Заняття з майбутніми першокласниками. Тема: Моя сім’я !

ХІД ЗАНЯТТЯ І, Підготовча частина Привітання Вправа «Струм» Діти стають у коло, беруться за руки і посмішкою вітають «сусідів» праворуч і ліворуч, передаючи «струм», потискаючи один одному руки. Групове заняття Гра «Гусінь» - Діти, зараз ми з вами будемо однією великою гусінню і будемо всі разом пересуватися по кімнаті. Шикуйтеся в ланцюжок, руки покладіть на плечі того, хто стоїть попереду. Таким чином, у єдиному ланцюзі ми повинні пройти маршрут. Обмін інформацією Читання дітьми вірша Н. Чемериса «Що таке сім'я».

Що таке сім'я

Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім'я.

Разом дружно проживаєм

І пісні про це співаєм.

Люба матінка моя, -

Як пишаюсь нею я!

В неї руки золотії,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий -

Він господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабця у пошані -

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташечки голублять.

Є у мене ще й брати -

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»,

Знайте, це і є сім'я.

Н. Чемерис ІІ. Робота над темою заняття

1. Повідомлення теми і мети заняття

• Кого уявляли, слухаючи пісню?
• Сьогодні ми з вами будемо говорити про сім'ю.

• Назви своє прізвище, ім'я, домашню адресу, склад сім'ї.
• Як звати маму, тата, братика чи сестричку?
• Як звертаєшся до своїх рідних?
• Про що любите розмовляти?

Дівчинка і Ромашка Ясним сонячним ранком маленька дівчинка вийшла пограти на зеленій галявинці. Раптом чує: хтось плаче. Прислухалася дівчинка і зрозуміла: плач доноситься з-під каменя, що лежить на краю галявини. Камінь невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує:

• Хто там плаче під каменем?
• Це я, Ромашка, - почувся слабкий голосок. - Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь…

• Спасибі тобі, дівчинко, - сказала Ромашка, розправивши плечі і зітхнувши на повні груди. - Ти звільнила мене від кам'яного полону.
• Як же ти потрапила під камінь? - запитала дівчинка.
• Обдурив мене Камінь, - відповіла Ромашка. - Була я маленькою ромашковою насіниною. Восени шукала теплий куточок.

• Як добре бути твоєю, дівчинко! - часто говорила Ромашка.
• А якби ти виросла в лісі чи скраю дороги? Якби ти була нічиєю? - запитала дівчинка.
• Я б померла від горя, - тихо сказала Ромашка. - Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Ось та Вогненна Маківка - вона дружить із Сонечком. Сонечко шепоче їй: «Ти моя, Вогненна Маківко». Я чую цей шепіт, коли сходить Сонце, і Маківка розкриває свої пелюстки. А ось та Волошка - подружка Весняного Вітру. Він першим щоранку прилітає до Волошки, будить її і шепоче: «Прокинься!» Квітка не могла б жити, якби вона була нічиєю.

• Що вам сьогодні найбільше запам'яталось?
• Яким було наше заняття?
• Якими ви були на занятті? Поаплодуйте собі за роботу.