Валеологічний модуль з трьох предметів на тему Як на душі, так і на тілі (3 клас)

Валеологічний модуль

в 3 класі

«Як на душі, так і на тілі»

Підготувала : Солодовникова О.М.

вчитель вищої категорії, старший

учитель ЗОШ № 15

м. Мелітополь

2010 р.

1 блок

Урок української мови

Тема. Написання твору «Пробуд­ження весняної природи» на основі власних спостережень дітей.

Мета. Вчити дітей самостійно описувати весня­ну природу, правильно і влучно висловлювати свої думки, розвивати образне мислення, мовлення (усне і письмове), творчі й естетичні смаки, виховувати любов до рідної природи, виробляти уміння збереження та підтримки гарного настрою за допомогою гарної музики та милуванням красою, спогадами про найцікавіше, виховувати охайність у виконанні письмових робіт.

Обладнання. Мультимедійна система, відео «Рання весна», план твору, запис мелодії П. Чайковського «Вальс квітів».

Хід уроку

1. Організаційний момент. (2 хвилини)

- Пролунав і змовк дзвінок,

Починається урок.

Ось щоденник, а ось зошит.

А як настрій ваш?

- У порядку!

2. Актуалізація опорних знань. (5 хвилин)

- Що таке настрій? (Душевний стан людини.)

- Чи завжди у людини однаковий настрій?

- А чому у людей буває різний настрій? (Оточують різні справи, якщо справа подобається, у людини добрий настрій. Оточують різні люди, одні добрі, інші - погані, від цього змінюється настрій. Від погоди. Від умов проживання.)

- Дякую вам. Ви праві, і умови проживання, і погода, і люди, і улюблена справа впливають на настрій людини. А чи можна зробити, щоб у людини був завжди гарний настрій?

- Як? (Завжди посміхатися, бути завжди добрим, слухати улюблену музику, робити справу, яка подобається, згадати щось приємне.)

- Так, діти, посмішка, улюблена книга, справа, яка подобається, доброта, любов зроблять ваш настрій веселим, радісним. Як, на вашу думку, чи поліпшується в людини самопочуття від гарного настрою?

- Пригадайте, ми вже з вами говорили про те, що гарний настрій - це ознака здоров'я.

Тому тема нашого модуля «Як на душі, так і на тілі».

III. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.(5 хвилин)

- У кожного з нас є улюблені місця, де ми почуваємося по-особливому. Це може бути галявина лісу, берег моря, простір степу, стара яблуня у бабусиному саду чи квіти на дачній ділянці. Звичайно, через щоденні турботи ми не завжди маємо змогу туди потрапити. Та подумки ми легко можемо відновити в своїй пам'яті улюблені картинки і відчути ту насолоду і спокій, які дарує нам природа.

- Тож сядьте зручно і дайте волю своїм спогадам.

Ніяк не хоче покинути нашу землю зима - довга, сонна, некваплива, вона стоїть на по­розі й чогось нашорошено притихла...

А ми з вами спробуємо поринути у красу весня­ної природи, прислухатися до весняної симфонії, роздивитися весняні барви, відчути чарівні пахощі весни.

Ви спробуєте своє перо, щоб відобразити перші подихи рідної землі. Ви складатимете письмовий твір про весну. На уроці ви будете самостійно описувати весну, вчитися правильно і влучно висловлювати свої думки.

(Учні під музику П. Чайковського дивляться відео сюжет).

- Розкажіть, що ви бачили у весняному лісі?

- Я бачив …

- А що чули?

- Я чув (шум дерев, дзвін річок…)

- Що робиться зі снігом?

- Як змінилася річка?

- Яким стало небо?

- Які стоять дерева?

- Як стало гріти сонце?

- Яка настає пора року?

- Як назвемо твір?

- «Пробудження весняної природи».

IV. Підготовча робота до написання твору. (7 хвилин)

- Пригадайте, із скількох частин складається текст? Назвіть їх.

- Текст складається із трьох частин: зачин, основна частина, кінцівка.

- Повно розкрити тему й послідовно викласти свої думки вам допоможе план. Я пропо­ную вам план, що складається з трьох пунктів:

1. Зима не спинить буйного ходу весни.

2. І прокидається все в природі... 3. Ласкаво просимо, весно!

Прочитайте перший пункт плану. Як ви думаєте, про що тут слід написати?

- Тут слід написати про те, як відходить зима, і на землю спускається чарівна красуня - весна.

- Назвіть дієслова, прикметники, які можна використа­ти, щоб найбільш яскраво відобра­зити прихід весни. (Учні називають, а вчитель записує на дошці). Весна прийшла, прилетіла, не забарилася, припливла, заквітчала. Весна довгождана, чарівна, тепла, красива. - Які орфограми в словах?

(Діти називають орфограми й повторюють прави­ла).

- Коли ми можемо сказати, що весна прилетіла? Припливла?

- Ми говоримо, що весна прилетіла, якщо її на крилах несуть пташки чи вітер. А припливла - коли прийшла з повінню, з теплим дощем, приплив­ла на крижинці.

- Прочитаймо другий пункт плану. Про що напишемо в основній частині?

- Ми будемо говорити про пробудження природи навесні: про весняне сонечко, річку, стру­мок.

- Які дієслова, можна використати, щоб описати сонце? Які прик­метники? (Учні називають, а вчитель записує на дошці). Сонце бавиться, не припікає, лагідно доторкається до обличчя, пригріває. Сонце яскраве, лагідне,ласкаве.

(Учні називають орфограми).

- Ви знаєте, що березень - це місяць, який розливає найбільше води? Як можна описати весняні води?

(Учні називають, а вчитель записує на дошці). Річка розлилась, пробігає, шумить, вирує, булькотить, хлюпає. Річка заклопотана, мутна, моторна. Струмок поспішає, бігає, балакає. Струмок маленький, швидкий, гомінкий.

• Як ви гадаєте, що весна заквітчала?
• Землю, сади.
• А чим?
• Квітами.
• А саме які квіти зацвітають ранньою весною?
• Проліски, підсніжники, мати-мачуха.

• Бажано, щоб у кінці твору ви написали про свої власні спостереження. Можливо, ви поміти­ли щось таке, на що не звернули уваги ми разом.

• Зараз я вас перев'яжу стрічкою. І що у нас утворилося?
• Живий букет квітів.

• Вітерець у народі називають ще вітродувом. Давайте ще й подмемо на квіти.

- Отже, користуючись своїми власними спостереженнями, нашими підказками спробуйте на папері відобразити перші подихи рідної землі. Я пропоную вам дві групи завдань.

(Завдання на екрані мультимедійної системи).

А) Самостійно написати твір за планом, поданим учителем.

Б) Кому будуть заважкі завдання 1, 2, пропоную поширити речення, подані на картках:

1. Прийшла весна.

2. Засяяло сонечко.

3. Задзюркотіли струмочки.

4. Прокинулась річка.

5. Перші квіти.

- Музика, яка звучатиме, надасть вам творчого натхнення.

VII. Редагування. Зачитування творів. (5 хвилин)

Хто закінчив роботу, скористайтеся підказками на дошці. Вони допоможуть вам перевірити написане. Не забувайте про охайність виправлення в зоши­тах.

Чи були помилки у змісті? Мовленнєві?

(Зачитування текстів і виправлення помилок).

VIII. Підсумок уроку. (2 хвилини)

• Отже, що ми робили на уроці?
• Чия розповідь вам сподобалась найбільше?
• Чи справдилися ваші очікування та сподівання щодо нашого уроку?

2 блок

Урок математики
Тема. Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд.
Мета. Ознайомити учнів із прийомом письмового додавання трицифрових чисел без переходу через розряд. Удосконалювати вміння учнів розв'язувати прості задачі на дію додавання та розширені задачі на зведення до одиниці. Узагальнювати вміння розв'язувати рівняння. Через улюблених книжкових героів формувати інтерес до математичних знань. Виховувати любов до книги, почуття взаємодопомоги, дружби.
Обладнання: зображення казкових героїв, картки із завданнями.

Хід уроку I. Організаційний момент. (2 хвилини) - Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. До нас в гості повинні прийти герої, відомі і улюблені з раннього дитинства. - Хочете дізнатися хто це? Тоді нам потрібно виконати перше завдання.
II. Усний рахунок. (5 хвилин) - Вранці до нас в клас забігли мишки і десь сховалися. Мені здається, що вони у вас. - Пошукайте. Знайшли? Дуже добре! - На кожній мишці написаний приклад. Обчислити їх треба усно. - У мене на столі картки з числами. Знайдіть і прикріпить до дошки ту картку, число на якій відповідатиме відповіді вашого прикладу. 420 + 80 600 - 30 250 + 150 150 + 180 390 - 140 310 + 250 - Давайте ще раз прочитаємо числа, записані на картках. - Розташуєте їх в порядку зростання. Переверніть картки. Що вийшло? 250 п 330 е 400 ч 500 к 560 і 570 н - Героєм якого твору є листоноша Печкін?
III. Вивчення нового матеріалу. 1. Постановка теми і цілей уроку. (3 хвилини) - Отже, як ви, напевно, вже здогадалися, сьогодні до нас на урок прийдуть герої відомого твору Едуарда Успенського «Дядько Федір, пес і кіт». Це моя улюблена дитяча книга. Зустріч з її героями завжди піднімає мені настрій. Тож нехай і вам вони принесуть радість, спокій і задоволення від своєї роботи на цьому уроці. - Що ми повторювали, виконуючи завдання, яке спеціально для вас придумав листоноша Печкін? (Відповіді учнів) - Сьогодні на уроці ми з вами будемо вчитися письмово додавати трицифрові числа без переходу через розряд.
2. Пояснення нового матеріалу. (7 хвилин) а) Прокоментувати розв'язування прикладів: 24 47 + + 35 52
б) Учні самостійно розглядають приклад на додавання трицифрових чисел без переходу через десяток (№ 663). - З яких розрядних одиниць починаємо виконувати письмове додавання?
3. Первинне закріплення. (7 хвилин) а) - А ось і Шарик з рибалки повернувся. І теж вирішив заглянути до нас в гості. Дивиться, який багатий у нього улов. Але рибки у Шарика не прості, а математичні. На кожній рибці - приклад. Один учень розв'язує біля дошки з докладним поясненням, а останні - в зошитах.
722 + 134 360 + 233 516 + 423


- Молодці! Математична рибалка пройшла вдало!
б) - Дядько Федір разом з Галченям вчилися обчислювати приклади. Хто з них записав приклади правильно?
344 344 + + 54 54



4. Фізхвилинка. (4 хвилини)
IV. Повторення і закріплення матеріалу. (10 хвилин) 1. Робота над рівнянням. - Наступним до нас в гості прийшов кіт Матроскін. Він прийшов не з порожніми руками, а теж приготував для нас завдання. - Вам належить по опису скласти рівняння і розв'язати його. - Число 573 більше за невідоме на 145. Знайти невідоме число. - Невідоме число збільшили на 326 і отримали 879. Знайти невідоме число. - Молодці! Ви чудово впоралися із завданням кота Матроскіна. 2. Робота над задачами. - Але Матроскін прийшов до нас не один, а разом зі своєю улюбленою коровою Муркою. Мурка - корова дуже розумна. Вона придумала для вас завдання. Аби не образити нашу гостю ми повинні швидко і, найголовніше, правильно їх виконати. а) Фронтальна робота над задачами № 665. Проаналізувати задачі і з'ясувати, що всі задачі розв'язуються дією додавання. Першу задачу розв'язати на дошці, а решти - самостійно в зошиті. б) Самостійне розв'язання задачі № 666.
V. Підсумок уроку. (2 хвилини) - Всі гості в зборі. І наш урок добігає кінця. - Перш, ніж ми попрощаємося з нашими гостями, скажіть над чим ми сьогодні з вами працювали? Про що треба пам'ятати під час запису прикладів? Чиї завдання вам сподобались найбільше? Чиї були важкими? З якими героями ви хотіли б зустрітися на наступних уроках? (Відповіді учнів). - Молодці! Урок закінчений!

3 блок

Урок читання

Тема. Грицько Бойко - майстер веселого цеху.

Мета. Познайомити учнів з творчістю Г. Бойка. Удосконалювати навички виразного читання. Розвивати уяву, пам'ять, учити визначати в гуморесках морально-етичні проблеми, уміння помічати й оцінювати дотепне слово. Виховувати почуття осуду хвалькуватості, самовпевненості, невихованості. Показати вплив гумору, сміху на здоров'я людини.

Обладнання: портрет Г. Бойка, виставка його книжок.

Хід уроку

I. Організаційний момент. (2 хвилини)

П. Актуалізація опорних знань. (3 хвилини)

Учні складають прислів'я і пояснюють його значення.

народ значить Якщо б'ється.

в нім серце сміється, здорове

- З давніх- давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: «Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя». Три хвилини здорового сміху можуть замінити ранкову гімнастику. III. Повідомлення теми і мети уроку. (2 хвилини)

- Наш урок незвичайний. На ньому будуть сміх, жарти, веселощі, посмішки, хороший настрій. А по­дарує нам їх творчість Г.Бойка (учитель демонструє портрет).

IV. Вивчення нового матеріалу. (30 хвилин)

1. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом поета.

Розповідь учителя.

Григорій Пилипович Бойко народився 25 вересня 1923 р. в селі Оленівка на Донеччині. Закінчивши се­мирічку, він продовжив навчання в Оленівській руд­никовій школі, а вона знаходилась дуже далеко. Щоб не запізнюватися на уроки, піднімався о п'ятій ранку, кілька кілометрів йшов пішки до станції, а там сідав у робітничий потяг і їхав до школи. Повертався додому пізно ввечері, тож уроки робив в електричці. Вчився гарно, мріяв про щасливу дорогу життя.

Але почалася війна. Влітку 1941 року одразу ж після щасливого випускного вечора Г. Бойко разом зі своїми ровесниками пішов добровольцем на фронт захищати Батьківщину від навали фашистських військ. Спочатку був рядовим кулеметником, телефонно-телеграфним техніком розвідроти, пізніше - лейтенантом зв'язку. В одному з боїв під Сталінградом майбутнього письменника було тяжко поранено й контужено. Лікувався в госпіталях.

Після війни Г.Бойко продовжив навчання в Донецькому педагогічно­му інституті. Першу книжку віршів для дітей видав у 1951 р. під назвою «Будем шахтарями». А всього у творчому доробку автора близько ста книжок для дітей.

Скрізь, де був поет, лунали жарти, сміх. І навіть важкі роки війни не змогли загасити веселий вогник у душі Григорія Пилиповича.

Людина оптимістичної вдачі, він усе своє життя да­рував цю рису іншим. І сьогодні ми із задоволенням прочитаємо його твори. Я впевнена, кожний із вас за­пам'ятає ім'я Грицька Бойка як майстра веселого цеху і в своєму житті буде згадувати поета і його твори у важку хвилину.

Опрацювання статті «Грицько Бойко».

Діти читають текст мовчки. Дають відповіді на запитання вчителя.

- З чого видно, що будучи дитиною Г. Бойко хо­тів учитися?

- Які за жанром твори писав Г.Бойко?

- Що об'єднує твори, написані поетом?

- Г.Бойко не тільки сам писав, а й робив пере­клади творів багатьох дитячих письменників. А ще на слова поета створено понад чотириста пісень. Твори Г.Бойка виходили за кордоном, їх перевидавали ба­гатьма мовами.

2. Опрацювання віршів Г.Бойка.

Опрацювання вірша «Як невдаха виступав».

Робота над заголовкам вірша «Як невдаха висту­пав».

- Прочитайте назву вірша. Як ви розумієте сло­во «невдаха»?

- Про що може йтися у вірші?

Читання вірша вчителем.

- Що робив невдаха на сцені?

Повторне читання вірша вголос.

- Чи сподобався невдасі власний спів?

- Як слухачі відреагували на цей спів? Чому?

- З яким настроєм розповідає хлопчик про свою невдачу?

- Чи засмутився хлопчик від своєї невдачі?

- Чи траплялися подібні випадки у вашому жилі?

- Як ви вважаєте, чи може невдаха в майбутньому досягти успіху? Чому ви так гадаєте?

Виразне читання вірша.

Читаючи вірш, учні передають захоплення хлопця своїм «успі­хом», перед останнім словом роблять найдовшу паузу.

Опрацювання вірша «Хвастунець». - Як ви гадаєте, чи добре хвалити самих себе? Чи зустрічали ви дітей, які хвастались?

Самостійне читання вірша учнями.

- Кого у вірші назвали хвастунцем? Чим він хва­лився?

Повторне читання вірша вголос. Аналіз змісту.

- Як Толя хвалився? Чи справді він був сміливим? Кого хлопчик злякався?

- Як ви розумієте фразу «прикусив собі язик»? Що означає ця фраза, вжита в переносному значенні?

- Як ви гадаєте, чи вперше стався такий випадок з Толею? Чи перестав він себе хвалити після цього?

- Яким зображено хвалька на малюнку?

- Які слова з вірша підходять до малюнка?

Вправи на вдосконалення техніки читання.

Знайти найдовше і найкоротше речення. Прочитати найдовше речення на одному диханні.

Робота в парах над виразністю читання.

Фізхвилинка.

Опрацювання вірша «Сашко».

Розгляд малюнка в підручнику.

- Що на малюнку повинно бути зображено по-іншому?

Виразне читання вірша вчителем.

- Де відбуваються описані події? Що тримав Сашко?

Читання вірша мовчки.

Обговорення.

- Хто стояв біля Сашка?

- Що пасажири сказали хлопчику? Як треба читати ці слова?

- Як хлопчик пояснив свою поведінку?

- Чи погоджуєтесь ви із Сашком?

- З якою інтонацією треба читати його слова?

- Над чим варто задуматись, прочитавши цей вірш?

Читання вірша в особах.

Опрацювання веселинок Г. Бойка.

Діти самостійно читають веселинки, визначають ді­йових осіб. Далі читають в особах. Потім проводиться конкурс на краще читання веселинок.

Опрацювання скоромовок.

Читання скоромовок мовчки.

Колективне читання скоромовок спочатку повільно, потім у нормальному темпі й швидко.

Опрацювання загадок.

• Г. Бойко пропонує нам цікавий світ загадок.

Діти по групах читають загадки, добирають відгадки, пояснюючи за якими ознаками вони дібрали саме таку відгадку.

Спільне обговорення кожної загадки.

V Підсумок уроку. (3 хвилини)

- Ось і підійшов до кінця наш урок. Твори якого поета ми сьогодні вивчали? Який із віршів вам сподобався найбільше? Чим цікаві твори Г. Бойка?

Твори цього автора веселі, дотепні. Тож читайте їх і посміхайтеся, бо веселі люди живуть довше. Даруйте один одному посмішки і гарний настрій.

Література

1.Програми для середньої загальноосвітньої школи: 1 - 4 класи. - К.: Початкова школа, 2006.

2.Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посіб. - К.: А.С.К., 1998.

3. Богданович М.В. Математика: Підруч. Для 3 кл. - К.: Освіта, 2003 р.

4. Вашуленко М.С., Дубровик С.Г , Мельничайко О.І. Рідна мова 3 кл.: Підруч. для 3 кл.- К.: Освіта 2003. - ч.2)

5. Газета «Початкова освіта» №18, 2009.

6. Лобчук О. Складання творів за спостереженням // Початкова школа. - 2005. - № 1. - с. 10 - 12.

7. Савченко О.Я. Читанка, 2 частина: Підр. для 3 кл. - К.:Форум, 2003)