МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

ШКОЛА МОЛОДОГО ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

Індивідуальний маршрут самореалізації особистості «Зайві люди»

Виконала слухач Школи молодого творчого педагога

Шмаюн І.І., учитель російської мови, зарубіжної літератури Авдіївської ЗОШ I-III ступенів №6 Авдіївської міської ради Донецької області

Науковий консультант:

Волобуєва Т.В.

Тьютор:

Кобзар О.В., методист відділу спеціальної освіти облІППО

Донецьк

2013

Анотація

Шмаюн І.І. Індивідуальний маршрут самореалізації особистості «Зайві люди»: Творчий проект. - Донецьк: Донецький облІППО, 2013. - 40 с.

Цей проект виховує повагу до класичної літератури, особистості. Сприяє саморозвитку, прояву індивідуальних інтересів учнів щодо вивчення літературних творів. Під час реалізації проекту учні знаходять відповіді на запитання: хто такі зайві люди, якими вони були в різні епохи, яким треба зробити власне життя для того, щоб знайти місце у суспільстві. Проект створює умови для розвитку пізнавальної активності, формування психології творчої, успішної особистості, здатність на основі теоретичних знань створювати нові продукти (план самореалізації особистості).

Проект активізує інтерес учнів до читання літературних творів, критичних статей, сприяє реалізації індивідуально-орієнтованого підходу в освіті, розвиває навички порівняльного аналізу.

Учитель спонукає учнів до самостійності, особлива увага приділяється формуванню навичок спілкування й розвитку соціальних компетентностей.

Аннотация

Шмаюн И.И. Индивидуальный маршрут самореализации личности «Лишние люди»: Творческий проект. - Донецк: Донецкий облИППО, 2013.- 40 с.

Этот проект воспитывает уважение к классической литературе, личности. Способствуют саморазвитию, проявлению индивидуальных интересов учащихся в изучении литературных произведений. В ходе реализации проекта учащиеся находят ответы на вопросы: кто такие лишние люди, какими они были в разные эпохи, какой нужно сделать собственную жизнь для того, чтобы найти место в обществе. Проект создаёт условия для развития познавательной активности, формирования психологии творческой, успешной личности, способности на основе теоретических знаний создавать новые продукты (план самореализации личности).

Проект активизирует интерес учащихся к чтению литературных произведений, критических статей, способствует реализации личностно-ориентированного подхода в образовании, развивает навыки сравнительного анализа.

Учитель побуждает учащихся к самостоятельности, особое внимание уделяется формированию навыков общения и развитию социальных компетентностей.

ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

Назва: «Індивідуальний маршрут розвитку особистості «Зайві люди».

Автор: Шмаюн І.І., учитель російської мови, зарубіжної літератури Авдіївської ЗОШ I-III ступенів №6 Авдіївської міської ради Донецької області.

Науковий керівник: Кобзар О.В., методист відділу спеціальної освіти облІППО.

Тип проекту:

• за кінцевим результатом - творчо-інформаційний;

• за змістом - предметний;

• за кількістю учасників - індивідуально-колективний;

• за тривалістю - довготривалий;

• за профільною спрямованістю - соціально-психологічний;

• за характером контактів - внутрішній;

• за рівнем самостійності - виконується учнями під керівництвом учителя.

Виконавці проекту: учні 9-10 класів, учитель російської мови, зарубіжної літератури, міська та шкільна бібліотеки.

База реалізації: Авдіївська ЗОШ I-III ступенів №6 Авдіївської міської ради Донецької області.

Термін реалізації: травень 2013 - вересень 2014 року.

Ресурси: папір, комп'ютер.

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність обумовлена вимогами Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, в якому громадянська компетентність, діяльнісний підхід, інформаційно-комунікативна компетентність вважається невід'ємною частиною освітнього процесу. Згідно з навчальними цілями предмета «Світова література» проект сприяє залученню учнів до здобутків світової літератури та культури, створює умови для розвитку творчої особистості, формує гуманістичний світогляд, високу мораль, естетичні смаки, створює умови для ознайомлення учнів з духовною культурою світу, різних епох, дає можливість знайти своє місце у сучасному світі.

Доцільність вивчення літератури, присвяченої «зайвим людям», була доведена результатами опитування, згідно з якими більшість учнів не може зрозуміти власне місце у сучасному світі, вважає себе зайвими, гадає, що їх не розуміють. А в більш старшому віці не можуть зрозуміти, де реалізувати свої здібності і чи є це можливим. Тема має велике значення, як елемент гуманістичного громадянського виховання школярів. Під час підготовки проекту діти мали змогу ознайомитися з класичними творами, де була розглянута тема «зайвих людей»,це викликало їхню зацікавленість та спонукало до самоаналізу та пошуку шляхів реалізації власної особистості.

Тематика проекту відрізняється новизною, тому що проблематика творів, які вивчаються у школі, не завжди є прив'язаною до сьогодення (учень не має можливості провести паралель між сьогоденням та минулим, зробити певні висновки, застосувати отриманий досвід у власному житті). До того ж у сучасному житті проблема «зайвості» стоїть гостро як для молодого покоління, так і для людей більш старшого віку.

Учні не тільки дізнаються самостійно про нове, але й діляться своїми знаннями (обмін враженнями від прочитаного, складання щоденників, планів саморозвитку особистості, допомога молодшим товаришам)

.

Мета проекту

Проект сприяє залученню учнів до здобутків світової літератури та культури, створює умови для розвитку творчої особистості, формує гуманістичний світогляд, високу мораль, естетичні смаки, дає можливість знайти своє місце у сучасному світі.

Завдання проекту

• Знайти й прочитати твори, критичні статті, присвячені темі «зайвої людини» (на прикладі російської та світової літератури).

• Навчити учнів пошуку інформації за допомогою шкільної та міської бібліотек, музею й Інтернету.

• Розвивати творчі здібності особистості (складання щоденників із враженнями щодо прочитаного, підготовка плану самореалізації особистості).

• Виховувати значимі загальнолюдські цінності (соціальне партнерство, толерантність, діалог, гуманізм).

• Сприяти розумінню значення загальних зусиль для досягнення конкретної мети.

• Виховувати в учнів любов до літератури, загальнолюдських цінностей та особистості.

• Розвивати вміння працювати в групах і самостійно, вести дискусії.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Етап

Завдання

Діяльність

Термін

Ресурси (потреби)

Результат

Хто виконує

Підготовчий

Діагностика інтересів, потреб учнів, визначення теми проекту, формулювання мети і завдань, складання плану роботи, мотивація учнів, формування робочих груп або організація індивідуальної роботи.

Постановка проблеми та формування завдань для кожної групи/учня. Група критиків: робота з опрацювання критичних статей, присвячених «зайвим людям»; читачів: організація презентації,оформлення щоденників із власними думками;

творців: збір та опрацювання матеріалу для плану самореалізації( перші 2 групи на кінцевому етапі переходять до групи творців).

Квітень-травень

Аркуші папір, олівці

Обрана тема проекту, сформовані робочі групи

Вчитель, учні

Інформаційний

Організація пошукової, рефлексивно- оцінювальної діяльності учнів. Розвиток навичок роботи з творами, критичними статтями. Вивчення мотивації учнів щодо участі в проекті (шляхом усного опитування, пропонування різних видів діяльності

Розробка планів роботи кожної групи, учня. Консультування учнів за етапами роботи над проектом.

червень - початок вересня

Ресурси шкільної та міської бібліотек, Інтернету. Аркуші паперу, олівці.

Створено чіткий план роботи та зібрана теоретична інформація. Отримані результати анкетування.

Учні

Аналітичний

Аналіз та систематизування зібраного матеріалу. Підготовка до компонування матеріалу.

Консультування учнів щодо виконання проекту.

Обговорення проблем щодо підготовки проекту. Інформування адміністрації та громадськості про роботу над проектом.

01.09 - 20.05

Людські ресурси (учні, вчитель, адміністра-

ція школи )

Підготовка проекту на рівні осмислення аналізу та збору інформації. Чітке осмислення актуальності теми проекту для учнів.

Вчитель, учні, адмініст-рація школи

Практичний

Домовитися з адміністрацією школи та дитячої бібліотеки щодо використання ресурсів (художніх творів, критичних статей, Інтернету).

Провести заходи, передбачені планом реалізації проекту.

Провести заходи, передбачені планом реалізації проекту.

Вересень- травень

Людські (учні, адміністра-ція), технічні: комп'ютер.

Опрацьована література, складання щоденників.

Вчитель, учні, адмініст-рація школи та дитячої бібліотек-ки.

Презентацій-ний

Створення технічних умов для проведення уроку, запрошення гостей.
Провести урок-проект «Зайві люди».

Проведення уроку-проекту. Презентація звіту учнів про проведену роботу. Демонстрація учнівських презентацій.

Травень

Людські, технічні: комп'ютер, проектор, акустична система, електронні носії інформації.

Урок-проект, учнівські презентації.

Вчитель, учні.

Рефлексивний (контрольний)

Проаналізувати здійснений проект, оцінити особистий внесок кожного у спільну роботу.

Взаємо- і самооцінка внесків кожного учня групи для виконання проекту. Висновки щодо результативності проекту. Побажання на майбутнє.

20 травня

Людські (вчитель, учні)

Аналіз проведеної роботи.

Вчитель, учні.

КАЛЕНДАР ПРОЕКТУ

Етапи проекту

Кількість годин

Термін
виконання

Зміст діяльності учнів

Зміст діяльності учителя

Пошуковий

10

травень

Формування робочих груп учнів за їх бажанням та здібностями

Визначення мети проекту

Інформаційний

40

червень - вересень

Розробка планів роботи кожної групи. Пошук інформації в Інтернеті, бібліотеках.

Складання плану реалізації проекту. Консультування учнів за етапами роботи над проектом.

Аналітичний

10

01.09 - 06.09

Обговорення проблем щодо підготовки проекту.

Інформування адміністрації та громадськості про роботу над проектом.

Практичний

20

07.09 - 30.04

Робота з художніми творами, критичними статтями, складання щоденників з аналізом прочитаного.

Домовитися з адміністрацією школи та дитячої бібліотеки щодо використання ресурсів (книжки, Інтернет). Консультування та контроль за проведенням заходів, передбачених проектом.

Презентаційний

2

20 травня

Демонстрація власних презентацій.

Створення технічних умов для проведення уроку, запрошення гостей.
Проведення уроку-проекту «Зайві люди».

Рефлексивний (контрольний)

2

22 травня

Взаємо- і самооцінка внесків кожного члена групи щодо підготовки та виконання проекту. Висловлення свого ставлення щодо проектної діяльності.

Проаналізувати здійснений проект, оцінити особистий внесок кожного у спільну роботу. Висновки щодо результативності проекту. Побажання на майбутнє.

ОПИС ПРОЕКТУ

I етап - Пошуковий

Зміст:

• Визначення вікової категорії учасників проекту.

• Вибір та обговорення теми.

• Зацікавленість учнів майбутнім проектом.

• Ознайомлення з метою та можливими аспектами діяльності.

• Формування робочих груп за бажанням учнів.

Алгоритм діяльності

• Отримання згоди адміністрації навчального закладу на початок діяльності.

• Проведення першого заняття - повідомлення мети, завдань, тривалості та можливих результатів.

• Постановка проблеми та формування завдань для кожної групи.

• Визначення часу та потрібних ресурсів.

• Налагодження зв'язків з працівниками бібліотек.

• Планування роботи.

• Поширення інформації про проект.

II етап - Інформаційний

Зміст:

• Збір інформації.

• Навчання й набуття учнями досвіду активної діяльності.

• Вивчення проблеми за матеріалами бібліотек, Інтернету.

• Ознайомлення з офіційними документами щодо проблеми.

Алгоритм діяльності:

• розробка планів роботи кожної групи;

• консультування учнів за етапами роботи над проектом.

III етап - Аналітичний

Зміст:

• Узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації.

• Визначення ефективних шляхів розв'язання проблеми.

• Розподіл завдань та обов'язків, визначення часу, необхідного для виконання.

Алгоритм діяльності:

• Обговорення проблем щодо підготовки проекту.

• Інформування адміністрації та громадськості про етапи проекту.

• Визначення плану дій задля реалізації проекту.

• Зустрічі з людьми, які можуть допомогти у роботі.

IV етап - Практичний:

Зміст:

• Домовитися з адміністрацією школи та дитячої бібліотеки щодо роботи з необхідною літературою, технічними засобами, Інтернетом.

• Провести заходи, передбачені планом реалізації проекту.

Алгоритм діяльності:

• Провести заходи, передбачені планом реалізації проекту:

1. Опрацювання творів письменників, присвячених проблемі «зайвих людей», критичних статей (за програмою, віковими особливостями учнів 9 - 10 класів).

2. Підготовка питань до плану самореалізації «Зайві люди. Хто вони?».

3. Робота над учнівськими щоденниками, планами самореалізації особистості, презентаціями.

4. Підготовка матеріалів до уроку «Зайві люди».

V етап - Презентаційний:

Зміст:

• Створення технічних умов для проведення уроку.

• Запрошення гостей.

• Проведення уроку-проекту «Зайві люди».

Алгоритм діяльності:

• Проведення уроку-проекту.

• Презентація звіту учнів про проведену роботу.

• Демонстрація учнівських презентацій, планів самореалізації.

VI етап - Рефлексивний:

Зміст:

• Аналіз здійсненого проекту.

• Оцінювання особистого внеску кожного у спільну роботу.

Алгоритм діяльності:

• За розробленими критеріями оцінити результати проекту.

• Узагальнити і систематизувати результати проекту.

• Висновки щодо результативності проекту, побажання на майбутнє.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

За умови успішної реалізації проекту учні набудуть таких знань, умінь, навичок:

• опанують навичками самоосвіти й саморозвитку;

• навчаться знаходити потрібну інформацію в новітніх пошукових системах, бібліотеках;

• навчаться аналізувати й узагальнювати інформацію та формувати власну точку зору;

• усвідомлять значення загальних зусиль роботи в команді;

• набудуть та розвинуть здібності організовувати творчість інших, уміння презентувати результати своєї роботи.

РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

• щоденники учнів «Зайві люди. Хто вони?»;

• учнівські презентації до уроку «Зайві люди»;

• індивідуальні маршрути саморозвитку особистості;

• урок-проект «Зайві люди».

ВИСНОВКИ

В результаті реалізації проекту розпочата робота над формуванням гуманістичної позиції учнів через вивчення літератури XIX ст. Проведення роботи вимагає від учнів вдумливого, аналітично-критичного ставлення до проблем, що розглядаються у творах та до проблем сьогодення. Проект сприяє розвитку творчих здібностей, навичок порівняльного аналізу. Робота над проектом допомогла створити умови для виховання самостійної, активної особистості, якій небайдужа власна доля і доля суспільства. Цей проект залучив учнів до читання художньої класичної літератури, дав можливість ознайомитися з методами та джерелами пошуку інформації.

Під час роботи над проектом діти зібрали та проаналізували багато інформації про образи «зайвих людей», виникнення такого явища, як «зайвість», відчули себе учасниками й ініціаторами процесу навчання.

Важливим етапом проекту було оформлення міні-щоденників та плану самореалізації особистості. Це стимулювало інтерес та розвиток іхніх творчих здібностей.

У процесі реалізації проекту виявляється, що учні 9-10 класів не завжди відчувають себе потрібними у суспільстві (не тільки в класі, але й серед товаришів, батькам тощо), і ознайомлення з літературою, складання маршруту самореалізації допомогло їм краще усвідомити, як треба намагатися побудувати своє життя у сучасному суспільстві, спробувати посісти своє місце у житті.

У майбутньому можливе використання матеріалів проекту при підготовці уроків із літератури, проведенні класних годин і батьківських зборів (при визначенні психологічних аспектів розвитку дитини).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аникин Г. В., Михальская Н. П. История английской литературы / Г. В.Аникин, Н. П.Михальская. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 278 - 283.

2. Аникст А.А. Оскар Уайльд // О.Уайльд Избранные произведения / А.А. Аникст. - М., 1960. - Т.1- С. 5 - 26.

3. Белинський В. Г. «Герой нашого времени». Сочинение М.Ю.Лермонтова / В.Г.Белинский // М. Ю. Лермонтов в русской критике. - М. : Советськая Россия, 1985. - С. 17 - 213.

4. Белинський В. Г. Статья 8, 9 «Евгений Онегин » / Произведения Александра Пушкина. // В.Г.Белинский- М. :Детская литература, 1969.- С. 372 - 417.

5. Бирюков Ф. М. Некоторые замечания по поводу «Горя от ума»/ Ф.М. Бирюков // Вопросы литературы - М, 1959. -Вып. №2. - ст..93-110.

6. Герштейн Е. «Герой нашого времени» Лермонтова/ Е. Герштейн. -М. : Художественная литература,1976. - 125 ст.

7. Гончаров И. А. Мильон терзаний/ Гончаров И.А.[электронный ресурс] / И.А. Гончаров. - Режим доступа: likebook.ru

8. Давиденко Г.І., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX-початку XX століття/ Г.І. Давиденко, О.М. Чайка - Київ : Центр учбової літератури , 2007.- С.119-126, 239-243.

9. Долинина Н.Г. Печорин и наше время: эссе / Н.Г. Долинина - Л.: Детская литература, 1975.- 192 с.

10. Достоевский Ф.М. «Преступление и наказание» / Достоевський Ф.М. - М.: Просвещение, 1983. - 480 с.

11. Дубашинский И.А. Джордж Гордон Байрон / И.А. Дубашинский - М. : Просвещение, 1985. - С. 20 - 45.

12. Дьяконова Л.Я. Лирическая поезия Байрона / Л.Я. Дьяконова - М. : Просвещение , 1985. - С. 43 - 68.

13. Карякин Ю.Ф. Самообман Раскольникова. Роман Ф.М.Достоевского «Преступление и наказание» / Ю.Ф. Карякин - М. : Художественная литература, 1976. - 158 с.

14. Кирпотин В.Я. Разочарование и крах Родиона Раскольникова / В.Я. Кирпотин - М. : Художественная литература, 1986. - 414 с.

15. Лермонтов М.Ю. Герой нашого времени / М.Ю. Лермонтов ПроизведенияТвори - Т.2.- М.: Правда, 1990. - С. 455- 589.

16. Лотман Ю.М. В школе поетического слова. Пушкин. Лермонтов. Гоголь. / Ю.М. Лотман - М. : Просвещение, 1969. - С. 372 - 417.

17. Майман Е.А. Роман в стихах «Евгений Онегин» / Пушкин. Жизнь и творчество // Е.А. Майман -М.: Наука, 1981. - С.157-175.

18. Мануйлов В.А. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени». Коментарий / В.А. Мануйлов - Л. : Просвещение, 1975. - 280 с.

19. Овруцкая И.М. Стендаль. Очерк жизни и творчества / И.М. Овруцкая - К. : Дніпро, 1983. - С.75 -110.

20. Одиноков В.Г. «И даль свобідного романа» / В.Г. Одиноков - Новосибирск : Наука, 1983. - 160 с.

21. Орлов В.М. Грибоєдов / В.М. Орлов - Л. : Просвещение, 1967. - 115 с.

22. Петров С.М. Болдинская осень. «Евгений Онегин» / А.С. Пушкин. Очерк жизни и творчества // С.М. Петров. - М.:Просвещение, 1973. - С. 212 - 255.

23. Поддубная Р.М. Федор Достоевский / Р.М. Поддубная. - Харьков : Веста. Ранок, 2002. - 80 с.

24. Порфирьева Т.А. О.Уайльд і традиції неоромантизма // Актуальные проблемы зарубежной литератури 20 ст./ Т.А. Порфирьева. - М.,1989. - С. 121-130.

25. Пушкин А.С. Евгений Онегин / А.С.Пушкин Избранные произведения. - М. : Художественная литература, 1978. -Т.2 - С. 7 - 168.

26. Реизов Б.Г. Стендаль. Художественное творчество / Б.Г. Реизов - Л.: Художественная литература, 1978. - С.64 - 185.

27. Рюриков Б.С. О русских классиках / Б.С. Рюриков - М. : Художественная литература, 1972. - С. 369 -402

28. Стамат К. Ідея наполеонізму в літературі і у сучасному житті ( роздуми над романами «Червоне і чорне» Стендаля та «Злочин і кара» Достоєвського) 10 кл./ К. Стамат // Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах України. - 2004. - Вип. №9. - С. 46-48

29. Султанов Ю.І. Перший і останній крок Жюл*єна Сореля на шляху до духовного відродження / Ю.І. Султанов // Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах України - 2003. -Вип. №7.-С.16-21

30. Тимашева О.В. Стендаль (200 лет со дня рождения ) / О.В. Тимашева - М. : Знание , 1983. - 64 с.

31. Удодов П.Т. Роман М.Ю.Лермонтова «Герой нашего времени»: книга для учителя/ П.Т. Удодов - М.: Просвещение, 1989. - 191 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

1. ru.wikipedia.org

2. philologav.com

3. proza.ru

4. feb-web.ru

5. likebook.ru

6. filorelea.narod.ru

7. google.com.ua

8. knigabook.net

9. kshool10.my1.ru

10. shool-city.by

11. litra.ru

12. nado5.ru

Додаток 1.

Завдання індивідуального маршруту самореалізації особистості «Зайві люди»

1. Вчимося використовувати додаткову літературу ( критичні статті).

2. Вдосконалюємо навички здійснювати загальну характеристику образів художнього твору.

3. Знаходимо художні засоби і вчимося пояснювати задум автора.

4. Вдосконалюємо навички порівняння героїв літературних творів.

5. Вчимося філософському осмисленню історичних та суспільних явищ.

6. Вчимося порівнювати твори різних авторів.

7. Розвиваємо вміння створювати моделі особистості.

8. Виховуємо моральні якості.

Додаток 2

Завдання 1.

Ознайомитися з критичними статтями В.Бєлінського, О.Гончарова, М.Добролюбова, Є.Анненського та інших, присвячених творчості О.Пушкіна, О.Грібоєдова, Ф.Достоєвського, Стендаля, О.Уайльда, Бальзака. Зясувати, як вчені трактують образи «зайвих людей», пояснюють причини їхньої появи? Чи згодні ви з поглядами критиків?

Завдання 2.

Спробуйте визначити, у чому близькість і протилежність образів Онєгіна й Ленського, Чайльда Гарольда й Онєгіна, Онєгіна й Печоріна, Чацького й Онєгіна, Сореля й Печоріна, Доріана Грея й Сореля, Раскольнікова й Мармеладова, Лужина, Свідрігайлова. Результати запишіть у вигляді таблиці. Запропонуйте для обговорення свої порівняльні характеристики.

Завдання 3.

Знайдіть у вивчених творах художні засоби, що допомагають розкрити головні образи, наведіть приклади і поясніть, як це розкриває задум автора? (наприклад, жовтий колір у Достоєвського, бюст Наполеона в романі Пушкіна, «холодні» пейзажі у Лермонтова та ін.).

Завдання 4.

Проведіть порівняльний аналіз життєвих ідеалів головних героїв творів Байрона, О.Грібоєдова, О.Пушкіна, М.Лєрмонтова, Ф.Достоєвського, Стендаля, О.Уайльда:

а) Чайльда Гарольда та Є.Онєгіна; б) Є.Онєгіна й О.Чацького; в) Є.Онєгіна і Г.Печоріна; г) Р.Раскольнікова і Ж.Сореля; д) Ж.Сореля і Доріана Грея.

Що кожному з героїв ти міг би сказати:

*яку критику;

*які слова підтримки;

*які слова подяки?

Задання 5.

Роман О.Пушкіна «Євгеній Онєгін» вважався енциклопедією тогочасного життя і водночас психологічним романом. Чи можливо вважати цей твір енциклопедією і життя сучасного?

А.Зегерс при написанні роману «Мертві залишаються молодими» спиралася на «Злочин і кару» в розвінчанні фашизму. Які ідеї роману показують відсутність людяності в ідеології фашизму?

У романі О. Уайльда є згадка про «отруйну книгу», що підштовхнула головного героя до аморальних вчинків. Можливо, і «Портрет Доріана Грея» є аморальною книгою, як стверджували сучасники О.Уайльда?

Чайльд Гарольд, Є.Онєгін, Г.Печорін відчувають тугу, намагаються від неї втекти. При цьому вони бачать і недоліки світу, але не намагаються його вдосконалити. Чацький же, навпаки, виставляє себе як божевільний, намагаючись проповідувати європейські цінності у своєму суспільстві. На чиєму боці ваші почуття? Хто з героїв викликає співчуття, а хто критику?

Кумиром Сореля був Наполеон, у Євгенія Онєгіна на комоді стояв бюст Наполеона. Родіон Раскольніков розмірковував над тим, чи має він право вершити долі інших. Як уособлюють в собі риси наполеонізму названі персонажі? Наведіть приклади. Чи є ці персонажі та Григорій Печорін дійсно сильними особистостями, яких можна порівняти з Наполеоном?

Завдання 6.

Співставте проблеми, що розглядаються у творах Байрона, О.Грибоєдова, О.Пушкіна, М.Лермонтова, Стендаля, Ф.Достоєвського, О.Уайльда. Результати заповніть у вигляді таблиці.

Завдання 7.

Складіть модель сучасної «зайвої людини», запропонуйте модель розвитку особистості у сучасному світі.

Завдання 8.

Герой - це людина, яка робить вчинки, здатні змінити її життя, життя близьких людей або суспільства. При цьому часто герой ризикує власним життям заради інших або певних ідеалів. Лермонтов дав своєму роману назву «Герой нашого часу» і в передмові вказав на те, що Печорін - образ, що уособлює людину XIX ст. з її пороками. Тобто Печорін далеко не героїчний персонаж. Чи можемо ми з вами вважати Печоріна, Онєгіна, Сореля, Раскольнікова дійсно героями? Які риси характеру їм притаманні? Ці особистості є сильними за характером, деякі навіть намагаються наслідувати Наполеона. Але чи є вони носіями високих моральних якостей? Чи здатні на якісь подвиги не тільки заради себе, а й заради того, щоб допомогти іншим? Чи можливо на прикладі цих образів виховати в собі якісь риси характеру?

Додаток 3

Грехова Валерія

«Зайва людина» в романі М.Ю.Лермонтова «Герой нашого часу».

В.Г.Бєлінський питає: «А чим він поганий?». Звинувачувати Печоріна у тому, що в нього немає віри - безглуздо. Він би й радий мати її, так не дається це йому. Крім того, Печорін сам не задоволений відсутністю віри. Він готовий ціною життя й щастя купити цю віру. Але його час ще не настав. За свій егоїзм Печорін зневажає і ненавидить тільки себе. Душу Печоріна потрібно пробудити. На заперечення ж тих, хто звинувачує Печоріна, приміром, у холодній розважливості, з якою він зваблює бідну дівчину, не люблячи її, В.Бєлінський відповідає, що Печоріна сам автор і не думає виставляти зразком моральності. Але в людині потрібно бачити людину, а ідеали моральності існують в одних класичних трагедіях і морально-сентиментальних романах. Судячи людину, потрібно враховувати обставини.

«Зайва людина» в п'єсі «Горе з розуму».

Бачачи вади фамусовського суспільства, відкидаючи його сталі підвалини, нещадно викриваючи чиношанування, що панує в усіх колах, протекцію, дурне наслідування французької мови, відсутність справжньої освіти, Чацький виявляється ізгоєм у світському товаристві.

Можна зробити висновки, що «зайва людина»:

1. це людина значних можливостей, яка не може реалізувати себе;

2. належить до вищого прошарку суспільства, але зневажає чиношанування;

3. відчуває свою відчуженість від інших, розуміє її причини, але не намагається нічого змінити;

4. людина, незадоволена тим, що відбувається;

5. людина, розчарована у житті.

У наш час також є «зайві люди». Вони не можуть піти проти системи і зламати її з певних причин і життєвих обставин. У наш час багато людей відчувають свою нереалізованість, неможливість застосувати власний творчий, розумовий, моральний потенціал на користь собі, близьким, країні. Мені здається, що треба намагатися зберегти певну духовність, намагатися знайти відповіді на свої питання в релігії і класичній літературі. Але змінити суспільство поодинці складно, особливо за відсутності грошей і становища. «Зайва людина» зараз має певні переконання на рахунок суспільства, часто є «білою вороною», бо відрізняється у кращий або гірший бік від загальноприйнятих норм. Але важливо зберегти власну гідність, особистість і по можливості вдосконалювати життя навкруги.

Додаток 4

Захарук Анастасія, 9-В

Самовиховання - це людська гідність в дії

В.О.Сухомлинський.

У кожного з нас є твори, що змушують замислитися над певними проблемами. Кожна людина протягом життя задає собі питання: «Для чого я живу? Кому потрібен? У чому сенс буття?» Іноді відчуває себе нікому непотрібною, зайвою, не може знайти своє місце у суспільстві.

Але поняття «зайвої людини» не нове. Воно з'явилося в літературі XIX ст. і охоплює собою здавалося б різних персонажів. Хто ж така «зайва людина»? Які риси характеру їй притаманні? Чи схожа «зайва людина» XIX ст. на сучасну?

У першу чергу, хочеться сказати про Чайльд Гарольда. Молодий юнак, багатий, освічений, вродливий. Він насолоджується життям, але в одну мить йому стає нудно від веселощів світу, кохання, друзів. Саме нудьга, прагнення пізнати щось нове штовхає Чайльд Гарольда на початок мандрів. Але в жодній країні він не залишається надовго, бо знову починає нудьгувати. При цьому юнак бачить недоліки світу, добре розуміє і свою недосконалість, страждає від того, що завдає страждань друзям і близьким, але не змінюється. Чайльд Гаролд - егоїст, почуття якого (або навіть їх відсутність) важливіші за почуття інших. Від цього не має радості і він сам. Чайльд Гарольд - людина, яка намагається втекти від себе.

Традицію «зайвих людей» продовжила російська література.

Не можна не згадати Про Олександра Чацького з комедії «Горе з розуму» О.Грібоєдова. Цей персонаж - молода людина, яка отримує знання за кордоном. Коли Чацький повертається додому, то бачить багато недоліків у суспільному устрої життя. Герой під впливом праведного гніву, керуючись намаганням змінити життя на краще, у своїх промовах палко критикує те, що бачить. Але, звичайно, не знаходить відгуку в серцях та розумі оточуючих. Навпаки, саме Чацького оголошують божевільним. І вкінці юнак не витримує - залишає Москву. Чому це трапилося? Можливо тому, що не може людина наодинці змінити світ. До неї ставляться як до дивної, не розуміють. І Чацький не розуміє, що сам зробив із себе посміховисько. Але при цьому він добра, чуйна, шляхетна, трохи наївна людина.

Важко не згадати образи Євгенія Онєгіна та Григорія Печоріна з романів О.Пушкіна, М.Лермонтова.

Роман О.Пушкіна - не тільки енциклопедія життя суспільства, це і психологічний роман. Автор зобразив складні характери, їхню взаємодію і розвиток. Онєгін - юнак, який отримав посередню освіту. При цьому він добре засвоїв науку поводження себе у товаристві, знаходячись у вирі балів, театрів, візитів, кохання. Але на Євгенія нападає «англійський сплін», і він тікає від світського життя до села, намагається там знайти для себе заняття. Запалу вистачає ненадовго - знову Онєгін відчуває нудьгу. Товариство Леньского, Ларіних не допомагає вилікуватися.

У читача може виникнути питання - невже Євгеній Онєгін не має позитивних рис вдачі? Це не так. Він по-своєму шляхетна людина. Онєгін не користується зізнанням Тетяни у коханні, застерігає її від прояву почуттів. Євгеній непогано розбирається в людях, наприклад, вказує Ленському на легковажність Ольги, відсутність у неї здатності до кохання. Але саме Онєгін спровокував дуель з Ленським, і хоча жалкує про те, що міг, як старший товариш, не насміхатися над почуттями Володимира, не робить нічого для її скасування.

Про Григорія Печоріна можна сказати теж багато. Лермонтову дорікали, що його герой - це лише втілення пороків суспільства, таких людей не буває. Так, Печорін - не ідеальний. У своїх сповідях Максиму Максимовичу і княжні Григорій каже про те, що йому сумно. Він не тільки звинувачує своє виховання, а й те, що йому набридли задоволення, які можна отримувати за гроші. Печорін звинувачує себе, свій характер. Цей герой, на відміну від Чацького і Онєгіна, бачить не тільки недоліки світу, а й свої власні. Він тікає на Кавказ, потім подорожує, намагаючись сховатися від нудьги. Навіть кохання не здатне надовго вилікувати Печоріна. Цей герой бере участь у авантюрах (взаємини з Грушницьким, княжною, сцени з «Тамані») не тільки і не стільки для того, щоб познущатися з людей, а щоб розвіятися.

При цьому Печорін здатен до самоаналізу, він розумний. Герой і тонкий психолог, вміє маніпулювати людьми. До цього ж є і шляхетною людиною (захищає честь княжни Мері, не кидає Белу, хоча і зізнається, що кохання до дівчини швидко минуло). Печорін - сильна людина, але не може правильно скерувати свою енергію. Він розуміє, що робить інших людей нещасливими, сам не відчуває піднесення. Але не намагається змінити життя на краще.

На прикладі цих образів можна зробити висновки:

-«зайві люди» - люди, що не можуть знайти своє місце у житті. Вони бачать його недоліки, їм набридає жити так, як живуть інші;

-«зайві люди» - сильні особистості, розумні. Вони не підкорюються і не підкорюють інших, але при цьому не вміють дружити саме через те, що підіймаються над товариством;

-«зайві люди» наділені як позитивними, так і негативними рисами вдачі. Головною негативною рисою є те, що вони - егоїсти. Тобто Чацький, Онєгін, Чайлд Гаролд, Печорін втікають від дійсності, шукають щось для себе, роблять нещасними інших;

-«зайві люди» все роблять нудьгуючи, навіть життя інших для них забавка.

У сучасному житті «зайві люди» подібні до образів літературної класики. Мені здається, що все ж таки можливо не стати «зайвою людиною». В першу чергу, треба підвищувати рівень своїх знань. По-друге, треба намагатися спрямувати енергію на розвиток світу. Звичайно, мова не йде про зміну в глобальних масштабах, але можливо зробити кращим життя близьких, друзів. По-третє, не треба жити тільки у власному світі, бути егоїстами. Людина повинна бачити і відчувати не тільки себе, але й інших. По-четверте, треба розвиватися духовно, приділяти час читанню книг, прослуховуванню музики.

Додаток 5

Тарабарова Єлізавета, 9-В класс

1. Печорин - головний персонаж роману М.Ю. Лермонтова «Герой нашого часу». Літературний герой у русі, він щоразу змінюється. Це зумовлюється тим, що повісті були написані у різний час. Сам автор відмічає те, що Печорин є не однією людиною, а сукупністю рис усього покоління, які притаманні часу, у якому жив письменник. У повісті «Княжна Мері» Печорін постає у найгіршому світлі, далі читач вже не може визначитись з почуттями, які охоплюють протягом читання роману. Печорин є дуже суперечливим персонажем. Водночас, ми бачимо що він - заздрісний, жорстокий, злий; та разом з цим він проявляє себе великодушним, чуттєвим та шляхетним. Його у жодному разі не можливо визначити, як позитивного або негативного героя, і протягом усього роману читач змінює своє ставлення до нього. Також слід відмітити важливий аспект у характеристиці Печорина: його зовнішній вигляд відображає якості його душі. Наприклад, ми можемо помітити аристократичність в описі його тонких та блідих пальців, і те, що при посмішці на обличчі, його очі залишалися холодними, можна вважати за наявність глибокої душевної драми. Сукупність його рис дозволяє нам зануритися у життя російської спільноти часів великого письменника, творця першого психологічного роману - М.Ю. Лермонтова.

2. Євгеній Онєгін - головний герой роману О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Онєгін на початку роману постає молодим та забезпеченим дворянином, який має доволі поверхневу освіту. Ми бачимо, що головний герой нічим не обділений у житті, але він розчаровується у всьому, що його оточує. Онєгін намагається розважатися усіма доступними засобами, але всупереч усім намаганням його охоплює смуток, причина якого лежить у не заповненій душевній порожнечі. Так само як і Печорин, він марно намагається заповнити порожнечу спілкуванням зміною місцевості. Та Онєгін на деякий час зацікавлюється змінами у своєму житті, переїхавши до тихої сільської місцевості, там він зустрічає Ленського, з яким у нього одразу зав'язується міцна дружба, та Тетяну, яка відчайдушно закохується у нього. Онєгін і Ленський - це дві сторони однієї медалі, вони доповнюють один одного своїми рисами-антиподами. Також, як у Печорина, зовнішній блиск Онєгіна відображає його внутрішній холод, зарозумілість та зневагу до усіх оточуючих.

3. Ленський - антипод Онєгіна у романі О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». З початку знайомства з Онєгіним Ленський дуже швидко наближається до нього і стає кращим другом. На перший погляд, можна сказати, що Онєгін і Ленський дуже схожі: вони обидва багаті молоді хлопці, яким ні в чому не відмовлено у житті, та характери їх є повною протилежністю. На мою думку, Онєгіна та Ленського слід розглядати, як різні грані одного цілісного персонажа. Ленський є носієм романтичного культу кохання, він є справжнім героєм-романтиком і гине відповідно до його образу.

4. Чайльд-Гарольд - головний герой поеми Дж.Г.Байрона «Паломництво Чайльд-Гарольда». Чайльд-Гарольд є типовим романтичним героєм. Він розчаровується у житті так само, як попередні розглянуті герої. Він «захворює» втому від життя та вирішує покинути Батьківщину. Герой Байрона, на відміну від попередніх, є пасивним спостерігачем, що лише споглядає красу величної природи, подорожуючи світом. Його вічна подорож несе характер сповіді, під час якої герой усе більше втрачає свою особистість, стаючи незначною частинкою великого цілісного світу.

Підводячи підсумки, слід сказати, що усі герої розглянутих творів є дуже схожими у тому, що всі вони зазнали певного розчарування у житті, але те, яким способом кожен герой вирішує боротися зі своєю кризою, різняться певним чином. Багато аналогів романтичного героя, які можна знайти як у європейській, так і у російській літературі, допомагають нам у повній мірі усвідомити духовну сутність кожного персонажа, зрозуміти, що незважаючи на загальні обставини, мотиви вчинків, сенс переживань усіх героїв є однаковий. Тому, щоб зрозуміти хоча б одного з цих персонажів, необхідно дослідити кожного з них.

Додаток 6.

Дика Анастасія, 10-А

Наполеонізм - явище, що руйнує людське життя.

Історія душі людської, навіть найдрібнішої, є цікавішою за історію цілого народу.

М.Ю.Лермонтов

Кожен з нас чув про таку визначну постать, як Наполеон. Багато хто наслідує його у своїх вчинках, багато людей вважають його генієм, що бажав для своєї країни гарної долі. Є такі, що ненавидять, вважають чудовиськом.

Звичайно, ми чули про таке поняття, як наполеонізм. Це прагнення вищості, максимальний індивідуалізм. І прояви цього явища ми бачимо в образах Жульєна Сореля з роману «Червоне і чорне» Стендаля і Родіона Раскольнікова в романі «Злочин і кара» Ф.Достоєвського.

Деякі можуть спитати: що поганого в тому, що людина - індивідуаліст, що вона прагне стати лідером, керувати іншими? Так, можливо, є і позитивні риси у цьому явищі, але за певних умов. Наприклад, кожен з нас - неповторна особистість, з певними почуттями, прагненнями до щастя. Але чи можемо ми стати щасливими, якщо заради досягнення своєї мети перетнемо межу, порушимо мораль суспільства, зробимо нещасними наших близьких?

Свої міркування я спробую підтвердити, аналізуючи образи Жульєна Сореля і Родіона Раскольнікова.

Сорель - людина низького соціального становища. Його батько і брати важко працюють, заготовляють ліс. І самого Сореля чекає ця доля. Але він під впливом ідей Наполеона вважає, що гідний кращого життя. Юнак ненавидить свою родину, ненавидить аристократів рідного міста. Він прагне змінити своє життя, довести усім багатіям, що не гірший за них. Жульєн не може прийняти того, що аристократія і церква ставляться з презирством до таких, як він, хоча самі користуються вкраденими багатствами, працею інших. Жульєн ставить собі за мету потрапити у коло тих, хто його зневажає, і довести, що він нічим не гірший за них. Сорель намагається вийти в люди, керується почуттям власної гідності, але, на жаль, при цьому живе за законами, які сам і ненавидить. Він - лицемір, використовує маску для досягнення мети, грає почуттями пані Реналь, Матильди де ля Моль. Він - егоїст і максималіст. Чому? Тому що прагне багато чого, керується тільки власними бажаннями і почуттями, незважаючи на інших людей. Для нього кохання двох жінок - це можливість потрапити до вищого світу, він не кохає жодної.

Але при цьому не можна вважати Жульєна Сореля дурнем. Він з гіркотою розуміє, що ніколи не зможе стати рівним Матильді, навіть якщо одружиться з нею. Так, самолюбство буде приспане, але все одно до нього будуть ставитися з презирством. Для Сореля дуже пізно настає час істини. У відчаї він стріляє у пані Реналь і в очікуванні страти розуміє не тільки марність своїх зусиль, але й те, що йому подарували справжній скарб - кохання. І Жульєн в останні години життя є щасливим, при цьому він не втрачає власної гідності і на суді каже правду про те, що вбивають його тому, що бояться.

Інший носій ідеї наполеонізму - Родіон Раскольніков. Цей юнак розмірковує над тим, чи може людина керувати долею іншої. Для нього Наполеон є кумиром, тим, хто зміг повести за собою мільйони, тим, хто піднявся над натовпом і довів свою винятковість. Раскольніков розробив цілу теорію про те, що тільки сильна особистість здатна підкорювати інших, і вирішує застосувати цю теорію на практиці. Він вбиває стару лихварку і її сестру. І далі починається найцікавіше. Плануючи вбивство, Раскольніков знаходився у хворому стані, але він щиро вважав, що загибель лихварки буде тільки корисною. Для Родіона лихварка - уособлення лиха, і він вірить, що не просто застосовує свою теорію, а що покращує життя. Сталося все навпаки. Раскольніков не тільки не покращив чиєсь життя, а й скалічив своє. Він переймається докорами сумління, боїться арешту. При цьому не може ні з ким поділитися. Ця людина непогано розбирається в людях, люблячий брат і син. Саме Родіон бачить сутність Лужина і намагається не допустити шлюбу Дуні з ним.

Але Раскольніков, на відміну від Сореля, отримує можливість змінити своє життя. Недаремно в ньому з'являються Мармеладов і Соня. Ці люди не просто змирилися зі своїм становищем, бідністю, безнадійністю. Саме вони відкривають Раскольнікову очі на те, що головне в житті - це любов до свого ближнього. Саме Соня показує юнаку, що самопожертва, можливість відмовитися від своїх амбіцій, бажань робить людину щасливою. Саме Соня, яку суспільство не сприймає рівною собі, є більш морально сильною, ніж Раскольніков. А все завдяки тому, що вона живе заради близьких, знаходить сили у кохані до них і Бога. Мармеладов, хоча і пиячить, все одно думає про те, як буде жити його дружина і діти. Навіть пиячить він тому, що не бачить виходу.

І Родіон Раскольніков розуміє всю хибність своєї теорії, розуміє, що не буде йому спокою, доки страждають його рідні. Він розуміє, що тільки любов є основою життя, можливістю подолати божевілля, бруд світу. Юнак по-новому бачить сенс життя. Його відправляють на каторгу, але це новий етап життя, можливість не тільки спокутувати провину, а й віддатися чистому почуттю кохання.

Як бачимо, наполеонізм - це явище згубне. Сильні особистості, здатні змінити світ, скеровують свою енергію не на покращення світу, а на спробу своєї самореалізації. Вони бажають зробити краще власне життя (Сорель), випробувати свою особистість (Раскольніков), але при цьому роблять нещасними оточуючих і себе.

На мій погляд, Сорель і Раскольніков - зайві люди для суспільства. Вони не розуміють або не можуть підкоритися законам моралі й суспільства, намагаються знайти своє місце у світи. Вони - сильні особистості, але свою енергію витрачають марно. Ці герої викликають і співчуття, і жалість. Ненавидіти їх неможливо.