Презентація по читанню на тему ˮКозацька добаʺ

Мета: Ознайомити дітей з періодом козаччини. Дати елементарні знання про умови життя козаків, розкрити значення визвольної боротьби для українського народу . Виховувати у дітей шанобливе ставлення до запорізьких козаків і спонукати до наслідування їх кращих рис (добродушності,товариськості,героїзму).

Історія виникнення козацтва

У літописі українських земель є славний ,майже у продовж 300 років період козаччини( з 1550 р. по 1828 р .). Це Запорізька ,а пізніше Задунайська Січ. Козацтво стало організованою військовою силою,яка боронила наші землі від варварських нападів польських колонізаторів . Особливо відзначився своєю енергією ,хистом наш земляк з Вишнівець князь Дмитро Байда Вишнівецький. Січовики були сміливими,дисциплінованими,витривалими, гордими і вільними людьми. Наш народ завжди пам'ятатиме цю героїчну сторінку української історії ,а хлопці наслідуватимуть козаків.

Що означає слово " козак " 

- Вважають ,що воно походить від слова " коза ". Козаки були спритними, як кози,вдягалися в козячі кожухи,говорили гучним голосом.

- Кажуть, що слово " козак " пішло від слова " коса ". Люди, які йшли у бій з татарами, були озброєні косами,серпами.

- Козакам були властиві добродушність,безкорисливість,щедрість,схильність до щирої дружби. Особливо цінували вони особисту свободу. Через те козаки частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство. Мандрівники відзначали гостинність, привітність і виняткову чесність козаків. Можна було залишити на вулиці гроші і не боятись, що їх украдуть.

А що таке Січ

- Козаки мали за столицю Січ. Це було розчищене серед лісу або укріплене частоколом місце. На ньому козаки зводили селище. Січ була резиденцією всіх головних старшин козацтва.

- Давайте подумки полинемо в славне минуле України і проведемо один день на Запорізькій Січі.

Традиції та буденне життя козаків

Якою б не була погода, козаки кожного куреня вставали до схід сонця і бігли на річку купатися. Потім снідали. А що їли вранці козаки, знаєте

Улюбленою їжею козаків була каша.

Запорожці як підмовлять ,було, на Січ якого хлопця ,то перше пробують, чи годиться він бути козаком. Ото звелять йому варити кашу: " Гляди ж,вари так,щоб і не сира була , щоб і не перекипіла. А ми підемо косить. То ти як уже буде готова , вийди на курган і зови нас,а ми почуємо і прийдемо ." От поберуть коси та й підуть ніби - то косить, а де в чорта їм хочеться косить Заберуться в очерет та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати, а ті не озиваються. То він гукає,гукає та й давай плакати : " От занесла мене нечиста сила між сії запорожці  Ліпше було б дома сидіти при батькові та матері  Ой бідна моя головонько Чого мене несло між сії запорожці" То вони ,лежачі в траві вислухають все та кажуть : " Ні , се не наш " А далі вернуться до куреня ,та й дадуть тому хлопцеві коня й грошей на дорогу та й скажуть : Їдь собі к нечистому Нам таких не треба"

А як же котрий удасться розторопний і догадливий ,то, прийшовши на могилу ,кликне разів зо два :" Гей пановеІдіть кашу їсти Та як не озиваються , то він : "Чорт же вас бери, коли мовчите Буду я й сам їсти" Та ще перед відходом ударить на могилі гопака : "Ой ,тут мені погуляти на просторі" Та , затягнувши на весь степ козацьку пісню ,піде собі до куреня і давай уплітати тую кашу. То запорожці ,лежачі в траві ,кажуть: " Оце наш! " Та , побравши коси ,Ідуть до куреня . А він : "Де вас в біса носило,панове Гукав, гукав аж горло заболіло ,та щоб не перекипіла,то я почав її їсти ." То запорожці поглянуть один на одного та й кажуть йому: "Ну, чуро, вставай! Годі тобі бути хлопцем,тепер ти рівний нам козак!" І приймають у товариство.

Після обіду лунали козацькі пісні,думи. І козаки подумки линули до рідної хати, до неньки.

Козаки-це вільні люди! Козаки-безстрашні люди!

Козаки - борці за волю. За народну щасну долю!

Одяг та зачіска козаків

Спочатку козаки не мали вбрання і одягалися так,як міщани і селяни. Але потім козацька старшина почала носити краще вбрання : жупан підперезаний поясом, поверх нього кунтуш з довгими рукавами ,широкі шаровари, шапку з високим верхом,добрі чоботи. А бідні козаки одягалися так : «на козакові шапка - бирка, зверху дірка ,травою підшита, вітром підбита,- куди віє,туди провіває,козака молодого прохолоджає».

Важко уявити запорожця без широких , як степ, шароварів. Всюди козаки пишалися екзотичним вбранням. Шаровари були сукняні, шовкові ,шкіряні та з дорогих тканин. Шили їх, як правило, широкими і просторими. «Здаля здавалось , мовби жінка у спідниці стоїть. Іде козак , то немов вітрило розпускає, а ширина така, що в деякі шаровари можна штук тридцять кавунів покласти» - так писали дослідники козацького побуту. На пошив шароварів ішло близько дев'яти метрів тканини. По боках робилися кишені . Зустрічались шаровари різних кольорів,але переважно сині. Шаровари заправлялись в чоботи або прив'язували до халяв шовковими шнурками із золотими і срібними китицями на кінцях.

Про чуби на голеній голові частіше згадується , коли йдеться про козаків. Чубатий іде - лихо за собою несе, - казали про запорожців. Чуб або «оселедець» став однією з найоригінальніших ознак зовнішності і войовничості запорожця. Носити «оселедці» мали право лише козаки ,які проявили себе в боях . «Зовсім козак , так чуб не так» - підсміювалися над новачками. Довгі чуприни( до півметра і більше) козаки замотували декілька разів за ліве вухо, а хто ще й за праве. Іноді над чолом у козака звисало невеличке пасмо, відділене від основного «оселедця».

Козацький словничок

Бандура - український народний багатострунний щипковий інструмент з корпусом овальної форми.

Бандурист -

Взяв козак бандуру в руки,

Кобзи давньої сестру :

Попливли, заграли звуки,

Наче хвилі по Дніпру.

То весела ,то похмура,

То колюча на язик,

Розповість про все бандура -

Гетьманівна всіх музик.

У боях вона бувала,

Знає радість, сум і злість, -

Усе запам'ятала,

І про все нам розповість.

Братство - група,товариство людей, об'єднаних спільною діяльністю і метою.

Братчини - супроводжувальний певним обрядом давній слов'янський звичай зміцнення дружби.

Гетьман - 1) ватажок; 2) начальник козацького війська та верховний правитель України із сімнадцятого століття до 1764 р.

Землі великої Європи

Великий сину! Ми тобі

Вклоняємося за конотопи!...

Не знав ти ляку в боротьбі,

На білому коні полинув

Туди ,де бій поволі гас:

За волю й долю України

Ти вів у бій полки - для нас!

В руці із шаблею дзвінкою,

Піднявши руку,мов крило,

Ти мчав у вир важкого бою,

Щоб легше жити нам було!

Гонта -

Повернувшись із походу,

Стали табором полки;

Рідну п'ють здорову воду

Чорновусі козаки.

Задзвеніли раптом струни:

«Потанцюймо ж, хто козак!»..

У степу гуляють луни,

Жупани цвітуть,як мак!..

Взявся й Гонта витинати

(Але шаблі не забув!):

Вміє той потанцювати,

Хто у битві першим був!

Запорожці -

Мов живі тут гори і долини -

Срібні хвилі брязкотом підків:

Розгулялось море України -

Море запорозьких козаків!

Отаман на чайці шаблю вгору,

Став незручно,ніби вріс у час,

Ще й гукає: «Грай же Чорне море,

Аби ворог не помітив нас!»

Пропливла давно козацька сльота

Через моря вічний водограй,

Щоб відбити ворогам охоту

Нападати на Козацький Край

Запорізька Січ - столиця запорізького козацтва, постійний центр керування військовими справами.

Клейноди - знаки влади,регалії.

Кобза - старовинний український народний щипковий музичний інструмент.

Козак - вільна людина, переважно з селян - кріпаків ,які тікали від своїх гнобителів на південь України і брали участь у визвольній боротьбі проти загарбників; нащадок такої людини.

Корогви - прапори.

Курінь - 1) козацька хата, 2) халабуда,землянка.

Отаман - 1) ватажок козацького війська; 2) взагалі ватажок гурту людей, зайнятих однією справою

.

Покрова (Покрова Владичиці Нашої Богородиці та Приснодіви Марії) - свято на честь покровительства Богородиці.

Реліквія - річ, яку особливо шанують і зберігають як пам'ять про минуле.

Січ - засіка, дерев'яне укріплення, яке робилося з січених дерев. Січ і кіш - синоніми.

Спадок - майно ,що після смерті власника перейшло у володіння когось іншого; спадщина.

Традиція - досвід, звичай, погляди,норми поведінки,що склалися історично й передаються з покоління в покоління.

Хортиця - острів у межах сучасного міста Запоріжжя, де розташувалися козаки.

Чайка - козацький човен довжиною 15,5- 21,5 м. шириною 4-6 м.

Прислів'я та приказки про козаків

Той не козак, що боїться собак.

Козак наче орел.

Козак вкраїнську любить мову, додержить завжди слова.

Україна - це козацька мати.

Козак такого роду , що любить свободу.

Козак не боїться не тучі,ні грому, як вийшов із дому.

Козак усім народам друг - міцний, лицарський в нього дух.

Козак - слабкому захисник, цінити побратимство звик.

Козак - це той, за освіту, хто любить пісню із блакиту!

Козак - це людина чесна й смілива, найдорожче йому Батьківщина!

Терпи, козак, отаманом будеш!

Козак з біди не заплаче.

Де козак. там і слава.

Степ та воля - козацька доля.

Козацькому роду нема переводу.

Для козака вільність всього миліше.

Козацька мандрівочка - рідна тітонька.

У чотири ока виглядає козака мати.

На козакові й рогожа пригожа.

Що там холод, коли козак молодий!

Козак з Дону - козак з роду.

Козакові воєвода - велика пригода.

Не той козак, що за водою пливе,а той хто проти води.

Щирий козак ззаду не нападає.

Не все ж то козак, що списа має.

Усім козак ,та чуб не так.

Без гетьмана військо гине.

Хліб та вода - козацька їда.

Відвага козака мед п'є.

До булави треба голова.

Аби була булава, то й найдеться голова.

Береженого Бог береже, а козака - шабля.

Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Козак, як голуб, знявся та й полинув.

Коник підвівся - козак зажурився.

Коли козак у полі, то він на волі.

Козак не боїться ні хмари, ні чвари.

Кінь та ніч козакові товариші.

Козак з бідою,як риба з водою.

Не журися,козаче, нехай твій ворог плаче.

То не козак, що отаманом не думає бути.

Козак із пригоршні нап'ється , а з долоні пообідає.

Висновки

Діти, ви є нащадками славних українських козаків. То ж любіть Україну,шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми вчинками і добрими ділами доведе ,що козацькому роду нема переводу!

15