ДІАГНОСТИКА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО ШКОЛИ

(МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)

Вступ ………………………………………………………………………......3 І. Особливості адаптаційного періоду першокласників………………........5 ІІ. Організація процесу адаптації першокласників………………….......11 ІІІ. Програма діагностики адаптації ……….………………………………13 Висновки…………………………………………………………………......27 Список літератури……………………………………………………….......28 Додатки………………………………………………………………….........43





















Вступ Більшість випускників дошкільних закладів бажають вчитися в школі і мають намір робити це добре. Вони з нетерпінням чекають перше вересня і з радістю йдуть до школи. Згодом їхнє життя наповнюється багатьма вимогами, обов'язками та обмеженнями. Виникає емоційно-стресова ситуація: змінюється звичний стереотип, збільшується психоемоційне навантаження. Від того, як пройде процес адаптації до навчання, здебільшого залежить працездатність і успішність дитини у школі. Проблема оцінки рівня адаптації дитини до школи, попередження можливого неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку першокласників неминуче ставить перед шкільним психологом завдання вибору відповідних діагностичних засобів. Більшість авторів, що вивчають проблеми адаптації, приводять різні батареї методик, які дозволяють здійснити глибокий аналіз варіантів і причин дезадаптації, побудувати відповідіні стратегії корекційної і розвиваючої роботи [2; 4; 10; 13]. Проте, як правило, всі ці підходи поєднує одне: мове йде про поглибленне індивідуальне обстеження. Виникає питання: яким чином і хто (вчитель, адміністрація школи, батьки?) і за якими критеріями виявляє категорію дітей, які потребують допомоги психолога? Як показує досвід, крім першокласників, які дійсно мають труднощі в адаптації, до цієї групи нерідко включають і інших дітей. З іншого боку, - до неї не потрапляють ті першокласники, зовнішній малюнок поведінки яких не демонструє дезадаптації, але вони відчувають великі труднощі як в засвоєнні навчальної програми, так і в емоційній сфері (той варіант, коли адаптація до школи проходить за рахунок розвитку особистості і здоров'я дитини). Не секрет, що нерідко дитину приводять до психолога тоді, коли ризик дезадаптації завдяки неадекватному педагогічному впливу з боку батьків, а іноді, на жаль, і вчителя, став реальністю. Все це, а часто також бажання адміністрації школи отримати інформацію про рівень адаптації всіх учнів перших класів, ставить перед практичним психологом завдання проведення масового дослідження процесу адаптації першокласників до школи до кінця першої чверті. В розділі "Особливості адаптаційного періоду першокласників" розкриті теоретичні засади, на яких грунтується вибір діагностичних засобів: поняття "адаптація", психологічна характеристика дитини 6-7 років, причини шкільної дезадаптації, етапи адаптації та умовні групи дітей, які виділяються за рівнем адаптованості. В частині "Організація процесу адаптації першокласників" наведені етапи адаптаційного процесу в навчальному закладі. Третій розділ "Програма діагностики адаптації" містить: критерії вибору діагностичних засобів, програму вивчення рівня адаптації, алгоритм ії втілення з описом кожної методики. В додатках поданий психодіагностичний інструментарій, а також карта адаптації першокласника та схема аналітичної довідки, яка складається за результатами діагностики.

І. Особливості адаптаційного періоду першокласників

• "неправильні" методи виховання в сім'ї;
• функціональна неготовність до навчання в школі;
• проблеми у спілкуванні з дорослими;
• неадекватне усвідомлення свого статусу в групі однолітків;
• низький освітній рівень матері;
• конфліктна ситуація в сім'ї через алкоголізм;
• негативний статус дитини в колективі однолітків в дошкільному закладі;
• низький освітній рівень батька;
• конфліктна ситуація в сім'ї;
• негативне ставлення до дітей вчителя;
• неповна сім'я тощо.

• соматична ослабленність дитини;
• нейродинамічні розлади, пов'язані з психомоторною загальмованістю, з емоційною нестійкістю (гіпердинамічний синдром, рухова розгальмованість);
• функціональні дефекти периферійних органів мовлення (дислексія, дисграфія);
• легкі когнітивні розлади (мінімальні мозкові дисфункції, астенічний синдром та ін.).

• негативний виховний вплив сім'ї, що спричиняє недоліки підготовки до школи;
• особливості стосунків з однолітками;
• неадекватність самооцінки;
• мотиваційна незрілість;
• особистісні якості (агресивність, тривожність);
• невірний педагогічний підхід вчителя.

• діагностика готовності до шкільного навчання;
• знайомство дітей зі школою та її територією (екскурсія);
• корекційно-розвивальні заняття з дітьми;
• групові та індивідуальні консультації батькам майбутніх першокласників з метою повідомлення корисної інформації з організації життя дитини перед початком шкільних занять.

• педагогічну підтримку школярів в урочний і позаурочний час (розвиваючі заняття з метою швидше познайомитися один з одним, зняти надмірну психічну напругу та ін.);
• моніторинг адаптації першокласників;
• спільну роботу педагогів і психологів, направлену на побудову навчального процесу відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей школярів;
• консультування батьків.

• індивідуальну і групову психокореційну робота зі школярами, які мають труднощі у навчанні, поведінці і спілкуванні з педагогами і однолітками;
• консультування педагогів з питань навчання і спілкування з проблемними школярами;
• індивідуальну робота з батьками.

• Відбувається фізіологічне підлаштовування діяльності функціональних систем організму першокласника відповідно до нового режиму і навантаження;
• Формуються і засвоюються способи та прийоми нової діяльності - процесу навчання;
• Емоційна сфера першокласника оцінює зміни в навколишній реальності як суб'єктивно комфортні/дискомфортні і таким чином здійснює регуляцію його поведінки і діяльності.

Програма вивчення рівня адаптації першокласника

Компоненти адаптації

Характеристики

Методики

Залучаються

Фізіологічне підлаштовування організму Відсутність захворювань в період адаптації
Відсутність психосоматичної симптоматики

Опитування батьків

Аналіз медичної статистики

Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи

(Л.М. Ковальова,

Н.Н. Тарасенко)

Батьки, вчителі, медичний працівник

Здатність організму до енерговитрат

Методика "Будиночки"

(О.А. Орєхова)

Шкільна успішність та поведінка

Засвоєння учнями способів і прийомів навчальної діяльності

Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи

(Л.М. Ковальова,

Н.Н. Тарасенко)

Вчителі Емоційне сприймання нової соціальної ситуації Емоційне сприйняття процесу навчання

Методики "Будиночки"

(О.А. Орєхова), "Школа звірів" (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.)

Опитування батьків

Батьки

Емоційне ставлення до вчителя

Методики "Будиночки"

(О.А. Орєхова), "Школа звірів" (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.)

Опитування батьків

Батьки Емоційне ставлення до себе в новій ролі

Методики "Будиночки" (О.А. Орєхова), "Школа звірів" (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.)
Емоційне сприймання стосунків з однокласниками

Методики "Будиночки"

(О.А. Орєхова), "Школа звірів" (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.);

Опитування батьків

Батьки

Таким чином, для оцінки рівня адаптації першокласників необхідно:

• Зібрати та проаналізувати дані про захворюваність першокласників за минулий період;
• Провести анкетування батьків на батьківських зборах з питань адаптації першокласників;
• Здійснити спостереження разом з вчителем за допомогою "Опитувальника для визначення рівня адаптації дитини до школи" (Л.М. Ковальова, Н.Н. Тарасенко);
• Продіагностувати першокласників за допомогою методики особистісних відносин, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій "Будиночки" (О.А. Орєхова);
• Провести проективну методику "Школа звірів" (автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.), яка дає можливість вивчити мотиваційну сферу, відношення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність.

1. Опитування батьків

3. Опитування вчителя.

Бланк відповідей

1

БС

2

34

НГШ

56

Л

789

1011

НС

121314

1516

І

171819

20 21

ГС

22 23

24 25 26

ІНС

27

28 29 30

НП

31 32 33

34 35

НМ

36

37 38 39 40

АС

4142

43 44 45 46

ПІД

К= п / 70 • 100, где п - кількість балів, набрана першокласником.

Аналіз отриманих даних дозволяє інтерпретувати значення коефі­цієнта дезадаптації (К) таким чином:

• показник до 14 % є нормальним;

• показник від 15 % до 30 % свідчить про середній ступінь дезадаптації;

• показник вище 30 % вказує на високий ступінь дезадаптації;

• якщо коефіцієнт вище 40 %, дитина, як правило, потребує консультації психоневролога.

У бланку відповідей всі номери тверджень згруповани за факторами поведінки:

БС - батьківське ставлення;

НГШ - неготовність до школи;

Л - ліворукість;

НС - невротичні симптоми;

І - інфантилізм;

ГС - гіперкінетичний синдром, надмірна розторможеність;

ІНС - інертність нервової системи;

НП - недостатня довільність психічних функцій;

НМ - низька мотивація навчальної дія­льності;

АС - астенічний синдром;

ПІД - порушення інтелектуальної діяльності. Така побудова бланка дає можливість зорієнтуватися і визначити, який фактор (чи група факторів) лежить в основі дезадатпації. У ході роботи над опитувальником учитель має можливість проаналізувати свої спостереження, зробити їх більш цілеспрямованими та диференційованими. Це дає змогу звернути увагу на свою діляьність, на ефективність форм та методів роботи, які використовуютсья на уроках.
4. Проективний тест особистих відношень, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій "Будиночки". Методичною основою тесту є кольорово-асоціатівний експеримент, відомий за тестом відношень А.Еткінда. Тест розроблений О.А.Ореховою [7] і дозволяє провести діагностику емоційної сфери дитини, а саме вищі емоції соціального генезу, особистісні переваги і дяльнісні орієнтації, що робить його особливо цінним з точки зору емоційного ставлення дитини до школи. Для проведення методики необхідні наступні матеріали:

• Аркуш відповідей (Додаток 3).
• Вісім кольорових олівців: синій, червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний. Олівці мають бути однаковими, забарвлені в кольори, відповідні грифелю.

• з позитивним відношенням до школи;
• з амбівалентним відношенням;
• з негативним відношенням.

5. Методика "Школа звірів".

Інструкція.

Психолог: Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Діти виконують завдання.

Поглянете уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд з ним поставте «х» або букву «я».

Інтерпретація

1. Розміщення малюнка на аркуші.

2. Контури фігур.

3. Натиск.

4. Наявність деталей, що відповідають органам чуттів, - очі, вуха, рот.

6. Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною, що зображує дитину.

6. Зображення навчальної діяльності.

6. Колірна гамма.

Наибільш типові малюнки див в Додатку 4. Методики "Будиночки" і "Школа звірів" є проективними і їх результати інтерпретується тільки разом з результатами інших методик. Якщо результати методик протиречать один одному або характеристики відношень не є ярко вираженими, варто повторити процедуру діагностики індивідуально. Для систематизації інформації про учнів класу заповнюється узагальнений протокол (Додаток 5). Інформація про готовність дітей до навчання у школі (перший стовпчик) надається дошкільним закладом. Рівні готовності: низький (Н), середній (С), високий (В). Психосоматичні симптоми в період адаптації, інформація про які зібрана в результаті опитування батьків і медичної статистики, позначаються як наявні (+) чи відсутні (-). ВК, вегетативний коефіцієнт, визначається за методикою «Будиночки». К - коефіцієнт дезадаптації визначається опитуванням вчителя і має ранги: нормальний показник (Норма), середній (С), високий (В), група ризику (Р). Цією ж методикою визначаються фактори дезадаптації, які мають умовні позначення:

БС - батьківське ставлення;

НГШ - неготовність до школи;

Л - ліворукість;

НС - невротичні симптоми;

І - інфантилізм;

ГС - гіперкінетичний синдром, надмірна розторможеність;

ІНС - інертність нервової системи;

НП - недостатня довільність психічних функцій;

НМ - низька мотивація навчальної дія­льності;

АС - астенічний синдром; ПІД - порушення інтелектуальної діяльності. До картки учня (Додаток 6), окрім кількісних показників, вносяться якісні, зокрема соціальні дані; дані про те, які компоненти готовності до школи в дитини не сформовані; емпіричні характеристики емоційного стану учня за результатами проведених спостережень і проективних методик. Також фіксується план подальшої роботи з дітьми, рівень адаптації яких виявився низьким.

По закінченню адаптаційного періоду за його результатами оформлюється аналітична довідка (Додаток 7).

Висновки Дана діагностична програма допомагає виявити труднощі, що виникли у дітей на ранньому етапі навчання, і вчасно усунути їх. Переваги програми:

• мобільність, можливість фронтального використання;
• можливість надання допомоги класному керівникові, вчителеві-предметнику, побудови навчально-виховної роботи в системі, з врахуванням психологічних і вікових особливостей учнів;
• можливості подальшої корекції виявлених психологічних проблем.

• розвиваючої програми роботи психолога для першокласників;
• методики проведення підсумкового психолого-педагогічного консиліуму;
• корекційних методик, направлених на корекцію виявлених у процесі діагностики проблем.

Додаток 1

Анкета для батьків
Шановні батьки першокласників!
Психологічна служба школи просить Вас відповісти на питання, що стосуються самопочуття Вашої дитини, ії адаптації до школи. Ваші щирі відповіді допоможуть нам зробити шкільне життя Вашої дитини психологічно комфортним. Інформація, яку Ви повідомите, є конфіденційною і не буде використана без Вашої згоди. Просимо Вас відповісти на запропоновані питання. Підкресліть той варіант, який, на Ваш погляд, найбільш підходить до Вашої дитини.
1. Чи з бажанням йде дитина в школу? - немає бажання;

• без особливого бажання;
• з бажанням, з радістю;
• важко відповісти.

• ще ні;
• не зовсім;
• в основному так;
• важко відповісти.

• засинає через силу;
• довго не може заснути, хоча дуже втомилася;
• раптово просинається вночі, плаче:
• розмовляє уві сні;
• довго просинається;
• вранці сонна і млява;
• нетримання сечі;
• поганий апетит;
• млява, стомлена, дратівлива, збуджена після школи;
• безпричинні болі в животі;
• часті головні болі;
• хворіла у вересні-жовтні;
• стала смоктати пальці, гризти нігті, кусати губи, колупатися в носі, теребити волосся або багато разів повторювати які-небудь дії;
• спостерігаються швидкі сіпання (тики) лицьових м'язів, плечей, рук і тому подібне;
• веде себе як маленька, невідповідно віку;
• інші зміни _________________________________________________

• так__________________________________________________________
• немає.

• встає в ______ ;
• до школи йде самостійно;
• до школи дитину відводить ______________;
• відвідує групу продовженого дня з________до_________ ;
• зі школи повертається самостійно;
• зі школи дитину забирає______________в___________ ;
• відвідує додаткові заняття, гуртки, секції________________раз у тиждень;
• робить уроки зазвичай у групі подовженого дня з________до________;
• робить уроки вдома з_________до__________ ;
• відпочиває з___________до____________;
• дивиться телевізор з__________до___________;
• грає з______________до______________;
• лягає спати в ___________________ ;
• Ваша дитина має окрему кімнату______;
• має своє місце для роботи та ігор в загальній кімнаті_________.

• інколи;
• досить часто;
• важко відповісти.

• в основному негативні враження;
• позитивних і негативних приблизно порівну;
• в основному позитивні враження.

• досить часто;
• буває, але рідко;
• такого практично не буває;
• важко відповісти.

• досить часто;
• буває, але рідко;
• такого практично не буває;
• важко відповісти.

• так;
• швидше так, чим ні;
• швидше ні, чим так;
• ні;
• важко відповісти.

Додаток 2

Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи

(Л.М. Ковальова, Н.Н. Тарасенко)

1. Батьки зовсім не займаються вихованням, майже не бувають в школі.

2. Під час вступу до школи дитина не володіла елементарними навчальними навичками (не вміла рахувати, не знала букви тощо).

3. Учень не знає багато чого з того, що відоме більшості дітей ії віку, наприклад, дні тижня, пори року, казки тощо.

4. У першокласника погано розвинені дрібні м'язи рук: він відчуває труднощі з письмом, у нього виходять нерівномірні букви тощо.

5. Учень пише правою рукою, але зі слів батьків є відученою лівшею.

6. Першокласник пише лівою рукою.

7. Учень часто безцільно рухає руками.

8. Першокласник часто кліпає.

9. Дитина смокче палець або ручку.

10. Учень інколи заїкається.

11. Першокласник гризе нігті.

12. У дитини тендітна статура, маленький зріст.

13. Дитина явно «домашня», вона потребує доброзичливої атмосфери, любить, коли ії пестять, обіймають.

14. Учень дуже любить грати, грає навіть на уроках.

15. Таке враження, що дитина молодша за інших дітей, хоча за віком - ровесники.

16. Мова першокласника інфантильна, нагадує мову 4-5-річної дитини.

17. Учень надміру неспокійний на уроках.

18. Дитина легко сприймає невдачі.

19. Першокласник любить галасливі, рухливі ігри на перервах.

20. Учень не може довго зосередитися на одному завданні, завжди прагне зробити роботу швидше, не дбаючи про її якість.

21. Після цікавої гри, фізкультурної паузи дитину неможливо налаштувати на серйозну роботу.

22. Учень довго переживає невдачі.

23. При несподіваному питанні вчителя дитина часто губиться. Якщо ж дати час на обмірковування, може відповісти добре.

24. Першокласник дуже довго виконує будь-яке завдання.

25. Домашні завдання дитина виконує набагато краще класних (різниця дуже суттєва, більша, ніж у інших дітей).

26. Учень дуже довго перелаштовується з одного виду діяльності на іншій.

27. Дитина часто не може повторити за вчителем найпростіший матеріал, але при цьому демонструє відмінну пам'ять, коли йдеться про речі, що ії цікавлять (наприклад, знає марки машин, але не може повторити просте правило).

28. Першокласник вимагає до себе постійної уваги з боку вчителя. Майже все робить лише після персонального звернення «Пиши!» тощо.

29. Учень допускає багато помилок при списуванні.

30. Щоб відволікти дитину від завдання, досить найменшої причини: скрипнули двері, щось впало тощо.

31. Першокласник приносить в школу іграшки і грає на уроках.

32. Учень ніколи нічого не зробить понад покладений мінімум: не прагне взнати щось, розповісти.

33. Батьки скаржаться, що насилу усаджують дитину за уроки.

34. Таке враження, що на уроках учневі погано, він оживає лише на перервах.

35. До виконання завдань учень не любить докладати жодних зусиль; якщо у нього щось не виходить, кидає, шукає якісь виправдань, наприклад, «болить рука, живіт, голова».

36. У дитини не зовсім здоровий вигляд (худенька, бліда).

37. До кінця уроку першокласник працює гірше, часто відволікається, сидить з відсутнім виглядом.

38. Якщо щось не виходить, дитина дратується, плаче.

39. Учень погано працює в умовах обмеженого часу. Якщо його квапити, може зовсім «відключитися» або кинути роботу.

40. Першокласник часто скаржиться на втому, головний біль.

41. Дитина майже ніколи не відповідає правильно, якщо питання поставлене нестандартно і вимагає кмітливості.

42. Відповіді учня кращі, якщо у нього є можливість опори на якісь зовнішні об'єкти (лічить пальці тощо).

43. Після пояснення вчителя не може виконати аналогічне завдання.

44. Дитині важко застосовувати раніше засвоєні поняття, навички при поясненні вчителем нового матеріалу.

45. Першокласник часто відповідає не по суті, не може виділити головне.

46. Таке враження, що учневі важко зрозуміти пояснення, оскільки основні навички і поняття у нього не сформовані.

Додаток 3

Лист відповідей до тесту «Будиночки»

Прізвище, ім'я клас дата

1 завдання

1 2 3 4 5 6 7 8

2 завдання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

3 завдання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Додаток 4

Типові малюнки до методики "Школа звірів"

На першому малюнку відсутні негативні асоціації, пов'язані з школою, його розміщення і використання колірної гамми також говорить про прийняття дитиною школи.

На другому малюнку негативних асоціацій немає, колірна гамма яскрава. Проте відділення учнів лініями один від одного може свідчити про труднощі у взаєминах з однолітками. Дуже висока оцінка вчителя. Дитина зацікавлена в спілкуванні, але один заєць не має рота, що побічно може підтвердити труднощі в налагодженні контактів. Третій малюнок не закінчений. Тварини не розфарбовані. Немає чіткої відмінності між вчителем і учнями. Можливо, що вчителя взагалі немає. Практично всі звіри стиралися гумкою і малювалися знов. Досить сильний натиск олівця. Аркуш пом'ятий. Можна припустити наявність у дитини тривожності, можливо пов'язаної зі школою. В цьому випадку необхідна додаткова робота з дитиною для прояснення ситуації. Четвертий малюнок показує присутність внутрішньої агресії, оскільки у тварин вуха і грива мають гострі кути. Крім того, можна говорити про тривожність (стирання). Ймовірно, школа притягує дитину позанавчальними сторонами. Можливо, дитину турбують головні болі. П'ятий малюнок свідчить про наявність негативних асоціацій (вчитель - крокодил, дитина - заєць). Відчуття агресії в класі (зуби, кігті у вчителя, голки і зуби в учнів). Чітке відділення себе від вчителя та інших учнів. Вербалізація малюнка показує, що дитя відчуває себе в класі незатишно. Можливо, існують труднощі і в спілкуванні з однокласниками.

Додаток 5

Узагальнений протокол результатів дослідження

адаптації учнів _______ класу

№

П.І.Б.

Готовність до школи

Психосоматика

ВК

Коефіцієнт дезадаптації

Фактор дезадаптації

Додаток 6

КАРТА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКА

П.І.Б.________________________________________________________________

Дані про родину ______________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

Дані про готовність до школи___________________________________________ ____________________________________________________________________

Психосоматичний стан ________________________________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________Засвоєння програмового матеріалу_______________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рівень адаптації_______________________________________________________ ____________________________________________________________________

Емоційне сприйняття процесу навчання__________________________________ ____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Емоційне ставлення до вчителя_________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Емоційне ставлення до нової позиції школяра_____________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________Емоційне сприйняття відносин з однокласниками__________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Можливі причини дезадаптації__________________________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

План індивідуальної роботи ___________________________________________ ____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 7

Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації учнів____класу (схема)

Мета дослідження: Виявлення потенційної "групи ризику", тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов'язані з суттєвими труднощами через дослідження наступних компонентів адаптації:

• фізіологічне підлаштування організму;

• шкільна успішність та поведінка;

• емоційне прийняття нової соціальної ситуації.

• збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);
• анкетування батьків (виявляємо наявність психосоматичних симптомів дезадаптації та збираємо інформацію про учня);
• опитування вчителя за допомогою опитувальника Л.М.Ковальової, Н.Н. Тарасенко (визначаємо рівень дезадаптації та виявляємо фактори, які їй сприяють);
• обстеження першокласників за допомогою проективної методики "Будиночки" (досліджуємо емоційне сприйняття нової соціальної ситуації, зокрема процесу навчання, вчителя, однокласників, самооцінку та визначаємо здатність організму до енерговитрат);
• проведення методики "Школа звірів" (вивчаємо мотиваційну сферу, ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність).

Дослідження проводилося протягом _____________________________________

Обстежено всього __________учнів, у т.ч. дівчат________, хлопчиків_______

За попередніми даними високий рівень готовності до школи

мають___% учнів, ___% середній, ___% низький (зокрема такі діти ___________________________________________________________________). Найчастіше факторами низької готовності є______________________________

____________________________________________________________________.

У більшості (меншості) учнів відсутня психосоматична симптоматика. У ___ % учнів спостерігаються такі психосоматичні симптоми дезадаптації:_________________________________________________________. Це такі діти _________________________________________________________.

За результатами проективної методики "Будиночки" ___% учнів мають низький ВК (вегетативний коефіцієнт), відповідно їхній стан характеризується хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю. Це ____________________________________________________________________.

___% дітей мають ВК від 0,51 - 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності, який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Учням ___________________________________________необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку. ___% дітей мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження цих учнів (___________________________________________)відповідають можливостям. ___ % мають занадто високий ВК, що свідчить про те, що часто дитина працює на межі своїх можливостей і це призводить до швидкого виснаження. Учням _______________________________________________________потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження. За результатами проективних методик ___% учнів мають негативне/позитивне сприйняття процесу навчання; ___ % - негативне/позитивне ставлення до вчителя; ___% мають занижену самооцінку себе як учня; ___ % мають проблеми у стосунках з однокласниками. За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н.Тарасенко___% учнів мають високий ступінь адаптації (дані про учнів див. в узагальненому протоколі). Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в колектив, освоїлися в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя. ___ % учнів мають середній, ___ % учнів мають високий ступінь дезадаптації. Період адаптації цих дітей в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з вчителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя. ___ % учнів мають високий коефіцієнт дезадаптації (це_______________). В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Серед них можуть бути ті, хто потребує спеціального лікування - учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це "група ризику".

Найпоширенішими факторами дезадаптації є:

1. __________ (%)

2. __________(%)

3. __________(%)

Висновки ___________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендації_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Список літератури:

1. Аминникова Н.С. Адаптация первоклассников к школьным условиям [Електроний ресурс] / Наталья Сергеевна Аминникова // Фестиваль педагогических идей "Открытый урок". - Режим доступу : festival.1september.ru/articles/314289/

2. Битянова М.Р. Работа психолога в начальной школе. / М.Р. Битянова, Т.В. Азарова, Е.И. Афанасьева, Н.Л. Васильева. - М. : Совершенство, 1998. -298 с.

3. Безруких М.М. Готов ли ребенок к школе? / М.М. Безруких. - М. : Вентана-Граф, 2005 - 64 с.

4. Диагностика школьной дезадаптации / ред. С.А. Беличевой, И.А. Коробейникова, Г.Ф. Кумариной. - М. : Академия. - 1993. - 240 с.

5. Луговых Т. А. Диагностика адаптации первоклассников к школе [Електроний ресурс] / Т. А. Луговых // Фестиваль педагогических идей "Открытый урок". - Режим доступу: festival.1september.ru/articles/511644/

6. Марінушкіна О. Діагностика шкільної дезадаптації дітей молодшого шкільного віку / О. Марінушкіна // Діагностичний інструментарій психолога. / Упоряд. Т.Гончаренко. - К. : Шкільний світ, 2008

7. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка. / О.А. Орехова. - СПб. : Речь, 2002 - 112 с.

8. Панченко С. Перспективная методика "Школа зверей" (диагностика адаптации учащихся в школе) [Електроний ресурс] / Светлана Панченко // Школьный психолог. - 2000. - № 12. - Режим доступу: psy.1september.ru/2000/12/12.htm

9. Попова И.Н. Роль педагогического фактора в возникновении школьной дезадаптации первоклассников [Електроний ресурс] / Ирина Николаевна Попова // Фестиваль педагогических идей "Открытый урок". - Режим доступу: festival.1september.ru/articles/500656/

10. Психолог в начальной школе: Учебно-практическое пособие / Г.С.Абрамова, Т.П.Гаврилова, А.Г.Лидерс и др.; под ред. Т.Ю.Андрущенко. - Волгоград : Перемена, 1995. - 284 с.

11. Ряснянская Н. И. Адаптация первоклассников [Електроний ресурс] / Наталья Ивановна Ряснянская // Фестиваль педагогических идей "Открытый урок". - Режим доступу: festival.1september.ru/articles/411770/

12. Тимофеев В. Краткое руководство практическому психологу по использованию цветового теста М.Люшера. / В. Тимофеев, Ю. Филимоненко. - СПб. : Иматон, 1995. - 29 с.

13. Ясюкова Л.А. Методика определения готовности к школе. // Прогноз и профилактика проблем обучения в начальной школе. Методическое руководство. / Л.А. Ясюкова. - СПб. : Иматон, 2006. - 204 с.