Использование формы урока «Проект - симпозиум с мультимедийными миниатюрами» помогает мне как учителю обеспечить интерес каждого обучающегося к процессу деятельности.

Интерактивные творческие задания учат обучающихся образно мыслить, развивают воображение, ассоциативное мышление. Они создают условия для сотрудничества и сотворчества с одноклассниками и учителями, учат с пониманием относиться к альтернативной мысли, дают шанс на самовыражение. Кроме того, они способствуют развитию критического мышления, умению ориентироваться в информационном пространстве. Интерес к творчеству растет, потому что школьники видят реальный результат собственных поисков и усилий. Такой формой я пытаюсь создать комфортные условия их развития, повышения качества знаний, творческого самовыражения.

Считаю, что образы живописи помогают ученикам глубже и полнее представить содержание пережитого поэтом, возбуждают творческую фантазию. В ходе сравнительного анализа образа Екатерины по поэме и картине, стараюсь сконцентрировать внимание на каждом объекте творчества, выработать психологическую установку, сформировать соответствующее отношение к творческому процессу. Уверена, что такой опосредованный подход является сильным стимулом к ​​образному мышлению. Стараюсь сочетать методы анализа так, чтобы обучающиеся не почувствовали, что их специально подводят к определенной мысли, это может привести к эмоциональной скованности и свести на нет непосредственность эмоционально-эстетического восприятия.

Художественную аналогию к литературному произведению привожу на разных этапах урока. Подводя до нужного толкования проблемы, одновременно убеждаю школьников в их способности иметь собственное «видение», умение самому прийти к определенному мнению, убедиться в собственных творческих возможностях. Вводя мысленно Екатерину в ХХI век, обучающиеся воспроизводят «ассоциативную цепочку»: несчастная любовь; реакция родных и общества в целом; мотивация поступков окружающих; выход из положения без переноса вины на других.

В течение урока обобщения изученного об образе Екатерины обучающиеся устанавливают авторскую позицию по проблеме, выражают личные суждения. В ходе словесной полемики учатся аргументировать свои мысли, сравнивать, делать выводы, обобщения, совершенствуют устную и письменную речь

Урок по творчеству Т.Г. Шевченко

Поэма «Катерина»

1. Вступительная часть

2. Проект - симпозиум «Катерина Тараса Григорьевича Шевченко»

3. Слайды - миниатюры

Слайд №1 Рефлексия. Создание эмоциональной атмосферы

Слайд №2 Мотивационный

Слайд №3 Ожидаемые результаты. Аутотренинг

Слайд №4 Проблемно - деятельностный

Слайд №5 Сенкан «Тарас Шевченко»

Слайд №6. Симпозиум (теоретический мини - тренинг)

Слайд №7 В качестве иллюстрации изданий поэта, идет фоном к выступлению исследования

Визуальное знакомство с различными изданиями произведений Т.Шевченко

Слайд №8 Серебряные медали. Иллюстративно - деятельностный

Слайд №9 Шевченко - академик

Слайд №10 Проблемный акцент

Слайд №11 Образ Екатерины в красках. Деятельностный мини-тренинг

Слайд.№12 Иллюстративный. «Шевченко. «Как умру, похороните ...»

Слайд №13. Памяти Т.Г.Шевченко

Слайд №14. Самооценка научно-познавательной деятельности обучающиеся

Слайд №15. Оценка проекта - симпозиума

Проект - симпозиум

«Екатерина Тараса Григоровича Шевченка»

Задача проекта

- Привлечение школьников к поисковой деятельности путем исследования образа Екатерины в одноименных поэме и картине «Катерина» Т.Г.Шевченко.

- Углубление знаний учащихся путем решения проблемы «Шевченко - поэт или художник?»

- Побуждение к погружению в наследство известного поэта для понимания его величия и значимости.

- Развитие учащихся как личностей с высокой гражданской сознанием и способностью проявить ее в повседневной деятельности.

Оборудование:

- Компьютер с программой работы на интерактивной доске

ELIT PANABOARD.

Этапы реализации проекта - симпозиума

I этап. Подготовительно-организационный

1.Формирование научно-познавательных секций учеников-литературоведов, искусствоведов, психологов, критиков.

2.Работа над литературными, критическими, Интернет источниками о Шевченко как поэте, как художнике; поэме «Катерина»; картине «Катерина».

3. Конструирование фрагментов урока-проекта участниками секций:

- теоретического мини-тренинга (симпозиума);

- мультимедийных миниатюр ;

- резюме.

II этап. Организационно-исполнительный. Механизм реализации

1. Вступительное слово учителя.

2. Симпозиум участников секций научно-познавательных групп.

3. Деятельностный мини-тренинг.

4. Резюме.

III этап. Итоговый

1. Комментарий к написанию домашнего сочинения на одну из предложенных тем.

2. Самооценка научно-познавательной деятельности.

3. Оценка проекта - симпозиума.

Ожидаемые результаты

1. Глубокое знакомство с многогранным творчеством всемирно известного Кобзаря.

2. Содействие реализации интеллектуальных и творческих способностей, сформированности жизненных компетенций обучающихся

3. Написание домашнего сочинения на одну из тем:

- Мир знает Шевченко как поэта и как художника (сочинение-аргументация)

- Душа Т.Г.Шевченко - величественная часть его творчества (сочинение - психологическое исследование)

- Екатерина Тараса Григорьевича Шевченко (сочинение - монолог на E-mail)

- «Добрый день, Тарас Григорьевич ...» (сочинение-письмо)

- «О Екатерине Вашей хочу с Вами поговорить ...» (сочинение-интервью)

- Судьба украинской девушки Екатерины (по одноименной поэме и картине «Катерина» Тараса Шевченко) (сочинение-симпозиум)

Экспресс-ход урока

I. Вступительное слово учителя

1. Рефлексия, слайд №1

Цель. Создание эмоциональной атмосферы.

Деятельность учителя. Способствовать установлению эмоциональной атмосферы толерантного общения.

Деятельность учащихся. Определить:

а) свое настроение в начале урока, выбрав соответствующий смайлик (маркером);

б) причины настроения, выбрав соответствующий тезис (инструментарием выделения);

в) чего ожидают от урока (инструментарием).

2. Установочные мини-тренинги

Слайд №2. Имеет мотивационный характер: тема урока-проекта, задачи и портреты Т.Г.Шевченко, репродукция «Екатерина».

Деятельность учителя. Мотивация проблем, которые надо решить.

Деятельность учащихся. Восприятие информации о том, как готовились и как будут реализовать проект.

Слайд №3. Ожидаемые результаты. Аутотренинг

Имеет актуализационный характер: систематизирует понимание конечного результата проекта и определяет значимость каждой составляющей индивидуально для учащегося; усиливает чувство уверенности в достижении положительного результата.

Деятельность учителя. Толерантное предложение вдуматься в содержание ожидаемых результатов и по степени важности для себя переставить цифры; повысить психологический настрой на положительный результат.

Деятельность учащихся. Вдуматься в содержание ожидаемых результатов, по очереди записать свой порядок цифр; участвовать в аутотренинге.

Слайд №4. Проблемно - деятельностный

Содержит портрет Т.Г.Шевченко и слова И. Франко о Кобзаре.

Деятельность учителя. Прочитать выражение И.Франко о Т.Шевченко, прокомментировать, связать с подготовкой участников научно-познавательных секций к участию в теоретическом мини-тренинге.

Деятельность учащихся. Составить сенкан «Тарас Шевченко».

Слайд №5. Сенкан «Тарас Шевченко». Участники секций создают Сенкан.

Шевченко (зразок)

Шевченко

Шевченко

Талановитий,душевний.

Пише, малює, грає.

Його душа - в словах

Безсмертний, відкритий.

Відчуває, турбується, вірить.

Бажання малювати - внутрішня потреба.

Всесвітньовідомий, сентиментальний.

Переживає, застерігає, мріє.

Спадщина митця безсмертна

Покликання

Доля

Слава

Слайд №6. Симпозиум (теоретический мини - тренинг)

Содержит теоретический мини-тренинг: тема выступления каждой обучающегося научно-познавательной секции.

Деятельность учителя. Связать каждый блок симпозиума и проблемные вопросы проекта в единое целое.

Деятельность учащихся. Подготовиться к деятельностному мини-тренингу (по реализации проблем проекта); к каждому выступлению подобрать тезис для резюме.

Формируется умение осмыслить материал, овладеть знаниями, воспринять, синтезировать и решить главную проблему.. Развивается слуховая память и аналитические способности.

Выступления участников секции литературоведов

Литературное наследие Великого Кобзаря

Слайд №7 В качестве иллюстрации изданий поэта, идет фоном к выступлению по исследованию. Визуальное знакомство с различными изданиями произведений Т.Шевченко

Литературное наследие Т.Г.Шевченко составляет большой сборник поэтических произведений («Кобзарь»), драма «Назар Стодоля», 2 отрывка из других пьес; 9 повестей, дневник и автобиографию, написанные на русском языке, записки историко-археологического характера («Археологические заметки»), четыре статьи и более 250 писем.

Образ женщины всегда привлекал Т.Шевченко различными своими гранями: женщина-мать, вдова, сестра, покрытка, любимая. «Катерина» - первая выдающаяся поэма, вошедшая в «Кобзарь», написанна в 1838г. в Петербурге. Посвящена Жуковскому, который сыграл важную роль в выкупе поэта из неволи. Т.Шевченко поднимает общечеловеческую проблему девичьей чести, ответственности за материнство; проблему порядочности в отношениях между мужчинами и женщинами. Ставит вопрос о последствиях внебрачного рождения ребенка, выпавших на долю матери - покрытки и ее ребенка - незаконнорожденного.

Судьба женщины-покрытки в поэме «Катерина» Т.Г.Шев

Одним из лучших произведений о женской судьбе есть поэма «Катерина». В ней воспроизведена судьба обесчещенной девушки. Уже начало произведения свидетельствует о том, что для поэта судьба женщины, матери была очень близка. Именно поэтому с начальных строк он обращается к девушкам: -

- Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі - чужі люде, Роблять лихо з вами.

Далее разворачивается трагическая история будущей матери - покрытки. Печальная, с заплаканными глазами встречает она чумаков. Во время встречи Екатерине приходится просить милостыню, но делает она это ради ребенка. Любовь к младенцу заставляет мать преодолеть стыд. Но когда молодая женщина встречает своего любимого Ивана, она стремится вызвать хотя бы чувство сожаления, если не к себе, то к своему ребенку. Екатерина согласна на унижение, готова быть служанкой, согласна, даже на то, чтобы ее милый другую любил, лишь бы не бросал сына:

- Мій батечку, мій братику! Хоч ти не цурайся! Покинь мене, забудь мене, Та не кидай сина.

В основе любви Екатерины - самоотверженность и пренебрежение тогдашними нравственными нормами: большим нарушением считалось на Украине рождение добрачного ребенка, которого обидно называли «незаконнорожденным», «байстрюком».

Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки - Полюбила москалика, Як знало серденько.

Простыми словами охарактеризован Т.Шевченко глубину чувств Екатерины.

Катерина Вмиється сльозою, Возьме відра, опівночі Піде за водою…Стане собі під калину, Заспіває Гриця. Виспівує, вимовляє, Аж калина плаче. Вернулася - і раденька, Що ніхто не бачив.

Женщина понимала свой поступок и не была безразлична к советам родных, зная, что осуждение окружающих тяжело ударит не только по ней, но и по членам ее семьи и, прежде всего, отцу и матери. Екатерина обращается к отцу:

- Прости мені, мій батечку, Що я наробила. Прости мені, мій голубе, Мій соколе милий!

Поэма Шевченко, по моему мнению, оставляет впечатление незавершенности. Циничный солдат не осознает, что его грех можно смыть только добрыми делами:

-Утік…нема!...Сина, сина Батько одцурався…

На грани безумия Екатерина покинула своего ребенка и утопилась в пруду: -

- Прийми, Боже, мою душу, А ти - моє тіло! Чорнобрива Катерина Найшла, що шукала. Дунув вітер понад ставом - І сліду не стало.

Среди всех человеческих законов есть один бессмертный в своем благородстве - умение жертвовать собой. Самая высокая самопожертвование - в материнстве, так как мать дарит ребенку не только безграничную любовь, отдает всю жизнь, всю себя.

Выступления участников секции искусствоведов

Живописных дел мастер

Достаточно велико художественное наследие Шевченко. Он в совершенстве владел разными жанрами, разной техникой художественного искусства, создавал пейзажи, портреты, гравюры, скульптуры. Совершенное воспроизведение действительности в картинах - это не только безграничный талант, труд над собой, но и своеобразное воспроизведение себя, своего характера, внутреннего «Я».

На сегодня имеется полное собрание художественных произведений Т.Шевченко (VIII-X т.) - первое полное издание произведений, дошедших до нас в оригиналах, репродукциях, копиях современников. В этом издании описаны и репродуктовано 835 произведений с оригиналами, описано 278 незнакомых и 257 приписанных ему.

Оригиналы хранятся в Государственном музее Т.Г.Шевченко в Киеве.

По времени художественное творчество делится на три периода.

1830 - 1847 - первые работы доакадемичного времени и в ссылку.

1847 - 1857 - произведении лет ссылки.

1857 - 1861 - после ссылки до смерти художника.

Слайд №8. Серебряные медали. Иллюстративно - деятельностный

Иллюстративно-деятельностный. Содержит репродукции трех картин, награжденные серебряными медалями, и тест «Установи соответствие».

Деятельность учителя. Тактично ввести деятельностный тренинг в момент изложения материала исследования. Проконтролировать знания учащихся по художественному наследию Шевченко.

Деятельность учащихся. Усвоить материал исследования. Установить соответствие названия репродукции.

Активизируется внимание и осмысленность восприятия материала, происходит быстрая самопроверка знаний путем открытия затемненных квадратов.

Слайд №9.Шевченко - академик

Содержит познавательный поисковый материал: документы о присвоении Шевченко звания академика; деятельностный тренинг «Выделите лишнее» (размещена среди гравюр репродукция «Крестьянская семья»).

Деятельность учителя. Акцентировать внимание на определении заслуг Шевченко-гравера. Проверить знание учащимися теоретических понятий «гравюра», «репродукция» и умение их различать.

Деятельность учащихся. Усвоить и применить на практике знания, изъяв среди гравюр репродукцию «Крестьянская семья». Расширить знания о гравюрах Шевченко.

Проблема бесславимого материнства

(по репродукции «Катерина» Тараса Шевченко)

.

Слайд №10. Проблемно-акцентирующий

Содержит репродукцию «Катерина» и слова Л.Жемчужникова о Шевченко как художнике. Имеет акцентирующий характер: заключает в себе сведения о художественном творчестве и готовит к работе над конкретной репродукцией. Способствует формированию творческого воображения и выработке умений видеть художественное полотно.

Исследователи малярской наследия Тараса Григорьевича отмечают, что картину он написал в 1842 году. Впервые героиней живописного полотна стал человек из народа - девушка-крепостная, жертва господского разврата, униженная и оскорбленная в лучших своих чувствах. Картина не является иллюстрацией к поэме, это самостоятельное произведение, на ней изображено возвращение девушки в село после прощания с офицером - этого эпизода в поэме нет. Как отсутствует и образ крестьянина. Поддерживаем мнение тех критиков, которые считают, что это два разных произведения, которые имеют общую тему, но построены в соответствии с требованиями к каждому виду искусства.

В письме к Т.С.Тарнавскому 25 января 1843 Тарас Григорьевич писал: «Я написав Катерину в той час, як вона попрощалась зі своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже, а вона, сердешна, тільки плаче, а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачище поганеньке доганя його та ніби - то гав - гав. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.

Художник изобразил Екатерину босой на фоне украинского пейзажа: сельская округа, с бескрайним степью; шалаш, у которого сидит крестьянин-ложечник, поодаль возвышается казацкая могила с ветряной мельницей.

На уязвимом лице юной Екатерины - выражение глубокой обиды, стыда и одновременно покорности. Фигура девушки освещена ярким солнцем. На втором плане картины (затемненном) - искуситель, офицер на коне. Воровато оглядываясь, он пришпоривает лошади, чтобы быстрее уйти от девушки, очаровательная головка которой опущена, словно бы дрожат припухшие губы. Глаза заплаканные, покрасневшие от слез, которые Екатерина едва сдерживает. Она медленно идет, низко склонив голову, немного подобрав запаску, чтобы скрыть от людей свой позор.

По сравнению с ярким освещенным лбом закрытые глаза обращают на себя внимание. Почему они прикрыты? Чтобы не видели невыразимое горе? Не почувствовали интуитивное предчувствие нелегкого будущего, трагедии. Был любимый, была любовь, была мечта. Но это было раньше. А сейчас ... Нет надежд. Только эти закрытые глаза, которые не хотят в этот момент видеть мир. Нет судьбы. Нет счастья.

Ее лицо, поза, руки выписаны реалистично, убедительно. В каждом касании кисти чувствуется внутреннее состояние девушки: обида, подавленность, печаль, безысходность.

Раскидистый дуб (символ) - свидетель подлой измены. Сломанная дубовая ветвь (символ) - упущенная молодая судьба, изуродованная жизнь.

Художник не осуждает падения героини, для него остаются несомненными ее высокое человеческое достоинство, духовная красота, святость чувств. Для героини Шевченкового полотна (так же, как и в поэме) стать матерью большая проблема.

Слайд №11. Образ Екатерины в красках. Деятельностный мини-тренинг

Деятельность учителя: помочь ученикам проанализировать картину «Катерина» в единстве содержания и художественной значимости, формировать умение выяснять символику образа, учить находить причинно-следственные связи, строить логическую цепочку основной мысли автора.

Формировать эмоционально-целостное отношение к анализируемому материалу, учить анализировать собственные поступки и поведение, давать им оценку, влиять на формирование лучших черт души и моральных качеств человека.

Деятельность учащихся. Анализировать образ Екатерины, воссозданный на художественном полотне. Сравнивать образ по поэме с репродукцией. Обобщить и сделать и выводы.

Прием ассоциирования

- Представьте Себя, изображенным на картине. Вы ее часть. Что видите, слышите, чувствуете?

- С Екатериной, героиней поэмы и картины, нас разделяет полтора века. Можем ли мы, люди третьего тысячелетия, понять трагедию молодой крестьянской дочери? В чем она на ваш взгляд?

Выводы. Метод «Микрофон»

- Трагедия здесь личная - потерянная любовь, измена любимого. Трагедия и социальная - семья не состоялась, Екатерина утонула, мальчик стал поводырем.

- Автор воспроизвел страшное для того времени влияние морали на судьбу покрытки. Общество потеряло человечность.

- Страшные те идеалы, из-за которых человек кончает жизнь самоубийством.

- Человек должен уметь противостоять грубой силе.

- Шевченко остро поставил в произведении морально-этические проблемы. - Екатерина, возможно, слишком строго наказана за опрометчивую любовь. Поэт таким образом формирует наше сознание, напоминает нам, нынешним, о высоких моральных принципах: целомудрии, девичьей чести, уважительного отношения к традициям предков, обычаям - и, наконец, побуждает быть ответственными за судьбу уже наших будущих детей. Надо каждому из нас спросить себя, почему и сегодня есть детские приюты, дома. Видимо, есть и современные Екатерины, офицеры?

- Человек должен быть честным перед собой в первую очередь, иметь жизненные идеалы и отстаивать их.

Выступление участника научно-познавательной секции психологов как вывод

Извечная проблема женской судьбы не могла не задеть чуткого сердца Тараса Григорьевича Шевченко, его пера и кисти. Обездоленная, брошенная женщина в разные времена разными людьми воспринималась по-разному. Ее осуждали, над ней насмехались или ей сочувствовали, пытались помочь.

Не надо спешить осуждать, так как добрая и доверчивая душа часто страдает в жестоком водовороте жизни. Автор хочет научить нас сочувствовать. Екатерина грешна, но искупает грех ценой своей жизни. Мы должны быть милосердны к чужому горю.

Шевченко создал много бессмертных произведений, но все неограниченное количество работ, поэтических и прозаических произведений, картин, идей и мыслей - это сам Тарас Шевченко. Это отражение тех особенностей внутреннего мира, души, благодаря которым было создано бессмертное наследие великого Кобзаря.

Частица его души сохраняется в каждом его произведении, художественном труде и переливается в душу того, кто хотя бы раз держал в ладонях многолетний труд художника. Так сливаются воедино душа Шевченко и наша.

Выступление участника научно-познавательной секции критиков (как вывод)

Шевченко - поэт или художник?

Наш научно-исследовательский инструментарий базируется прежде всего на нашей собственной позиции, выработанной самостоятельно на основе знаний и умений оценивать художественное произведение. Мы поддерживаем мнение известного писателя и переводчика П. Корсакова, который отметил, что произведения, помещенные в «Кобзарь», сделали бы честь всякому имени в каждой литературе. Но мы не скажем, что Шевченко только поэт. Он одновременно, конечно, и художник. Видим много общего и отличительного в живописных и поэтических произведениях. Поэтическое слово Шевченко максимально насыщенное содержанием, ассоциативными связями, будит наше воображение. Мы сами дорисовываем сцены события. В его живописных полотнах охвачен лишь один какой-то момент, застывшее действие, которое мы можем домыслить, расширить. На нас действует прежде всего композиция, цветовое наполнение, свет. Рассматривая живописное полотно, мы нередко подсознательно вспоминаем поэтические строки. Разве не такую ​​силу связи поэтического слова и живописи мы и почувствовали в Шевченковской "Катерине» ?! Мы уверены: не следует разделять Великого Кобзаря на Шевченко - поэта и Шевченко - художника. Надо видеть органическое единство, взаимовлияние и взаимообогащение этих двух талантов гения. Лучше всего, по нашему мнению, сказала исследователь З.П.Тарахан - Береза: «Всю жизнь обе музы многогранного гения развивались, дополняя друг друга, и последняя песня Шевченко-поэта оборвалась вместе с последней песней Шевченко-художника».

Деятельностный мини-тренинг (общий вывод)

Метод гронирования

Тарас Григорьевич Шевченко

Тарас Шевченко прожил полную трагизма и боли жизнь, хоть узнал и много хорошего. Душа его была удивительно открыта миру, а натура до края уязвима.

Своим мировоззрением и развитием он стоял вне времени.

Совершенное воспроизведение действительности в картинах и поэтических произведениях - это не только безграничный талант, труд над собой, но и своеобразное воспроизведение себя, своего характера, внутреннего «Я»

Яркий мир символической поэтичности - это сам автор, его душа, превращенная в слова.

О.Билецкий утверждал, что Шевченко «в основном выбирал такие сюжеты, которые отвечали его личным мыслям, переживаниям»

Не следует разделять Великого Кобзаря на Шевченко-поэта и Шевченко-художника. Надо видеть органическое единство, взаимовлияние и взаимообогащение этих двух талантов гения.

Автор не упрекает Екатерине, не осуждает ее, а относится благосклонно, потому что любила она искренне, а это - необходимое условие человеческого счастья.

Легко осудить Екатерину. А как перенестись в те времена и самому все прочувствовать?

Если речь идет о моральном выборе, нам надо остановиться на общечеловеческих категориях и моральных качествах человека.

Резюме симпозиума

Слайд №12. Иллюстративный. «Шевченко. «Как умру, похороните ...»

Т.Г.Шевченко получил всемирное уважение как гениальный поэт, талантливый прозаик, замечательный художник, гравер и скульптор.

Последняя песня Шевченко-поэта оборвалась вместе с последней песней Шевченко-художника.

Поэму «Катерина» читало не одно поколение. Каждое искало и находило в ней свои проблемы. Это сделаем и мы.

Слайд №13. Памяти Т.Г.Шевченко

Лучший и самый ценный клад судьба дала Шевченко только после смерти - бессмертную славу и расцветающую радость, которую в миллионах сердец снова и снова будут возбуждать его произведения.

III. Итоги

1. Комментарии к написанию домашнего сочинения на одну из предложенных тем.

2. Слайд №14. Самооценка научно-познавательной деятельности учениками

Содержит тест для самооценки учащимися своих знаний и умений и одновременно обобщение результатов внедрения проекта.

Закрепляет умения учащихся самостоятельно оценить изученное и выполненное.

Деятельность учителя. Создать атмосферу открытости, эмоциональной и психологической защищенности обучающихся.

Деятельность учащихся. Оценить уровень своих знаний и умений по качеству исследования и реализации проекта ( инструментарий)

3. Слайд №15. Оценка урока проекта

Содержит текст для оценки урока-проекта.

Совершенствует методы оценки и стимулирования деятельности учащихся.

Деятельность учителя: репрезентация оценивания под девизом «Оцени себя-оцени всех».

Деятельность учащихся. Сделать оценку коллективной и групповой работы над подготовкой и внедрением проекта.

Заключительное слово учителя.

Всеукраїнський конкурс учнівської творчості

«Об'єднаймося ж, брати мої!»

Номінація «Література»

Лист - монолог на E-mail

Вітаю Вас, вельмишановна Ларисо Долінські. Зі словами поваги і вдячності звертається до Вас одна з Ваших стипендіатів. Я вже розповіла Вам про себе, групу «Пошук», про перемогу в Міжнародному конкурсі «Мій рідний край» та призначення Допомоговою комісією Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип» стипендії на 2010-2011 навчальний рік. Поїздка до Києва для отримання нагород - це незабутній час. Скільки зустрічей, нових знайомств, розмов, вражень! Як і належить, хочу проінформувати Вас про свою суспільно - громадську діяльність, про важливі події культурного життя Донеччини.

Міжнародний конкурс «Мій рідний край» є підтвердженням того, що могутній процес культурного взаємозбагачення охоплює все більше народів різних країн. «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине» - повноцінно стверджується в наш час пророцтво Т.Г. Шевченка, впевненого в невмирущості рідної культури. І я щаслива, що можу про це Вам сказати.

Зараз на Донеччині проходить Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням, під гаслом «Об'єднаймося ж, брати мої!» за номінаціями «Література», «Історія України і державотворення». Організований він Управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації. Конкурс проходить уже не перший рік і спонукає нас до науково - дослідницької діяльності, вивищення та духовного збагачення. Хочу поділитися з Вами своїми думками і переконаннями щодо певних аспектів творчості Великого Кобзаря.

«Він був кріпак і сирота, художник і поет, рекрут, в'язень, топтаний, але не розчавлений, виснажений, але не зломлений, розпачливий, але не зневірений», - так говорив Євген Маланюк про Т.Г. Шевченка, який стає для мене найяскравішим подвійним символом - і героїзму, і громадянської відваги. Ви знаєте, пані Ларисо, я не можу до кінця зрозуміти, як за всіх умов свого життя він зумів відтворити духовність рідного народу, його сутність, мову, культуру, історію, національну гідність - і в кожному творі залишитися самим собою! Не помилюся, якщо долю поета назву тяжкою, нестерпно болісною драмою. Думаю, Ви погодитеся зі мною, що історія його думки та творчості - драма не менш важка.

Сьогодні ми, нащадки Тараса Григоровича Шевченка, заглядаємо до його душі, щоб його думи стали нашими думами, щоб його слово - нашим словом, його пісня зазвучала в нашому серці. Поступово кожений із нас усвідомлює, що творчість Кобзаря відбиває насамперед національний менталітет. У цьому зв'язку його поезія не лише відобразила звитяги та поразки нашого минулого, не лише державні сподівання його сучасників, а й визначила шляхи нації в майбутнє. Зрозуміло, що Шевченкова творчість акумулює в собі загальнолюдські ідеї, висвітлює найпотаємніші порухи душі простої людини, розкриває її глибину та велич. Нелегко осягнути багатогранність музи поета.

Ось подивіться на оці його видання. Вирізняєте знаменитого «Кобзаря»? Відомий письменник - перекладач П. Корсаков зазначав, що твори, вміщені до нього, зробили б честь усякому імені в кожній літературі. Це дуже висока оцінка поетичної музи Тараса Григоровича на міжнародному рівні. Але ж він і художник! Розумієте, я на боці тих критиків, які не поділяють митця на Шевченка - поета і Шевченка - художника. Мені імпонує думка дослідниці З.П. Тарахан - Берези: «Усе життя обидві музи багатогранного генія розвивалися, доповнюючи одна одну, і остання пісня Шевченка - поета обірвалася разом з останньою піснею Шевченка - художника».

Я не знаю, наскільки Ви, пані Ларисо, знайомі з життям і творчістю ВеликогоКобзаря, але сподіваюся, що мої роздуми зацікавлять Вас. Я впевнена: якщо читатимете поезію, відчуєте, що його слово максимально насичене змістом, асоціативними зв'язками. Воно обов'язково збудить Вашу уяву. І Ви самі домалюєте сцени подій. На живописному ж полотні побачите лише один якийсь момент, застиглу дію, яку треба самій домислити, розширити. На Вас діятиме насамперед композиція, кольорове наповнення, світло. Я б дуже хотіла, щоб у цю мить Ви прочитали поему Тараса Григоровича «Катерина». Чомусь я впевнена, що Ви це зробите, і знову будете читати мій лист. А тепер ось перед Вами Шевченкова картина «Катерина»:

Як Ви вважаєте, вельмишановна пані, можемо ми про силу зв'язку цих двох шедеврів сказати словами Леонардо да Вінчі: «Малярство - це німа поезія, а поезія - промовисте малярство»? Думаю, що так. Я дуже хвилююся, бо життєвого досвіду ще недостатньо в мене. Але маю надію, що Ви все зрозумієте правильно, бо прожили вже мій вік. Моє ж майбутнє коханої, дружини, матері ще попереду. Тож хочу поговорити з Вами про Шевченкову Катерину, яка назавжди залишиться в моєму серці.

Мабуть, Ви також знаєте, що для Тараса Григоровича жіноча доля була не просто однією з тем творчості, а згустком болю, що запікся в його серці. Кріпацька неволя - це доля рідної матері, яку передчасно «у могилу нужда та праця положила», доля сестер Катрі, Ярини, Марії - голубок молодих, у яких «коси в наймах побіліють». Це трагічна доля його першої трепетної любові - Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що «німі на панщину ідуть». Я відчуваю муку і гнів поета, який виступив проти жіночого безправ'я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові. «Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу...» - стверджував український поет М.Т. Рильський. Найбільше мене вразила Катерина.

Вже від того святого жалю,

Здається світ би скам'янів...

Найвищий пам'ятник стражданню -

Читає мати «Катерину»...

Ці слова Любові Горбенко наголошують на тому, що тема нещасливого дівочого кохання та його трагічних наслідків поетом трактується глибоко й широко. Ще тільки прочитавши перші рядки, я (як і Ви, мабуть) відчула, що буде горе. Шевченко застерігає :

Кохайтеся чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі - чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Але тут же побачила Катерину - веселу, радісну, щиро закохану, як їй здається, у свого судженого. Вона і в думці не припускає, що він її кине. Та це сталося. Усього чотири рядки, а скільки в них горя! Ви відчули це, Ларисо? Давайте разом вчитаємося.

Пришли вісті недобрії -

В поход затрубили;

Пішов москаль у Туреччину,

Катрусю накрили.

Мабуть, пізніше перечитуючи свою поему, Тарас Шевченко відчув, що не вистачило йому слів передати розпач майбутньої матері. Отоді й з'явилася картина «Катерина» (1842рік). У листі до Т.С. Тарнавського 25 січня 1843 року Тарас Григорович писав: «Я написав Катерину в той час, як вона попрощалась зі своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже, а вона, сердешна, тільки плаче, а москаль дере собі, тільки курява лягла, собачище поганеньке доганя його та ніби-то гавкав. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина».

Ми ж з Вами бачимо героїню босою на тлі українського пейзажу: сільська околиця з безкрайнім степом; віддалік височить козацька могила з вітряком; курінь, біля якого сидить селянин - ложкар. Він на своєму віку надивився всякого горя, тому і проводжає Катрю співчутливим і розуміючим поглядом. До речі, Ви, Ларисо, помітили, що такого епізоду в поемі немає? Взагалі образ селянина відсутній у ній. А це означає, що картина ілюстрацією до поеми бути не може. Вона є самостійним твором. Очевидно, Шевченко хотів показати ставлення своє і простих людей до трагедії селянської дівчини, постать якої освітлена яскравим сонцем і знаходиться в центрі уваги глядачів. Не знаю, як Ви, пані, а я саме такою її уявляла. Вона юна та вродлива. Чистота підкреслена білою сорочкою з мережкою білим по білому. Червона запаска, червона стрічка на чолі. Позбавлена коси - атрибуту дівочості. Ви помітили сльозину, затінену бровою, вією? Так, Катерина ховає свій плач од людського сміху - осуду, ні на що не дивиться, ніби сліпа. У порівнянні з яскравим освітленим чолом очі звертають на себе мою увагу. Думаю, і Вашу. Чому вони закриті? Щоб не бачили невимовне горе? Не відчули інтуїтивне передчуття нелегкого майбутнього, трагедії? Був коханий, була любов, була мрія... Але це було раніше. А зараз... Нема надій і сподівань. Нема долі. Нема щастя.

Її обличчя, поза, руки виписані реалістично, переконливо. Кожним доторком пензля митець передає внутрішній стан дівчини: образу, пригніченість, сум, безвихідь. Ось поряд з нею ми з Вами бачимо розлогий дуб (символ), що став свідком підлої зради. Зламана дубова гілка свідчить про змарновану молоду долю, знівечене життя. Нічого вже їй не потрібно. Вона вже пізнала світ, а тепер перебуває на краю буття і небуття. А винуватець її горя, злодійкувато оглядаючись, пришпорює коня, щоб швидше втекти. Його не турбує доля тієї, яку називав коханою, йому байдуже, що вона змушена йти з села, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу. Це вона сама тепер відламана гілка з дерева роду, самотній листок, кинутий напризволяще додолу. Саме так передає Т.Шевченко зречення дочки батьками. І зразу у пам'яті зринають рядки:

Будь щаслива в чужих людях,

До нас не вертайся!

Не вертайся, дитя моє,

З далекого краю...

Батьки не могли знести безчестя своєї дочки. Не знаю, що Ви про це думаєте, а я не можу їх осуджувати. Моральні звичаї старого села були настільки непорушними, що годі було й думати про якесь поблажливе ставлення до тих, хто їх зневажив. Довго поневірялася Катерина, просила милостиню, бо на руках дитина. Все вірила, що знайде батька свого сина, і доля усміхнеться їй. Почувши, що йдуть москалі, вона в стужу, не одягнувшись, назустріч «через пеньки, заметом летить, ледве дише». Та відвернувся пан - офіцер від неї. Я відчуваю, як завмерло її серце. Вона гадає, що не впізнав, нагадує коханому про себе. Не може збагнути, що нелюд її зовсім одцурався. Я думаю, ми обидві з Вами зрозуміли, чому Катерина згодна на всякі приниження. Вона навіть просить: «Покинь мене. Забудь мене, та не покидай сина.» Винесла хлопця батькові, але той уже втік. Мене вражає епізод, де вона вмовляє москалів узяти дитину та віддати старшому, як ті сміються у відповідь. Ларисо! Хіба може таке витримати людина?! Покинута всіма, зневірившись у світі всьому, зазнавши наруги від жорстоких, егоїстичних людей, вигнана з дому, переконавшись, що батько сина відцурався, нещасна жінка вважає за краще загинути.

Давайте тепер, пані, знову глянемо на картину. Дивіться, у її обличчі помітні покірність, неспроможність боротися зі злом. Мабуть, вона вже тоді думала тільки про себе, настільки була охоплена власним горем, що в критичний момент залишила сина на шляху, а сама опинилась у воді під льодом. Ви згодні зі мною, що трагедія тут і особиста - втрачена любов, зрада коханого, і соціальна - родина пропала: немічні батьки залишилися напризволяще, Катерина втопилася, хлопчик став поводирем? Як можна охарактеризувати свій психологічний стан, коли пірнаєш у таке життя? Важко сказати, але чітко розумію: страшна та мораль, через яку людина кінчає життя самогубством. Де ж людяність? Ви, шановна Ларисо, відчули, що Тарас Григорович не осуджує падіння героїні? Для нього залишається незаперечною її висока людська гідність, духовна краса, святість почуттів. Я впевнена, що автор учить нас співчувати. Вона грішна, але спокутує той гріх ціною свого життя. Це має викликати милосердя до чужого горя.

Вам не здається, вельмишановна, що Катерина надто суворо покарана за своє кохання? Сьогодні я впевнена в цьому, але ж тоді були зовсім інші часи. Я вважаю Шевченка великим психологом. Дивіться: він обрав собі роль оповідача - очевидця. Іде слідами героїні, переживає з нею кохання і сором, каяття і надію, гірке розчарування і смерть. Застерігає, докоряє, співчуває, співпереживає... І я не сумнівалася ні на мить, що він знайде вихід із такого становища для наступної своєї героїні.

Так і сталося. Ганна з поеми «Наймичка» вже здатна забути особисту образу й жити задля дитини. І любов її материнська така могутня, що вона все своє життя приносить у жертву заради щастя Марка. Уявіть собі: жити поряд із сином і признатися в материнстві тільки перед смертю! Прочитайте, будь - ласка, цю поему, не пожалкуєте, повірте.

Співчуваючи Катерині, проймаючись болем за її гірку долю, я приходжу до думки про дисгармонію між природними людськими почуттями і суспільним буттям. Поема сприймається мною як поклик до вдосконалення моральних основ суспільства. Ми з Вами вже зрозуміли, що Шевченко прагнув до ідеалу людини. Кожна наступна його героїня піднімалася на свою моральну сходинку. На жаль, найнижча була в Катерини, вища - в Ганни («Наймичка»). А на найвищу сходинку піднімаються Марія з однойменної поеми, мати Алкіда з «Неофітів», які знаходять у собі сили після загибелі своїх синів продовжити їхню справу, понести високе слово правди в народ. Якщо не знайомі з цими поемами, прочитайте їх, будь ласка. Відчуєте велике задоволення.

Що б я хотіла сказати на завершення? Поему «Катерина» читало не одне покоління. Кожне шукало і знаходило в ній свої проблеми. Я вважаю її актуальною і для нас. Адже наш Батько формує національний менталітет, турбується про нашу цнотливість, дівочу честь, шанобливе ставлення до традицій предків, спонукає бути відповідальними за долю майбутніх, уже наших, дітей. Душа Т. Г. Шевченка, втілена в героїв творів, і сьогодні живе болями інших, прагне щастя для них. Тож і сьогодні , і завтра, і через віки (я впевнена) ми будемо приходити до нього звіряти свої вчинки, помисли. Будемо причащатися його словом - воно не дасть зійти з правильно шляху, збереже нас од скверни. Не дасть стати новою Катериною в новому суспільстві. А така небезпека є, бо існують дитячі притулки та будинки. Ми з Вами чудово розуміємо, що їх не повинно бути. Я вірю, що моє покоління зрозуміє, що в дитини повинна бути сім'я з дня народження.

Шановна пані Ларисо! Часточка душі нашого Тараса Григоровича зберігається у кожному його творі та переливається в душу того, хто хоча б раз тримав у долонях його багаторічну працю. Я сподіваюся, що викликала у Вашому серці прагнення краще пізнати цю видатну людину. Маю надію, що зіллються воєдино його душа і Ваша, звучатиме Шевченкове слово у колі Ваших друзів, там, у далеких Штатах. Дуже вдячна, що вислухали мене. Не знаю, чи досягла я своєї мети хоч у малому (спонукати Вас прочитати поему «Катерина»), про це вже Вам судити.

Дуже рада листуватися з Вами і час від часу подавати Вам звістки про перебіг суспільно - культурного життя на Донеччині та про своє життя: громадські справи, участь у конкурсах. З нетерпінням чекатиму Вашої відповіді. Моя електронна адреса не змінилася. З повагою Анжеліка.

Щиро ваша, Лихачова Анжеліка

Додаток 4

Затверджено наказом

управління освіти і науки

№ 623 від 03.11. 2010 р.

Затверджую:

Начальник (завідувач)

управління (відділу) освіти

міської ради, райдержадміністрації

_____________________________

(підпис) (Прізвище І.П.)

"___" _____________ 2010 року

Заявка на участь

у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості

Відомості про конкурсанта

Прізвище _Лихачова

Ім'я Анжеліка

По батькові Вікторівна

Назва, жанр роботи «Шевченкова Катерина у моєму серці», твір -Е mail

Число, місяць, рік народження 17 жовтня 1995 року

Клас 10-Б Повна назва школи, адреса, тел. Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Амвросіївської районної ради. Донецької обл.., вул.. Молодіжна 3А, т. 2-24-15

Домашня адреса вул.. Ушакова, 15 м. Амвросіївна, Донецька обл.. Телефон 2-40-76

Чи брав участь в інших конкурсах, яких саме, коли Х обл.. конкурс «Творча юнь Донбасу» (лауреат), 2010; Міжнародний конкурс «Мій рідний край»(перлина, І м),2010р., ІІІ м - 2009р; Всеукраїнський «Здорова планета - здоровий ти» (переможець); VII Всеукраїнський конкурс «Слідами історії» (переможець), 2010; Міжнародний конкурс «Наша спільна Перемога»(лауреат), 2010.

Додаткові відомості (сирота, інвалід тощо)_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________ .

Відомості про наставника

Прізвище Шаповалова

Ім'я Валентина

По батькові Володимирівна

Місце роботи (повна назва), адреса Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Амвросіївської районної ради. Донецької обл.., вул.. Молодіжна 3А, т. 2-24-15

Посада Директор школи, учитель української мови і літератури

Звання учитель - методист

Нагороди, галузеві відзнаки Відмінник освіти України, Грамоти МОНУкраїни

Примітки _______________________________________________________________

РЕЦЕНЗІЯ

Для написання свого твору Лихачова Анжеліка використала епістолярний стиль - листування. Це яскравий приклад комунікативної функції української мови. Цей лист - не звичайне побутове листування. У ньому виражені індивідуальність школярки, своєрідність її особистості, що віддзеркалилася у слові. Важливим є факт звернення до твору - E - mail. Сучасна молодь «листується» SMS, бо це не займає стільки часу, як написання листа. Учениця розуміє: якщо не спілкуватися через листи, не можна пройнятися духом часу, зануритися у вир думок і почуттів людей.

Форма листа використана як творчий прийом. Жанрова ознака, на мою думку, E mail - есе. Лист відповідає вимогам і стилю епістолярного жанру (етичні рамки, комунікативні позиції, мова, інформативний зміст, роздуми) і є немов новелкою - есе, настільки він конкретно -чуттєвий, образний. Основні мовні засоби : наявність різних синтаксичних структур, питальних і окличних речень; вживання традиційних початкових і кінцевих формул, різноманітних звертань, побажань, словосполучень- спонукань до певної дії; багатство емоційно - експресивної лексики.

Адресант і адресат представлені через етикетні мовні формули, аналіз художніх творів. З листа постає образ автора як відповідальної учениці, активної учасниці громадсько - культурного життя, просто людини, яка прагне розібратися в перепиттях життя і знайти своє місце в суспільстві.

Учениця осмислила поему та картину «Катерина», збагнула основний задум автора, громадянську й естетичну спрямованість, порушені проблеми, актуальність їх для сучасного покоління. Пропагує творчість Т. Г. Шевченка, прагне продемонструвати перед своїм спонсором його велич і красу на основі дорогого її серцю образу Катерини, при цьому вміло поєднує аналіз двох творів різних видів мистецтва. Переймається чужим болем, дуже чутлива, як струна, потребує уваги, змін вражень, високих почуттів і краси.

Текст листа є монологом у діалозі спілкування. Учениця постає як реальний суб'єкт дискурсу: я-є, я - мислю, я - переживаю, я - дію. А це і є самопізнання, саморозуміння. Такі вміння могли бути сформовані тільки на основі знань.

Я вважаю роботу Анжеліки оригінальною, витвором її розуму і почуттів, думаю, що саме творчий пошуковий імпульс народив не стереотип, а цікавинку, трепет живої душі та світлого розуму.

Я впевнена: нестандартність - неабиякий потенціал стимулювання розумових сил і душевних граней майбутніх випускників. Велику справу може зробити учнівський твір, якщо його зорієнтовано на пробудження найсвітліших помислів.

Учитель української мови та літератури,

Шаповалова Валентина Володимирівна