пропонує на бантиках, що роздаються кожному, написати побажання собі або групі.

Кожний учасник по черзі підходить до лелеки і коментує, наскільки справдилися його очікування, а потім зачитує своє побажання й прикрашає бантиком ковдру дитини, яку несе лелека.

8. Казка для натхнення «Легенда про Нарциса»

Мавки на березі струмочка оплакували смерть Нарциса, якого покарав Зевс за те, що він милувався лише собою і не помічав нікого навкруги. І помітили мавки, що струмок також у зажурі. «Що трапилося з тобою? - запитали мавки у струмочка. - Хто тебе образив, чи можливо, ти у тузі? Струмок відповів: «Я сумую за Нарцисом… Як сумно, що він більше не прийде до мене. «О-о-о! Ти такий щасливий! Нарцис годинами милувався у твоїх водах. Ти міг досхочу насолодитися від споглядання його надзвичайної краси., - шепотіли лісові мавки. «Хіба він красивий? - спитав здивовано струмок. «Він - надзвичайний красень. Невже ти цього не помітив? Ні - відповів струмок. Я не помітив його краси, бо кожного разу, коли він дивився у мої води, я був зачарований побаченим своїм відображенням в його очах… Кожного разу в його очах я бачив свою красу - себе!»

Тож побажаємо собі й кожному, щоб в очах дітей ми бачили свою красу, а вони в наших очах - любов!