Рабочая программа по украинскому чтению

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робоча програма з української літератури складається на основі федеральних приблизних програм основної освіти, авторських програм до ліній підручників і матеріалів авторських навчально-методичних комплексів. Робоча програма - нормативний документ, який визначає обсяг, порядок, зміст вивчення і викладання предмета «Українська література»
Викладання предмета «Українська література» в освітніх закладах загальної освіти визначають наступні нормативні документи: Федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897);
Про затвердження федерального переліку підручників, які рекомендовані до використання в освітньому процесі у 2014/2015 навчальному процесі;

Закон РФ « Про освіту»; Наказ Міносвіти РФ від 09.03.2004 р. №1312 «Про затвердження федерального базисного навчального плану і приблизних навчальних планів для загальноосвітніх закладів РФ, які реалізують програми загальної освіти»;
Наказ Міністерства освіти, науки і молоді Республіки Крим від 28.05.2014 р. №35 «Про використання Методичних рекомендацій із роботи з документами в загальноосвітніх закладах Республіки Крим».

Курс літературного читання вивчається у 3-4 класах і є комплексним розділом навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, органічною складовою освітньої галузі «Мови й літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти.
Основною метою курсу є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентнос­тей, ознайомлення учнів з українською дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного курсу української літератури в основній школі.
Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається під час засвоєння курсу «Літературне читання» у 3-4 класах.
У процесі навчання читати українською мовою відбувається становлення юно­го читача, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний роз­виток, формуються морально-естетичні, морально-етичні уявлення й поняття, виховується цікавість до читання українською мовою. Для досягнення мети мають реалізуватися такі завдання:

♦♦♦ удосконалення й розвиток техніки читання українською мовою вголос і мовчки; ♦♦♦ розвиток умінь співпереживати, чутливо реагувати на художню красу твору; ♦♦♦ формування уявлень про літературознавчі поняття, художні засоби і їх роль у тексті; ♦♦♦ розвиток умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного, на­вички спілкування, оцінні судження, роботи в парах і групах; ♦♦♦ розвиток мислення, уваги, оперативної пам'яті; ♦♦♦ естетичне, моральне ; ♦♦♦ виховання цікавості до творів українських дитячих письменників.

Загальна характеристика навчального предмету
Зміст літературного читання визначається на основі таких принципів: тема­тично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого. Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні, науково-художні, науково-пізнавальні та фольклорні твори української літератури. Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя людей, зокрема дітей, сприяють розширенню світогляду школярів, поповненню їхніх знань, за­своєнню морально-етичних і загальнолюдських цінностей, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей. Художньо-естетичний принцип передбачає добір художніх творів за крите­ріями естетичної цінності. Їхній зміст розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності. Літературознавчий принцип має на меті ознайомлення дітей з елементарними літературознавчими поняттями, які засвоюються практично (на рівні уявлень). Він реалізується у процесі елементарного аналізу літературного тексту. Об'єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесноху- дожнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлен­ня до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності. Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнє­вими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприй­мання твору, то мовленнєві уміння - закономірності процесу створення власно­го висловлювання за прочитаним (прослуханим). Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів зна­ходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з текстом, дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.

МІСЦЕ КУРСУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ.

На вивчення предмета «Літературне читання» в 3 - 4 класі відводиться 1 година на тиждень,34 години на рік (34 навчальні тижні у кожному класі).

ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЗМІСТУ КУРСУ.

Навчання літературного читання будується на основі розуміння того, що література - це явище національної та світової культури, засіб збереження і передачі моральних цінностей і традицій; усвідомленні значущості читання для особистого розвитку; формування уявлень про навколишній світ, культуру, первинних етичних уявлень, понять про добро і зло, про дружбу, чесності; формування потреби у систематичному читанні.

Особистісні, метапредметні і предметні результати освоєння курсу «Літературне читання».

Відповідно до вимог ФГОС нового покоління до випускника початкової школи в якості вимог пред'являються три групи результатів освоєння програми (особистісні, метапредметні, предметні).

Особистісні результати включають «готовність і здатність учнів до саморозвитку, сформованість мотивації до навчання та пізнання, ціннісно-смислові установки учнів, відображають їхні індивідуально-особистісні позиції, соціальні компетенції, особистісні якості; сформованість основ громадянської ідентичності» (ФГОС).

Метапредметні результати включають «освоєння універсальних навчальних дій (пізнавальні, регулятивні та комунікативні), що забезпечують оволодіння ключовими компетенціями, що складають основу уміння вчитися, і межпредметні поняття» (ФГОС).

Предметні результати включають «освоєний у ході вивчення навчального предмета досвід специфічної для даної предметної області діяльності по отриманню нового знання, його перетворенням і застосування, а також систему основних елементів наукового знання, що лежать в основі сучасної наукової картини світу» (ФГОС).

Стосовно до курсу «Літературне читання» ми виділили наступні плановані результати, які характеризують особистість випускника початкової школи.

Особистісні плановані результати повинні відображати:
1) свідомість школярем важливості процесу навчання, формування готовністі до отримання нових знань, їх застосування і перетворення.
2) розуміння школярем значущості читання та літератури для свого подальшого розвитку й успішного навчання.
3) усвідомлення важливості читання і літератури як засобу пізнання навколишнього світу і самого себе.
4) осмислення значущості літератури як явища національної та світової культури, важливого засобу збереження і передачі моральних цінностей та традицій.
5) формування любові до вітчизняної літератури
6) засвоєння основних моральних норм і орієнтація на їх дотримання.
7) розвиток естетичних почуттів на основі знайомства з вітчизняною та світовою літературою.
8) розвиток сприйняття літератури як особливого виду мистецтва, уміння співвідносити його з іншими видами мистецтва.
9) формування культури спілкування.

Метапредметні плановані результати повинні відображати:
1) формування здатності приймати, зберігати і вирішувати навчальні задачі в процесі читання і обговорення літературного твору.
2) формування вміння планувати, контролювати і виконувати дію за заданим зразком, правилом.
3) формування вміння оцінювати свої дії, вносити відповідні корективи у їх виконання.
4) розвиток уміння обирати засоби для успішного вирішення поставленої навчальної задачі.
5) розвиток уміння запам'ятовувати правило.
6) розвиток уміння передбачати проміжні і кінцеві результати своїх дій, а також можливі помилки.
7) розвиток логічних операцій (встановлення причинно-наслідкових зв'язків, порівняння, класифікація, узагальнення, доведення, висновок) при роботі з змістом літературних творів.
8) формування умінь усвідомлено читати і здійснювати вибір виду читання залежно від мети.
9) розвиток вміння отримувати необхідну інформацію з текстів різних жанрів, використовувати різні джерела інформації (у т. ч. інтернет-ресурси) відповідно до комунікативними та пізнавальними завданнями.
10) розвиток уміння вільно орієнтуватися в різних види текстів і сприймати тексти художні, науково-популярні, навчальні.
11) розвиток уміння адекватно, усвідомлено і довільно будувати мовленнєвий висловлювання в усній і письмовій формі, передаючи зміст тексту у відповідності з метою (докладно, стисло, вибірково) і дотримуючи норми побудови тексту (відповідність темі, жанру, стилю мовлення).
12) розвиток уміння слухати однокласників і вступати в діалог.
13) розвиток уміння брати участь в колективному обговоренні проблем, інтегруватися в групу однолітків і будувати продуктивну взаємодію і співробітництво з однолітками і дорослими, адекватно оцінювати власну поведінку і дії оточуючих.
14) формування готовності конструктивно вирішувати конфлікти, враховувати інтереси різних сторін.
15) розвиток вміння висловлювати і обґрунтовувати власну думку про прочитане творі і поважати думку співрозмовника.
16) оволодіння базовими метапредметными поняттями.

Предметні плановані результати представлені в чотирьох змістовних розділах курсу «Літературне читання»:

1 розділ - «Види мовленнєвої та читацької діяльності»,
2 розділ - «Коло дитячого читання»,
3 розділ - «Літературознавча пропедевтика»,
4 розділ - «Творча діяльність».

У кожному з цих розділів відображена диференціація вимог до підготовки учнів.

Базовий рівень вимог відображено у підрозділі «Випускник навчиться», підвищений рівень вимог - «Випускник отримає можливість навчитися».

Розділ 1. Види мовленнєвої та читацької діяльності.
Випускник навчиться:
- усвідомлювати значущість читання для подальшого навчання; сприймати читання як джерело естетичного, морального, пізнавального досвіду; розуміти мету читання: задоволення читацького інтересу і набуття досвіду читання, пошук фактів і суджень, аргументації, іншої інформації;
- читати зі швидкістю, що дозволяє розуміти зміст прочитаного;
- читати (вголос) виразно доступні для молодшого шкільного віку прозові твори і декламувати віршовані твори після попередньої підготовки;
- використовувати різні види читання: ознайомлювальне, пошукове, вибіркове; вибирати потрібний вид читання у відповідності з метою читання;
- розрізняти на практичному рівні види текстів (художній, науково-популярний, учбовий, довідковий), спираючись на особливості кожного виду тексту;

орієнтуватися в змісті художнього, навчального та науково-популярного тексту, розуміти його зміст (при читанні вголос і про себе, при прослуховуванні): визначати головну думку і характеризувати героїв твору; тему і мікротеми; основні події та встановлювати їх послідовність; вибирати з тексту або добирати заголовок, який відповідає загальним змістом тексту; відповідати на запитання і ставити запитання за змістом почутого або прочитаного твору; знаходити в тексті потрібну інформацію (конкретні дані, факти);
- використовувати найпростіші прийоми аналізу різних видів текстів (ділити текст на частини, озаглавлювати їх; складати простий план; встановлювати взаємозв'язок між подіями, вчинками героїв, явищами, фактами, спираючись на зміст тексту; знаходити засоби виразності: порівняння, уособлення, метафору, епітет, що визначають ставлення автора до героя, події);
- використовувати різні форми інтерпретації змісту текстів (формулювати, базуючись на тексті, прості висновки; розуміти текст, спираючись не тільки на наявну в нього інформацію, але і на жанр твору, структуру, мову; пояснювати пряме і переносне значення слова, його багатозначність з опорою на контекст, цілеспрямовано поповнювати на цій основі свій активний словниковий запас; встановлювати зв'язки, відносини, не висловлені в тексті безпосередньо, наприклад, співвідносити ситуацію і вчинки героїв, пояснювати (пояснювати) вчинки героїв, пов'язуючи їх зі змістом тексту);
- оформляти свою думку в монологічний мовленнєвий висловлювання невеликого обсягу (розповідь, опис, міркування) з опорою на авторський текст, по запропонованій темі або відповідаючи на запитання;
- вести діалог у різних навчальних і побутових ситуаціях спілкування, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; брати участь у діалозі під час обговорення прослуханого або прочитаного твору;
- орієнтуватися в моральному змісті прочитаного, самостійно робити висновки, зіставляти вчинки героїв з моральними нормами;

• передавати зміст прочитаного або прослуханого з урахуванням специфіки науково-пізнавального, навчального і художнього текстів у вигляді переказу (повного, короткого або вибіркового);
  - брати участь в обговоренні прослуханого або прочитаного тексту (ставити запитання, висловлювати і обґрунтовувати власну думку, дотримуватися правил мовленнєвого етикету), спираючись на текст або власний досвід.
  
  

Випускник отримає можливість навчитися:

- сприймати художню літературу як вид мистецтва;
- передбачати зміст літературного твору по заголовку і з опорою на попередній досвід;
- виділяти не тільки головну, але і другорядну інформацію в тексті;
- осмислювати естетичні і моральні цінності художнього тексту і висловлювати своє судження про них;
- визначати авторську позицію і висловлювати своє ставлення до героя і його вчинків;
- відзначати зміни свого емоційного стану в процесі читання літературного твору;
- оформляти свою думку у вигляді писемного мовлення (розповідь - творення тексту за аналогією, міркування - письмова відповідь на запитання, опис - характеристика героя);
- висловлювати естетичне і морально-етичне судження і підтверджувати висловлене судження прикладами з тексту;
- робити виписки з прочитаних текстів для подальшого практичного використання.

Розділ 2. Коло дитячого читання.

Випускник навчиться:
- орієнтуватися в книзі за назвою, змісту, відрізняти збірка творів різних авторів від книги одного письменника;
- самостійно і цілеспрямовано здійснювати вибір книги в бібліотеці за заданою тематикою, за власним бажанням;
- складати коротку анотацію (автор, назва, тема книги, рекомендації до читання) літературного твору за заданим зразком;
- користуватися алфавітним каталогом, а також відповідними віком словниками та довідковою літературою.

Випускник отримає можливість навчитися:
- орієнтуватися у світі дитячої літератури на основі знайомства з видатними творами класичної та сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури;
- визначати своє коло читання, виходячи з власних інтересів і пізнавальних потреб;
- писати відгук про прочитану книгу;
- працювати з тематичним каталогом;
- працювати з дитячою періодикою.

Розділ 3. Літературознавча пропедевтика.

Випускник навчиться:
- порівнювати, зіставляти художні твори різних жанрів, робити елементарний аналіз різних текстів, виділяючи два-три істотних ознаки;
- відрізняти прозовий текст від віршованого;
- розпізнавати особливості побудови фольклорних жанрів: казки, загадки, прислів'я.

Випускник отримає можливість навчитися:
- порівнювати, зіставляти, робити елементарний аналіз різних видів текстів, використовуючи ряд літературознавчих понять (фольклорна та авторська література, герой, автор) та засобів художньої виразності (порівняння, уособлення, метафора, епітет, гіпербола);
- визначати позицію автора художнього тексту;
- створювати за аналогією прозовий або поетичний текст на основі авторського тексту, використовуючи засоби художньої виразності (у тому числі з тексту).

Розділ 4. Творча діяльність.

Випускник навчиться:
- читати за ролями літературний твір;
- створювати текст на основі інтерпретації художнього твору, репродукцій картин художників, за серією ілюстрацій до твору або на основі особистого досвіду;
- реконструювати текст, використовуючи різні способи роботи з «деформованих» текстом: відновлювати послідовність подій, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати етапи у виконанні дій;
- складати текст на основі готового плану;
- давати характеристику героя.

Випускник отримає можливість навчитися:
- творчо переказувати текст (від імені героя, від автора), доповнювати текст;
- створювати ілюстрації до творів, діафільми;
- працювати в групі, створюючи інсценізації творів, сценарії, проекти;
- створювати власний текст (розповідь - за аналогією; міркування - розгорнуту відповідь на питання; опис - характеристика героя);
.
У відповідності зі Стандартом плановані результати (особистісні, метапредметні, предметні) виступають основним об'єктом системи оцінки результатів освіти на ступені початкової загальної освіти.

Зміст навчального курсу

Програму структуровано за такими змістовими лініями:

• «Коло і тематика читання»;
• «Формування й розвиток навички читання»;
• «Літературознавча пропедевтика»;
• «Досвід читацької діяльності (робота з дитячою книжкою, інформацією)»;
• «Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

1. Коло і тематика читання Коло читання охоплює усну народну творчість: дитячі пісні, скоромовки, ігри, прислів'я та приказки, а також народні та літературні казки й легенди, ліричні та прозові твори українських письменників та деяких зарубіжних. Окрім того, учні ознайомлюються з науково-художньою літературою, в якій пізнавальна ін­формація розкривається за допомогою сюжету, змалювання образів, подій, явищ. Це можуть бути вірші, оповідання про явища природи, історичні події, техніч­ні досягнення тощо; дитяча періодика (журнали і газети); довідкова література (словники, довідники, енциклопедії). Тематика читання - про навчання, дружбу, товаришування дітей, взаєми­ни в сім'ї, пригоди, випадки з життя дітей і дорослих, світ природи та необхідність її збереження, твори мораль­но-етичного змісту, гумористичні та пригодницькі.

2. Формування і розвиток навички читання

2. Літературознавча пропедевтика

2. Досвід читацької діяльності

2. Розвиток літературно-творчої діяльності

Тематичне планування

3 клас

1 година на тиждень

(34 години на рік)

Тема розділу

Кількість годин

Усна народна творчість

4

Осінь така мила

3

Навчаючись,зростаємо

5

Край ,у якому ти живеш

6

Тематичне планування

4 клас

1 година на тиждень

(34 години на рік)

Тема розділу

Кількість годин

Усна народна творчість

5

Йде нашим краєм чарівниця осінь

5

Як не любити зими сніжно-синьої

7

Байки,небилиці,безкінечники

5

А вже весна,а вже красна

5

Все починається в житті з малого

7

ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

3 клас

34 години ( 1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Характеристикаосновних видів діяльності учнів

1.Коло і тематика читання

Усна народна творчість. Малі фольклорні

форми: народні дитячі пісні, ігри, лічилки,

загадки, скоромовки, прислів'я, приказки,

обрядові пісні. Казки про тварин, чарівні

казки, легенди.

Поезія. Вірші сюжетні, пейзажні, гуморис-

тичні, акровірші, вірші-загадки, скоромовки.

Проза. Оповідання (художні, науково-ху-

дожні, науково-популярні). Літературні каз-

ки. Легенди.

Тематика читання. Твори різних жанрів

про красу природи, необхідність оберігати

її; про життя і навчання дітей, їхні взаємини

з дорослими, стосунки в родині, повагу до

батьків; , звичаї, традиції українців, українську й

інші мови, повагу до культури народів ін-

ших національностей; про видатних людей

України, а також твори, які утверджують до-

броту, чесність, дружбу, взаємодопомогу

Учень/учениця:

співвідносить вивчені твори з відповідни-

ми жанрами: казка, вірш, лічилка, скоро-

мовка, прислів'я;

розрізняє фольклорні й авторські твори;

називає основні теми читання, прізвища,

імена українських письменників;

знає сюжети 2-3 фольклорних казок;

напам'ять 3-4 вірші та прізвища й імена їх-

ніх авторів; 3-4 прислів'я;

усвідомлює значення книжки в житті людини

2.Формування і розвиток навички читання

Розвиток правильного, свідомого, виразно-

го читання вголос цілими словами.

Формування і розвиток умінь вибирати та

застосовувати під час читання потрібний

тон, темп, гучність, слова, на які падає ло-

гічний наголос.

Розвиток умінь розуміти прочитане (слово,

речення, текст)

Учень/учениця:

читає наприкінці навчального року вголос

правильно, свідомо, виразно, цілими сло-

вами нормально за темпом;

вибирає та застосовує під час читання

потрібний тон, темп, гучність, слова, на які

падає логічний наголос;

може пояснити слово, вислів, зміст окре-

мого речення, уривку, тексту в цілому

3.Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору

Формування умінь усвідомлювати й визна-

чати тему твору та основну думку.

Сюжет і композиція (без уживання термінів).

Пейзаж, портрет, діалоги - основні еле-

менти сюжету. Початок (зав'язка), основна

частина, кінець (завершення) як елементи

композиції твору, їх взаємозв'язок.

Герой (персонаж) твору. Визначення го-

ловного та другорядних персонажів твору;

їхні риси характеру, вчинки.

Учень/учениця:

усвідомлює та визначає тему твору й осно-

вну думку;

знаходить у змісті тексту художні описи

природи, зовнішності людини, інших іс-

тот; пояснює їхню роль у творі; називає

учасників діалогу; розуміє зміст діалогу;

визначає у структурі художнього твору по-

чаток, основну частину, кінець; пояснює їх

взаємозв'язок після аналізу тексту;

самостійно визначає головного і другоряд-

ного персонажів; пояснює риси характеру,

вчинки; розуміє залежність вчинків від об-

ставин та від характеру персонажів;

пояснює, що певний письменник є автором

твору, розповідає, як автор ставиться до зо-

бражуваних ним подій і персонажів (з допо-

могою вчителя);

розповідає про деякі епізоди з життя пись-

менників, про які довідалися під час на-

вчання;

знаходить у художньому тексті та вживає

у своєму мовленні під час характеристики

героїв твору чи опису природи яскраві, об-

разні вислови; пояснює їхню роль;

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань.

4.Досвід читацької діяльності

Усвідомлення жанрової специфіки творів -

упізнавання і називання жанру твору

Жанр. Розвиток умінь усвідомлювати жан-

рові особливості творів, що вивчалися

Казки про тварин та чарівні казки. Спо-

стереження за структурними особливос-

тями цих творів. Особливості вимислу та

фантазії останніх: таємничі, зачаровані,

незвичайні місця, предмети, істоти; надзви-

чайна сила, дивовижні перетворення та ін.

Герої (персонажі) казок, їхні вчинки, мотиви

поведінки (з допомогою вчителя). Добро і

зло в казці.

Прислів'я і приказки. Тематика прислів'їв.

Формування умінь вибрати з кількох

прислів'їв таке, що найточніше відображає

основну думку твору.

Спостереження за використанням прислів'їв

і приказок у художніх творах.

Вірші. Формування знань про жанрові осо-

бливості віршів (рима, ритм, настрій, мело-

дика, уявні картини). Тематика віршів. Спо-

стереження за мовою віршів.

Безкінечники. Їхні структурні особливості.

Акровірш (акростих) як особлива форма

вірша (віршованої загадки).

Оповідання. Структурні особливості опові-

дання, герої (персонажі), тематика дитячих

оповідань.

Усвідомлення умовності подій у художньому

творі, їх відмінність від реальних, життєвих.

Увага до особистості автора твору

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

4. Досвід читацької діяльності

Усвідомлення жанрової специфіки творів -

упізнавання і називання жанру твору

Учень/учениця:

знаходить і пояснює зв'язки між речення-

ми, абзацами і частинами тексту;

визначає послідовність подій у творі;

складає план до невеликих і нескладних за

будовою художніх і науково-художніх тек-

стів; добирає заголовки до частин тексту;

уміє користуватися планом і малюнками

для переказу прочитаного (детально і ви-

бірково, окремих частин);

формулює запитання до тексту і дає відпо-

віді; вступає в діалог за змістом прочита-

ного;

аналізує з допомогою вчителя тексти, на-

зиває ознаки описуваних предметів, явищ,

подій, вчинки дійових осіб;

встановлює з допомогою вчителя причи-

ново-наслідкові зв'язки, визначає головне,

узагальнює, доводить свою думку;

співвідносить головну думку прочитаного

із заголовком, прислів'ям, ілюстраціями;

визначає в творах елементи розповіді, опи-

си, міркування

Учень/учениця:

знаходить у тексті (з допомогою вчителя

і самостійно) порівняння, епітети, мета-

фори (без уживання термінів); пояснює їх

роль у тексті;

знаходить у тексті слова, що мають пере-

носне значення;

визначає настрій, загальну тональність

твору;

висловлює оцінні судження морального і

етичного характеру про події, вчинки пер-

сонажів, висловлює своє ставлення до про-

читаного

Учень/учениця:

самостійно ознайомлюється з новою дитя-

чою книжкою, орієнтуючись на зміст обкла-

динки, титульний аркуш, наведену в ній ано-

Розвиток умінь знаходити і пояснювати

зв'язки між реченнями, абзацами і частина-

ми тексту; визначення послідовності подій

у творі й орієнтування у структурі тексту:

зачин (зав'язка), основна частина, кінцівка

(завершення).

Складання простого плану до невеликих за

обсягом і нескладних оповідань.

Користування планом для переказу прочи-

таного.

Розвиток умінь запитувати й відповідати на

запитання за змістом прочитаних текстів;

ставити запитання до тексту; вступати в

діалог (4-5 реплік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти за-

для знаходження певних ознак описуваних

предметів, явищ, подій, персонажів тво-

ру, встановлення причиново-наслідкових

зв'язків, визначення нового, невідомого,

узагальнення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя

та самостійно виділяти головне в прочита-

ному тексті; співвідносити головну думку

прочитаного із заголовком, прислів'ям, ілю-

страціями.

Формування уміння розрізняти у творах

елементи розповіді, опису, міркування

Формування в учнів уявлень про образні

слова й вислови (епітет, порівняння, ме-

тафору), їх роль, різні форми вираження.

Усталені епітети, порівняння, метафори в

усній народній творчості й у творах пись-

менників.

Знаходження в тексті слів, що мають пере-

носне значення, пояснення їх значень на

прикладах.

Формування умінь визначати настрій, за-

гальну тональність твору;

висловлювати свої враження від прочита-

ного, робити оцінні судження

Формування вмінь самостійно ознайом-

люватися з новою книжкою, орієнтуючись

на позатекстову інформацію, вміщену на

обкладинці, титульному аркуші, у поданій

анотації, передмові і т. ін.

Учень/учениця:

усвідомлює, називає основні ознаки казок

про тварин і чарівних казок;

правильно називає героїв казок; пояснює,

якими якостями вони наділені; висловлює

свою оцінку поведінки, вчинків персонажів;

робить висновок про добро і зло у казках;

розпізнає прислів'я і приказки з-поміж ін-

ших літературних жанрів;

вибирає з кількох прислів'їв таке, що най-

точніше відображає основну думку твору;

називає основні ознаки вірша (рима, ритм,

поділ на строфи - без уживання терміна);

пояснює, які почуття висловлює поет у тво-

рі; основні теми віршів, опрацьованих на

уроках;

називає основну відмінність акровіршів і

віршів-безкінечників від інших;

називає основні ознаки оповідання; по-

яснює, хто є героями (персонажами) опо-

відань; основні теми дитячих оповідань,

опрацьованих під час навчання;

має уявлення про умовність подій у худож-

ньому творі;

знає деякі відомості про окремих авторів

Смисловий і структурний аналіз тексту

Розвиток умінь знаходити і пояснювати

зв'язки між реченнями, абзацами і частина-

ми тексту; визначення послідовності подій

у творі й орієнтування у структурі тексту:

зачин (зав'язка), основна частина, кінцівка

(завершення).

Складання простого плану до невеликих за

обсягом і нескладних оповідань.

Користування планом для переказу прочи-

таного.

Розвиток умінь запитувати й відповідати на

запитання за змістом прочитаних текстів;

ставити запитання до тексту; вступати в

діалог (4-5 реплік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти за-

для знаходження певних ознак описуваних

предметів, явищ, подій, персонажів тво-

ру, встановлення причиново-наслідкових

зв'язків, визначення нового, невідомого,

узагальнення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя

та самостійно виділяти головне в прочита-

ному тексті; співвідносити головну думку

прочитаного із заголовком, прислів'ям, ілю-

страціями.

Формування уміння розрізняти у творах

елементи розповіді, опису, міркування

Учень/учениця:

знаходить і пояснює зв'язки між речення-

ми, абзацами і частинами тексту;

визначає послідовність подій у творі;

складає план до невеликих і нескладних за

будовою художніх і науково-художніх тек-

стів; добирає заголовки до частин тексту;

уміє користуватися планом і малюнками

для переказу прочитаного (детально і ви-

бірково, окремих частин);

формулює запитання до тексту і дає відпо-

віді; вступає в діалог за змістом прочита-

ного;

аналізує з допомогою вчителя тексти, на-

зиває ознаки описуваних предметів, явищ,

подій, вчинки дійових осіб;

встановлює з допомогою вчителя причи-

ново-наслідкові зв'язки, визначає головне,

узагальнює, доводить свою думку;

співвідносить головну думку прочитаного

із заголовком, прислів'ям, ілюстраціями;

визначає в творах елементи розповіді, опи-

си, міркування

Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору

Формування в учнів уявлень про образні

слова й вислови (епітет, порівняння, ме-

тафору), їх роль, різні форми вираження.

Усталені епітети, порівняння, метафори в

усній народній творчості й у творах пись-

менників.

Знаходження в тексті слів, що мають пере-

носне значення, пояснення їх значень на

прикладах.

Формування умінь визначати настрій, за-

гальну тональність твору;

висловлювати свої враження від прочита-

ного, робити оцінні судження

Учень/учениця:

знаходить у тексті (з допомогою вчителя

і самостійно) порівняння, епітети, мета-

фори (без уживання термінів); пояснює їх

роль у тексті;

знаходить у тексті слова, що мають пере-

носне значення;

визначає настрій, загальну тональність

твору;

висловлює оцінні судження морального і

етичного характеру про події, вчинки пер-

сонажів, висловлює своє ставлення до про-

читаного

5.Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Формування вмінь самостійно ознайом-

люватися з новою книжкою, орієнтуючись

на позатекстову інформацію, вміщену на

обкладинці, титульному аркуші, у поданій

анотації, передмові і т. ін. Формування в учнів самостійно добирати і

читати дитячі книжки за темами, рекомен-

дованими вчителем.

Формування вмінь здійснювати пошук по-

трібної книжки у відкритому фонді, а також

за допомогою Інтернетресурсів бібліотеки

(з допомогою вчителя).

Формування умінь складати найпростіше

повідомлення про прочитану книжку (усно,

з допомогою вчителя).

Розвиток умінь самостійно користуватися

довідковою літературою (дитячими енци-

клопедіями, словниками тощо).

Розвиток у школярів умінь самостійно чита-

ти дитячу періодику

Учень/учениця:

самостійно ознайомлюється з новою дитя-

чою книжкою, орієнтуючись на зміст обкла-

динки, титульний аркуш тацію, передмову; прогнозує її орієнтовний

зміст;

самостійно добирає і читає дитячі книжки

на рекомендовану вчителем тему;

здійснює пошук потрібної книжки у відкри-

тому фонді бібліотеки та за допомогою Ін-

тернет-ресурсів;

складає найпростіше повідомлення про

прочитану книжку (усно, з допомогою вчи-

теля);

усвідомлює призначення довідкової літера-

тури; самостійно користується нею для

пошуку потрібної інформації;

знає і називає кілька українських дитячих

журналів, робить повідомлення про причи-

тане в них

6.Розвиток літературно-творчої діяльності учнів

Виховання культури спілкування під час

колективного обговорення прочитаних

творів (умінь слухати думки, міркування

однолітків, із повагою ставитися до мір-

кувань, суджень, які не збігаються з влас-

ними; бути толерантними під час діалогу,

колективної дискусії і т. ін.).

Колективне та індивідуальне складання ва-

ріантів завершення до літературних казок,

складання творів-мініатюр про казкових ге-

роїв; інсценування прочитаного.

Складання з допомогою вчителя казок, за-

гадок, лічилок за аналогією, зразком і само-

стійно;

Учень/учениця:

бере участь у колективному обговорен-

ні змісту самостійно прочитаних книжок:

уважно слухає думки, міркування одно-

класників; висловлює власні міркування

щодо прочитаного; виявляє толерантність,

повагу до однолітків під час діалогу, колек-

тивної дискусії;

уміє самостійно й у співпраці з учнями скла-

дати твори-мініатюри про казкових героїв,

інсценізувати;

з допомогою вчителя і самостійно (з вико-

ристанням опорних слів, малюнків) складає

казки, загадки, лічилки, добирає рими; бере

участь в інсценізації прочитаних творів

ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

4 клас

34 години ( 1 година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Характеристика основних видів діяльності учнів

1.Коло і тематика читання

Коло читання - фольклорні, художні, нау-

ково-художні твори українських письменни-

ків-класиків та сучасних українських дитя-

чих та окремих зарубіжних письменників.

Усна народна творчість. Малі фольклорні

форми: прислів'я і приказки, лічилки, загад-

ки, усмішки. Казки, легенди, народні пісні.

Поезія: вірші українських поетів - пейзаж-

ні й сюжетні, поеми (історичного змісту), ле-

генди, байки.

Проза. Науково-художні твори.

Довідкова література.

Дитяча періодика (журнали, газети).

Тематика читання - твори різних жанрів

про красу природи і необхідність її збе-

реження, життя дітей і дорослих, Україну,

українську мову, звичаї і традиції українців,

сторінки історії, видатних людей України, в

тому числі письменників, а також твори, в

яких утверджуються високі людські чесно-

ти: любов до рідної землі, взаємодопомога,

чесність, дружба, толерантне ставлення до

інших мов, інших культур

Учень/учениця:

розрізняє фольклорні твори і твори пись-

менників, співвідносить твір із відповідним

автором;

називає прізвища, імена українських пись-

менників-класиків, а також тих, із творами

яких ознайомлювався під час читання;

називає автора і його твір, тему твору;

знає назви, сюжети 2-3 фольклорних і лі-

тературних казок;

знає напам'ять 4-5 віршів; 3-4 прислів'я,

розуміє їхній зміст і пояснює, у якій життє-

вій ситуації доцільно вживати кожне з них;

розрізняє жанри художніх творів;

усвідомлює, що читання є важливим дже-

релом знань, задовільнення пізнавальних

інтересів, цікавого дозвілля;

знає і з повагою ставиться до видатних

історичних і культурних діячів, традицій

українського народу

2.Формування і розвиток навички читання

Удосконалення навичок свідомого, пра-

вильного, виразного читання вголос із до-

триманням основних норм літературної ви-

мови та необхідного темпу.

Створення під керівництвом учителя і са-

мостійно партитури читання. Правильне

використання під час читання інтонаційних

засобів виразності.

Удосконалення навички усвідомленого, у

відповідному темпі читання мовчки різних

за обсягом та жанровою специфікою текстів

Учень/учениця:

володіє навичкою читання вголос;

сприймає, розуміє (під час читання, слу-

хання) зміст творів (текстів) різних жанрів,

виділяє в них суттєву інформацію;

самостійно готується до виразного чи-

тання; добирає та правильно застосовує

під час читання, декламації, інсценізації

різножанрових творів мовленнєві та по-

замовні засоби художньої виразності; пе-

редає за допомогою їх своє та авторське

ставлення до змісту твору;

усвідомлено і досить вільно читає мовчки

(у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину)

3.Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору.

Розвиток умінь усвідомлювати та визна-

чати тему і основну думку твору; розуміти

основний смисл описаних фактів, подій,

вчинків персонажів.

Сюжет і композиція (без уживання термінів Факти, події, випадки, пригоди, харак-

тери персонажів у художньому творі, їх

взаємозв'язки.

Герой (персонаж) твору. Головний і дру-

горядний персонажі у творі, стосунки між

ними. Мотиви вчинків персонажів. Харак-

теристику персонажів, ставлення до героїв

твору, обґрунтування своїх думок.

Автор твору. Усвідомлення взаємозв'язків:

письменники - теми; письменник - жанр.

Найбільш цікаві факти біографії письмен-

ника.

Мова художнього твору. Усвідомлене

сприй мання засобів художньої виразності

відповідно до їх функцій у творі.

Жанр. Розвиток умінь самостійно визнача-

ти жанрові ознаки творів, що вивчалися, об-

ґрунтовувати свою думку

Учень/учениця:

усвідомлює та визначає тему і основну

думку твору; розуміє основний смисл опи-

саних фактів, подій, вчинків персонажів;

самостійно визначає відносно завершені

і самостійні частини тексту (епізоди); пояс-

нює, хто гер в тексті; які події, пригоди трапилися, місце

і час подій, як вони пов'язані між собою;

самостійно визначає головних і другоряд-

них персонажів твору; дає характерис-

тику персонажам, пояснює, обґрунтовує

їхні вчинки та їх мотиви; висловлює до них

власне ставлення;

називає автора твору, теми та жанри

основ ні у творчості письменників, про які

довідалися під час навчання; розповідає

про цікаві факти біографії письменників;

пояснює, які яскраві, влучні слова і висло-

ви вжив автор, щоб краще розкрити карти-

ни природи, зовнішність персонажів, їхні

характери, вчинки;

розрізняє та визначає елементарні жан-

рові ознаки літературних творів, які опра-

цьовувалися під час навчання; наводить приклади

4.Досвід читацької діяльності

Усвідомлення жанрової специфіки творів

Народні героїко-фантастичні казки. Ві-

дображення народного побуту, місце події

у казці, особливості мови цих казок. Герої,

їхні характери, вчинки, мотиви поведінки.

Відмінність казок про тварин та героїко-

фантастичних (чарівних).

Літературна казка. Зв'язок літературної каз-

ки з фольклорною.

Легенда як твір-переказ, оповитий казко-

вістю, фантастикою, про якісь події, факти,

людей. Герої легенд, їхні риси особистості.

Відмінність легенди від казки.

Поезія. Поетичні твори.

Розширення та систематизація знань, умінь

школярів про жанрові особливості віршів і

їх тематику.

Емоційна тональність вірша.

Байка як невеликий за обсягом, здебіль-

шого віршований твір, у якому в гуморис-

тичній, алегоричній формі зображуються

людські вчинки, характери, недоліки. Герої

(персонажі) байок.

Художнє оповідання. Удосконалення умінь

школярів орієнтуватися у структурі худож-

нього оповідання.

Ставлення письменника до зображених по-

дій, героїв твору.

Персонажі, їхні вчинки, мотиви.

Науково-художні оповідання. Художні і

пізнавальні особливості науково-художніх

творів. Порівняння художнього і науково- художнього твору. Художня сюжетна лінія,

характеристика героїв твору. Пізнавальна

наукова інформація.

Історичні оповідання для дітей.

Гумористичні твори для дітей. Гумор як

добродушний необразливий сміх, його ви-

ховний вплив на людину. Спостереження

за авторським вибором слова для характе-

ристики героя, створення комічних ситуацій та ін..

Учень/учениця:

називає місце події у казках, героїв, пояс-

нює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмін-

ність казок про тварин від героїко-фантас-

тичних (на конкретних прикладах);

розрізняє фольклорну та літературну каз-

ку; пояснює спільне та відмінне у цих каз-

ках;

розрізняє легенди; пояснює відмінність від

казки; називає героїв легенд, їхні риси осо-

бистості;

називає ознаки вірша як жанру;

теми опрацьованих віршів;

розрізняє вірші за емоційною тональністю;

пояснює, які почуття передає поет у лірич-

ному вірші (на конкретному прикладі);

має уявлення про жанрові особливості;

правильно називає героїв байок;

визначає структуру оповідання;

визначає ставлення письменника до зо-

бражених подій, героїв твору, виражає

власне ставлення;

визначає тему, усвідомлює сюжет, розу-

міє вчинки, події, визначає основну думку,

смислові частини, встановлює між ними

зв'язки;

розрізняє художні і науково-художні опо-

відання, основні теми оповідань, які опра-

цьовувалися під час навчання; виокрем- лює (з допомогою вчителя) науково-піз-

навальний матеріал, переказує зміст;

розрізняє твори (за наявністю чи відсутніс-

тю наукової інформації);

знає історичні оповідання для дітей, пояс-

нює, що в таких творах мова йде про події

(людей), які відбувалися (жили) дуже давно;

розуміє гумор; спостерігає за авторським

вибором слова для змалювання героя,

створення комічних ситуацій у гумористич-

них творах, усвідомлює, що гумор не об-

ражає людину, а почуття гумору є позитив-

ною якістю особистості

Смисловий і структурний аналіз тексту

Сприймання художнього образу твору в

художніх і науково-художніх текстах, розу-

міння смислових зв'язків, істотних ознак,

понять, висновків.

З'ясування значення слів і висловів у тексті.

Знаходження і пояснення ознак певних по-

дій, явищ, персонажів з метою їх характе-

ристики й підготовки до виразного читання;

з'ясування ролі пейзажу для розуміння ху-

дожніх образів.

Спостереження за будовою тексту, визна-

чення структурних елементів у творах різ-

них жанрів.

Складання плану оповідання, казки, статті.

Розповідь, переказ за планом

Учень/учениця:

розуміє текст, свідомо і досить повно від-

творює зміст прочитаного; визначає осно-

вний смисл твору і розповіді;

вміє знаходити і пояснювати істотні озна-

ки певних подій, явищ; характеризувати

дійових осіб; встановлювати смислові

зв'язки між частинами тексту;

формулює запитання до тексту; будує діа-

лог; аналізує й порівнює тексти різних жан-

рів; виділяє основне у творі і характерис-

тиці персонажів; встановлює причиново-

наслідкові зв'язки (з допомогою вчителя);

колективно складає план оповідання, каз-

ки, статті; використовує їх для розповіді,

різних видів переказу

Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача

до змісту твору

Засоби створення художніх образів: худож-

ня виразність мови, з'ясування ролі епіте-

тів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол

в усній народній творчості й у творчості по-

етів і прозаїків.

Формування в учнів емоційно-оцінного

ставлення до прочитаного (завдання на ви-

явлення й оцінювання стану героїв твору

шляхом формулювання власних оцінних су-

джень, виявлення авторської позиції щодо

зображеного)

Учень/учениця:

знаходить у тексті засоби художньої ви-

разності - епітет, метафору (без уживання

терміну), порівняння;

з'ясовує з допомогою вчителя їхню роль у

тексті, створенні художніх образів, описів,

розуміє їхню роль у тексті;

висловлює емоційно-оцінні судження;

виявляє ставлення автора і власне до зо-

браженого

5.Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Удосконалення вмінь самостійно ознайом-

люватися з новою книжкою, визначати її

орієнтовний зміст з опорою на позатекстову

інформацію. Розвиток умінь самостійно складати корот-

ке повідомлення про зміст прочитаного, ви-

словлювати власне ставлення до нього.

Розвиток умінь користуватися довідковою

літературою.

Формування цікавості до дитячих журналів,

газет, що друкуються українською мовою.

Удосконалення вмінь самостійно орієнту-

ватися у світі дитячих книжок здійснювати

пошук потрібної книжки, користуючись Ін-

тернет-ресурсами дитячої бібліотеки.

Формування вмінь брати участь в обго-

воренні змісту прочитаного: враховувати

думки й міркування однокласників, співвід-

носити їх, доповнювати власними; дотри-

муватися норм культури спілкування та ін.

Учень/учениця:

самостійно визначає орієнтовний зміст

книжки за типом видання, напр., збірка

творів різних авторів про природу, автор-

ська збірка казок та ін., за ілюстративним

та довідково-інформаційним апаратом; усно складає коротке повідомлення про

зміст книжки, висловлює власне ставлен-

ня до прочитаного;

самостійно користується словниками,

енциклопедією, щоб з'ясувати окремі сло-

ва, факти, події;

знає назви 1-2 дитячих журналів, розпові-

дає про цікавий матеріал у тому чи іншому

номері журналу;

самостійно добирає дитячі книжки за за-

вданням учителя, а також із власної ініціа-

тиви, користуючись відкритим книжковим

фондом бібліотеки, Інтернет-ресурсами;

бере участь у колективному обговоренні

змісту прочитаного, уважно слухає й розу-

міє запитання вчителя, думки, міркування

однокласників, аргументовано доповнює

їхні відповіді; дотримується норм культу-

ри спілкування під час дискусії; висловлює

власні оцінні судження щодо прочитаного

6.Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Удосконалення культури спілкування (умін-

ня вислухати думку іншого, з повагою ста-

витись до міркувань, суджень, які не збіга-

ються з власними; бути толерантними під

час діалогу, колективної дискусії та ін.).

Читання за ролями, інсценізація, читання

віршів напам'ять.

Переказування прочитаного із доповнення-

ми, висловленням власної думки. Словес-

не малювання за уявою (персонажів, місця

дії тощо).

Складання казок, небилиць, творів-мініа-

тюр, віршів, лічилок, загадок тощо.

Складання творчих робіт за змістом прочи-

таних текстів, побачених картин

Учень/учениця:

читає за ролями,

бере участь в інсценізації,

читає напам'ять;

переказує прочитане;

виконує творчі види завдань до прочита-

ного (доповнення, певні зміни тексту);

користується прийомами казок, складає

(колективно) загадки, лічилки, римовані

рядки;

використовує художні засоби у власному

мовленні (в описах, розповідях, творах);

складає творчі роботи

Навчально методичне забезпечення 1.Українська мова: Художне слово.Читання.Підручник для 3 класу. О. Н. Хорошковська, Н.О. Воскресенська.-К. Промінь,2004.
2.Українська мова: Художне слово.Читання.Підручник для 4 класу. О. Н. Хорошковська, Н.О. Воскресенська.-К. Промінь,2004.
3.Федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти / Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17.12.2010 р. №1897

4.Кобзар О. Г. Українська мова. Розробки уроків. 4клас - Харків: Веста, Видатнитство «Ранок», 2008.
5.Криволапова Н.А. Вчимося вчитися: програма розвитку пізнавальних здібностей молодших класів що вчаться. / Н.А.Криволапова, И.Ю. Цибаева. - Курган: Ін-т повиш. квалиф. і перепідготовки працівників освіти,2005. 6. Оценка достижения планируемых результатов в начальной школе: система заданий. В 2-х ч. Ч.1 / М.Ю. Демидова и др. ; под ред. Г.С. Ковалевой , О.Б. Логиновой. М.: Просвещение, 2010 - (Стандарты второго поколения). 7.Соколова Т.Н. Юним розумникам і розумницям : Школа розвитку мови / Методичний посібник. Курс «Мова». М.: ЗРОСТАННЯ, 2011.

8. Жовнір-Коструба С., Жовнір-Іватьо Н., Жовнір О. Читання і розвиток мовлення. Початкова школа. - №9, 1998.
9. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. Початкова школа. - №10, 1998. Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. -