Конспект урока №2 из системы уроков к роману Мигеля Сервантеса ”Премудрий гидальго Дон Кихот з Ламанча”

Система уроків за романом

Мігеля Сервантеса де Сааведра

"Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламана"

Урок № І

Тема: Особливості іспанського Відродження. Життя та творча доля Мігеля Сервантеса де Сааведра. "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламана" - пародія на лицарський роман, трагікомічний епос іспанського життя. (Слайд № 1 презентації до уроку № 1)

Мета уроку: ознайомити з особливостями доби Відродження в Іспанії, особистістю та творами М.Сервантеса де Сааведра; розвивати навички роботи з додатковою літературою; розширювати кругозір учня; виховувати прагнення до пізнання, самовдосконалення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: презентація, портрет М.Сервантеса, виставка різних видань книги «Дон Кіхот», географічна карта, листи з написами «Пародія», «Роман-сатира», «Лицарський роман», «Лейтмотив роману», «Кіхот», «настегенник», Панса», «Дульцінея», «Росинант».

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Скоро вже 400 років, як людство читає "Дон Кіхота" М.Сервантеса. Кожна нова епоха розуміє цей твір по-своєму, кожен вдумливий читач знаходить у ньому відгуки на якісь свої думки й почуття. Після Біблії ця книга - друга, перекладена найбільшою кількістю мов світу.

То як же народився цей шедевр? Хто його автор? Що це була за людина? Спробуймо підняти завісу часу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за вивченим матеріалом.

• Пригадайте часові межі епохи Відродження на Сході, на Заході.

• Коротко схарактеризувати особливості доби Відродження в Італії, в Англії.

2. Творча робота. Повідомлення учнів, підготовлені заздалегідь з використанням додаткової літератури. (Слайд № 2 презентації № 1)

Історичний коментар. Доба Відродження прийшла до Іспанії наприкінці ХY - на поч. ХІY ст. У цей час закінчується Реконкіста (визвольна війна іспанців проти маврів-арабів і берберів за відвоювання своїх земель на Піренейському півострові). Знатні іспанці споряджали кораблі, наймали розбійників, піратів і цим збагачувалися. Принагідно робилися і великі географічні відкриття (Америки Колумб 1492 р.). Іспанія володіла величезними колоніями.

Після поразки у морській битві з Англією лідерство переходить до англійців.

У зв'язку з припливом багатства ззовні ремесла, торгівля, промисловість розвивалися слабо. Тому Філіпп ІІ наклав на ідальго (дрібнопомісних дворян) непосильні податки. (Слайд № 3 презентації № 1)

Мистецтвознавчий коментар. (Слайд № 4 презентації №1 5)

Мистецтво переживає "золоту добу". Іспанський живопис пізнього Відродження представляють художники Веласкес, Ель Греко (демонструються репродукції картин цих художників), В архітектурі розвивається стиль мудехар - на основі зв'язків з ісламським світом. Видатний драматург Лопе де Вега пише 1800 п'єс, в основі яких лежить оптимізм, ідеалізація дійсності, увага до особистих переживань людини. (Слайд №5 презентації №1)

Літературознавчий коментар. (Слайд № 6 презентації № 1)

В іспанській літературі лицарські романи з'явилися у ІІ половині ХІY ст., занесені трубадурами із Франції. Це були твори про Карла Великого та його 12 перів, про короля Артура та лицарів Круглого столу. Іспанці з цікавістю сприйняли новий жанр, оскільки він заполонив існуючу нішу між старовинними романсами, поширеними серед простолюду, та історичними хроніками, зрозумілими лише освіченим читачам. Герої лицарських романів здійснювали неймовірні, навіть фантастичні подвиги, не тільки в ім'я батьківщини, але заради власної слави, щоб довести свою відданість прекрасній дамі.

Популярність лицарських романів пояснювалась кількома причинами: дрібнопомісне дворянство Іспанії надавало перевагу читанню захоплюючих небилиць про лицарів, а не реальній праці, діяльності; будь-які подвиги лицарів сприймалися під кутом зору героїчної боротьби проти маврів, яка недавно скінчилася.

3. Словникова робота. (Слайд № 7 презентації №1)

Лицарський роман - один із основних жанрів середньовічної літератури. Виник у період розвитку лицарства, вперше у Франції в середині ХІІ ст.. Основні мотиви - безмежна сміливість, благородство. Головний герой - лицар, що здійснює подвиги заради власної слави та возвеличення коханої. В Іспанії поширився пізніше - в епоху Відродження.

4. Слово вчителя. (Слайд № 8 презентації №1)

Але іспанський письменник Сервантес вважав, що ці романи вже віджили своє і стали шкідливими для іспанського суспільства, тому й задумав свій твір як пародію на цей жанр.

Перед нами портрет М.Сервантеса. Трохи сумний погляд і загальний вигляд нагадують нам його героя - Дон Кіхота, який був заклопотаний усіма бідами світу.

Як народжуються книги? Як і коли у письменника виникає й визріває творчий задум? Напевне, якогось точного рецепту немає. Але з упевненістю можна стверджувати, що роман Сервантеса "Дон Кіхот" унікальний не лише за глибинним змістом, а й за умовами написання. Він народився в тюрмі.

Спробуємо уявити, як це було. Тож силою уяви перенесемося в Іспанію початку ХYІІ століття. Осінь 1602 року. Сельвія. Королівська в'язниця. Камера в першому поверсі з крихітними віконцями, тіснотою і смородом. Тут, серед брудних тіл тюремних завсідників, біля хиткого столу скоцюбився вже немолодий чоловік, колишній комісар по закупівлі провіанту для флоту його величності короля Філіпа ІІ. Він потрапив туди випадково і несправедливо, оскільки банкір, через якого переводились зібрані податки, збанкрутив.

В уяві 56 - літнього бідолахи спливло давнє дитинство. Він - нащадок родини, котра нараховувала 500 років лицарського служіння Іспанії та королю. Сааведри - славний давній дворянський рід, колись жив у горах Північної Іспанії, але з ХІ століття, приєднавшись до боротьби з маврами, прийшов через весь Піренейський півострів.

Сервантес був ніби запрограмований самою долею на славний шлях, навіть народився 29 вересня 1547 р., в день Святого Михайла, на честь якого найменований "Мігель" - "рівний Богові". Батько хлопчика, лікар за фахом, хоч і був за своїм становищем збіднілим, позбавленим маєтності та матеріальних статків гідальго, але виховував у синів культ високого служіння батьківщині, учив мужньо долати труднощі.

Навчався спочатку у Вальядолівській колегії єзуїтів, пізніше у відомого мадридського педагога Хуана Лопеса де Ойоси й здобув досить ґрунтовну гуманітарну освіту - володів багатьма мовами, мав добрі знання літератури та інших галузей наук. Завдяки цьому він потрапив на службу до папського посла Джуліо Аквавіви. , який в 1568 році взяв Сервантеса до Риму.

Та життя знову круто змінюється по смерті патрона: в 1570 році Мігель вступає на службу до італійського війська. У знаменитій морській битві біля острова Лепанто Сервантес виявив велику мужність та відвагу, але був тяжко поранений. Цілий рік йому довелося лікуватися, та ліва рука назавжди залишилася скаліченою. Однак хороший солдат повернувся до війська, навіть воював, був на гарнізонній службі в Тунісі та Італії.

1575 року Сервантес залишає службу й вирішує разом з братом повернутися до Іспанії. Та їхня галера під назвою "Сонце" була захоплена алжирськими піратами.

Листи командуючого іспанським військом дона Хуана Австрійського до короля Філіпа ІІ, які були у Сервантеса, прирекли його на 5 років рабства. Пірати думали, що взяли в полон дуже важливу персону, за яку дадуть великий викуп. За час неволі сміливець 4 рази намагався втекти й тільки чудом уникав кари на смерть. Легенди про нескореного Однорукого поширювалися серед невільників Алжиру. Сервантес допомагав іншим, організувавши товариство по сприянню викупу полонених, таким чином першим звільнився брат Родріго. Самому ж Мігелю вдалося вийти на волю лише 15 вересня 1580 року завдяки грошам, зібраним родиною та меценатами. Але вдома на нього чекали нелегкі випробування - матеріальні нестатки, зубожіння сім'ї, сподіваної пенсії він не отримав. Не дало статків й одруження з донною Каталіною Воцмедіана. Зі своєю дружиною він прожив 30 років.

Сервантесу довелося змінити чимало занять, зокрема побути збирачем податків. За брехливе звинувачення у розтраті Мігеля запроторили до в'язниці. Саме тут він почав писати "Дон Кіхота".

Кінець життя письменника сумний - відлучення від церкви, загроза суду інквізиції, втрата близьких та рідних, неможливість знайти службу й бідність. 1616 року він помер. Немає у нього окремої могили. Зате є вічний пам'ятник - літературний, який прославив його у віках.

5. Повідомлення учнів.

Писати Сервантес почав ще в юності. Перші його вірші були опубліковані 1568 р. І лише повернувшись на батьківщину, Сервантес починає працювати нерегулярно. 1584 року він опублікував першу частину Романа "Галатея", потім написав драму "Алжирське життя", трагедію "Нумансія". У 90-х роках Сервантес створив близько тридцяти п'єс, більшість з яких не збереглася. Але в театрах їх ставили, й не без успіху.

І, нарешті, 1605 р. Вийшла перша частина "Дон Кіхота", а 1615 - друга частина. Крім того, 1613 р. З'явилася збірка "Повчальні новели", 1614 р. - збірка "Вісім комедій і вісім інтермедій". 1617 р., коли письменника не стало, був надрукований його авантюрний роман "Перси лес і Сигізмунда".

Але найбільшу славу М.Сервантесу, звичайно, приніс роман-пародія на лицарські романи й трагікомічний епос іспанського життя "Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчеський".

6. Словникова робота. (Слайд № 9 презентації №1)

Пародія - комічне наслідування.

Роман-сатира - твір, у якому висміюються суспільні вади за допомогою художніх засобів.

Лицарський роман - один із основних жанрів середньовічної куртуазної літератури. Головний герой, благородний, відважний, здійснює подвиги заради власної слави і возвеличення коханої.

Лейтмотив роману - пошуки морального удосконалення світу.

7. Виразне читання вчителем 1 розділу 1 частини роману.

8. Словникова робота з поясненням імен героїв. (Слайд № 10 презентації №1)

Кіхот - від іспанського "настегенник", частина лицарського обладунку.

Панса - черево.

Дульцінея - солодка, ніжна.

Росинант - від слів "росин" - шкапа, і "анте" - попереду чогось, те, що було колись шкапою або шкапа, котра йде попереду всіх.

ІІІ. Закріплення.

1. Проблемні запитання.

• Чому саме в Іспанії захоплювалися лицарськими романами?

• Що розповідає автор про вибір гідальго імені для себе, коня й дами серця?

• Як читання лицарських книжок вплинуло на бідного гідальго? Як автор оцінює його мрії?

• Як Сервантес ставиться до Дон Кіхота та описаних подій?

ІY. Підсумки уроку. (Слайд № 11 презентації №1)

1. Слово вчителя.

Сьогодні ви познайомилися з дивакуватим гідальго Дон Кіхотом та його мрією. Уявивши себе лицарем, він прагне жити за героїчними законами минулого, не бачачи, що довкола сіра, нудна й нікчемна дійсність початку ХYІІ ст.. Ця невідповідність створює комічний і водночас трагічний ефект: з одного боку, мандрований лицар викликає сміх, а з другого, роздуми про долю благородних ідей у несправедливому суспільстві.

В образі Дон Кіхота, наче в кривому дзеркалі, демонструються хиби іспанців: надмірна самовпевненість, феодальна пиха, гонитва за авантюрами й відірваність від реалій життя.

Y. Домашнє завдання.

Усний твір - роздум "Що я чув про Дон Кіхота і чого чекаю від прочитання роману М.Сервантеса?"

Прочитати І, ІІ, ІІІ, YІІІ розділи роману.