Виховна година на тему: «Вчимося розуміти та поважати інших»

Бучко Світлана Анатоліївна

м. Кривий Ріг

Клас прикрашений дитячими малюнками про мир і дружбу, надувними кульками, різнокольоровими прапорцями, квітами. Звучить Перша симфонія П. І. Чайковського.

Вчитель.

Нумо, діти, знову звернемося до вічної теми - теми дружби і любові, злагоди і миру поміж людьми. Бо завжди дуже добре жити всім там, де є доброта і любов, взаєморозуміння і терпимість, де між усіма налагоджені добрі стосунки. Там лине пісня і жарти, квітне радість і щастя. Там не тільки добре спілкуватись, розповідати і слухати про все на світі, а приємно просто мовчати, бо знаєш, що тебе оточують доброзичливі люди, твої друзі, які не зрадять і не осудять, які прийдуть на допомогу, порадять, добрим словом розвіють усі негаразди. Та найбільше в світі щастя - це мир на землі, коли на ній розквітають чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, а діти вчаться, здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим. Мир на землі - це найбільше благо, бо є тато і мама, ніхто не гине у боях, і багато радості у світі.

Учень.
Мир на землі - це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ!
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі - це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі - це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.

Це дні роботи, сповнені натхнення,
Щасливі сім'ї, здійснення надій.
Й нас не лякають вибухи страшенні,
Й солдати не кидаються у бій.

Мир на землі - це дім і мама, й тато,
Й любові стільки - просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожнім домі - хліба коровай!

Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар - щастя і любов!


Учитель. Про мир і щастя мріють люди з давніх-давен, скільки існує людство, стільки й живе у серцях чарівна мрія про мир. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти. Аби не війни, що прогриміли над землею за всю історію, то людство вже давно могло жити так чудово, що ми й уявити не можемо. Бо давно б вже люди навчилися використовувати інші види енергії, здатні змінювати клімат, а ще б могли літати у далекі космічні простори, відкривали б і освоювали нові планети і переміщались миттєво у часі і просторі. Багато б змогло людство, якби жило у мирі і злагоді... А ще перемогло б хвороби, і жили б усі здорові та щасливі. Подумайте самі, чого я так впевнено про це говорю. Тому, що не вмирали б талановиті, дуже розумні хлопці і дівчата, а творили б, здійснювали свої мрії і задуми. Кожна війна забирає мільйони людей, а серед них і найталановитіших, які б змогли багато чого поліпшити на землі.

Чому виникають війни? Ви задумувались над цим? Звичайно, задумувались. Мабуть, тому, що виникав розлад між людьми, не було між ними злагоди, кожен хотів слави або заздрив іншому, хотів довести, що він кращий або прагнув помсти. От чому між дітьми виникають сварки і бійки? Тому, що не хочуть поступитися, хтось вважає себе кращим, хоче верховодити, а інший не дає цього зробити. Якщо поміж дітьми пропала злагода, то і миру не буде, діти обов'язково поб'ються або ж будуть сердитись одне на одного, ображатись. Тому дуже- дуже важливо з раннього дитинства вчитись жити у злагоді і в мирі, дотримуватися норм людської поведінки, вчитися так поводитися, щоб нікого не образити, не скривдити тих, хто слабший або менший. Треба бути з усіма ввічливим, чемним, вміти слухати людей і чути, поступатись і переконувати словами, а не кулаками. З раннього дитинства треба вчитись бути дипломатами, вміти гарно і переконливо доводити свою правоту, добирати потрібні слова. Коли з дитинства всі навчаться так поводитись, то й коли стануть дорослими, так чинитимуть, а тоді і в суспільстві буде мир і злагода. Для цього треба знати багато правил, законів, заповідей.

Учениця.
Мир на землі, хліб на столі,
Спокій в усьому світі.
Вчаться у школах діти малі,
Радісно сонце світить.

Люди будують нове житло,
Будуть у щасті жити.
Кожній людині потрібне тепло,
Щоб майбуття творити.

В кожнім суспільстві потрібен лад,
Злагода, співіснування.
І зацвіте вся земля, мов сад,
Радісним буде світання.


Учитель. Все починається з самої людини, з її душевного стану, вихованості, поведінки, відчуття гармонії з навколишнім світом, з красою довкілля. Бо світ нам дістався надзвичайно прекрасний, чарівний. І треба любити цю диво-природу, захоплюватись і вміти милуватися, переживати, спостерігати і знати, для чого ми прийшли у світ. А приходить людина для добра і радості. Тому завдання у всіх людей на землі одне - творити добро!

Звучить П'ята симфонія П. І. Чайковського. На фоні музики вчитель читає вірш.
Поглянь, дитино, світ такий, як казка!
У пахощах, у звуках, в кольорах.
Від сонечка до нас струмить любов і ласка,
Земля, як у віночку, вся в квітках!

Відчуй, дитино, запахи чарівні,
Що від землі ідуть, від квітів і від трав.
А поять нас струмки й джерела дивні...
Я хочу, щоб ти серцем це ввібрав!

Послухай пісню пташки на світанні
І звуки лісу, поля і небес.
Яка гармонія! Яке міцне єднання
Краси і щастя, радості й чудес!


Гармонія у природі існувала завжди і народжувала красу, яка дивувала серце людини, робила його чутливим. В її душі народжувалися дивні звуки і казкові чарівні образи, які перетворювалися в чудові мелодії, у вірші, казки, картини. Все це окрилює людину, робить її серце добрим, щирим. Людина, яка відчуває таку гармонію, не може заподіяти лиха. Вона і в суспільстві живе мирно, спокійно, гармонійно. Свої бажання і потреби вміє підпорядковувати розуму. Бо, живучи в суспільстві, людина не може бути вільною від нього, а тому має поважати його закони і правила. Цих правил навчають дітей з самого малку, щоб вони добре їх засвоїли і жили за законами суспільства, в якому їм пощастило рости. Таких правил не так уже й багато, важливо запам'ятати їх, щоб іти в життя гордо і чесно доброю і порядною людиною.

Всі вони лаконічно відображені у мудрій книзі Біблії. Там є десять заповідей, які люди повинні знати і їх дотримуватись. А ще - одне золоте правило, яке звучить так: «То ж усе, чого тільки бажаєте, щоб вам чинили люди, те саме чиніть їм і ви!»

Кожна людина хоче, щоб до неї добре ставились, привітно розмовляли, любили і поважали, не кривдили, говорили теплі слова... Тому, в першу чергу, вона так сама повинна ставитись до інших людей! Тобто, любити і поважати людей, не кривдити, не чинити зла, не ображати інших. Дуже гарне правило, чи не так? А тепер подумайте кожен про себе!

Чи завжди ми поводимося з іншими так, як хочемо, щоб поводилися з нами? Далеко не завжди. Тому, що людина часом надто себе любить і не може себе правильно оцінити. Треба уміти подивитися на себе збоку, як на стороннього, тоді побачимо, що ми буваємо не завжди праві. Тож коли щось вам дуже хочеться сказати іншому: якесь зауваження, слово, що може образити людину - подумайте, а чи ви кращі, чи у вас нема недоліків, чи взагалі ви маєте право таке казати людині. Кажуть у народі: «Сім разів відміряй, а раз відріж». От і ви сім разів подумайте, зважте, перш ніж сказати, бо слово гостріше за ніж, воно глибоко може ранити.

Є ще заповідь, яка закликає: «Шануй батька свого і матір свою» - це перша заповідь з обітницею - «Щоб добре велося тобі, і щоб був ти довголітній». Бо хто ж у світі найрідніший за батька та матір? Вони єдині! Хочеш жити у добрі і злагоді, у любові і радості, то шануй та поважай батька та матір - так просто! Тепер подумайте кожен, як ви ставитесь до своїх батьків, чи завжди ви добрі та слухняні, бо навіть коли у вас у думках є щось негарне, то ви вже порушуєте цю заповідь, а тоді не питайте, чому у вас не все так, як би хотілось.

У посланні від Матвія є звернення: «Не судіть ближніх своїх, не судіть, щоб і вас не осудили». Як ви це розумієте? (Відповіді учнів). Не осуджуйте нікого, бо всі люди на землі різні, нема двох однакових, тому в кожного можуть бути свої вади, звички, не такі, як у вас. Кожна людина індивідуальна, а ти не суди, бо й ти не ідеал. Нема ідеальних людей. Хочеш, щоб тебе не судили, то й ти не суди. Бо яким судом судити будете ви, таким і вас осудять. «То чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?» Як ви це розумієте? (Відповіді учнів).

Отже, треба завжди жити у мирі і злагоді з самим собою та людьми, завжди виконувати ці заповіді і правила.

Учень.
Живи з собою в злагоді і в мирі,
Не заздри людям і не проклинай.
Хай буде радість, щастя у квартирі,
Люби батьків своїх, не ображай.
Не зневажай, зла не бажай нікому,
Ділись останнім і добро твори.
Будь справедливим, чесним будь в усьому
І щире слово людям говори.
Бо в добрім слові є тепло і ласка.
У світлім серці є любов свята.
А в мудрості, запам'ятай, будь ласка,
І криється та істина свята,
Яка людьми нас робить в цьому світі
З душею чистою, мов сонця промінець,
То й будеш ти, як сонечко в зеніті,
І всі печалі зійдуть нанівець!


Вчитель. Наш народ завжди був високодуховним, дотримувався заповідей Божих. Про це свідчать прислів'я: «Хто добра людям бажає, той і сам добро має». «Робиш добро, не кайся, робиш зло, на зло і сподівайся». «Не одежа людину красить, а добрі діла».

Тому завжди думай, що і як ти робиш, що і як говориш, і твори добро, тоді й тобі воно повернеться добром і радістю. І ніколи нікому не заздри, бо нема двох однакових людей. Що може один, не може інший, а що можеш ти, не може хтось другий. Відкрий у собі себе!

От і в учнівському колективі, у своєму класі старайтеся жити дружно, у мирі і злагоді. Пам'ятайте про народну мудрість і дотримуйтесь правил. А що говорить народна мудрість про поведінку в колективі?

Діти кажуть прислів'я, які підготували: «Мовчанка гнів гасить». «Не копай яму другому, бо сам у неї і впадеш». «Не міряй всіх на свій аршин». «Пильнуй свого носа, а не чужого проса». «Доброму скрізь добре» та ін..

І завжди пам'ятай, що треба всіх любити. Бо коли є у твоєму серці свята любов, то ти не пройдеш повз чуже горе, допоможеш тому, хто цього потребує. Порадієш з тим, хто хоче поділитися радістю. Бо любов - це найвище у світі почуття, від любові народжується все на Землі!
Любов - найвище в світі почуття!
У ньому сонце, щастя, цілий світ!
З любові починається життя,
Вона нас гріє і на схилі літ!

Любові забагато не бува,
Й ніколи зайва не буває теж...
Одягнута у лагідні слова,
Вона нас щиро зігріва, без меж!

Любов, як сонце, нашій дітворі,
Бо зігріває кожен день і час.
Як синь небес над нами угорі,
Щоб промінь доброти в душі не згас!


То ж удосконалюйтесь, діти, вчіться робити добро людям і творити добро на землі. Запам'ятайте, що все починається з дитинства. Як навчитесь - такими і підете в життя, а воно дуже складне. Тому не будьте чванливі, заздрісні, егоїстичні, а вчіться бути добрими, лагідними, щирими і щедрими на любов і добро, вірними. Тоді поміж вас пануватиме мир, злагода, любов і дружба.
Ніколи зла нікому не творіть,
Бо зло вертатися погану звичку має.
Добро творіть, усім добро робіть
І втоми серденько нехай не знає.

З любов'ю в серці, з радістю ростіть,
Учіться людям сонечком світити.
І доброту в своїй душі носіть,
У мирі й злагоді учіться, діти, жити!


А тепер звернемось до малюнків, які намалювали на цю тему учні нашого класу.

Розглядають малюнки. Автори малюнків їх захищають. Звучить музика на вибір учителя.