Преподавателю
Начальные классы
Урок – журнал Т. Г. Шевченко – великий син українського народу 4 клас

Урок – журнал Т. Г. Шевченко – великий син українського народу 4 клас

Раздел	Начальные классы
Класс	4 класс
Тип	Конспекты
Автор	Костів Л.В.
Дата	15.02.2016
Формат	doc
Изображения	Есть

Поделитесь с коллегами:

Т. Г. Шевченко -

великий син

українського народу

Урок - журнал

4 клас

Підготувала:

вчитель початкових класів

вищої кваліфікаційної категорії

Ясеновецького НВК

Золочівського р-ну

Львівської обл.

Костів Людмила Володимирівна

Домашня адреса:

80700

вул. Бродівська 125\1

м.Золочів

Львівська обл.

тел. 0974078572

e-mail: [email protected]

Мета : збагатити та розширити знання дітей

про життя і творчість Т. Г. Шевченка;

вчити відчувати, розуміти поетичне

слово;

розвивати мовлення, удосконалювати

навички виразного читання;

уточнити уявлення учнів про значення

Шевченкового слова;

виховувати шану до народного генія,

інтерес до вивчення літератури.

Обладнання: виставка книг Т. Г. Шевченка

та про Т. Шевченка, вислови

про поета, репродукції кар-

тин Т. Г. Шевченка, літерату-

рна вікторина, «Дерево жит-

тя», текст «Шевченко - худо-

жник».

Повідомлення теми і завдань уроку

Вступне слово вчителя

Наш сьогоднішній урок незвичайний, це - урок - журнал.

Зараз ми звами помандруємо стежиною вічності, стежиною поезії й мистецтва, що веде до невичерпних джерел духовності, до пізнання святині нашого народу - Шевченка. Ця стежина - неоціненний скарб творчості нашого співвітчизника Т. Г. Шевченка. Людини великого таланту і душі. Це людина з великої літери, людина, яку шанують у всьому світі. Та найбільше пишаємося Шевченком ми, українці. Він - наш великий поет. Іще ми називаємо його Великим Кобзарем, тому що ним написана велика книга правди життя - «Кобзар».

Зараз ми перегорнемо сторінки, пов'язані із життєвим і творчим шляхом сина українського народу, який мав «Од Бога і голос, і ті слова, які пішли меж люди».

Отож, розпочинаємо наш усний журнал.

Перша сторінка має назву «Дерево життя». В автобіографії Т. Шев-

ченка сказано:

«Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини»

У цих словах розкривається зміст його життєвого шляху.

Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе це не було правдою.

Сторінка 1 «Дерево життя»

Навесні, коли тануть сніги,

І на рясті заграє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуємо пам'ять Шевченка

Учні

Дата 9 березня 1814 року пам'ятна в історії української культури. Тої темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарта блиснув єдиний на все село вогник: народилась нова панові кріпацька душа, а Україні її Великий співець - Тарас Шевченко.

Не називаю її раєм,

Тієї хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села

Мене там мати повила

І, повиваючи , співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину… В тім гаю,

У тій хатині, у раю

Я бачив пекло … Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

Коли Тарас був юнаком, забрав його пан як свого слугу аж у Петербург. Знущався над ним і над його талантом. Ось як згадує Т. Шевченко про своє дитинство

Мені тринадцятий минало

Я пас ягнята за селом

Чи то так сонечко сіяло

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало.

У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.

Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі…

Ще з дитинства Т. Шевченка тягло до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував він усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові - його талант до малювання помітили видатні художники.

Т. Шевченко перебуває у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб, і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацтва та відкрили перед ним шлях до науки і мистецтва.

На все життя зберіг він у серці любов до благородних діячів культури, що вирвали його з кріпацького пекла.Це

Т. Шевченко навчається у Академії мистецтв, читає твори діячів культури, статті, поезії. В цей час він усе більше задумується над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем кріпацького люду.

Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук - все це виливалось у хвилюючих поетичних рядках

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами.

Нащо стали на папері

Сумними рядами?

Його славні твори кликали до боротьби за волю. Мріяв поет про краще майбутнє трудящого люду, але добре знав, що за це треба боротися.

Вставайте, кайдани порвіте,

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте,--

закликав поет.

За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати.

Відправили , Шевченка на заслання в степи Киргизії до Орської фортеці, де він був рядовим солдатом царської армії. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета.

У 44 роки поет повернувся із заслання в Петербург. Здоров'я його було підірване. Три роки боровся він з недугою.

У 1861 році на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка - у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.

Вчитель

Поховали Т. Г. Шевченка в Україні над Дніпром поблизу Канева.

Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам'ять поета. Волею історії він є символом України, представляє нас, українців, народам світу. Він є нашою гордістю, честю і славою. І нам, дітям потрібно знати його твори, його життя. Пам'ять про поета живе у серцях людських. Його іменем названі вулиці, театри, школи. Пам'ятники Шевченку стоять у містах України, у далекій Канаді, Угорщині,США, Франції, Парагваї, Росії, Білорусі, Грузії.

Вправа в групах

Скласти «Дерево життя» Т.Шевченка

( Формуються два конверти з датами окремо та відповідними подіями окремо. Учні повинні скласти таблички у хронологічній послідовності «дата - подія»)

9 березня 1814року народився Т.Г.Шевченко

22 квітня 183 року викуп із кріпацтва

1838р. вступ до Академії мистецтв

1840р. вийшов у світ «Кобзар»

1845р. закінчив Академію мистецтв

1847р. арешт, заслання

1858р. повернення із заслання

1861р. видав для дітей України «Буквар»

10 березня 1861р. Т.Г.Шевченко помер

Сторінка 2 «Кобзар»

Ми називаємо Шевченка Кобзарем. Так назвав поет книгу свого життя - «Кобзар». Минуло 150 років з дня його першого видання.

Ця книга є в кожній українській родині, вона є й досі настільною книгою для всіх людей,вона перекладається багатьма мовами світу. Усі люди шанують творчість нашого земляка, шанують «Кобзар» як невмирущу поетичну мудрість, адже вона стала скарбницею творчого духу поета.

«Кобзар» -- книга, яку український народ ставить на перше місце серед національних духовних скарбів. Це книга народу. Він видавався в Україні 110 разів.

Перша книга Шевченка вийшла у світ у 1840 році майже у день других роковин його викупу з кріпацтва. До неї ввійшло 8 творів. Книжку було випущено в м'якій паперовій обгортці.

(Вчитель демонструє «Кобзар» різних років видання)

Після арешту Шевченка у 1847 році ця книга стала винятково цінною.

Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, переживались при світлі білих ночей півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання. «Кобзар» належить до най волелюбніших книг усіх часів, він наскрізь сповнений прагненням волі. «Кобзар» -- книга віків.

За життя Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходила ще у 1844 та 1860 роках.

«Кобзар» читали і перечитували прості люди. Над його творами плакали, слухали, затаївши дух. Так не читали жодну книжку.

Василь Стефаник так сказав про «Кобзар»:

«Там для всіх мільйонів українського народу велика книга мудрості, книга любові до України».

Навіть у найважчі часи в родинах українців зберігався «Кобзар». А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі везли в ті далекі краї «Кобзар» Шевченка.

І.Франко

« Ся маленька книжечка відкрила відразу немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої холодної води»

Іван Гнаток

Кобзар

Коли окраєць житняка А коло хліба на столі,

Мені, було, давала мати, На самотканій скатертині,

Я мусив спершу показати, Лежала книга - як святиня:

Чи не брудна моя рука. Людські надії і жалі.

Як жебраки, ішли не раз То був «Кобзар».

Голодні, чорні переднівки, Його не міг

І хліб святим ставав, бо тільки Ніхто, не вмивши рук, узяти,

Він борониа од смерті нас. Бо він - святий,-- казала мати

Він смерть народу переміг!

Його, мов хліба в чорний час,

Просили в позички сусіди,

Зціляючи серця завсіди

Тим словом, що прорік Тарас!

Літературна вікторина

Робота в групах

Поетична спадщина Шевченка налічує понад 240 творів.

Які вірші Шевченка ви вже знаєте?

Читання учнями напам'ять віршів Т.Шевченка

Тепер нас чекає вікторина

«З якого твору»

*… Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

та соловейко не затих…

*…Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть!...

*…Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!...

*…Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів…

*…А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми…

*…І усміхнулася небога.

Проснулася - нема нічого…

На сина глянула, взяла

Його тихенько сповила…

*…Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють…

2)»Закінчи рядки»

*Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє… лани, гаї, сади!

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до … (води).

*Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце…(зустрічає).

*Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у …(гаї).

*Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона…(калина).

*На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина…(годувать).

3)»Віднови рядки віршів»

*Тече вода … явора.

… на долину.

Пишається … водою

Червона … .

… калинонька,

… молодіє,

А кругом їх …

Й … зеленіють.

*І блідий … на ту пору,

… де-де виглядав.

Неначе … в … морі

То … , то потопав.

Ще … півні не співали,

… … не гомонів.

Сичі в … перекликались

Та ясен … у … скрипів.

*Вітер з … розмовляє,

… з осокою.

Пливе … по Дунаю

Один за … .

Пливе … води …

Ніхто не …

Кому спинить?

… на світі … .

Сторінка 3 «Музична»

Багато віршів Шевченка покладено на музику. Ці пісні стали народними.На уроках музики ви знайомилися з ними, вивчали їх.

Сьогодні ми прослухаємо мелодії пісень, які підготували учні нашого класу.

(Учні грають пісні на музичних інструментах)

Сторінка 4 «Шевченко - художник»

Т.Г. Шевченко був не тільки поетом, він був ще і талановитим художником.

Детальніше про цю сторону його геніального таланту ви дізнаєтесь самостійно із тексту, який я приготувала. Опрацюйте її в групах. (Додаток 1)

Текст однаковий для всіх, а ось завдання для кожної групи різні.

Дізнайся:

А) Скільки художніх робіт у спадщині Т.Г.Шевченка

Б) Хто був вчителем мистецтва у Тараса

В) Назви найбільш відомі твори Шевченка-художника

Перегляд репродукцій картин Т.Г.Шевченка (Додаток 2).

Сторінка 5 «Велетні про Шевченка»

Слава Шевченкова - слава України. Важко переоцінити роль цієї людини для своєї нації, для свого народу. Це розуміють і прості люди і велетні думки людської.

Ось як говорять про народного генія відомі люди свого часу.

(Записи на дошці)

Немає в світі поета, який стільки важив би в житті свого народу, як Шевченко

/ М. Рильський/

Т.Г.Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілий народ, цілу націю… Це якраз велике багатство нашого народу, коли одна людина підставляє свої могутні плечі за цілий народ!

/ Остап Вишня/

Він був сином мужика - і став князем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем людської культури. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та не змогла, не зуміла перетворити золото його душі в ржу, ані його любов до людей у ненависть. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише після смерті - невмирущу славу.

/ Іван Франко /

Юні друзі, дорожіть Шевченком!... Хочеться вірити, що, вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху буде

Тарасова пристрасть,

Тарасова мужність,

Тарасове невмируще слово!

/ Олесь Гончар /

Підсумок уроку

Ось ми з вами і перегорнули останню сторінку нашого журналу, присвяченого генію української нації - Тарасові Шевченку.

Що нового, цікавого ви дізналися?
Яка із сторінок була найцікавішою для вас?

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка - живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.

І серед них - найперший і найголовніший:

Свою Україну любіть,

Любіть її … Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Додаток 1

Шевченко - художник

Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він був ще і талановитим художником.

Творчість Шевченка - художника посідає особливе місце у розвитку українського образотворчого мистецтва.

З раннього дитинства у Тараса була помітна пристрасть до малювання.

Художню освіту Тарас Шевченко здобув у Петербурзькій Академії мистецтв. Вчителем Шевченка був видатний художник Карл Брюлов.

Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка налічує 1200 робіт.